Рішення

від 17.11.2016 по справі 905/1834/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.11.2016 Справа № 905/1834/16

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючого судді Огороднік Д.М. , суддів Шилової М.В., Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Іноваційні радіооптичні системи до за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Підземкомунбуд Публічного акціонерного товариства Одеський кабельний завод простягнення 150263,55грн . за участю представників:

від позивачане з'явився; від відповідача від третьої особи:не з'явився; не з'явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Іноваційні радіооптичні системи про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Підземкомунбуд основного боргу у розмірі 109081,22грн., пені у розмірі 28773,53грн., штрафу у розмірі 11769,90грн., інфляційних втрат у розмірі 3164,21грн., 3% річних у розмірі 1945,53грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №190515 - ОК від 19.05.2015 щодо здійснення своєчасної оплати вартості поставленого товару.

На підтвердження вищезазначених обставин, позивач надає належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки №190515 - ОК від 19.05.2015, специфікацій товару, податкового застереження, додаткових угод, видаткових накладних №52 від 05.06.2015 на суму 149950,03 грн., №57 від 18.06.2015 на суму 117699,00грн., довіреностей на отримання товарно - матеріальних цінностей, експрес - накладних, розрахунку ціни позову.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.06.2016 порушено провадження та призначено справи до розгляду.

18.07.2016 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 109081,22грн., неустойку у розмірі 24302,69грн., штраф у розмірі 1769,90грн., інфляційні втрати у розмірі 3164,21грн., 3% річних у розмірі 1945,53грн.

Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього кодексу в цій частині, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог .

За таких обставин, судом прийнята до розгляду заява позивача про зменшення позовних вимог.

Подальший розгляд спору здійснюється в межах вимог про стягнення основного боргу у розмірі 109081,22грн., неустойки у розмірі 24302,69грн., штрафу у розмірі 11769,90грн., інфляційних втрат у розмірі 3164,21грн., 3% річних у розмірі 1945,53грн.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області №01-02/770 від 27.07.2016 відповідно до п. 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в господарському суді Донецької області на підставі доповідної судді ОгороднікД.М. призначений повторний автоматичний розподіл справи №905/1834/16.

За результатами повторного автоматичного розподілу справ від 27.07.2016, справу №905/1834/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді ОгороднікД.М., суддів Паляниці Ю.О., Сажневої М.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.09.2016 строк розгляду справи продовжений на 15 днів на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Листом від 12.09.2016 у Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області витребувані додаткові докази.

11.10.2016 на адресу господарського суду Донецької області від Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області надійшла відповідь, в якій зазначено, що ТОВ Підземкомунбуд податкова декларація з податку на додану вартість та Додаток №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року до органів фіскальної служби станом на 30.09.2016 не надавалась, що унеможливлює надання її копії.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області №01-02/1137 від 10.10.2016 відповідно до п. 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в господарському суді Донецької області на підставі доповідної судді ОгороднікД.М. призначений повторний автоматичний розподіл справи №905/1834/16.

За результатами повторного автоматичного розподілу справ від 10.10.2016, справу №905/1834/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді ОгороднікД.М., суддів Шилової О.М., Сажневої М.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.10.2016 до участі у справі залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Публічне акціонерне товариство Одеський кабельний завод .

Позивач у судове засідання, призначене на 17.11.2016, не з'явився, разом з тим на офіційну електрону адресу суду направив клопотання про розгляд справи без його участі. Вказане клопотання судом задоволено.

Відповідач у судове засідання 17.11.2016 не з'явився, відзив на позов не надав, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Місцезнаходженням відповідача є: 83054, м.Донецьк, вул.Економічна, буд.18, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в тому числі витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Господарський суд Донецької області, з метою своєчасного повідомлення відповідача про порушення провадження по справі, направив на адресу відповідача, яка зазначена в єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, відповідну ухвалу. Так, начальник відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) господарського суду Донецької області ОСОБА_1, помічник судді Сальнікова Г.А., помічник судді Мирошниченко Х.І. склали акти, відповідно, про неможливість направлення кореспонденції за адресою відповідача: 83054, м.Донецьк, вул.Економічна, буд.18. Складання акту мотивовано листом Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» №7-42/41 від 04.02.2016 про припинення приймання поштових відправлень на /з територію (ї) Донецької та Луганської областей, у т.ч. м.Донецьк.

Відтак, на офіційному веб-порталі «Судова влада України» (dn.arbitr.gov.ua), у розділі «Новини та події суду» були розміщені оголошення про дату та час судових засідань по справі №905/1834/16.

В порядку Закону України «Про доступ до судових рішень» , ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладання розгляду справи були розміщені на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача про наявність порушеної справи № 905/1834/16 та призначених до розгляду судових засідань (про день, місце та час кожного судового засідання).

Третя особа явку свого повноважного представника у судове засідання 17.11.2016 не забезпечила. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, разом з тим, через канцелярію суду, надала витребувані судом документи, письмові пояснення та клопотання про розгляд справи без участі його представника. Вказане клопотання судом задоволено.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З урахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 Господарського процесуального Кодексу України.

