Рішення

від 01.12.2016 по справі 917/1539/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2016 р. Справа № 917/1539/16

За позовом Державної екологічної інспекції у Полтавській області (вул. Коцюбинського, буд. 6, м. Полтава, 36039)

до Державного підприємства "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" (вул. Артема, буд. 7/22, м. Полтава, 36014)

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Постав-Муківську сільську раду (адреса місцезнаходження: 37133, Полтавська обл., Чорнухинський район, село Постав-Мука)

про стягнення 640166,90 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

третя особа : не з'явився

Розглядається позовна заява про стягнення 640166,90 грн. збитків. заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (незаконна вирубка лісових ресурсів).

Відповідач у відзиві проти позову заперечує посилаючись на те, що за законодавством за порушення лісового законодавства відповідальність несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев; позивачем не надано доказів вини відповідача у самовільному порубу дерев та не надано доказів, що саме Постав-Муківській сільській раді нанесено матеріальні збитки.

Про час та місце розгляду справи сторони та третя особа повідомлені належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 18.11.2016р., розпискою від 15.11.2016р.

Відповідач подав клопотання від 01.12.2016р. про відкладення розгляду справи в зв"язку з хворобою його представника.

Оскільки представник відповідача з"явився в судове засідання, строк розгляду справи закінчується, підстави для відкладення розгляду справи відсутні. Отже, клопотання відповідача відхилено судом.

В судовому засіданні 01.12.2016р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Державною екологічною інспекцією в Полтавській області (позивачем) проведена позапланової перевірка додержання вимог природоохоронного законодавства ДП ПДЛП «Полтаваоблагроліс» (відповідачем) на підвідомчій відповідачу території.

За результатом цієї перевірки позивачем складено відповідний акт перевірки від 04.02.2015 року № 05/01-01-14, акт обстеження від 22.01.2015 року № 05/01-01-14/1 відповідача в частині Чорнухинського агролісництва, за результатами якого встановлено рубку 146 дерев, а саме: у кварталі 50 вид. 28 - 15 дерев, у кварталі 51 вид. 2 - 37 дерев, у кварталі 51 вид. 10 - 9 дерев, у кварталі 54 вид. 11 - 15 дерев, у кварталі 54 вид. 12 - 6 дерев, у кварталі 57 вид. 2 - 64 дерева, різного діаметру та різної породи до ступеня припинення росту без дозвільних документів (лісорубного квитку); (а.с.7-20).

Вказані акти були підписані відповідачем без зауважень та заперечень.

За вказане порушення у відповідності до постанови про накладення адміністративного стягнення від 09.02.2015 № 07-22-05, посадова особа відповідача була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 65 КУпАП «Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка» у вигляді штрафу в сумі 204 грн., який сплачено (квитанція від 09.02.2015); (а.с.21-23).

Державною екологічною інспекцією у Полтавській області проведено розрахунок заподіяної шкоди лісу відповідно до «Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу її підприємствам, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту» , затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665, яка становить 640166,90 грн (а.с.26-37).

Державною екологічною інспекцією у Полтавській області направлено відповідачу претензію № 09/02-08 від 11.02.2015 щодо відшкодування заподіяних державі збитків (а.с.24-25).

Оскільки відповідачем сума збитків не відшкодована, позивач звернувся з даним позовом про їх стягнення.

Згідно зі ст. 94 Лісового кодексу України державний контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого указом Президента України від 13.04.2011 № 454/2011, остання входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 № 429, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.11.2011 № 1347/20085 (далі-Положення), Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Відповідно до підпункту б пункту 4.2 Положення, Державна екологічна інспекція у Полтавській області (далі - Держекоінспекція) здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства про охорону, захист. використання та відтворення лісів щодо законності вирубки, виконання комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від незаконних рубок.

Пунктом а) ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що до компетенції Держекоінспекції належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземними та особами без громадянства, а також юридичними особами -нерезидентами вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів.

Відповідно до п. й) ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» , п. 6.17 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 № 429, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.11.2011 № 1347/20085, Держекоіспекція може виступати позивачем або відповідачем в судах.

Статтею 67 Лісового кодексу України передбачено, що заготівля деревини здійснюються у порядку спеціального використання лісових ресурсів. У відповідності до ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком.

У відповідності до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» ст. 105 Лісового кодексу України порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 4 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» , підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України заподіяна шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Крім того, за ст. 1172 ЦК України юрдична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх посадових (службових) обов"язків.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач вважає, що позивачем недоведено підстав стягнення з нього розміру завданого збитку в результаті незаконної порубки дерев. Зазначені доводи спростовуються наступним.

