Рішення

від 05.12.2016 по справі 913/1232/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

05 грудня 2016 року Справа № 913/1232/16

Провадження № 9/913/1232/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об'єднання , м. Луганськ

до Виконавчого комітету Золотівської міської ради Попаснянського району Луганської області , м. Золоте Луганської області

про стягнення 2780 грн. 35 коп.

суддя Ворожцов А.Г.,

секретар судового засідання Богуславська Є.В.,

у засіданні брали участь :

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 134 від 19.07.2016,

від відповідача - представник не прибув,

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 2216,10 грн., 3% річних у сумі 173,37 грн. та інфляційні нарахування у сумі 390,88 грн., за неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії № А4137 від 20.02.2013.

У судове засідання прибув повноважний представник позивача.

Відповідач , ВК Золотівської міськради Попаснянського р-ну Луганської області, явку свого представника в засідання суду не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином.

При цьому, явка учасників судового процесу в засідання суду не визнавалася обов'язковою.

Відповідач відзивом на позовну заяву № 799 від 23.11.2016, надісланим на електронну адресу суду 30.11.2016, проти позову заперечив зазначивши, що він своєчасно направляв до казначейської служби рахунки на оплату електроенергії, однак, внаслідок несвоєчасного виконання останньою своїх зобов'язань щодо оплати цих рахунків, було здійснено порушення грошового зобов'язання за спірним договором.

На підтвердження своїх доводів відповідачем до відзиву надано відповідні докази.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

20 лютого 2013 року між сторонами у справі було укладено договір про постачання електричної енергії № А 4137 (а.с. 16-24) (далі - договір), згідно з умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався поставити відповідачеві (споживачу) електричну енергію, а останній, в сою чергу, зобов'язався своєчасно та в повному обсязі оплатити вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснити інші платежі у відповідності з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.

Факт поставки відповідачеві електроенергії за спірним договором підтверджується наявними у матеріалах справи актами зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та актами прийняття-передавання товарної продукції, за період з січня 2016 року по липень 2016 року (а.с. 25, 27, 28, 30, 32, 33, 35, 37, 38, 40).

Відповідно до пункту 8 додатку до договору Порядок розрахунків розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за перетікання реактивної електричної енергії, оплату сум на відшкодування збитків, оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5 (п'яти) операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

Як свідчать матеріали справи, відповідач своєчасно не здійснював оплату виставлених рахунків за фактично спожиту у зазначеному вище періоді активну електроенергію (а.с. 26, 29, 31, 34, 36, 39, 41), які були своєчасно вручені представнику відповідача (копії рахунків містять відмітки про отримання).

Позивачем до матеріалів справи надано копію банківської виписки у підтвердження здійсненої 09.08.2016 відповідачем оплати вартості використаної електричної енергії (а.с. 42).

Відповідно до умов пункту 4.4.1 договору у разі порушення відповідачем строку розрахунку за активну електроенергію нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

За цією умовою позивачем за період з 28.01.2016 по 09.08.2016 нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 2216,10 грн.

Розрахунок пені здійснений за кожним виставленим та несплаченим рахунком в межах 6-місячного строку.

Крім того, на підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем за період з 28.01.2016 по 09.08.2016 нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 173,37 грн. та інфляційні втрати за період лютий - серпень 2016 року в сумі 390,88 грн.

Письмовим відзивом № 799 від 23.11.2016 відповідач проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом встановлено, що спір виник через неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором про постачання електричної енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо доводів відповідача про відсутність його вини за порушення грошового зобов'язання .

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

З аналізу цієї норми випливає, що юридичною підставою цивільно-правової відповідальності є норма закону або іншого акта цивільного законодавства, а фактичною - склад цивільного правопорушення, тобто, особа яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 64-75), відповідач звертався до казначейської служби з вимогою сплатити виставлені позивачем рахунки, однак казначейська служба, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей та інші нормативні акти не здійснювало сплату цих рахунків.

Таким чином, відповідач своєчасно надавав казначейській службі платіжні доручення для здійснення платежів, однак оплата цих документів не була здійснена не з вини відповідача.

Оскільки суд не вбачає вини відповідача у порушенні зобов'язання після внесення відповідних сум до реєстру бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, а відповідачем було вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, підстави для стягнення з відповідача пені відсутні.

Тому, у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 2216,10 грн., нарахованої позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем взятого на себе грошового зобов'язання, слід відмовити.

Позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 173,37 грн. та інфляційні нарахування в сумі 390,88 грн.

Суд вважає, що з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, позивачем частково доведено належними доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами частково, а тому підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 173,37 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 390,88 грн., з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, Виконавчого комітету Золотівської міської ради Попаснянського району Луганської області , 93295, Луганська область, Попаснянський район, м. Золоте, кв. Сонячний, буд. 8-А, код 04051738, на користь позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" , 91021, м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35-А, код 31443937, (поштова адреса : 93300, Луганська область, м. Попасна, вул. Спортивна, буд. 11, Попаснянський РЕМ): 3% річних у сумі 173,37 грн., інфляційні нарахування у сумі 390,88 грн., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 279,65 грн. на п/р № 26006304703374 в філії ЛОУ АТ Ощадбанк у м. Сєвєродонецьк, МФО 304665, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті вимог позову відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 05.12.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено і підписано - 06.12.2016.

Суддя А.Г. Ворожцов