Рішення

від 29.11.2016 по справі 907/53/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.11.2016 Справа № 907/53/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „СОНЯЧНА ЕНЕРГІЯ ПЛЮС» , м. Ужгород

до відповідача 1 дочірнього підприємства „ТРАНСЕЛЕКТРО-УКРАЇНА» , м. Ужгород

до відповідача 2 FVG ENERGY SRL a socio unico, м. Карліно, Італія

про стягнення суми 24135 євро, що еквівалентно 624372,45 грн. та суми 1500 грн.,

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

від позивача - ОСОБА_1 (дов.№182 від 11.10.16)

від відповідачів - не з'явилися

СУТЬ СПОРУ: про стягнення з дочірнього підприємства „ТРАНСЕЛЕКТРО-УКРАЇНА» , м. Ужгород суми 1500 грн. за договором поруки №28/07 від 28.07.15 та з FVG ENERGY SRL a socio unico, м. Карліно, Італія суми 24135 євро, що еквівалентно 624372,45 грн. згідно угоди купівлі - продажу сонячної електростанції від 08.06.2015 (з додатковою угодою №1 від 28.07.15).

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач 2 у 10-денний термін не виконав свої зобов'язання, взяті на себе згідно договору поруки щодо сплати грошових коштів у сумі 1500,00 грн., у зв'язку з неналежним виконанням контрагентом FVG ENERGY SRL зобов'язань щодо поставки товару згідно угоди купівлі - продажу сонячної електростанції від 08.06.2015 на суму 24135,00 Євро, з урахуванням укладеної додаткової угоди №1 від 28.07.15. Так, позивач вказує, що ним здійснено авансовий платіж та перераховано, за умовами угоди купівлі - продажу сонячної електростанції від 08.06.2015 та додатковою угодою №1 від 28.07.15 суму 24135 євро, а відповідач 2 доставку предмету угоди купівлі - продажу сонячної електростанції від 08.06.2015 у власність позивача не здійснив, чим порушив взяті на себе зобов'язання за угодою.

У зв'язку з порушенням відповідачем 2 своїх зобов'язань за основним договором, позивач звертався до відповідача 1 з вимогою про виконання зобов'язань за договором поруки від 28.07.15 у строк до 14.12.15, яка була проігнорована відповідачем 1, тому позивач просить суд стягнути вказані суми з обох відповідачів.

В обґрунтування підвідомчості даного спору господарському суду Закарпатської області позивач посилається на приписи п. 7. ч. 1 ст. 76 Закону України Про міжнародне приватне право , якою передбачено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь - які справи з іноземним елементом у випадку, якщо дія або подія, що стали підставою для подання позову, мала місце на території України, а також норми ст. 15 ГПК України.

В силу ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, яка надає позивачу право вибору місця розгляду справи при наявності двох відповідачів, даний спір підсудний господарському суду Закарпатської області.

З метою належного повідомлення про розгляд справи відповідача 2 у справі - FVG ENERGY SRL, м. Карліно, Італія, який є нерезидентом та не має свого представництва на території України, ухвалою господарського суду Закарпатської області від 02.03.2016 зупинено провадження у справі № 907/53/16 на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України у зв'язку із зверненням господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави та призначено судове засідання на 12.10.16.

Для підтвердження правосуб'єктності юридичної особи відповідача FVG ENERGY SRL позивачем здійснено замовлення довідки Торгово - промислової, ремісничої та сільськогосподарської палати Удіне від 15.09.2016. Зазначена довідка, оформлена відповідно до ст. 13 ЗУ Про міжнародне приватне право, з проставленням апостилю та нотаріально посвідченим перекладом з італійської на українську мову, долучена позивачем до матеріалів справи та свідчить про реєстрацію відповідача FVG ENERGY SRL Торгово - промисловою, ремісничою та сільськогосподарською палатою Удіне та продовження здійснення ним своєї господарської діяльності.

Відповідач 1 у поданому 15.02.16 до господарського суду відзиві позовні вимоги визнав повністю та вказав, що у встановленні позивачем у вимозі строки свої зобов'язання не виконав, у зв'язку із відсутністю коштів та просив суд задоволити позовні вимоги повністю, а розгляд справи проводити без уповноваженого представника.

