Постанова

від 05.12.2016 по справі 815/2132/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2132/13-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Соколова М.С.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«РАФ - ПлюсВ» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«РАФ-ПлюсВ» (далі, позивач) до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС (надалі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення позапланової виїзної перевірки та складання акта перевірки, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 лютого 2013 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю (т.8 а.с.222-248).

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково, скасовано податкові повідомлення-рішення від 13 лютого 2013 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, в в решті позовних вимог відмовлено. (т.8 а.с.287-295).

На зазначені рішення суду відповідачем подана касаційна скарга та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 травня 2016 року (т.9 а.с.61-68), з урахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.07.2016 року про виправлення описки (т.9 а.с.108-109) касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області задоволено частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року у справі № 815/2132/13 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 13 лютого 2013 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 та справу № 815/2132/13 в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 13 лютого 2013 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Після касаційного розгляду вказана адміністративна справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду за вхідним номером № 15127/16 та відповідно до автоматичного розподілу, справу передано судді Вовченко О.А.

Ухвалою суду від 13.06.2016 року вказану адміністративну справу прийнято суддею до свого провадження та призначено її до судового розгляду.

13 вересня 2016 року ухвалою суду, яка занесена до журналу судового засідання замінено відповідача ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на правонаступника - ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне. Як вбачається з акту перевірки від 18.01.2013 року № 238/22-5/31185987 В«Про результати позапланової виїзної документальної перевірки TOB В«РАФ-ПЛЮСВ» щодо підтвердження взаємовідносин з ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» , (код ЕДРПОУ 36343730) за період з січня 2010 року по грудень 2010 року та ПП В«СІ.ТІ.ДЖИВ» , код (ЕДРПОУ 35767686) за період з березня 2010 року по січень 2011 рокуВ» , на підставі висновків якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, перевіркою повноти визначення валових витрат за період 01.01.2010 року по 31.03.2011 року встановлено їх завищення всього у розмірі 5541933 грн. у зв'язку з порушенням TOB В«Раф-ПлюсВ» п.п.5.3.9 ст. 5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» , яким передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, та віднесення до складу валових витрат 5 541 933 грн. по взаємовідносинам з ПП В«СІ.ТІ.ДЖИВ» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» за 2010 рік. Такий висновок органом ДПС зроблено на підставі акту перевірки ПП В«ІНТАЙМ -ЕЛІТВ» від 17.09.2012р. № 2201/22-5/36343730, відповідно до якого проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов"язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, оскільки на ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності; виникнення сумнівів щодо товарності правочинів та свідчення про зміну номенклатури товару по ланцюгу придбання - продаж, у результаті здійсненного аналізу видів діяльності постачальників ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» та зважаючи на різноманітний та широкий асортимент товарів; неможливо встановити реальність здійснення фінансово-господарської діяльності ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» з контрагентами за перевіряємий період, за результатами проведених органом ДПС заходів. Перевіряючими в акті перевірки зазначено, що TOB В«Раф-ПлюсВ» до перевірки не надано товарно-транспортні накладні, що не дає можливості ДПІ встановити місце постачання товару та приймаючи до уваги надану інформацію слідчим по ПП В«СІ.ТІ.ДЖИВ» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» (відсутність складських приміщень, виробничих потужностей та трудових ресурсів), що унеможливлює реальність переміщення товару від ПП В«СІ. ТІДЖИВ» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» . Та проведеним аналізом руху сум ПДВ по всьому ланцюгу придбання товару не встановлено суб 'єкта господарської діяльності - фактичного імпортера товару, придбаного TOB В«Раф-ПлюсВ» у ПП В«СІ.ТІ.ДЖИВ» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» .

Однак позивач вважає, що за умови реального здійснення господарських операцій платником податків, тобто фактичного придбання у продавця товару, робот, послуг з метою подальшого їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, наявності первинних документів, визначених діючим законодавством та податкових накладних, виданих особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, формування податкового кредиту та валових витрат не може бути визнано неправомірним. Висновок щодо нереальності поставок товару та надання послуг, виконання робіт має бути підтверджений з боку ДПІ лише відсутністю саме первинних документів у позивача, які мають містити відомості про господарську операцію та підтверджувати її здійснення, а саме, договору, накладних на отримання продукції, податкових накладних та доказів поставки й оплати такої продукції, актів приймання-передачі послуг (виконаних робіт). Однак, він грунтується лише на припущеннях та суб'єктивних даних перевіряючих органу ДПС та не доводить факту непостачання товару і ненадання послуг позивачу. Правові норми Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства не надають право посадовим особам державної податкової служби здійснювати перевірки (вчиняти дії та робити висновки) без дослідження (надання) необхідних документів та посилання на них. ДПІ не досліджувалося навіть основного виду діяльності позивача та необхідність у такій діяльності використовувати та отримувати послуги, роботи, товари, які були предметами оспорюваних угод, позивача з ПП В«СІ. ОСОБА_3В» і ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» . Так, основними видами діяльності TOB В«Раф-ПлюсВ» є збирання, оброблення та видалення безпечних відходів, відновлення відсортованих відходів, оптова торгівля відходами та брухтом. Для забезпечення здійснення якої позивач має у користуванні та володінні відповідне обладнання, устаткування, інвентар, інструменти, транспортні вантажні засоби, вантажну техніку, як то вантажні сміттєвози, самоскиди, вантажні підмітально-прибиральні засоби, вантажно-сідлові тягачи, сміттєві контейнери тощо, для використання та обслуговування яких, TOB В«Раф-ПлюсВ» придбавалися у ПП В«СІ.ТІ.ДЖИВ» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» обладнання, комплектуючі, техніку, інвентар, інструменти, запасні частини, контейнери, урни, бункери, видаткові матеріали, дерев'яну тару, а також, послуги та роботи з миття сміттєвозів, пластикових контейнерів, послуги з фарбування техніки, обладнання, бункерів, ремонту контейнерів, послуги з збору та сортування дерев'яної тари. У TOB В«Раф-ПлюсВ» наявна та використовується для ведення своєї господарської діяльності достатня кількість складських, виробничих та офісних приміщень, відповідна прилегла територія, автомобільні бази, які потребують вчинення необхідних заходів для підтримання їх стану, обслуговування та використання їх за цільовим призначеннями, у зв'язку з чим, обумовлюється придбання позивачем у ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» послуг та робіт з прибирання території автомобільної бази, прибирання снігу та посипання піском складських територій, миття вікон приміщень. Для забезпечення свого персоналу спецодягом для виконання покладених на них повноважень, позивачем придбавалися у ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» перчатки одноразові. Для виконання замовлень TOB В«Раф-ПлюсВ» на збирання та оброблення неякісної продукції, відходів, сміття та через недостатність необхідної кількості у позивача своїх трудових ресурсів для забезпечення виконання замовлених послуг, TOB В«Раф-ПлюсВ» залучалися послуги ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» з розвантаження такої продукції. Також, для забезпечення ведення своєї господарської діяльності та залучення нових клієнтів, замовників, TOB В«Раф-ПлюсВ» придбавались у ПП В«СІ.ТІ.ДЖИВ» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» послуги з організації проведення рекламної кампанії позивача та придбання поліграфічної продукції з логотипами, товарними знаками TOB В«Раф-ПлюсВ» на листах, наклейках тощо. Фактичне ж придбання позивачем у ПП В«СІ. ОСОБА_3В» й ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» товару, робіт, послуг підтверджується усіма належними первинними документами, наявними у позивача, а саме: договорами, накладними, податковими накладними, актами виконаних робіт, актами приймання-передачі наданих послуг, видатковими накладними, які не досліджувалися органом ДПС при проведені перевірки та не були прийняті до уваги, при здійсненні висновків щодо завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту відповідно. Отже, враховуючи, що виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктами оподаткування, за наявності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, висновки ДПІ про нереальність угод та обставини, викладені в акті перевірки, спростовуються наявними у TOB В«Раф-ПлюсВ» та наданими до перевірки первинними документами, які у своїй сукупності, підтверджують існування та реальність господарських відносин TOB В«Раф-ПлюсВ» з ПП В«СІ.ТІ.ДЖИВ» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» , а також, товарний характер проведених між ними операцій.

