Постанова

від 30.11.2016 по справі 820/10173/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

30 листопада 2016 р. Справа № 820/10173/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання - Король Д.О.,

за участю: представника позивача - Погорєлової А.В,

представника відповідача - Сукач Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТОРАНСНАБ" до Харківської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕСТОРАНСНАБ", 16.09.2015 року звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товару №807000011/2015/001414/2 від 10.09.2015 року; визнати заявлену декларантом митну вартість товару щодо товарів, які імпортуються ТОВ "РЕСТОРАНСНАБ" код ЄДРПОУ 39372104; стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "РЕСТОРАНСНАБ" код ЄДРНОУ 39372104 суму надмірно сплачених податків та зборів у загальному розмірі 195730,25 гривень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2015 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2016 р. з врахуванням ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2016 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2015 р. по справі № 820/10173/15 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.06.2016 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТОРАНСНАБ" задоволено частково; постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Також Вищим адміністративним судом України зазначено, що в оскаржуваному рішенні відповідача не деталізовано про які саме розбіжності йдеться і в чому вони полягають, а попередніми судовими інстанціями не було досліджено та не з'ясовано яким чином вказані обставини вливають на визначення митної вартості товару, який ввезений позивачем.

Вищевказану адміністративну справу передано у провадження судді Нуруллаєва І.С.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що рішення Харківської митниці є неправомірним та протиправним, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду, проголошеною 25.08.2016 року задоволено клопотання представника позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТОРАНСНАБ", про уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить суд скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості № 807000011/2015/001714/2 від 10.09.2015 року; скасувати картку відмови Харківської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100001/2015/00065 від 31.08.2015 року.

В обґрунтування адміністративного позову з врахуванням клопотання про уточнення позовних вимог позивачем зазначено, що вказані рішення відповідача є протиправними, винесеними в супереч нормам діючого законодавства, оскільки Відповідач витребував додаткові документи, незважаючи на відсутність правових підстав витребування додаткових документів, на відсутність обґрунтування причин їх витребування, незважаючи навіть на те, що витребувані документи вже були надані позивачем разом з основними документами.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав.

Так судом за наявними в матеріалах справи доказами встановлено, що з метою здійснення митного контролю та митного оформлення декларантом ТОВ "АСС-ІМЕКС", що діяв на підставі угоди про надання послуг по декларуванню товарів з Товариством, 31 серпня 2015 року до митного поста "Харків-центральний" Харківської митниці ДФС подано ВМД № 807100001/2015/003182 на товар, який надійшов за контрактом з QINGDAO PACIFICFOODS СО., LTD від 20 травня 2015 року № РF-14169.

Для підтвердження митної вартості товару за основним методом позивачем до Митниці надано наступні документи: залізничну накладну для внутрішнього сполучення, Коносамент, комерційну пропозицію, банківський платіжний документ, що стосується товару, виписку з бухгалтерської документації, прейскурант (прайс-лист) виробника товару, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, розрахунок ціни (калькуляція), рахунок-фактура (інвойс), пакувальний лист, Контракт, доповнення до Контракту (Додаток № 1 від 20 травня 2015 року), договір про надання послуг митного брокера, інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару, інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару, сертифікат про походження товару форми А, декларацію виробника, копію митної декларації країни відправлення.

Посадовими особами відповідача 10 вересня 2015 року прийнято рішення про коригування митної вартості № 807000011/2015/001714/2, яким митну вартість товару збільшено до 29362,50 дол. США. Сума коригування склала 17182,50 дол. США.

В графі 33 рішення про коригування митної вартості вказано обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог 54, 55, 58 Митного кодексу України (далі - МК), зокрема: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МК, містять розбіжності та не відображають всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в зв'язку з відмовою в наданні декларантом витребуваних додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 МК; 2) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: - щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Враховуючи наведене, рішення про коригування митної вартості товарів прийнято за другорядним (резервним) методом. Джерелом інформації є наявна цінова інформація про митні оформлення товарів у максимально наближений термін: від 3 липня 2015 року № 110100000/2015/214814, від 10 липня 2015 року № 100250006/2015/129635, рішення на попередню партію товару від 21 серпня 2015 року № 807000011/2015/001569/2.

