Постанова

від 02.12.2016 по справі 815/5508/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5508/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2016 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гусева О.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання неправомірними дії, скасування повідомлень-рішень, вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, за результатом якого позивач просить: визнати неправомірними дії Білгород-Дністровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області в частині прийняття податкового повідомлення-рішення №0013121701, податкового повідомлення-рішення №0013141701, рішення №00131811701 про застосування штрафних санкцій, вимогу про сплату боргу №Ф-0013171701; скасувати повідомлення-рішення №0013121701, податкового повідомлення-рішення №0013141701, рішення №00131811701 про застосування штрафних санкцій, вимогу про сплату боргу №Ф-0013171701.

В ході судового розгляду справи, позивач та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги та просили задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду справи, надав клопотання про відкладення розгляду справи. В ході розгляду справи заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на правомірність акту перевірки та прийнятих на підставі акту перевірки рішень. Письмових заперечень по справі не надав.

Оскільки в судовому засіданні, що було призначене на 29.11.2016 року, позивач та представник позивача не заявляли клопотань про витребування додаткових письмових доказів, допиту свідків чи експертів, відповідач до судового засідання не з’явився, суд на підставі ст.122 та ст.128 КАС України вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 03 червня 2015 року ОДПІ виданий наказ №142 «Про проведення фактичної перевірки», згідно з яким відповідно п.п. 20.1.4, п.20.1 ст.20, пп.75.1.3, п.75.1 ст.75, підставі п.п. 80.2.7, п.80.2 ст.80 ПКУ вирішено провести фактичну перевірку позивача.

12.06.2015 року ОДПІ здійснена перевірка позивача, за результатами якої складений Акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, щодо оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів.

В Акті від 12.06.2015 року зазначено, що перевіркою встановлено порушення:

- п. 167.1 ст. 167, п. 168.1 ст. 168, п.171.2 ст.171 та п.51.1 ст.51 Податкового кодексу України; п.1 ст.7, п.5 ст.8, п.7 ст.9 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхуванняВ» ; п.3.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; підприємцем не виконується п.п.16.1.7 п.16.1 ст.16, п.4 ст.44, п.п.176.1.8 п.176.1 ст.176, п.177.8 ст.177.

На підставі зазначеного акту відповідачем винесено:

рішення №0013181701 від 25.06.2015 року про застосування штрафних санкцій з донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, згідно якого донараховано 1476,20 грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та штрафні санкції в розмірі 1049,04 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 25.06.2015 року №0013121701, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п у розмірі 1710, 45 грн.;

вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 25.06.2015 року №Ф-0013171701 в розмірі 1476,20 грн.

податкове повідомлення-рішення від 25.06.2015 року №0013141701, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов’язання з військового збору у розмірі 61, 51 грн.

В ході перевірки встановлено, що ОСОБА_1 знаходився на торговому місці особисто, але приймаючи до уваги матеріали Восточного ОМ Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області та пояснення, які надійшли з цими матеріалами від ОСОБА_2; ОСОБА_3; ОСОБА_1; ОСОБА_4, ОСОБА_5; ОСОБА_6 встановлено, що ОСОБА_2 працює у ОСОБА_1, ОСОБА_3. Так як ОСОБА_2 була зареєстрована, як фізична особа платник єдиного податку до 01.07.2014 року та враховуючи додаткові пояснення ОСОБА_2 в якому вона зазначила, що за станом здоров’я не працювала з 01.07.2014 року по 14.01.2015 року. З січня 2015 року по 19.04.2015 року вона працювала у контейнері №4468, пл. Розгрузочна, Промринок 7 км, смт. Авангард, без складання трудових угод з ФОП ОСОБА_1, який не надав зарплатні відомості, нарахування та виплати заробітної плати.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 62,1.3. п.62.1 ст.62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 80.1. ст. 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попере дження платника податків (особи). Пункт 80.2. ст. 80 ПК України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформ леного наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому пред ставнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використан ня праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодав цями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (п.п. 80.2.7)

Пунктом 81.1 ст. 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого орга ну мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної пе ревірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, на йменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документа льна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, по сада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, наймену вання контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по бать кові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна плано ва/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, наказ про проведення фактичної перевірки №142 від 03.06.2015 року не відповідає вимогам ПК України оскільки не містить підстав, дати початку та тривалість перевірки.

Згідно акту перевірки від 12.06.2015 року №536/15-05-17-01/НОМЕР_1, перевіряючими зроблено висновок про те, що ОСОБА_2 знаходилась у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1. Однак судом встановлено, що вказаний висновок ґрунтується лише на матеріалах Восточного ОВ Овідіопольського РО ГУМВД України в Одеській області та поясненнях ОСОБА_2 Під час проведення фактичної перевірки перевіряючими не було встановлено жодних інших фактів того, що ОСОБА_2 знаходилась у трудових відносинах з позивачем, а лише ті які були зазначені в матеріалах Восточного ОВ Овідіопольського РО ГУМВД України в Одеській області та поясненнях ОСОБА_2

Суд вважає також необхідним зазначити, що матеріали Восточного ОВ Овідіопольського РО ГУМВД України в Одеській області, стали лише підставою для проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 відповідно до п.п. 80.2.7. п.80.2 ст. 80 ПК України.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 15.05.2016 року та перебуває з 16.05.2006 року на обліку як платник єдиного внеску. (а.с.52-54).