Згідно з ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Згідно з матеріалами справи, протиправна дія чи бездіяльність заподіювача, а саме самовільне користування надрами (підземними водами) за відсутності спеціального дозволу - є причиною, а шкода, яка завдана довкіллю, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вина заподіювача шкоди є умовою відповідальності за правопорушення. При цьому необхідно виходити з презумпції вини правопорушника, тобто позивач не повинен доводити наявність вини відповідача, навпаки, відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини.

Однак відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність вини відповідача у вчиненні вказаного правопорушення.

Статтею 67 Лісового кодексу України передбачено, що заготівля деревини здійснюється у порядку спеціального використання лісових ресурсів. У відповідності до ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком.

У відповідності до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» ст. 105 Лісового кодексу України порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Згідно зі ст. 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями; органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. У разі прийняття рішення про надання лісів у постійне користування обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Прийняття рішень Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами.

Отже, відповідач є постійним лісокористувачем. Правовий статус відповідача, визначений ст. 19 Лісового кодексу України .

В п. 6.1.2. роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/744 від 27.06.2001 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища передбачено, що у вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами , судам необхідно виходити з того, що обов'язки із: забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до статті 19

Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів .

Як встановлено під час перевірки та не спростовується відповідачем, територія Чорнухинського агролісництва підвідомча відповідачу, відповідач має право постійного користування цими земельними лісовими ділянками.

Отже, відповідач повинен вчиняти дії з охорони лісових насаджень та попереджати їх незаконну порубку.

Таким чином, бездіяльність відповідача, невиконання належним чином заходів з захисту та охорони дерев, призвело до незаконної порубки дерев і, як наслідок, до спричинення вказаних збитків.Тому, твердження відповідача щодо безпідставного стягнення з нього розміру завданого збитку в результаті незаконної порубки дерев є необґрунтованим.

Згідно статті 7 ЛК України , ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України .

Відповідно до статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.

Ст. 47 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища передбачено, що Державний та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Таким чином, збитки, завдані незаконною рубкою дерев завдані державі та підлягають відшкодування в дохід держави.

Посилання відповідача щодо неправомірності стягнення розміру заподіяної шкоди на користь Постав-Муківської сільської ради судом відхиляється з наступного.

У відповідності до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Державного, Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

З метою забезпечення надходжень до державного (місцевого) бюджетів, Держекоінспекція зверталась до Головного управління державної казначейської служби України у Полтавській області щодо надання реквізитів рахунків в розрізі територіальних органів державної казначейської служби України для зарахування платежів до державного (місцевих) бюджетів, діючих станом на 2016 рік відносно грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності (код бюджетної класифікації 24062100).

Головним управлінням Державної казначейської служби України у Полтавській області була надана відповідна інформація, згідно якої шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності на території Чорнухинского району Полтавської області необхідно стягувати на р/р 33118331700496 Постав-Муківська сільська рада, УДКСУ у Чорнухинському районі, код ЄДРПОУ 37735068, для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності» , символ звітності 331 в установі банку -Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області, МФО 831019 (лист від 22.01.2016 №05-16/491).

Держекоінспекцією заявлено вимогу про стягнення збитків, завданих незаконною виробкою 146 дерев до припинення росту на користь держави, а не на користь сільської ради на розрахунковий рахунок вказаний ГУ Державної казначейської служби України у Полтавській області в листі від 22.01.2016 № 05-16/491.

Тому твердження відповідача про необґрунтованість стягнення розміру заподіяної шкоди на користь Постав-Муківської сільської ради є безпідставним.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

При подачі даного позову позивачем сплачено 9602,49 грн. судового збору за платіжним дорученням від 23.09.2016р. № 304 та 0,01 грн. судового збору за платіжним дорученням № 332 від 10.10.2016р. (а.с.6, 48). Отже, загальна сума сплаченого позивачем судовгого збору становить 9602,50 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Полтавське державне лісогосподарське підприємство «Полтаваоблагроліс» (вул. Артема, 7/22, м. Полтава. 36014, ідентифікаційний код 31758362) 640166грн. 90 коп . збитків, завданих державі, і перерахувати їх на р/р 33118331700496 Постав-Муківської сільської ради. УДКСУ у Чорнухинському районі, код ЄДРПОУ 37735068, для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності» , символ звітності 331 в установі банку - Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області, МФО 831019.

3. Стягнути з Державного підприємства «Полтавське державне лісогосподарське підприємство «Полтаваоблагроліс» (вул. Артема, 7/22, м. Полтава. 36014, ідентифікаційний код 31758362) на користь Державної екологічної інспекції у Полтавській області (вул. Коцюбинського, буд. 6, м. Полтава, 36039; ідентифікаційний код 38019348) 9602грн. 50 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано: 06.12.2016р.

Суддя Безрук Т. М.