Ухвала

від 06.12.2016 по справі 805/4817/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Хохленков О.В.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року справа №805/4817/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Сухарька М.Г., Ястребової Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року у справі №805/4817/15-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Шіппінг» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2015 року № 0000374000/495/10/28-03-42, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2015 року № 0000374000/495/10/28-03-42, яким зменшено розмір від»ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 6045350 грн.

В обґрунтування зазначив, що за висновками акту перевірки, за результатами якої прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту операції за квітень 2015 року на підставі податкових накладних, складених його контрагентом ДП «Донецька залізниця».

Проте такі висновки є неправомірними, оскільки, податковий кредит за квітень 2015 року був ним сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних, які зареєстровані платниками в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також факт отримання позивачем товарів та послуг від постачальників під суми ПДВ у складі податкового кредиту у квітні 2015 року підтверджується первинними документами.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення від 14.07.2015 року № 0000374000/495/10/28-03-42.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування зазначив, що контрагент позивача - ДП «Донецька залізниця» не декларував об'єкту оподаткування та податкових зобов'язань з ПДВ, тому у позивача відсутнє право на податковий кредит.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч. 1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Шіппінг» є юридичною особою, зареєстрований та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом ЄДРПОУ 31158623 (т.2 а.с.112-113).

ТОВ «Метінвест Шіппінг» є платником податків на додану вартість з 12.10.2000 року (т.2 а.с.83).

Згідно з витягом з ЄДР від 12.08.2015 року ТОВ «Метінвест-Шіппінг» має Маріупольську філію розташовану за адресою м.Маріуполь, Приморський район, вул..Ширшова, буд.6а (т.2 а.с.195-199).

Наказом № 29/од від 31.07.2014 року генеральний директор ТОВ «Метінвест-Шіппінг» перевів працівників підприємства на час особливого режиму роботи з метою безпеки життя робітників в Маріупольську філію (т.2 а.с.189-194).

За результатами камеральної перевірки даних задекларованих ТОВ «Метінвест-Шіппінг» правомірності нарахування відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2015 року, відповідачем складений акт перевірки від 19.06.2015 року № 226/28-03-40/31158623, за висновками якого позивача порушив вимоги п. 198.6 ст.198, п. 200.1, 200.4 ст. 200 ПК України, а саме завищив податковий кредит та відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за квітень 2015 року на суму 6045350 грн. (т.1 а.с.18-27).

За наслідками адміністративного оскарження висновки акту щодо встановлених порушень податкового законодавства залишено без змін (а.с.28-39 т.1)

14.07.2015 року податковим органом прийняте податкове повідомлення рішення форми «В4 № 0000374000/495/10/28-03-42, яким зменшено розмір від»ємного значення сми податку на додану вартість у розмірі 6045350 грн. (т.1 а.с.16).

Як вбачається з актів перевірки, висновки, що стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, ґрунтуються на тому, що ДП «Донецька залізниця» не задекларувало об'єкт оподаткування та податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

15.04.2008 року між позивачем та ДП «Донецька залізниця» укладений договір № Е-010693 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надання залізницею послуги на перевезення вантажів, порожніх власних та орендованих вагонів та інші послуги (т.1 а.с.60-68).

Як вбачається з Єдиного реєстру податкових накладних № 42015 від 14.07.2015 року в ньому вказані всі податкові накладні за квітень-травень 2015 року (т.1 а.с.69-70).

На підтвердження виконання умов договору ДП «Донецька залізниця» було видано податкові накладні, платіжні доручення, розрахунки коригування кількісних показників до податкової накладної, переліки (т.1, а.с.71-156, 158-245, т.2 а.с.1-35)

25.12.20014 року між позивачем та ДП «Донецька залізниця» укладений договір підряду № Д/В-013/6-ДР на ремонт вагонів та інші послуги з Додатками №1 та № 2 (т.2 а.с.36-49).