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 3 ст. 70 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а відповідно до частини 4 вказаної статті обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

За приписами статті 83 ПК України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Враховуючи, що між сторонами виник спір щодо обставин отримання пояснень від ОСОБА_2, які стали підставою прийняття в подальшому оскаржених рішень, суд, проаналізувавши вищевикладені доводи сторін, дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження висновків податкової про використання ФОП ОСОБА_1 праці найманого працівника ОСОБА_2 без оформлення трудових відносин.

На підставі висновків акту перевірки щодо використання ФОП ОСОБА_1 праці найманого працівника ОСОБА_2 відповідачем зроблено висновки про порушення позивачем п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст. 171 ПК України в частині не утримання податку із доходу, виплаченого на користь найманого працівника.

З огляду на зазначене, Білгород-Дністровською ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0013121701 від 25 червня 2015 року, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 528, 36 грн. - за основним платежем та 642, 09 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 16).

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з п. 171.1, п. 171.2 ст. 171 ПК України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Однак, з огляду на непідтвердженість під час розгляду справи висновків відповідача про використання ФОП ОСОБА_1 праці найманого працівника, судом не встановлено порушень з боку позивача вимог п. 167.1 ст. 167, п. 168.1 ст. 168, п.171.2 ст.171 ПК України, отже, прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення-рішення №0013121701 від 25 червня 2015 року підлягає скасуванню.

Також, на підставі акту перевірки, Білгород-Дністровською ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0013141701 від 25 червня 2015 року про збільшення суми грошового зобов’язання з військового збору на 54, 81 грн. за основним платежем та 13, 7 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 18). Однак, як встановлено судом, в акті перевірки не відображено, що ФОП ОСОБА_1 не утримувала та не перераховувала в бюджет військовий збір із сум виплат (доходу) найманій особі.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_1 не подавала контролюючому органу за місцем свого обліку податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків, а також сум нарахованого та утриманого з ним податку, що є порушення п. 51.1 ст. 51 ПК України.

Відповідно до п. 51.1 ст. 51 ПК України, податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку.

Згідно з п. 119.2 ст. 119 ПК України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Вказані висновки стали підставою прийняття Білгород-Дністровською ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області податкового повідомлення-рішення №0013121701 від 25 червня 2015 року про стягнення штрафних санкцій у сумі 642, 09 грн. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати.

Тобто, податкові повідомлення-рішення №0013141701 від 25 червня 2015 року про донарахування військового збору та №0013121701 від 25 червня 2015 року про стягнення штрафних санкцій прийняті на підставі тих же висновків податкової щодо використання ФОП ОСОБА_1 праці найманого працівника, які не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення №0013141701 від 25 червня 2015 року та №0013121701 від 25 червня 2015 підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Перевіркою відображення у звітності сум, на які нараховується та з яких утримується єдиний внесок роботодавцем фізичною особою-підприємцем встановлено, що ФОП ОСОБА_1 звітність про суми, на які нараховується та з яких утримується єдиний внесок за період використання праці найманого працівника ОСОБА_2 не надавала та, відповідно не утримувала єдиний внесок із сум винагород, нарахованих фізичним особам за виконані роботи (надані послуги).

З огляду на зазначене, Білгород-Дністровською ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області зроблено висновки про порушення ФОП ОСОБА_1 п. 1 ст. 7, п. 5 ст. 8, п.7 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині не утримання та не перерахування до бюджету єдиного соціального внеску із сум виплат доходу найманій особі ОСОБА_2

На підставі вказаних висновків, Білгород-Дністровською ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0013171701 від 25 червня 2015 року про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 1476, 20 грн.

Однак, вказана вимога про сплату недоїмки є безпідставною, оскільки єдиний внесок нараховується та утримується на суми винагород, нарахованих фізичним особам за виконані роботи (надані послуги), однак, як встановлено судом, позивач працю найманих працівників у періоді, що перевірявся не використовував, отже база нарахування єдиного внеску (суми виплат доходу найманій особі) відсутня.

З наведених вище підстав скасуванню підлягає й рішення Білгород-Дністровської ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області №0013181701 від 25 червня 2015 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 1049, 04 грн. за донарахування фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 1476, 20 грн., оскільки його прийнято за наслідками донарахування фіскальним органом єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке (нарахування) суд визнав безпідставним, а відповідну вимогу скасував.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Згідно з чч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржених рішень не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, натомість позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування своїх позовних вимог та вони підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено, суд, у відповідності до приписів ст. 94 КАС України, здійснює розподіл судових витрат на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 6-9, 69, 70-72, 86, 94, 128 158-163, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання неправомірними дії, скасування повідомлень-рішень, вимоги.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0013121701 від 25 червня 2015 року ., винесене Білгород-Дністровською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Одеській області.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0013141701 від 25 червня 2015 року ., винесене Білгород-Дністровською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Одеській області.

Скасувати рішення про застосування штрафних санкцій №0013181701 від 25 червня 2015 року, винесене Білгород-Дністровською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Одеській області.

Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №0013171701 від 25 червня 2015 року, винесене Білгород-Дністровською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Одеській області.

Стягнути з Білгород-Дністровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39638048) за рахунок бюджетних асигнувань на користь позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати у сумі 1180, 00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання повного тексту постанови суду.

Суддя: О.Г. Гусев