Відповідач 2 06.10.16 надіслав до господарського суду Закарпатської області електронною поштою заяву, підписану одноособовим директором ОСОБА_2, переклад якої з італійської на українську мову та нотаріальне засвідчення здійснено позивачем за дорученням господарського суду, в якій відповідач 2 проінформував про обізнаність щодо розгляду даної справи господарським судом Закарпатської області та її суті, підтверджує невиконання зобов'язань за угодою та зазначає, що відповідачем 07.07.2015 отримано від позивача 100 % вартості обладнання за угодою купівлі - продажу сонячної електростанції від 08.06.2015. Відповідач 2, вказує про те, що поставки товару згідно умов угоди та додаткової угоди не здійснено, однак проінформував про готовність відповідача виконати зобов'язання щодо поставки товару або повернення коштів до кінця поточного (жовтня) місяця, оскільки обладнання готове до відправлення на складі Італії за адресою, вказаною в угодою.

Відповідач 2 участь уповноваженого представника у судові засідання 12.10.16, 30.10.16 та 14.11.16 не забезпечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Між відповідачем 2 -FVG ENERGY SRL, м. Карліно, Італія (продавцем) та позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Сонячна Енергія Плюс" (покупцем) 08.06.2015 укладено угоду купівлі-продажу сонячної електростанції, за умовами якого продавець (відповідач FVG ENERGY SRL) зобов'язався доставити у власність предмет купівлі, а саме : трансформаторної 1600кВт та іншого обладнання.

28.07.15 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до угоди купівлі-продажу сонячної електростанції від 08.06.15, згідно якого сторони погодили, що покупець зобов'язується перерахувати платіж у сумі 24135,00 євро, за допомогою прямого банківського переказу відповідно до ст.1385 Codice Civile Цивільного Кодексу Італії, не пізніше 05.08.2015 року.

На виконання умов укладеної угоди від 08.06.2015 та додаткової угоди №1 від 28.07.16 позивачем згідно платіжного доручення № 33 від 07.07.2015 здійснено перерахування суми 21250,00 євро та у відповідності до обумовленого строку додаткової угоди№1 - суми 2885,00 євро, згідно платіжного доручення №36 від 04.08.15, на рахунок відповідача -FVG ENERGY SRL, загальна сума сплачених коштів в розмірі 24135,00 євро становить 100 % вартості обладнання.

Як вбачається з матеріалів справи, належне виконання відповідачем 2 зобов'язань за угодою купівлі-продажу сонячної електростанції та додаткової угоди №1 до неї, було забезпечено договором поруки №28/07 від 28.07.2015, відповідно до якого відповідач 1 - ДП "Транселектро-Україна" (поручитель за договором) зобов'язалося відповідати перед кредитором (позивачем) - за виконання всіх зобов'язань FVG ENERGY SRL (відповідача 2), що виникли з угоди купівлі-продажу сонячної електростанції від 08.06.2015 (Основний договір) та додаткової угоди №1 до угоди, які були укладені між FVG ENERGY SRL та товариством з обмеженою відповідальністю СОНЯЧНА ЕНЕРГІЯ ПЛЮС щодо купівлі товариством з обмеженою відповідальністю СОНЯЧНА ЕНЕРГІЯ ПЛЮС трансформатора 1600 кВт, іншого обладнання та доставки його у власність товариства з обмеженою відповідальністю СОНЯЧНА ЕНЕРГІЯ ПЛЮС , згідно укладених правочинів у строк 3-4 тижні з моменту підтвердження замовлення боржником (відповідачем 2), а саме до 14.09.2015.

Згідно п.3.1 договору поруки сторони погодили, що поручитель (відповідач 1) та боржник (відповідач 2 ) несуть відповідальність перед кредитором (позивачем) за неналежне виконання боржником (відповідачем 2) забезпеченого зобов'язання, але в будь-якому випадку розмір відповідальності поручителя (відповідача 1) не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов'язання, зазначеного в р.4 Основного договору.

Умовами договору поруки (п.п.4.1-4.2 договору поруки) встановлено, що поручитель (відповідач 1) відповідає перед кредитором (позивачем) за виконання зобов'язання боржником (відповідачем 2), згідно Основного договору та додаткової угоди №1 виключно у сумі, що становить 1500,00 грн., а також за відшкодування кредитору (позивачу) збитків та сплату неустойки.

Строк дії договору поруки встановлено п.7.1 вказаного договору, у відповідності до якого цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення Основного договору та додаткової угоди, окрім випадків, визначених ст.559 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.5.1.1 договору поруки при порушення боржником (відповідачем 2) зобов'язання перед кредитором (позивачем) за Основним договором та додатковою угодою №1 виконати за боржника (відповідача 2) зобов'язання у 10-ти денний строк з дня отримання вимоги від кредитора.

