Рішення

від 30.11.2016 по справі 907/617/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.11.2016 Справа № 907/617/16

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Івано - Франківськ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Гемо Медика Львів", м. Ужгород

про стягнення 25 190,80 грн. основного боргу; 7 951,76 грн. пені; 605,00 грн. 3% річних; 1 936, 90 грн. інфляційних витрат

Суддя Бобрик Г. Й.

За участю представників:

від позивача - ОСОБА_2, представник згідно договору про надання правової допомоги від 06.04.2016 року

від відповідача - Рубіш Ю. Ю., директор

Суть спору: фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м. Івано - Франківськ заявив позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Гемо Медика Львів", м. Ужгород про стягнення 35 684,46 грн., з яких: 25 190,80 грн. - основний борг; 7 951,76 грн. - пеня;605,00 грн. - 3% річних від суми боргу за весь період простроченої; 1 936, 90 грн. інфляційні витрати.

Позивач позовні вимоги підтримав. Просить суд винести рішення про задоволення позову.

Від відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи та про відкладення розгляду справи на інший термін.

Судом задоволена заява, в частині ознайомлення з матеріалами справи, в частині відкладення - відхилена з огляду на ст. 77 ГПК України, яка передбачає підстави відкладення розгляду справи на інший термін та сплив строку вирішення спору, встановленого ст. 69 ГПК України. Водночас, розгляд справи неодноразово відкладався. Про відкладення розгляду справи виносились ухвали, які були надіслані сторонам та внесені до реєстру судових рішень, який є загальнодоступним.

Відповідач письмових пояснень по суті спору з доказами на їх обґрунтування суду не надав. Усними поясненнями позовні вимоги не визнав, але й не спростував.

За наведеними обставинами, справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач, на виконання умов Договору № 12 про постачання товарів медичного призначення укладеного 22.01.2015 року, передав відповідачеві товар на загальну суму 33 774,55 грн. відповідно до видаткової накладної № 91 від 18.08.2015 року на суму 9 781,70 грн.; видаткової накладної № 110 від 08.09.2015 року на суму 1 071,85 грн.; видаткової накладної № 123 від 12.09.2015 року на суму 21 718,00 грн.; видаткової накладної № 157 від 26.10.2015 року на суму 1 203,00 грн.

Відповідно до умов п. 4 .4 Договору фактом, що посвідчує отримання товару ("замовником") відповідачем є підписана ним накладна.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом, обов'язок покупця оплатити товар випливає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Відтак, обов'язок відповідача оплатити товар з огляду на приписи ст. 692 ЦК України виникає з моменту його прийняття.

Однак відповідач всупереч чинному законодавству та умовам Договору № 12 від 22.01.2015 року вартість отриманого товару оплатив частково.

Наявний в матеріалах справи двохсторонній акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2015 року по 30.09.2015 року свідчить про те, що позивач упродовж 2015 року неодноразово постачав відповідачеві товар, за який проводились розрахунки. Згорнуте сальдо після звірки станом 01.10.2015 року складає 42 987,80 грн.

За розрахунками позивача, сума заборгованості станом на день звернення з позовом в суд та прийняття судом рішення, складає 25 190,80 грн. основного боргу, який доведений та обґрунтований позивачем.

Умовами 6.1. Договору за порушення строку оплати товару винна сторона сплачує штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплати суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від суми боргу за весь період прострочення.

На підставі наведеного позивач, окрім стягнення суми основного боргу, просить суд стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми боргу в розмірі 605,00 грн. та інфляційні витрати в розмірі 1 936,90 грн. за період прострочення, зазначений у розрахунках позивача, які долучені до матеріалів справи.

Сума 3% річних та інфляційних витрат судом перевірені та визнані обґрунтованими

Заявлену позивачем вимогу про стягнення з відповідача 7 951,76 грн. пені за несвоєчасну оплату вартості поставленого товару, суд залишає без розгляду, оскільки позивачем не зазначено строк оплати по кожній парті поставленого товару окремо, період прострочення та не подано обґрунтованого, детального розрахунку заявленої до стягнення пені, з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України.

З огляду на факт поставки відповідачу товару медичного призначення за накладними, зазначеними позовній заяві, відсутність відповіді на претензію, відзиву на позов, доказів оплати вартості спірної партії товару в матеріалах справи, двохсторонній акт звірки взаємних розрахунків від 13.10.2015 року, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними та обґрунтованими, підлягають до задоволення в частині стягнення 25 190,80 грн. основного боргу; 605,00 грн. 3% річних; 1 936, 90 грн. інфляційних витрат.

Заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 7 951,76 грн. пені судом залишена без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 44 - 49, п. 5 ст. 81, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гемо Медика Львів" (88000, м. Ужгород, вул. Перемоги, 28; код ЄДРПОУ 37305036) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (76008, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму 27 732,70 (двадцять сім тисяч сімсот тридцять дві гривні 70 коп., з яких: 25 190,80 грн. основний борг; 605,00 грн. 3% річних від простроченої суми основного боргу; 1 936, 90 грн. інфляційні витрати) та суму 1 378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) на відшкодування сплачених судових витрат.

3. Позовні вимоги, в частині стягнення 7 951,76 грн. пені, залишити без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Суддя Бобрик Г.Й.