З урахуванням викладеного, позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові та наданих поясненнях та просила суд визнати противоправними скасувати податкові повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 13.02.2013 року та № НОМЕР_2 від 13.02.2013 року.

З боку відповідача до суду надійшли письмові заперечення на адміністративний позов в яких ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю та в яких зазначено, що відповідачем правомірно прийняті оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 13.02.2013 року та № НОМЕР_2 від 13.02.2013 року та відповідно підстави для їх скасування відсутні.

Так, податковим органом, на підставі направлення від 17.01.2013 року №000123/125 згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України та відповідно до Наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС, проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ В«Раф-ПлюсВ» щодо підтвердження взаємовідносин з ПП В«Сегмент-ЮгВ» , (код за ЄДРПОУ 35818058) за період липень 2009 року по листопад 2010 року. За результатами перевірки відповідачем складено акті перевірки від 18.01.2013 року №238/22-5/31185987 В«Про результати позапланової виїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю В«Раф-ПлюсВ» , (код за ЄДРПОУ 31185987) щодо підтвердження взаємовідносин з ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» (код за ЄДРПОУ 36343730) за період з січня 2010 року по грудень 2010 року та ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» , (код за ЄДРПОУ 35767686) за період з березня 2010 року по січень 2011 рокуВ» . Копію наказу від 17.01.2013 року №151 ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС про проведення позапланової перевірки вручено 17.01.2013 року під розписку головному бухгалтеру TOB В«Раф-ПлюсВ» ОСОБА_4. Під час перевірки перевіряючими була досліджена вся первинна документація надана ТОВ В«РАФ-ПлюсВ» , а саме: договори укладені з ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» ; видаткові накладні, отримані від ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» ; податкові накладні, отримані від ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» ; платіжні доручення, підтверджуючі перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» ; регістри бухгалтерського обліку - журнали ордери по рахунку 631, сформовані по взаємовідносинам з підприємством ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» . Однак, за результатами проведення зустрічних звірок, податковим органом встановлено: так, відповідно до акту перевірки ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» , код ЄДРПОУ 36343730 від 17.09.2012 року №2201/22-5/36343730 ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС встановлено, відсутність основних виробничих фондів: Основні засоби у ПП "ІНТАЙМ-ЕЛІТ" відсутні. До декларацій з податку на прибуток за перевіряємий період додаток К1/1 не надавався. Значення в рядках 4.10 "Витрати на поліпшення основних фондів" та 07 "Сума амортизаційних відрахувань" декларацій відсутні. Проведена перевірка місцезнаходження ПП "ІНТАЙМ-ЕЛІТ" за податковою адресою: 65000 Одеська області, м. Одеса, вул. Новосельського, буд. 145/А. ревізорами встановлено, що по податковій адресі, що вказана в АРМ "Реєстр платників податків " підприємство не знаходиться, про що складено відповідні акти. В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Оскільки на ПП "ІНТАЙМ-ЕЛІТ" відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов 'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Відповідно до автоматизованої інформаційної системи податкового органу АІС В«Журнал звірки податкових зобов'язань в розрізі контрагентівВ» наводиться Звітна форма "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за періодВ» , аналізом видів діяльності постачальників та зважаючи на різноманітний та широкий асортимент товарів, виникає сумнів щодо товарності правочинів та свідчить про зміну номенклатури товару по ланцюгу придбання - продаж.

Враховуючи вищевикладене та за результатами проведених заходів не можливо встановити реальність здійснення фінансово-господарської діяльності ПП "ІНТАЙМ-ЕЛІТ" з контрагентами за звіряємий періодВ» .

Згідно документів наданих до перевірки встановлено що TOB В«Раф-ПлюсВ» мало взаємовідносини з ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» на загальну суму 2488958 грн. (ПДВ 414826 грн.). Відповідно до акту перевірки ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» , код ЄДРПОУ 35767686 №2324/22-3/35767686 від 28.11.2012 року ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС встановлено: згідно процесуальних документів, отриманих від старшого слідчого СУ ДПС в Одеській області ст. лейтенанта податкової служби ОСОБА_5, та матеріалів доказової бази, отриманої від ДПС в Одеській області, надано ряд процесуальних документів. У тому числі постанова від 07.06.2012 року про призначення документальної позапланової перевірки. Так відповідно до вказаної постанови, старший слідчий СУ ДПС в Одеській області ст. лейтенант податкової служби ОСОБА_5, розглянувши матеріали кримінальної справи №201201100058, - встановив: в провадженні СУ ДПС в Одеській області знаходиться кримінальна справа №201201100058, порушена за фактом організації фіктивного підприємництва і навмисного ухиляння від сплати податків з використанням ПП В«Софітек ПлюсВ» за ознаками складу злочинів, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.205, ч.3 ст.27, ч.3 ст.212 КК України, відносно засновника та директора ПП В«Агроресурс-ПівденьВ» ОСОБА_6П за ознаками складу злочину, передбаченого ст..205 ч. І КК України, відносно засновника та директора ПП В«Одеська будівельна компаніяВ» ОСОБА_7 за ознаками складу злочину, передбаченого ст.205 ч. І КК України та відносно засновника, директора TOB В« AK АланаВ» ОСОБА_8 за ознаками складу злочину, передбаченого ст.205 ч. І КК України та директора та засновника ПП В«Клин-МаркетВ» ОСОБА_9 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, а також за фактом організації створення фіктивних суб'єктів підприємницького діяльності, а саме: Встановлено, що задіяли ПП В«Софітек ПлюсВ» та інші В«фіктивніВ» підприємства, які входять до складу В«конвертаційногоВ» центру, використовуючи їх реквізити у незаконних схемах та під прикриттям таких підприємств документально оформляли не існуючи операції з продажу товарів (робіт, послуг), після чого такі документи передавались замовникам В«послугВ» (підприємствам-контрагентам для їх відображення в бухгалтерському та податковому обліках з метою незаконного формування податкового кредиту і валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток. За такі В«послугиВ» контрагенти перераховували на поточні рахунки В«фіктивнихВ» підприємств грошові кошти, які в подальшому знімались готівкою у банківських установах через розрахункові рахунки підприємств податкових В«ямВ» та повертались клієнтам. Проведеними слідчими діями та оперативно-розшуковими заходами по справі встановлено, що такі операції носили безтоварний характер. Проведеним аналізом матеріалів кримінальної справи, а саме: вилучених банківських документів, а також податкової звітності В«фіктивнихВ» підприємств, встановлено, що серед підприємств-контрагентів, які нібито знаходилися у фінансово-господарських взаємовідносинах з останнім є ПП В«Сі.Ті. ОСОБА_5В» . Крім того, позивачем до перевірки не надана будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Транспортування товару та вантажні роботи TOB В«Раф-ПлюсВ» підтвердити неможливо, оскільки підприємством не було надані документи які б підтверджували перевезення та відвантаження товару, що не дає можливості встановити місце постачання товару та приймаючі до уваги надану інформацію слідчим по ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» (відсутність складських приміщень, виробничих потужностей та трудових ресурсів) що унеможливлює реальність переміщення товару від ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» . За період діяльності TOB В«Раф-ПлюсВ» по взаємовідносинам з ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» , а саме з 01.01.2010 року по 31.01.2011 року, встановлено суми податкового кредиту у розмірі 12025764 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2010 року по 31.01.2011 року встановлено його завищення на сумі 1108387 грн. ОСОБА_5 щодо задекларованих TOB В«Раф-ПлюсВ» та встановлених у ході проведення перевірки сум податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету по контрагентом ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» . Так перевіркою встановлено, що ТОВ В«Раф-ПлюсВ» по взаємовідносинам з постачальниками товарів ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» , відсутність у контрагентів власних, орендованих, одержаних за договорами лізингу складських, торгівельних виробничих та інших приміщень, які б суб'єкти господарювання могли б використовувати при здійснені фінансово - господарської діяльності , трудових ресурсів, крім того вищезазначені контрагенти мають стани платника податків відмінні від основного В« 0В» . Відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію. В результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання так і податковий кредит з ПДВ,а відповідно не виникає і підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат. У зв'язку з вищевикладеним, перевіркою не підтверджується поставка товарів (робіт, послуг) та відповідно до п. 201.4. ст.201 Податкового Кодексу України, податкові зобов'язання з податку на додану вартість не виникли у постачальників ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» , не відображено в складі податкових зобов'язань в податкових деклараціях з ПДВ за відповідні періоди звітності, обсяг поставки у розмірі 1260742 грн., На підставі вище зазначено вбачаються факти відсутності реальності здійснення господарської діяльності ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» з TOB В«Раф-ПлюсВ» проведення фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, мають ознаки фіктивності, операції здійснюються через ланцюг посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру та якими не підтверджується реальність здійснення фінансово-господарської діяльності. У зв'язку з чим, TOB В«Раф-ПлюсВ» в порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» , п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України, завищено податковий кредит по ПДВ на суму 1108387 грн.