Розглянувши подані позивачем та третьою особою документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

19.05.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Іноваційні радіооптичні системи (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Підземкомунбуд (покупець, відповідач) підписаний договір поставки №190515 - ОК (далі- Договір).

За умовами вказаного договору постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар в обумовлений договором строк згідно переліку та цін, що містяться в додатках до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти товар і виплачувати за нього певну грошову суму відповідно до умов цього договору (п.1.1. договору).

Відповідно до п.1.3 договору постачальник повинен з товаром передати покупцеві його приналежності та документи, що підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства, а також наступну супровідну документацію:

- накладні, в яких повинна бути чітко зазначена кількість відвантаженого товару, ціна за одиницю товару без ПДВ, вартість без ПДВ, сума ПДВ, загальна вартість з ПДВ. Постачальник несе відповідальність за арифметичні помилки в накладних;

- в разі необхідності, декларації служби доставки, сертифікати відповідності, в разі необхідності сертифікат про визнання іноземного сертифікату, гігієнічні висновки, інструкції з використання тощо, що вимагається відповідно до законодавства України.

Згідно з п.3.1. договору загальна вартість останнього складає суму вартості товару, що поставлений згідно всіх додаткових угод до цього договору.

Між сторонами підписано ряд специфікацій до договору, якими визначено кількість, асортимент та порядок оплати товару.

Відповідно до п.4.1. договору оплата товару покупцем здійснюється за ціною, що вказується у відповідній додатковій угоді шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника наступним чином: 4.1.1. 100% вартості товару, що поставляється на підставі відповідної додаткової угоди до договору, покупець сплачує постачальнику з урахуванням п.3.2. протягом 90 календарних днів з моменту підписання цін на товар, зазначених у додатку №1 до договору, на підставі виставленого рахунку, якщо інше не зазначене у додатку №1 до договору.

Згідно з п.4.2. договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати поставки.

Між сторонами підписано ряд додаткових угод до договору, якими встановлений строк оплати товару, а саме протягом 90 календарних днів з моменту підписання відповідних документів про передачу - приймання товару (накладних) та надання рахунку - фактури.

Договір вважається укладеним з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє протягом 1 року, але у будь - якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором (п.11.1 договору).

Оцінивши зміст зазначеної угоди, з якої виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст. 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст. 655-697 Цивільного кодексу України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар за видатковими накладними № 52 від 05.06.2015 на суму 149950,03грн. та №57 від 117699,00грн., який вказаний у специфікації від 19.05.2015.

Товар поставлений по видатковій накладній №52 від 05.06.2015 отриманий представником відповідача, про що свідчить підпис представника. За твердженням позивача, товар поставлений по видатковій накладній №57 від 18.06.2015 також отриманий відповідачем, проте передача товару відбувалась із залученням третьої особи, а саме Публічного акціонерного товариства Одеський кабельний завод . Саме останнє підприємство доставило відповідачу товар, на замовлення позивача та який відображений у накладній №57. Позивач пояснює, що він не є виробником товару. Товар придбано у ПАТ Одеський кабельний завод , яким вже безпосередньо товар направлений у вказане відповідачем місце, де прийнятий позивачем та переданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Підземкомунбуд" разом з видатковою накладною №57. На підтвердження вказаних обставин позивачем до матеріалів справи надані товарно - транспортні накладні №17094 від 18.06.2015 та №16988 від 05.06.2016.

З матеріалів справи вбачається, що оскільки позивач є платником податку на додану вартість, то останній надав податкову декларацію за червень 2015 року разом з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5). У вказаній розшифровкі чітко відображено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Підземкомунбуд" є контрагентом позивача та отримав від останнього товар на суму 267649,03грн.

Окрім того, позивачем до матеріалів справи наданий договір поставки №0311 від 03.11.2014, підписаний між Публічним акціонерним товариством Одеський кабельний завод (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Іноваційні радіооптичні системи (покупець). Відповідно до п.1.1. вказаного договору постачальник зобов'язується поставляти і передавати в обумовлений договором строк покупцеві товар згідно переліку та цін, що містяться у додатку №1, а покупець зобов'язується приймати товар і виплачувати за нього певну грошову суму відповідно до умов цього договору.

Згідно з додатком №1 до договору поставки №0311 від 03.11.2014 та видатковим накладним №5119 від 05.06.2015 та №5661 від 18.06.2015 перелік продукції, передбачений поставкою товару по договору №190515 - ОК між позивачем та відповідачем, в них зазначений.

Третьою особою також надані додаткові письмові пояснення, в яких остання підтверджує факт здійснення господарської діяльності саме з позивачем. Третя особа зазначає, що на виконання умов договору поставки №0311 від 03.11.2014 товар поставлено автомобільним транспортом у м.Рубіжне, що підтверджується товарно - транспортними накладними №260615 від 26.06.2015 та №17094 від 18.06.2015. Поставка кабеля ОКЛБг - 4 ДА (2,7) П - 4 *4Е1 - 0,36Ф3,5/0,22Н18 - 16/0, Барабану №14о здійснена відповідно до видаткової накладної №5661 від 18.06.2015 на суму 111813,98грн. За вказаний товар позивачу третьою особою виставлено рахунок №5661 від 18.06.2015 на суму 111813,98грн., який, відповідно до пояснень третьої особи, позивачем оплачений у повному обсягу.