Як вбачається з Єдиного реєстру податкових накладних № 3344856 від 03.07.2015 року в ньому вказані дві податкові накладні за квітеньтравень 2015 року №7/214 та № 22/214 (т.2 а.с.50).

На підтвердження виконання умов договору ДП «Донецька залізниця» було видано податкові накладні, платіжні дручення, акт виконаних робіт (т.2а.с.51-54).

30.12.2008 року між позивачем та ДП «Донецька залізниця» укладений договір № 52 на користування місцевим телефонним звязком та надання послуг звязку (т.2 а.с.55-57).

Виконання умов договору підтверджується податковою накладною № 457/214 від 30.04.2015 року (т.2а.с.58), рахунком за телекомунікаційні послуги за квітень 2015 року (т.2 а.с.59), платіжним дорученням № 000005406 від 13.05.2015 року. (т.2 а.с.60).

11.01.2010 року між позивачем та ДП «Донецька залізниця» укладений договір №Д/Щ-1014/ІЩ/МЮ на виготовлення копій вантажних документів (т.2 а.с.61-63).

ДП «Донецька залізниця видана податкова накладна № 7/023 від 30.04.2015 року (т.2а.с.64).

Виконання умов договору підтверджується платіжним дорученням (т.2 а.с.65), рахунком фактурою (т.2 а.с.66), актом виконаних робіт (т.2 а.с.67).

З витягу з Єдиного реєстру податкових накладних № 3344857 від 03.07.2015 року вбачається реєстрація двох податкових накладних за травень 2015 року №14/144 та № 26/144 (т.2 а.с.68).

За податковою накладною № 26/144 від 28.04.2015 року ДП «Донецька залізниця» здійснив надання послуг ТОВ «Метінвест-Шіппінг» на суму 384,32 грн. в т.ч. ПДВ 64,05 грн. (т.2а.с.69), які оплачені платіжним дорученням (т.2 а.с.70). Також надано акт № 48 виконаних робіт від 24.05.2015 року на суму 384,32 грн. (т.2 а.с.71).

За податковою накладною № 14/144 від 21.04.2015 року ДП «Донецька залізниця» здійснив надання послуг ТОВ «Метінвест-Шіппінг» на суму 608,95 грн. в т.ч. ПДВ 101,49 грн. (т.2а.с.72), що підтверджується актом виконаних робіт, (т.2 а.с.73), платіжним дорученням (т.2 а.с.74).

За податковою накладною за квітень 2015 року №23/209, яка внесена до Єдиного реєстру податкових накладних (т.2 а.с.75), позивач перерахував кошти ДП «Донецька залізниця» (т.2 а.с.76), надання послуг також підтверджується актом виконаних робіт (т.2 а.с.77).

На підставі податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, за наслідками спірних господарських операцій, позивач сформував податковий кредит, про що зазначив у податкових деклараціях з податку на додану вартість відповідного податкового періоду 2015 року.

12ё На підставі п.п.14.1.181 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій-не нижче звичайних цін) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, а база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості.

Згідно п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

На підставі п.198.3 цієї ж статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу), та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 200.1-200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, законодавством визначено дві підстави для виникнення права на податковий кредит, а саме: фактична сплата коштів постачальнику в оплату придбаних товарів, в тому числі і податку на додану вартість, та факт отримання податкової накладної зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, що засвідчує придбання платником податку товарів, в якій зазначено суми податку на додану вартість.

Таким чином, покупець сплачує суму податку на додану вартість у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в подальшому впливати на надходження цих сум податку на додану вартість до Державного бюджету України.

Враховуючи наявність у позивача первинних документів, судова колегія приходить до висновку, що позивачем підтверджено правомірність формування сум податкового кредиту за перевіряємий період.

Крім цього, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит позивача не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

В разі недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни це має правові наслідки саме для таких контрагентів, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Враховуючи викладене, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року у справі №805/4817/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року у справі №805/4817/15-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді М.Г. Сухарьок

Л.В. Ястребова