В судовому засіданні представник відповідача просила суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, ознайомившись з запереченнями відповідача, письмові пояснення сторін, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю В«РАФ - ПлюсВ» (код за ЄДРПОУ 31185987) зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Одеської міської ради 09.11.2000 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №255186 (т.1 а.с.73) та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) Серії АА №585228 (т.1 а.с.76).

Як встановлено судом з акту перевірки та не заперечувалось сторонами, позивач з 24.11.2000 року за №4316 знаходиться на податковому обліку та на момент перевірки перебував на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС.

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №23194772 від 12.06.2003 року (т.1а.с.74) та п.2.4.1 акту перевірки ТОВ В«РАФ - ПлюсВ» є платником податку на додану вартість.

На підставі направлення від 17.01.2013 року №000123/125 (т.1 а.с.40, т.8 а.с.81) виданого ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС ОСОБА_10, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної Податкової Служби, інспектором податкової служби І рангу, згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України, відповідно до Наказу ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС, проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю В«Раф-ПлюсВ» щодо підтвердження взаємовідносин з ПП В«Сегмент-ЮгВ» , код за ЄДРПОУ 35818058 за період липень 2009 року по листопад 2010 року.

Для проведення перевірки TOB В«Раф-ПлюсВ» щодо підтвердження взаємовідносин з ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» , (код за ЄДРПОУ 36343730) за період лютий, червень, листопад, грудень 2010 року, лютий 2011 року та ПП В«СІ.ТІ.ДЖИВ» , (код за ЄДРПОУ 35767686) за період квітень-червень, серпень, вересень 2010 року посадовими особами TOB В«Раф-ПлюсВ» було надано первинні документи бухгалтерської та податкової звітності:

- договори укладені з ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» ;

- видаткові накладні, отримані від ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» ;

- податкові накладні, отримані від ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» ;

- платіжні доручення, підтверджуючи перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» ;

- регістри бухгалтерського обліку - журнали ордери по рахунку 631, сформовані по взаємовідносинам з підприємством ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» .

За результатами перевірки складено акт від 18.01.2013 року №238/22-5/31185987 В«Про результати позапланової виїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю В«Раф-ПлюсВ» , код за ЄДРПОУ 31185987 щодо підтвердження взаємовідносин з ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» , код за ЄДРПОУ 36343730 за період з січня 2010 року по грудень 2010 року та ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» , код за ЄДРПОУ 35767686 за період з березня 2010 року по січень 2011 рокуВ» та виявлені порушення: п.п.5.3.9 ст. 5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. у редакції Закону України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 385 483 гри.; п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, п. 198.2, і 98.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1108387 грн.

Не погоджуючись з Актом перевірки, позивачем було надано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби заперечення від 04.02.2013 р. № 71, які згідно відмітки ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби отримані 05.02.2013 pоку (т.1 а.с.45-54.)

На підставі висновків, викладених в акті перевірки ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області винесено податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_1 від 13.02.2013 року (т.1 а.с.37), яким позивачу за порушення пп.5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 1731854,00 грн., з яких за основним платежем - 1385483,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 346371,00 грн.;

- № НОМЕР_2 від 13.02.2013 року (т.1 а.с.38), яким позивачу за порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 1385484,00 грн., з яких за основним платежем - 1108387,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 277097,00 грн..

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 13.02.2013 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 TOB В«РАФ-ПЛЮСВ» у порядку адміністративного оскарження, передбаченого ст. 56 Податкового Кодексу (ПК) України було подано первинну скаргу вих. № 133 від 26.02.2013 року на податкові повідомлення-рішення до ДПС в Одеській області (т.1 а.с.55-64), яка рішенням ДПС в Одеській області від 01.03.2013р. № 504/10/10-2001 залишена без розгляду (т.1 а.с.65).

Не погоджуючись, в тому числі, з податковими повідомленнями-рішеннями від 13.02.2013 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 TOB В«РАФ-ПЛЮСВ» звернулось до суду.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного

Як вже встановлено судом, актом перевірки від 18.01.2013 року №238/22-5/31185987 встановлено порушення п.п.5.3.9 ст.5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. у редакції Закону України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1385483 гри.; п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, п. 198.2, і 98.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1108387 грн.