Відповідач відзив на позов не надав, не спростував факту отримання товару по видатковій накладній №57.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується твердження позивача про здійснення відповідачу поставки товарів по видатковій накладній №57 та отримання їх відповідачем.

Відповідачем частково оплачений отриманий товар, а саме платіжними дорученнями №00000000196 від 28.12.2015 на суму 149950,03грн. та №00000000197 від 28.12.2015 на суму 8617,78грн., що свідчить про визнання відповідачем поставки товару за видатковою накладною №57 від 18.06.2015.

За таких обставин, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача перед позивачем заборгованості у розмірі 109081,22грн.. Отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що строк оплати за товар по видатковій накладній №52 від 05.06.2015 настав 03.09.2015, а за видатковою накладною №57 від 18.06.2015 настав 16.09.2015.

Згідно з п.7.4. договору у випадку невиконання або несвоєчасного виконання покупцем обов'язку передбаченого п.4.1.1. договору, покупець сплачує постачальнику неустойку у розмірі 1,2% від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 7.5. договору передбачено, що у випадку невиконання грошового зобов'язання в строки, передбачені даним договором, винна сторона сплачує на користь потерпілої сторони штраф у розмірі 10% від загальної суми простроченого грошового зобов'язання.

У зввЂ�язку з порушенням відповідачем строків оплати вартості отриманого товару, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 17.09.2015 по 17.03.2016, що нараховує на суму 109081,22грн. у розмірі 24302,69грн. та штраф у розмірі 11769,90грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом э неустойка, що обчислюэтьсяу выдсотках выд суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може

перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку

України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, при розрахунку суми пені позивач застосовував подвійну облікову ставку Національного банку України.

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд визнає його арифметично невірним, оскільки позивачем не враховано, що 2016 рік містить 366 днів та те, що за приписами ст.232 Господарського кодексу України нарахування пені починається з моменту, коли зобов'язання мало бути виконане.

За розрахунком суду, розмірі пені за період з 17.09.2015 по 31.12.2015 (106 днів прострочення) на суму 109081,22грн. становить 14177,56грн., а за період з 01.01.2016 по 17.02.2016 (48 днів прострочення) на суму 109081,22грн. становить 6294,52грн. Загальна сума пені, що підлягає стягненню з відповідача складає 20472,08грн.

Перевіривши розрахунок штрафу у розмірі 11769,90грн., суд визнає його арифметично вірним та таким, що підлягає стягненню з відповідача у повному обсягу.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1945,53грн., що нараховує на суму 109081,22грн. за період з 17.09.2015 по 20.04.2016 та інфляційні втрати у розмірі 3164,21грн. за період з жовтня 2015 року по березень 2016 року.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Судом перевірена вірність зробленого позивачем розрахунку 3% та встановлено, що він є арифметично невірним, у зв'язку з тим, що позивачем не враховано, що 2016 рік містить 366 днів. Судом зроблений власний розрахунок 3% річних, а саме на суму 109081,22грн. за період з 17.09.2015 по 31.12.2015 (106 днів прострочення) у розмірі 950,35грн. та за період з 01.01.2016 по 20.04.2016 (111 днів прострочення) у розмірі 992,46грн. Загальна сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача складає 1942,81грн.

Розрахунок позивача інфляційного збільшення боргу у розмірі 3164,21грн. є арифметично вірним та таким, що підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову частково.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

У зв'язку з частковим задоволенням позову, судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково .

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Підземкомунбуд (83054, Донецька обл., м. Донецьк, вул.Економічна, буд.18, код ЄДРПОУ 37719947) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Іноваційні радіооптичні системи (юридична адреса: 03179, м. Київ, проспект Перемоги, буд.121 - А, офіс 228, адреса для листування: 03150, м.Київ, вул.Анрі Барбюса, буд.37/1, корпус 5, офіс 53, код ЄДРПОУ 33549870) основний борг у розмірі 109081(сто дев'ять тисяч вісімдесят одна)грн. 22коп., пеню у розмірі 20472 (двадцять тисяч чотириста сімдесят дві)грн. 08коп., штраф у розмірі 11769(одинадцять тисяч сімсот шістдесят дев'ять )грн. 90коп., інфляційні втрати у розмірі 3164(три тисячі сто шістдесят чотири)грн. 21коп., 3 % річних у розмірі 1942(одна тисяча дев'ятсот сорок дві)грн. 81коп. та судовий збір у розмірі 2196(дві тисячі сто дев'яносто шість)грн. 45коп.

3.В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України

Дата складення повного рішення:22.11.2016

Головуючий суддя Д.М. Огороднік

Суддя М.В. Сажнева

Суддя О.М. Шилова