На підставі рішення про визначення митної вартості товарів Харківською митницею Державної фіскальної служби видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100001/2015/00065.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Суд зазначає, що статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 1, ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Статтею 54 МК передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до частини третьої статті 54 МК за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Отже, з врахуванням вище зазначених норм законодавства, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення пункту 2 частини п'ятої статті 54 МК, за змістом якої Митниця має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною сьомою статті 54 МК передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Зі змісту оскаржуваного позивачем рішення судом встановлено, що відповідачем фактично зазначено дві підстави для сумніву у задекларованій вартості, а саме: наявність відомостей про вищу ціну митних оформлень аналогічного товару, а також розбіжності у поданих декларантом документах.

При цьому суд зазначає, що посилання Митниці на розбіжності у поданих декларантом документах в оскаржуваному рішенні відповідача не деталізовані, натомість як представником відповідача вказані у наданих до суду письмових запереченнях.

Отже, судом під час нового розгляду справи з врахуванням висновків Вищого адміністративного суду України викладених в ухвалі від 02.06.2016 року та наданих представником відповідача письмових пояснень та заперечень проти позову встановлено, що під час здійснення митного оформлення відповідачем поданих документів встановлено наявні розбіжності, зокрема: 1) товар, що заявлений у МД: "імбир ... "ґатунок D...", в інвойсі від 20 травня 2015 року № РР-15120 сорт або категорія товару "імбир..." не зазначено; 2) вказані в коносаменті умови оплати фрахту "FREIGHT COLLECT", що при заявлених декларантом умовах поставки СFR Одеса, унеможливлює перевірку включення до митної вартості товару всіх її складових; 3) вартість задекларованого товару у порівнянні з рівнем митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких здійснено є значно нижчою (згідно цінової інформації ЄАІС ДФСУ найменший рівень на товар "Імбир" складав 1,35 дол. США/кг., заявлений декларантом рівень митної вартості складав 0,56 дол. США/кг); 4) в пункті 2.2 Контракту зазначено, що відвантаження товару відбувається протягом 40 днів після внесення 30% передплати, банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару датовано 8 липня 2015 року, отже відвантаження має відбутися протягом 40 днів з вказаної дати, однак коносамент датовано 25 червня 2015 року; 5) банківський платіжний документ від 8 липня 2015 року № 40, поданий до митного оформлення, містить інформацію про призначення платежу, а саме оплату за додатковою угодою від 21 травня 2015 року № 1, при цьому до митниці подано додаткову угоду від 20 травня 2015 року № 1; 6) встановлено розбіжності між відомостями щодо коду УКТЗЕД товару, заявленими декларантом у митній декларації № 807100000/2015/003182 (код УКТЗЕД 2001909700), та відображеними у наданій декларантом експортній декларації № 425820150580103374 (код УКТЗЕД 20019090900).

При цьому Вищим адміністративним судом України вказано, що судами не встановлено, яким чином обставини пунктів 1, 4, 5 впливають на визначення митної вартості товару, який ввезений позивачем, а також зазначено, що з огляду оскаржуваного рішення вбачається не зазначення вказаних розбіжностей в ньому, а сумніви митного органу щодо коду УКТЗЕД товару не відображені і під час консультацій з митним органом.

Крім того, суд зазначає, що за приписами Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2013 № 428, УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).

Відповідно до статті 1 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14.06.1998, до якої Україна приєдналася згідно Указу Президента України від 17.05.2002 № 466/2002, також учасником конвенції є Китай (країна експортер). Гармонізована система опису та кодування товарів - це номенклатура, яка включає товарні позиції, субпозиції та відносні до них цифрові коди, примітки до розділів, груп та субпозицій, а також Основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи.

У Міжнародній конвенції про Гармонізовану систему установлено, що країни, які її застосовують, не можуть змінити класифікацію товарів і їх код у межах перших шести знаків, оскільки створюється основа для доволі точного опису товарів виходячи з їх об'єктивних характеристик, відображених у Гармонізованій системі.

