Рішення

від 01.12.2016 по справі 904/8680/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.12.2016 Справа № 904/8680/16 За позовом Приватного підприємства "МЕТАЛЗОВНІШПОСТАВКА", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 57 481,81 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, керівник, довідка ЄДР № 560210 від 21.11.12р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Приватне підприємство "МЕТАЛЗОВНІШПОСТАВКА" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" (далі - відповідач) про стягнення 53 527,34 грн. - заборгованості, 2756,69 грн. - інфляційних, 1197,78 грн. - 3 % річних та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №КЗГО/371-15П (на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів) від 20.11.2015 р., в частині оплати поставлених ресурсів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2016 р. по справі № 904/8680/16 порушено провадження, розгляд справи призначено до розгляду у судовому засіданні на 02.11.2016 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2016 р. призначено розгляд справи на 22.11.2016 р.

В судовому засіданні 22.11.2016 р. оголошено перерву до 01.12.2016 р.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.12.2016 р. заперечував проти позову з підстав викладених у відзиві на позов. В судове засідання 01.12.2016 р. представник відповідача не з'явився, про причину неявки суду не повідомив.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 01.12.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача (01.12.2016 р.), оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.11.2015 р. між Приватним підприємством "МЕТАЛЗОВНІШПОСТАВКА" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Криворізький завод гірничого обладнання" (покупець) укладений Договір № КЗГО/371-15П (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти та оплатити матеріли (далі - Ресурси) на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору кількість, номенклатура ресурсів вказуються в специфікаціях до цього Договору, які є його невід'ємною частиною (далі - Специфікації).

За умов п. 4.1 Договору постачання ресурсів здійснюється за цінами, які визначені у відповідності з умовами поставки, зазначені в специфікаціях і включають в себе всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника пов'язані з поставкою ресурсів.

Загальна сума Договору визначається як сумарна вартість ресурсів, постачання яких здійснюється згідно доданих до нього Специфікацій (п. 4.3. Договору).

Пунктом 5.2. Договору оплата за поставлені ресурси буде проводитися протягом терміну, зазначеного в специфікації обчислюється з моменту постачання ресурсів.

Договір діє до 31.12.2016 року (п. 11.5. Договору).

Пунктом 5 Специфікації № 1 від 20.11.2015 р. до Договору передбачені умови оплати: протягом 30 календарних днів після отримання товару.

За пунктом 5 Специфікації № 2 від 23.12.2015 р. до Договору визначені умови оплати: протягом 45 календарних днів після отримання товару.

На виконання умов Договору позивач передав у власність відповідачу продукцію в асортименті, кількості та по цінам, зазначеними в Специфікації № 1 до Договору, загальною вартістю 59 017,34 грн. та в Специфікації № 2 до Договору загальною вартістю 24 510,00 грн.

Факт поставки підтверджується належним чином оформленими та підписаними з обох сторін первинними документами, а саме: накладними: за № 1 від 24.11.2015 р., за № 2 від 24.12.2015 р.; довіреностями на отримання: № 1809 від 24.11.2015 р., № 2044 від 23.12.2015 р., копії яких долучені до металів справи (а.с. 19, 20, 22, 23).

Відповідач виконав частково умови Договору в частині повної оплати вартості поставленої продукції, в порядку та на умовах передбачених п. 5.2. Договору та п. 5 Специфікацій №№ 1, 2 до Договору, внаслідок чого у нього утворився залишок не сплаченої заборгованість перед позивачем у розмірі 53 527,34 грн., що і є причиною виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач всупереч взятим на себе договірним зобов'язанням не здійснює оплат в рахунок погашення заборгованості у розмірі 53 527,34 грн., чим порушує законні права позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України ).

Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем свого зобов'язання щодо поставки продукції, проте не підтверджено належного виконання відповідачем своїх обов'язків за договором в частині повної оплати за поставлену продукцію.

Зважаючи на зазначене вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача суми заборгованість у розмірі 53 527,34 грн. на користь позивача.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України відповідачу нараховано: 2756,69 грн. - інфляційних (за періоди з січня - по травень 2016 р. та з березня - по травень 2016 р. , за кожний період окремо), 1197,78 грн. - 3 % річних (за періоди з 25.12.2015 р. по 23.09.2013 р. та з 02.02.2016 р. по 23.09.2016 р.)

За змістом абзацу пункту 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Вказана правова позиція також відображена у листі Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" № 62-97р від 03.04.1997.

Вищезазначені рекомендації постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року позивачем не враховані, а відтак господарським судом здійснено розрахунок інфляційних та встановлено, що стягненню підлягають інфляційні в розмірі 2419,43 грн. (983,47 грн. + 1435,96 грн.) за період прострочення січня 2016 року - червень 2016 року.

Також судом здійснено перерахунок 3 % річних та встановлено, що останні складають 1191,65 грн. за період з 08.02.2016 року по 23.09.2016 року (оскільки при здійсненні розрахунок позивачем не взято до уваги те, що останній день оплати є вихідним днем, який переноситься на перший робочий, тобто 07.02.2016 року, а відтак прострочення платежу почалось з 08.02.2016 року).

Посилання відповідача на те, що строк оплати за спірну партію товару не настав, оскільки позивач не надав відповідачу весь пакет документів, передбачених п.6.4. договору, не приймається судом до уваги, оскільки терміни та умови оплати чітко визначені Специфікаціями №1, №2, які є невід'ємною частиною до Договору, умови яких прийняті сторонами, оскільки вони підписані та скріплені печатками сторін без заперечень.

Спеціальний спосіб оформлення передачі документів передбачених п. 6.4. договору сторонам не встановлено. Зважаючи на те, що згідно з вищевказаним пунктом договору постачальник зобов'язаний надати оригінали відповідних документів до початку приймання ресурсів, а покупець прийняв спірні партії товару, і не надав докази звернення до позивача із претензії щодо неподання повного пакету документів, господарський суд вважає, що документи було передано разом із товаром.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі: 53 527,34 грн. - заборгованості, 2419,43 грн. - інфляційних, 1191,65 грн. - 3 % річних.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у справі покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" (50057, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Заводська, 1; код ЄДРПОУ 31550176) на користь Приватного підприємства "МЕТАЛЗОВНІШПОСТАВКА" (50005, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 25; код ЄДРПОУ 30231618) 53 527,34 грн. (п'ятдесят три тисячі п'ятсот двадцять сім грн. 34 коп.) - заборгованості, 2419,43 грн. (дві тисячі чотириста дев'ятнадцять грн. 43 коп.) - інфляційних, 1191,65 грн. (одна тисяча сто дев'яносто одна грн. 65 коп.) - 3 % річних, 1369,76 грн. (одна тисяча триста шістдесят дев'ять грн. 76 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

В решті позову - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя ОСОБА_2

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України " 06 " грудня 2016 р.