Ухвала

від 13.07.2017 по справі 820/10173/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2017 року м. Київ К/800/7354/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Голяшкіна О.В.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю РЕСТОРАНСНАБ на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РЕСТОРАНСНАБ до Харківської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії і стягнення суми,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю РЕСТОРАНСНАБ звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці ДФС, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 10.09.2015 року № 807000011/2015/001414/2; визнати заявлену декларантом митну вартість товару щодо товарів, які імпортуються Товариством з обмеженою відповідальністю РЕСТОРАНСНАБ код ЄДРПОУ 39372104; стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТОРАНСНАБ" код ЄДРНОУ 39372104 суму надмірно сплачених податків та зборів у загальному розмірі 195730,25 грн.

Справа судами розглядалася неодноразово. За наслідками нового розгляду постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2016 року позов було задоволено у повному обсязі. Скасовано рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості від 10.09.2015 року № 807000011/2015/001714/2. Скасовано картку відмови Харківської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 31.08.2015 року № 807100001/2015/00065.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2017 року апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС було задоволено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю РЕСТОРАНСНАБ відмовлено.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю РЕСТОРАНСНАБ , не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2017 року та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2016 року.

Харківська митниця ДФС подала заперечення на касаційну скаргу, в яких вона просить відмовити в задоволенні касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю РЕСТОРАНСНАБ та залишити в силі постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2017 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю РЕСТОРАНСНАБ задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.

Судами встановлено, що з метою здійснення митного контролю та митного оформлення декларантом ТОВ АСС-ІМЕКС , що діяло на підставі угоди про надання послуг по декларуванню товарів з Товариством з обмеженою відповідальністю РЕСТОРАНСНАБ , 31.08.2015 року до митного поста Харків-центральний Харківської митниці ДФС подано ВМД № 807100001/2015/003182 на товар, який надійшов за контрактом з QINGDAO PACIFICFOODS СО., LTD від 20.05.2015 року № РF-14169. Митну вартість товару визначено за основним методом.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом було надано наступні документи:

залізничну накладну для внутрішнього сполучення;

коносамент;

комерційну пропозицію;

банківський платіжний документ, що стосується товару;

виписку з бухгалтерської документації; прейскурант (прайс-лист) виробника товару;

висновок про вартісні характеристики товару;

підготовлений спеціалізованою експертною організацією;

розрахунок ціни (калькуляція);

рахунок-фактура (інвойс),

пакувальний лист;

контракт;

доповнення до контракту (Додаток № 1 від 20.05.2015 року);

договір про надання послуг митного брокера;

інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару;

інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару;

сертифікат про походження товару форми А;

декларацію виробника; копію митної декларації країни відправлення.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості оцінюваного товару співробітником підрозділу митного оформлення на підставі результату застосування системи управління ризиками (форма 105-2) було направлено запит щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості товару до відділу митної вартості управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання.

Відповідно до пп.2.12 п.2 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 № 362, посадовими особами відділу митної вартості було здійснено порівняння рівнів заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких здійснено, перевірку документів, наданих декларантом, за результатами чого було встановлено, що в поданих разом з МД документах містяться розбіжності, зокрема:

- товар, що заявлений у МД: імбир ... ґатунок Б... , в інвойсі від 20.05.2015 року № РР-15120 сорт або категорія товару імбир... не зазначено; вказані в коносаменті умови оплати фрахту FREIGHT COLLECT , що при заявлених декларантом умовах поставки СFR Одеса, унеможливлює перевірку включення до митної вартості товару всіх її складових, тобто подані документи, зазначені у частині 2 статті 53 Митного кодексу україни, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; вартість задекларованого товару у порівнянні з рівнем митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких здійснено є значно нижчою. Згідно цінової інформації ЄАІС ДФСУ найменший рівень на товар Імбир складав 1,35 дол. США/кг., заявлений декларантом рівень митної вартості складав 0,56 дол. США/кг;

- відповідно до 2.2 зовнішньоекономічного договору від 20.05.2015 року № РР-14169 зазначено, що відвантаження товару відбувається протягом 40 днів після внесення 30% передплати. Банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару датовано 08.07.2015 року, отже відвантаження має відбутися протягом 40 днів з вказаної дати, однак коносамент датовано 25.06.2015 року Банківський платіжний документ від 08.07.2015 року № 40, поданий до митного оформлення, містить інформацію про призначення платежу, а саме оплату за додатковою угодою від 21.05.2015 року № 1, при цьому до митниці подано додаткову угоду від 20.05.2015 року № 1;

- встановлено розбіжності між відомостями щодо коду УКТЗЕД товару, заявленими декларантом у митній декларації № 807100000/2015/003182 (код УКТЗЕД 2001909700), та відображеними у наданій декларантом експортній декларації № 425820150580103374 (код УКТЗЕД 20019090900).

За результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих декларантом під час митного оформлення, було виявлено, що ці документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що стало підставою для застосування частини 3 статті 53 Митного кодексу України.

Відповідно до пп. 2.4, 2.5 п.2 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, посадовими особами підрозділу митного оформлення було здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, в результаті чого було встановлено, що згідно цінової інформації ЄАІС ДМСУ найменший рівень митної вартості на товар Імбир склав 1,35 дол. СІІІА/кг, тоді як заявлений декларантом рівень митної вартості складає 0,56 дол. США/кг.

Відповідно до вимог частини 5 статті 55 та частини 4 статті 57 Митного кодексу України митним органом було проведено з декларантом процедуру консультації з метою обміну наявною інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів та запропоновано надати достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність: обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві; відносин пов'язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Також, у декларанта витребувано додаткові документи: рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; переклад митної декларації країни відправлення та проведення верифікації експортної митної декларації враховуючи інформацію надану листом ДМСУ від 08.10.2010 року №11/2-10.16/11627-еп.

Протягом строку, передбаченого частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, декларантом не було надано жодного додаткового документа.

Враховуючи, що документи, подані декларантом до Харківської митниці ДФС разом з митною декларацією від 31.08.2015 року № 807100000/2015/003182, містили розбіжності та декларантом заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару посадовими особами відповідача 10.09.2015 року прийнято рішення про коригування митної вартості № 807000011/2015/001714/2 (джерело: наявна у митного органу цінова інформація щодо фактів митних оформлень товарів митне оформлення яких вже здійснено, в тому числі, попереднє митне оформлення Товариства з обмеженою відповідальністю РЕСТОРАНСНАБ за МД від 25.08.2015 року № 807100000/20154/28998 по рішенню про коригування митної вартості від 21.08.2015 року № 807000011/2015/001569/2 до рівня 1,35 дол. США/кг.), яким митну вартість товару збільшено до 29362,50 дол. США. Сума коригування склала 17 182, 50 дол. США.

В графі 33 рішення про коригування митної вартості від 21.08.2015 року № 807000011/2015/001569/2 зазначено обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог 54, 55, 58 Митного кодексу України, зокрема:

1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині 2статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в зв'язку з відмовою в наданні декларантом витребуваних додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України;

2) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на ідентичні товари;

3) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на подібні товари;

4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: - щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування;

5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Враховуючи вищезазначене, рішення про коригування митної вартості товарів було прийнято за другорядним (резервним) методом, відповідно до статті 64 Митного кодексу України, джерело - наявна цінова інформація за фактами митних оформлень ЄАІС, в тому числі, попереднє митне оформлення Товариства з обмеженою відповідальністю РЕСТОРАНСНАБ за МД від 25.08.2015 року № 807100000/20154/28998 по рішенню про коригування митної вартості від 21.08.2015 року № 807000011/2015/001569/2 до рівня 1,35 дол. США/кг.

У зв'язку з чим, Харківською митницею ДФС було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно із частиною 1 статті 51, частиною 1 статті 52 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині 2 цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із положенням частини 4 вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини 2 статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Верховний Суд України у постанові від 30.06.2015 року (справа 21-591а15) зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно із положеннями статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що митним органом було наведено обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів за основним методом, а подані позивачем додаткові документи не підтверджували вартість товару. Крім того, митницею проведено процедуру консультацій та послідовно застосовано методи визначення митної вартості товару.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного відмовивши в задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції, є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю РЕСТОРАНСНАБ - залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РЕСТОРАНСНАБ до Харківської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії і стягнення суми - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

О.В. Голяшкін

В.Ф. Мороз