Підставою для вказаних висновків відповідача, стала відсутність, на його думку, реального виконання господарських операцій позивача з його контрагентами.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) (т.1 а.с.76), основними видами діяльності TOB В«Раф-ПлюсВ» за КВЕД-2010 є: 38.11 Збирання безпечних відходів, 38.21 Оброблення та видалення безпечних відходів, 38.32 Відновлення відсортованих відходів, 93.13 Діяльність фітнес-центрів, 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом., 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Судом встановлено, що в межах здійснення своєї господарської діяльності між TOB В«Раф-ПлюсВ» та ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» укладено договори: №01-02-09/АС від 03.01.2009 року з додатками (та додаткові угоди) (т.1 а.с.93-98); № 07/10П від 01.07.2010 року (т.2 а.с.172-173); № 55/090 від 01.09.2009 року (т.2 а.с.153-154); № 02-02-10/РО від 02.02.2010 року (т.2 а.с.169-170); №12/12ТО від 06.12.2010 року (т.2 а.с.157-158); та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» :- № 09/ИДТ/10 від 01.09.2010 року (з додатковою угодою)(т.1 а.с.211-213) ; № 1/10/09-ММ від 01.10.2009 (т.1 а.с.181-182) ; № 1/10/09/СА (оренди) від 01.10.2009 року з додатками (та додаткову угоду) (т.1 а.с.87-92) ; №1/10/09/РК від 01.09.2009 року (т.1 а.с.189) ; №1/11/09-МК від 01.11.2009 року (т.1 а.с.183-184) ; №1/03/10-УТ від 02.03.2010 року (т.1 а.с.192-194) ;№01/03/10-МО від 01.03.2010 року (т.1 а.с.195-196); №1/12/09-УТ/3 від 01.12.2009 року (т.1 а.с.194-199) ; №1/12/09-УТ/2 від 01.12.2009 року (т.1 а.с.200-202); №01/12/09-ПП від 01.12.2009 року (т.1 а.с.203-205); №09/УТ від 02.03.2009 року (т.1 а.с.206-208); №01/12/10-УС від 01.12.2010 року (т.1 а.с.209-210); № 02/03/РГ від 02.03.2009 року (т.1 а.с.214-216).

Відповідно до умов договорів з ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» , де TOB В«Раф-ПлюсВ» - замовник, а ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» - виконавець, виконавець зобов'язується виконати по завданню замовника роботи по мийці сміттєвозів, мийці пластикових контейнерів в об'ємі 1100 л., мийці вікон, по поставки техніки, устаткування, бункерів, крім того по ремонту контейнерів, виконання послуг по прибиранню території автомобільної бази замовника, по прибиранню снігу, по посипці піском території, по прибиранню території баз замовника, по представлення послуг по організації збору та перевозки використаної дерев'яної тари, послуги по розгрузці неякісної продукції замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи та своєчасно оплатити їх в порядку та на умовах, передбаченими договорами.

Відповідно до умов договору №1П/К від 15.07.2010 року (т.1 а.с.185-186), укладеного між ТОВ В«РАФ ПлюсВ» (Покупець) та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» (Постачальник), постачальник зобов'язується поставляти, а покупець - приймати та оплачувати контейнери, урни, ємкості різних об'ємів, запасні частини и розхідні матеріали, інші інструменти та інвентарі в наявності на момент заказу у Постачальника асортименті.

Згідно договору №01АР року (т.1 а.с.217-220), де ТОВ В«РАФ ПлюсВ» - В«КомітентВ» , ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» - В«КомісіонерВ» , В«КомісіонерВ» зобов'язаний за дорученням В«КомітентВ» заключити в інтересах останнього від свого імені договори на проведення рекламної компанії та розміщення рекламної інформації для В«КомітентаВ» .

На підтвердження виконання умов вищевказаних договорів позивачем надано до суду податкові та видаткові накладні, акти прийому-передачі наданих послуг (т.1 а.с. 221-250, т.2 а.с.1-53,55-56, 58-59, 61-62,64-65, 67-68, 70-71, 73-76, 78-79, 81-84, 86-88, 90-97).

На підтвердження здійснення оплати по вищевказаним договорам, які укладені між позивачем та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» , в матеріалах справи наявні платіжні доручення (т.2 98-152, т.8 а.с.179-202) та виписки по рахунку (т.8 а.с.176-178).

Окрім того на підтвердження реальності здійснення вищевказаних господарських операцій, а також використання придбаного товару в господарській діяльності позивача, з боку ТОВ «РАФ-Плюс» надано до суду: графіки виходу рекламних роликів (т.1 а.с.222,224,227) та акти списання ТМЦ (т.2 а.с.54, 57, 60, 63, 66, 69, 72, 77, 80, 85, 88-89).

Відповідно до умов договору №55/09о від 01.09.2009 року (т.2 а.с.153-154) та № 07/10П від 01.07.2010 року (т.2 а.с.172-173), ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» (Постачальник) з однієї сторони та ТОВ «РАФ-Плюс» (Покупець) з іншої сторони уклали цей договір за яким постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити устаткування, техніку, МБП, інструменти, запасні частини, комплектуючі, інші товари виробничого призначення. До договору №55/09о від 01.09.2009 року сторонами складено специфікації (т.2 а.с.155-156).

Згідно умов договору №12/12ТО від 06.12.2010 року (т.2 а.с.157-158), ТОВ «РАФ-Плюс» (замовник) та ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» (виконавець), в порядку і на умовах, визначених даним договором, виконавець зобов'язується виконати згідно заявок роботи по технічному обслуговуванню і ремонту техніки і автомобілів. До вказаного договору сторонами складено калькуляції вартості послуг (т.2 а.с.159-168).

Договором № 02-02-10/РО від 02.02.2010 року (т.2 а.с.169-170), визначено, що ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» (виконавець), в порядку і на умовах, визначених даним договором, виконати по завданню ТОВ «РАФ-Плюс» (замовника) роботи по ремонту устаткування, а замовник зобов'язується прийняти виконані виконавцем роботи і оплатити їх.

На підтвердження виконання умов вищевказаних договорів позивачем надано до суду видаткові та податкові накладні (т.2 а.с.174-177, 182-185,187-190, 196-197, 203-204,228-229, 236-237,241-242, 249-250).

Окрім того на підтвердження реальності здійснення вищевказаних господарських та використання придбаного товару в господарській діяльності позивача, з боку ТОВ «РАФ-Плюс» надано до суду акти списання ТМЦ (т.2 а.с.178-181, 186, 191-195, 198-202).

На підтвердження здійснення оплати по вищевказаним договорам, які укладені між позивачем та ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» , в матеріалах справи наявні платіжні доручення (т.8 а.с.130-146, 147-175) та виписки по рахурку (т.8 а.с.129, 147).

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що факт отримання позивачем товару та послуг від постачальників ПП В«СІ.ТІ.ДЖИВ» й ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» підтверджується відповідними договорами, додатковими угодами, які містять встановлені діючим цивільним законодавством усі істотні умови, а також, накладними, актами виконаних робіт (послуг), які є належними доказами правомірності віднесення цих витрат по придбанню товару від постачальників до валових витрат позивача.

Для забезпечення здійснення господарської діяльності позивач має у користуванні та володінні відповідне обладнання, устаткування, інвентар, інструменти, транспортні вантажні засоби, вантажну техніку, як то вантажні сміттєвози, самоскиди, вантажні підмітально-прибиральні засоби, вантажно-сідлові тягачи, сміттєві контейнери тощо, для використання та обслуговування яких, TOB В«Раф-ПлюсВ» придбавалися у ПП В«СІ.ТІ.ДЖИВ» ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» обладнання, комплектуючі, техніку, інвентар, інструменти, запасні частини, контейнери, урни, бункери, видаткові матеріали, дерев'яну тару, а також, послуги та роботи з миття сміттєвозів, пластикових контейнерів, послуги з фарбування техніки, обладнання, бункерів, ремонту контейнерів, послуги з збору та сортування дерев'яної тари.