Позивач 02.12.15 звернувся до відповідача 1 з вимогою №69/1 про виконання зобов'язання згідно договору поруки №28/07 від 28.07.15, в якому повідомив про невиконання боржником (відповідачем 2) взятих на себе зобов'язань за Основним договором у встановлений строк, у зв'язку з чим вимагає виконати свої зобов'язання за договором поруки та перерахувати у 10-ти денний строк суму 1500,00 грн. Вказана вимога залишена відповідачем 1 без відповіді та задоволення.

Позивач вказує, що відповідачем 2 зобов'язання щодо поставки товару не виконано, коштів не повернуто, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом про примусове стягнення з відповідача 2 -FVG ENERGY SRL суми 24135,00 євро коштів сплачених за товар, та відповідно, до відповідача 1- про стягнення суми 1500,00 грн., згідно п.5.1.1 договору поруки.

В силу положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Станом на день розгляду справи відповідач 2 своїх зобов'язань за укладеними правочинами не виконано, доставку товару у власність позивача не здійснено.

У поданій 06.10.16 заяві відповідач 2 визнає факт невиконання своїх зобов'язань згідно угоди та додаткової уогди№1 щодо поставки обладнання.

При цьому, згідно вимог ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може бути забезпечено неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Відповідно до ст.554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.2). Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.3).

Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки (ст. 559 ЦК України).

Укладеним договором поруки від 28.07.2015 сторони погодили відповідальність поручителя в межах суми 1500 грн. та встановили термін дії поруки до моменту припинення Основного договору та додаткової угоди

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).

В постановах Верховного Суду України від 18.07.2012 № 6-78цс12 та від 21.05.2012 № 6-48цс11 щодо висновків про застосування судом статей 251, 252 та ч. 4 ст. 559 ЦК України зазначено, що якщо в договорі поруки не встановлено строку, після якого порука припиняється, умова договору поруки про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань за основним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем заявлено вимоги до поручителя в межах встановленого ст. 559 ЦК України шестимісячного строку, при цьому відповідач 1 у поданому 15.02.16 відзиві визнав факт невиконання взятих на себе зобов'язань за договором поруки у встановлені строки, у зв'язку з відсутністю коштів та просить суд позов задоволити.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.35 Господарського кодексу України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

З огляду на викладене, враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази щодо виконання відповідачами своїх зобов'язань за укладеними правочинами, а позовні вимоги визнані відповідачами повністю, вимога позивача про стягнення з відповідача 1 - дочірнього підприємства „ТРАНСЕЛЕКТРО-УКРАЇНА» , м. Ужгород суми 1500 грн. за договором поруки №28/07 від 28.07.15 та з відповідача 2 - FVG ENERGY SRL a socio unico, м. Карліно, Італія суми 24135 євро, що еквівалентно 624372,45 грн. згідно угоди купівлі - продажу сонячної електростанції від 08.06.2015 (з додатковою угодою №1 від 28.07.15), підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позовні вимоги позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України. Відповідачами позовні вимоги визнано повністю.

Щодо розподілу судових витрат у справі, то суд зазначає, що у вказаній справі спір виник внаслідок неправильних дій відповідача 2 щодо непоставлення визначеного умовами угоди купівлі - продажу сонячної електростанції від 08.06.2015 (з додатковою угодою №1 від 28.07.15), у зв'язку з чим, судові витрати у сумі 9735,63 грн. покладаються судом на відповідача 2, у порядку ч.2 ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства „ТРАНСЕЛЕКТРО-УКРАЇНА» , (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул.Фединця,11А, код 31962938) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ СОНЯЧНА ЕНЕРГІЯ ПЛЮС » , (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул.Фединця,11А, код 37784089) суму 1500,00 грн . - згідно договору поруки №28/07 від 28.07.15.

Стягнути з FVG ENERGY SRL (Italy, Carlino (UD), Via San Giorgio SNC CAP -33050, Particella 81, податковий та реєстраційний номер 02476220302) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ СОНЯЧНА ЕНЕРГІЯ ПЛЮС » , (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул.Фединця,11А, код 37784089) суму 24135 євро , що еквівалентно 624372,45 грн. згідно угоди купівлі - продажу сонячної електростанції від 08.06.2015 (з додатковою угодою №1 від 28.07.15) та суми 9735,63 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати накази.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 05.12.16.

Суддя О.В. Васьковський