Отже, відмінність коду товару в країні постачальника на рівні останніх трьох знаків, якщо обов'язкові перші шість знаків коду залишаються не змінними, не суперечить принципу єдиного застосування кодування, а відтак - і статті 67 Митного кодексу.

Також суд зазначає, що посилання митного органу на розбіжності щодо оплати наданих декларантом документів є необґрунтованими, оскільки зазначення в банківському платіжному документі додаткової угоди від 21 травня 2015 року № 1 не свідчить про неможливість ідентифікації оплаченого товару, оскільки всі інші реквізити дають можливість встановити, за який товар і кому проведена оплата та крім того, представником позивача під час нового розгляду справи було повідомлено суду, що за вказаним контрактом було здійснено тільки одну поставку.

Щодо зазначеного відповідачем твердження про товар, що заявлений у МД: "імбир ... "ґатунок D...", в інвойсі від 20 травня 2015 року № РР-15120 сорт або категорія товару "імбир..." не зазначено, судом встановлено наступне.

Відповідно до документів, які надано декларантом при митному оформленні разом з митною декларацією, а саме, в додатку №1 від 20.05.2015 року до контракту, в комерційній пропозиції від 20.05.2015 року, в прайс-листі від 20.05.2015 року, та в сертифікаті якості від 20.06.2015 року і в декларації виробника від 22.06.2015 року зазначено найменування товару Імбир для суші маринований, категорія D, врожай 2014 року .

Щодо встановлених митним органом розбіжностей по вказаних в коносаменті умовах оплати фрахту "FREIGHT COLLECT", що при заявлених декларантом умовах поставки СFR Одеса, судом встановлено наступне.

Відповідно до коносаменту від 25.06.2015 року № SZ15060104А експедитора Shanghai Smart Zone Logistics Co., Ltd, експедиційні послуги (у тому числі фрахт) здійснювалися на замовлення та за рахунок компанії QINGDAO PACIFICFOODS TRADE CO., LTD, яка згідно контракту №РF-14169 від 20.05.2015 року є постачальником декларанта на умовах відображених у контракті.

Представником позивача під час нового розгляду справи було надано пояснення та зазначено, що замовником експедиційних послуг (в тому числі морського фрахту), є постачальник, якому позивачем було перераховано зазначену у поданих митному органі документах вартість товару за умови його доставки до морського порту України, тому, інших витрат, пов'язаних з експедицією імпортованих товарів, декларант не здійснював. Під час митного оформлення декларантом було подано на підтвердження числових значень митної вартості платіжні документи, що підтверджують розмір фактично сплаченої вартості за імпортовані товари на підставі угоди, яка пройшла експертне дослідження органами моніторингу Національного банку України, яка відповідає розмірам вартості, визначеної контрактом з урахуванням сплати формальностей та забезпечення доставки до митної території України морським шляхом за рахунок постачальника.

Суд зазначає, що вказані митним органом розбіжності у поданих декларантом документах до митного оформлення не деталізовані в оскаржуваному позивачем рішенні, а також в повідомленні під час проведення консультацій з декларантом.

Під час нового розгляду справи судом не встановлено впливу вказаних митним органом розбіжностей на визначення митної вартості поставленого позивачем товару.

З врахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що оскільки як вбачається з оскаржуваного рішення, вказані розбіжності в ньому не деталізовані, а сумніви митного органу не знайшли свого підтвердження під час нового розгляду справи, слід дійти висновку, що вони не могли слугувати підставою для прийняття оскаржуваного позивачем рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТОРАНСНАБ" до Харківської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТОРАНСНАБ" до Харківської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості № 807000011/2015/001714/2 від 10.09.2015 року.

Скасувати картку відмови Харківської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100001/2015/00065 від 31.08.2015 року.

Стягнути на користь ТОВ "РЕСТОРАНСНАБ" (код ЄДРПОУ 39372104) сплачений при поданні позову судовий збір у розмірі 2935 (дві тисячі дев'ятсот тридцять п'ять) грн 95 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ - 39534151).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 05 грудня 2016 року.

Суддя Нуруллаєв І.С.