Із наданих до суду документів вбачається наявність у позивача для ведення господарської діяльності складських, виробничих та офісних приміщень, відповідної прилеглої території, автомобільної бази, які потребують вчинення необхідних заходів для підтримання їх стану, обслуговування та використання їх за цільовим призначеннями, у зв'язку з чим, обумовлюється придбання позивачем у ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» послуг та робіт з прибирання території автомобільної бази, прибирання снігу та посипання піском складських територій, миття вікон приміщень.

Відповідно до акту перевірки за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року (2010 рік та 1 квартал 2011 року) TOB В«Раф-ПлюсВ» задекларовано суми валових витрат у розмірі 144258956 грн.

Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року встановлено їх завищення всього у розмірі 5541933 грн., у тому числі по періодам звітності: 1 квартали 2010 року - 1914468 грн.; півріччя 2010 року - 3244484 грн.; 3 квартали 2010 року - 4046658 грн.; Рік 2010 року-5541933 грн.

Згідно документів наданих до перевірки встановлено, що TOB В«Раф-ПлюсВ» мало взаємовідносини з ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» на загальну суму 5075496 грн. (ПДВ 845916 грн.).

Відповідно до акту перевірки ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» , код ЄДРПОУ 36343730 від 17.09.2012 року 2201/22-5/36343730 ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС зазначено: наявність основних засоби у ПП "ІНТАЙМ-ЕЛІТ" відсутні. До декларацій з податку на прибуток переавіряємий період додаток К1/1 не надавався. Значення в рядках 4.10 "Витрати на поліпшення основних фондів" та 07 "Сума амортизаційних відрахувань" декларацій відсутні.

Проведена перевірка місцезнаходження ПП "ІНТАЙМ-ЕЛІТ" за податковою адресою: 65000, Одеська області, м. Одеса, вул. Новосельського, буд. 145/А ревізорами встановлено, що по податковій адресі, що вказана в АРМ "Реєстр платників податків " підприємство не знаходиться, про що складено відповідні акти.

В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Оскільки на ПП "ІНТАЙМ-ЕЛІТ" відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов 'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Відповідно до автоматизованої інформаційної системи податкового органу АІС В«Журнал звірки податкових зобов'язань в розрізі контрагентівВ» наводиться Звітна форма "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за періодВ» , аналізом видів діяльності постачальників та зважаючи на різноманітний та широкий асортимент товарів, виникає сумнів щодо товарності правочинів та свідчить про зміну номенклатури товару по ланцюгу придбання - продаж.

Враховуючи вищевикладене та за результатами проведених заходів не можливо встановити реальність здійснення фінансово-господарської діяльності ПП "ІНТАЙМ-ЕЛІТ" з контрагентами за звіряємий періодВ»

Згідно документів наданих до перевірки встановлено, що TOB В«Раф-ПлюсВ» мало взаємовідносини з ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» на загальну суму 2488958 грн. (ПДВ 414826 грн.).

Відповідно до акту перевірки ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» , код ЄДРПОУ 35767686 №2324/22-3/35767686 від 28.11.2012 року ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС встановлено: згідно процесуальних документів, отриманих від старшого слідчого СУ ДПС в Одеській області ст. лейтенанта податкової служби ОСОБА_5, та матеріалів доказової бази, отриманої від ДПС в Одеській області, надано ряд процесуальних документів. У тому числі постанова від 07.06.2012 року про призначення документальної позапланової перевірки.

Так відповідно до вказаної постанови, старший слідчий СУ ДПС в Одеській області ст. лейтенант податкової служби ОСОБА_5, розглянувши матеріали кримінальної справи №201201100058, - встановив: в провадженні СУ ДПС в Одеській області знаходиться кримінальна справа №201201100058, порушена за фактом організації фіктивного підприємництва і навмисного ухиляння від сплати податків з використанням ПП В«Софітек ПлюсВ» за ознаками складу злочинів, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.205, ч.3 ст.27, ч.3 ст.212 КК України, відносно засновника та директора ПП В«Агроресурс-ПівденьВ» ОСОБА_6П за ознаками складу злочину, передбаченого ст..205 ч. І КК України, відносно засновника та директора ПП В«Одеська будівельна компаніяВ» ОСОБА_7 за ознаками складу злочину, передбаченого ст.205 ч. І КК України та відносно засновника, директора TOB В« AK АланаВ» ОСОБА_8 за ознаками складу злочину, передбаченого ст.205 ч. І КК України та директора та засновника ПП В«Клин-МаркетВ» ОСОБА_9 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України. Також за фактом організації створення фіктивних суб'єктів підприємницького діяльності встановлено, що задіяли ПП В«Софітек ПлюсВ» та інші В«фіктивніВ» підприємства, які входять до складу В«конвертаційногоВ» центру, використовуючи їх реквізити у незаконних схемах та під прикриттям таких підприємств документально оформляли не існуючи операції з продажу товарів (робіт, послуг), після чого такі документи передавались замовникам В«послугВ» (підприємствам-контрагентам для їх відображення в бухгалтерському та податковому обліках з метою незаконного формування податкового кредиту і валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток. За такі В«послугиВ» контрагенти перераховували на поточні рахунки В«фіктивнихВ» підприємств грошові кошти, які в подальшому знімались готівкою у банківських установах через розрахункові рахунки підприємств податкових В«ямВ» та повертались клієнтам.

Проведеними слідчими діями та оперативно-розшуковими заходами по справі встановлено, що такі операції носили безтоварний характер.

Проведеним аналізом матеріалів кримінальної справи, а саме: вилучених банківських документів, а також податкової звітності В«фіктивнихВ» підприємств, встановлено, що серед підприємств-контрагентів, які нібито знаходилися у фінансово-господарських взаємовідносинах з останнім є ПП В«Сі.Ті. ОСОБА_5В» .

Згідно акту перевірки TOB В«Раф-ПлюсВ» , за період діяльності по взаємовідносинам з ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» , а саме з 01.01.2010 року по 31.01.2011 року, встановлено суми податкового кредиту у розмірі 12025764 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2010 року по 31.01.2011 року встановлено його завищення на сумі 1108387 грн.

У результаті проведеної перевірки ТОВ В«Раф-ПлюсВ» по взаємовідносинам з постачальниками товарів ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» , встановлено відсутність у контрагентів власних, орендованих, одержаних за договорами лізингу складських, торгівельних виробничих та інших приміщень, які б суб'єкти господарювання могли б використовувати при здійснені фінансово - господарської діяльності , трудових ресурсів, крім того вищезазначені контрагенти мають стани платника податків відмінні від основного В« 0В» .

Відповідач в акті перевірки робить висновки про виконання сторонами нікчемного правочину, що не можуть виникати як податкові зобов'язання так і податковий кредит з ПДВ, а відповідно не виникає і підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

У зв'язку з чим, перевіркою не підтверджується поставка товарів (робіт, послуг) та відповідно до п. 201.4. ст.201 Податкового Кодексу України, податкові зобов'язання з податку на додану вартість не виникли у постачальників ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» , не відображено в складі податкових зобов'язань в податкових деклараціях з ПДВ за відповідні періоди звітності, обсяг поставки у розмірі 1260742 грн.

Суд зазначає, що ухвалою 25.05.2016 року Вищого адміністративного суду України вказано: «…Судами першої та апеляційної інстанцій залишено поза увагою порушення кримінальної справи № 201201100058 щодо посадових осіб ПП В«Софітек ПлюсВ» , ПП В«Агроресурс-ПівденьВ» , ПП В«Одеська будівельна компаніяВ» , TOB В« AK АланаВ» , ПП В«Клин-МаркетВ» за ознаками злочинів, передбачених ст. 205 та ст. 212 Кримінального кодексу України. В рамках даної кримінальної справи встановлено, що вищевказані підприємства є фіктивними та створені з метою надання податкової вигоди третім особам. Серед підприємств-контрагентів, які знаходилися у фінансово-господарських взаємовідносинах з вищезгаданими підприємствами є ПП В«Сі.Ті. ОСОБА_5В» .

Крім того, судами попередніх інстанцій не надано оцінки доводам відповідача про безтоварність операцій, здійснених ПП В«Сі.Ті. ОСОБА_5В» , викладених, зокрема, в акті перевірки та службовій записці ВПМ ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДП від 15 листопада 2012 року № 2095/07.

Під час нового розгляду справи, суду першої інстанції слід звернути увагу на вищенаведені обставини із врахуванням того, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.»

Так під час нового розгляду справи з боку позивача до суду надано у копіях: акти про результати ремонту устаткування, які складені ПП «Сі.Ді.Джі» та ТОВ «РАФ-Плюс» на виконання умов договору від 02.02.2010 року №02-02-10/РО та підписані з боку позивача - ОСОБА_11 (т.9 а.с.159-165), довіреність №133 від 01.01.2010 року, яка видана ТОВ «РАФ-Плюс» ОСОБА_12 і уповноважує останнього отримувати від імені позивача результати виконаних робіт та послуг, підписувати по ним акти виконаних робіт (наданих послуг) (т.9 а.с.158), довідка №85 від 17.10.2016 року про те, що у ТОВ «РАФ-Плюс» з 2020 року за адресою: м.Одеса, вул. Промислова,33б знаходиться власна автомобільна база (т.9 а.с.166), акти про результати ремонту і/чи технічного обслуговування, які складені ПП «Сі.Ді.Джі» та ТОВ «РАФ-Плюс» на виконання умов договору від 06.12.2010 року №12/12ТО (місце проведення робіт м.Одеса, вул. Промислова,33б, автобаза замовника) (т.9 а.с.167-183), макет листівки(флаєру) з рекламою послуг ТОВ «РАФ-Плюс» (т.9 а.с.184-185), звіти про результати проведення рекламної компанії з 07 по 09 вересня 2010 року, з 21 по 23 березня 2011 року (т.9 а.с.186-193), договір підряду « 12 від 23.087.2010 року, укладений між ТОВ «РАФ-Плюс» (замовник) та ФОП ОСОБА_13 Анатолієвичем ( виконавець) предметом якого є ремонтні роботи техніки (т.9 а.с. 194-195), штатні розписи ТОВ «РАФ-Плюс» (т.9 а.с.196-205).

З боку відповідача під час нового розгляду справи надано:

- по ПП «Сі.Ті.Джи»: ідентифікаційні дані з яких в графі «стан платника податків» значиться « 8-до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням» (т.9 а.с.206-210), при цьому, як встановлено судом з інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на дату прийнятті рішення ПП «Сі.Ті.Джи» не перебуває в процесі припинення; декларацію з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2010 року, півріччя 2010 року, 3 квартал 2010 року (т.9 а.с.211-218) та роздруківку з картки платника податків (т.9 а.с.218-228);

- по ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» : ідентифікаційні дані з яких в графі «стан платника податків» значиться « 8-до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням» (т.9 а.с.229-233), при цьому, як встановлено судом з інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на дату прийнятті рішення ПП «Сі.Ті.Джи» не перебуває в процесі припинення; декларацію з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2010 року, півріччя 2010 року, 3 квартал 2010 року (т.9 а.с.234-236) та роздруківка з картки платника податків (т.9 а.с.237-248).

Суд не погоджується з висновками викладеними у акті перевірки з наступних підстав.

В акті перевірки відповідач посилається на порушення позивачем пп. 5.3.9 ст. 5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємств В» , п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» , п.198.1 ст. 198, п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198 ПК України, у яких зазначено таке.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (з відповідними змінами та доповненнями), валові витрати виробництва і обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних у якості компенсації вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовлюються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарської діяльності

Підпунктом 5.2.1 ст. 5 зазначеного Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п. 5.3 - 5.8 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 зазначеного Закону валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, факт отримання позивачем товару та послуг від постачальників ПП В«СІ.ТІ.ДЖИВ» й ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» підтверджується відповідними договорами, додатковими угодами, які містять встановлені діючим цивільним законодавством усі істотні умови, а також, накладними, актами виконаних робіт (послуг), які є належними та достатніми доказами правомірності віднесення цих витрат по придбанню товару від постачальників до валових витрат позивача.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв 'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Поряд з цим, п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, Закон України „Про податок на додану вартість" визначає тільки один випадок зменшення складу податкового кредиту на суму витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначеним Законом не передбачено.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, що підтверджується відповідним первинним документом. Таким чином, витрати зі сплати податку - податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

На підтвердження господарських операцій судом дослідженні: первинні документи по взаємовідносинам з ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» за перевіряємий період: Договора, додатки до них, акти приймання-передачі виконаних робіт, послуг, графіки виходу рекламних роликів, видаткові накладні, податкові накладні, акти на списання товарно-матеріальних цінностей; платіжні доручення, як докази оплати робіт, послуг та товару отриманих від ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» ; первинні документи по взаємовідносинам з ПП "Сі.Ті.Джи" за перевіряємий період: Договори, додатки до них, видаткові накладні, податкові накладі, акти на списання товарно-матеріальних цінностей, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей; зразки поліграфічної продукції (бланки, наклейки); свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі, витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно, технічні паспорти, договори оренди землі, плани земельних ділянок, схематичні схеми, акти приймання-передачі земельних ділянок, акти визначення меж земельних ділянок в натурі, договори купівлі-продажу нежитлових будівель за адресами: вул. Ковалевського 30а - замовлялися послуги з прибирання бази; вул. Промислова 336 - замовлялися послуги з прибирання бази та посипання піском; вул. Промислова 33/1 - замовлялися послуги з посипання піском території; Балтська дорога, 6 - замовлялися послуги з прибирання снігу; вул. Промислова 33к - замовлялися послуги з прибирання снігу території; свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, які знаходяться у власності TOB "РАФ-Плюс"; оборотно-сальдова відомість по рахунку 105 щодо оприбуткування транспортних засобів до основних засобів підприємства, їх кількість та основні ознаки, характеристики; бухгалтерська довідка та оборотно-сальдова відомість по рахунку 106 щодо оприбуткування металевих та пластикових контейнерів до основних засобів підприємства; оборотно-сальдова відомість по рахунку 201 щодо оприбуткування витратних матеріалів (бланки, флаєра, наклейки, проволока); оборотно-сальдова відомість по рахунку 106 щодо оприбуткування пресів (для експлуатації яких було придбано витратний матеріал - проволоку), бухгалтерська довідка

щодо перебування на балансі пресу гидравличеського пакетировочного, керівництво по

експлуатації пресу; оборотно-сальдова відомість по рахунку 2971 щодо оприбуткування запчастин для навантажника; оборотно-сальдова відомість по рахунку 2031 щодо оприбуткування витратних матеріалів (масла, палива); наказ про забезпечення робітників засобами індивідуального захисту, правила видачі спецодягу тощо (для підтвердження необхідності придбання у постачальників одноразових рукавиць); наказ про зміну штатного розкладу, штатний розклад на 31.12.2009р.; акти приймання-передачі неякісної продукції, укладені позивачем з замовниками на передання ними нетоксичних відходів, прострочених продовольчих товарів, виробничих відходів тощо для їх подальшого знищення за січень - червень 2010р. (як доказ підтвердження необхідності залучення повивачем контрагентів - виконавців для розвантаження такої неякісної продукції); податкові декларації з податку на прибуток з уточненнями за 2010 рік.; податкові декларації з ПДВ з додатками та Реєстри отриманих, виданих податкових накладних за період січень - грудень 2010р.

Договори, додатки до них, з замовниками послуг TOB "Раф-Плюс", як доказ ведення господарської діяльності для забезпечення та організації якої, підприємством придбавалися послуги, роботи, витратні матеріали, запчастини тощо.

Наявність усіх податкових накладних з ПДВ по усім вищезазначеним витратам позивача та оформлених відповідно до вимог ст.7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» та Податкового кодексу України, податковим органом у акті перевірки не заперечується.

Разом з тим, відповідно до абз. 1 п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165 із змінами та доповненнями (діючого на час виникнення спірних правовідносин), передбачається єдина підстава визнання недійсною податкової накладної, а саме, у разі заповнення її особою, що не зареєстрована у якості платника податку у податковому органі та якому не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як встановлено судом вище, за результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби № НОМЕР_1, яким TOB В«РАФ-ПЛЮСВ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1731854 грн. (за основним платежем - 1 385 483 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 346371 грн.) та № НОМЕР_2, яким TOB В«РАФ-ПЛЮСВ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 385 484 грн. (за основним платежем - 1108387 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 277097 грн.).

В обґрунтування висновку щодо нікчемності договорів, укладених між TOB В«РАФ-ПЛЮСВ» та ТО «ѳ.Ті. ОСОБА_5В» , ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» відповідач в акті перевірки за №238/22-5/31185987 від 18.01.2013 року посилається на висновки інших актів перевірок контрагента позивача, а саме:

- акт перевірки ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» код ЄДРПОУ 36343730 від 17.09.2012 року №2201/22-5/36343730 ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС В» ,

- акт перевірки ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» , код ЄДРПОУ 35767686 №2324/22-3/35767686 від 28.11.2012 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС;

- постанова від 07.06.2012 року про призначення документальної позапланової перевірки.

Фактичною підставою для визначення позивачеві податкових зобов'язань стали висновки відповідача про вчинення з ТОВ В«РАФ ПлюсВ» правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки вказані правочини, на думку відповідача, є нікчемними.

Нормами статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 215 ЦКУ підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦКУ.

Частиною 1 ст. 203 ЦКУ встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦКУ правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 228 ЦК України передбачено: правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Разом з тим, висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній частині судового рішення.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року за № 9 В«Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійснимиВ» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Акт перевірки №238/22-5/31185987 від 18.01.2013 року не тільки не містить посилань про вину позивача, яка виразилася в намірі позивача порушити публічний порядок, а й не доводить умислу ТОВ В«РАФ ПлюсВ» на порушення публічного порядку, не містить посилань і на обставину в чому таке порушення полягає.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктивності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину може ухвалюватись судове рішення.

Отже, позиція відповідача про те, що ці правочини очевидно суперечить інтересам держави, не підкріплені належними доказами, а саме: рішеннями суду про визнання їх такими або вироком суду відносно посадових осіб позивача, який би свідчив про наявність умислу у діях посадових осіб позивача на порушення публічного порядку.

Окремо, суд зазначає про таке. За змістом ст.215 ЦК України нікчемним правочином визнається лише той правочин, недійсність якого встановлена законом. У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Зокрема, ст.228 ЦК України (в редакції чинній з 01.01.2011р.) визначено, що правочин, який порушує публічний порядок, тобто такий який був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, є нікчемним, а відтак визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. За змістом ч.3 ст.228 ЦК України правочин, при здійсненні якого недодержуються вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, може бути визнаний недійсним судом.

Фактів спрямованості правочину між позивачем та його контрагентом на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, податковим органом в ході перевірки не досліджувалось та в акті перевірки не наводиться. Рішення суду про визнання зазначених правочинів недійсним через недодержання вимог щодо їх відповідності інтересам держави і суспільства, моральним засадам, податковим органом до суду не надано, в акті перевірки про наявність таких рішень не зазначено.

Зазначаючи про неспрямованість правочинів ТОВ В«РАФ ПлюсВ» з контрагентами на реальне настання правових наслідків, податковим органом не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (ст.234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесені законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом.

Суд зазначає, що у відповідності до ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом України та іншими законами і нормативними актами.

У той же час, як встановлено судовим розглядом та підтверджено матеріалами справи, орган податкової служби при складанні акту самостійно, поза судової процедури, визнав правочини, укладені позивачем, нікчемними.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України В«Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової службиВ» від 20.07.2010 року за № 1112/11/13-10 процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1.Встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2.Встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3.Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4.Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5.Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

При цьому в листі В«Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства УкраїниВ» № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року Вищий адміністративний суд України зазначив, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Вищевикладена позиція також сформульована у постанові Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 року по справі № 2а-9864/11/2670 (K/9991/50772/12).

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року В«Щодо підтвердження даних податкового облікуВ» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Якщо контрагенти позивача не виконали своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Жоден законодавчий акт не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснюють контролюючі органи.

Також, суд зазначає, що діючим законодавством, не передбачено і не визначено обов'язку підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації, проте, як вбачається з акту перевірки, право позивача на отримання податкового кредиту поставлено в залежність від дотримання контрагентами ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» вимог податкового законодавства.

З урахуванням викладеного, суд не приймає твердження перевіряючих в акті перевірки щодо підстав висновку про завищення позивачем податкового кредиту, через те що ДПІ не знаходить підтвердження податковими зобов'язаннями контрагента, оскільки невиконання податкових зобов'язань контрагентами позивача не може бути підставою для застосування відповідальності до позивача, так як саме ним податкове законодавство не порушувалось.

При прийнятті рішення суд враховує положення ст.244-2 КАС України щодо обов'язковості рішення Верховного Суду України, прийнятого за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, та, зокрема, постанову Верховного Суду України від 31.01.2011 року по справі № 21-47а10 за позовом закритого акціонерного товариства В«Мукачівський лісокомбінатВ» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, в якому зазначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Аналогічного вищевказаному висновку, Верховний суд України дійшов у постановах від 09.09.2008р. у справі №21-500во08 та від 01.06.2010 року у справі №21-573во10 та від 31.01.2011 року.

Разом з цим, при розгляді справи суд також враховує і практику Європейського суду з прав людини, рішення якого, згідно ст.17 Закону України В«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людиниВ» , а також враховуючи приписи ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України В«Про міжнародні договори УкраїниВ» , є джерелом права та є обов'язковим для виконання Україною.

Так, Європейський суд з прав людини (п'ята секція) у своєму рішенні від 22.01.2009 р. (заява №3991/03) у справі В«БулвесВ» АД проти Болгарії зазначив наступне: В«Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються, до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власностіВ» .

Також, суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальник був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями та їх постачальниками, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

На підставі викладеного, суд вважає, що відповідач не довів належними засобами доказування, що правочини укладені позивачем ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» , ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» здійснені без мети настання реальних наслідків.

У матеріалах справи відсутні докази визнання недійсними договорів, укладених між ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» .

Факт укладення договорів у спірних правовідносинах і їх виконання сторонами у відповідності до приписів чинного законодавства України, підтверджується фактичними обставинами по справі, зокрема, первинними документами, які фіксують здійснення господарських операцій на виконання умов договорів, зокрема: копії карток рахунку 631 по контрагентам; журнал - ордер рахунку по контрагентам; витяг з офіційного web-сайту Державної податкової адміністрації України (www.sta.gov.ua) щодо інформації про платника податку на додану вартість /контрагента/; копії видаткових накладних, копії податкових накладних, копії актів приймання-передачі до оскаржуваних договорів.

Стосовно посилання органу ДПС в акті перевірки на постанову старшого слідчого СУ ДПС в Одеській області ст. лейтенанта податкової міліції ОСОБА_5 від 07.06.2012р. В«Про призначення документальної позапланової перевіркиВ» в рамках кримінальної справи, порушеної за фактом організації невстановленими особами фіктивного підприємництва і навмисного ухиляння від сплати податків з використанням ПП В«Софітек ПлюсВ» , у якій зазначається що серед підприємств-контрагентів, які нібито знаходились у фінансово-господарських взаємовідносинах з останнім є ПП В«СІ.ТІ.ДЖИВ» (контрагент позивача), посадові особи якого здійснювали фінансово-господарські операції з рядом В«фіктивнихВ» підприємств та безпідставно формували податковий кредит по безтоварним операціям, то уд зазначає, що вказані обставини, жодним чином не свідчать про порушення податкового обліку TOB В«Раф-ПлюсВ» та не позбавляють останнього права на формування- валових витрат на підставі первинних документів, які отриманні ним від ПП«Ѳ. ОСОБА_3В» .

Під час нового розгляду справи з боку відповідача надано до суду Службову записку від 20.09.2016 року №4000/11/15-32-23-01-11, яка надана Головним управлінням ДФС в Одеській області на адресу начальника юридичного управління ГУ ДФС в Одеській області (т.10 а.с.1). З вказаної службової записки судом встановлено: кримінальне провадження стосовно посадових осіб ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» (код за ЄДРПОУ 36343730) слідчим СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області не розпочиналось та до провадження не приймалось; кримінальне провадження стосовно посадових осіб ПП «Сі.Ті.Джи» (код за ЄДРПОУ 35767686) розслідувалось СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області в рамках кримінального провадження №32014160000000301 від 17.12.2014 року та за результатами досудового розслідування 29.04.2016 року прийнято процесуальне рішення про закриття провадження на підставі ст. 284 ч.1 п.2 кримінально-процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу на позицію, яка викладена в постанові Верховного суду України від 29.03.2016 року по справі № 808/7907/13-а, а саме, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена постановою суду, а отже, вони не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг. Однак, як встановлено судом з наданої відповідачем службової записки кримінальне провадження №32014160000000301 від 17.12.2014 року - закрито, а щодо ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» - взагалі не було будь якого кримінального провадження.

Судом встановлено, що і позивач, і його контрагент на час укладання спірних правочинів, були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Вказана обставина також не заперечувалася відповідачем.

Суд вважає, що факт реєстрації ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» та ПП «Сі.Ті.Джи» на дату оформлення податкових накладних органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників ПДВ та знаходження їх в ЄДР підтверджують доводи позивача щодо відсутності у нього на момент укладення договорів та їх виконання відомостей, які могли б вказувати на будь-які порушення законодавства з боку контрагентів, а він сам діяв у відповідності до вимог податкового законодавства.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про відсутність у TOB В«Раф-ПлюсВ» товарно-транспортних накладних, що не дає можливості встановити місце постачання товару, що унеможливлює реальність переміщення товару від ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» , оскільки відповідно до договірних правовідносин позивача з його контрагентами-постачальниками ПП В«СІ.ТІ.ДЖИВ» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» , сторонами передбачені умови постачання продукції: DDP - склад покупця, що передбачає обов'язок продавця здійснити постачання до місця зазначеного покупцем та нести усі витрати та ризики у зв'язку із таким постачанням.

А отже, позивач, в даному випадку, не виступав учасником транспортного процесу та відповідно у нього не було необхідності у власному транспорті та у залучені його на підставі договорів оренди, а ні перевезення, окрім того відсутність та/або дефективність документів на транспортне перевезення обумовленого договорами товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Товар поставлявся на склад позивача власними силами та засобами постачальника ПП В«СІ.ТІ.ДЖИВ» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» , що зумовлювало відсутність у сторін товарно-транспортних накладних.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства. Відтак відсутність товарно-транспортних накладних не є самодостатнім аргументом, що свідчить про фіктивність операції чи просто порушення податкового законодавства.

Суд наголошує, що наявність документів, які підтверджують фактичне отримання товару та його використання у власній господарській діяльності є підставою для висновку про реальність здійснення господарської операції.

Висновки податкового органу про нереальність господарських операцій через відсутність товарно-транспортних накладних спростовуються наданими позивачем податковими та видатковими накладними, розрахунками-фактурами, платіжними дорученнями, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних, картками рахунку.

Відповідно до ст. 2 ст. 3 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.13 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У акті перевірки відсутні будь-які посилання на дефекти форми, змісту або походження первинних і розрахункових документів, які, в силу ст. 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» , Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» , Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. за № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Отже, оглянуті у судовому засіданні вищезазначені первинні документи ТОВ В«РАФ ПлюсВ» та ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» відповідають вище переліченим вимогам, містять всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо) як наслідок - вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Крім того, відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно зі ст. 58 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Приписами ст. 18 Закону України В«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємцівВ» визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи не містять а в судовому засіданні представник відповідача не надав суду належних у розумінні приписів ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказів, які б свідчили проте, що на час здійснення правовідносин з позивачем ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» не були зареєстровані у встановленому законом порядку, що унеможливило б вчинення оскаржуваних господарських операцій та свідчили про ухилення від сплати податків та прикриття незаконної діяльності, яке має ознаки В«фіктивностіВ» .

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що позивач виконав вимоги чинного законодавства України і правомірно на підставі даних бухгалтерського обліку (первинних бухгалтерських документів) відобразив у даних податкового обліку операції із зазначеними контрагентами - ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» .

Крім того, будь-яка неправомірна діяльність контрагентів (наприклад, їх В«фіктивніВ» відносини з іншими контрагентами) не впливають на результати діяльності ТОВ В«РАФ ПлюсВ» та ПП В«Сі.Ті.ДжиВ» та ПП В«ІНТАЙМ-ЕЛІТВ» і не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки згідно ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 Кодексу адінітсративного судочинства України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 17 Закону України В«Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людиниВ» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі В«Інтерсплав проти УкраїниВ» ).

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 2 ст. 162 КАС України встановлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Інших документів на підтвердження обґрунтованості доводів викладених в акті перевірки з боку відповідача ні з власної ініціативи, ні на пропозицію суду під час нового розгляду справи надано не було.

З огляду на вищенаведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 13.02.2013 року., НОМЕР_2 від 13.02.2013 року підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю В«РАФ - ПлюсВ» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби № НОМЕР_1 від 13.02.2013 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби № НОМЕР_2 від 13.02.2013 року.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 05.12.2016 року.

Суддя Вовченко O.A.

.