Рішення

від 30.11.2016 по справі 924/1025/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2016 р.Справа № 924/1025/16

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Субботіна Л.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" м.Волочиськ Хмельницької області

до Дочірнього підприємства "Залісся" смт. Ярмолинці Хмельницької області

про стягнення 218960,25 грн., з яких 115670,22 грн. основного боргу, 23275,04грн. пені, 57691,14грн. штрафу, 19043,19грн. 36% річних, 3280,66грн. курсової різниці

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - представник згідно довіреності від 01.11.2015р.

відповідача: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 218960,25 грн. В обґрунтування позовних вимог вказує, що 21.03.2016р. між сторонами було укладено договір поставки №52-03/16ХМ засобів захисту рослин, біопрепаратів, регуляторів росту рослин та/або мікродобрив, за умовами якого позивач зобов'язався в строки, визначені договором передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити його вартість. Згідно видаткових накладних №253, №254, №255 від 05.04.2016р., №482 та №483 від 11.04.2016р., №909, №910, №911, №912 від 28.04.2016р, №1108, №1109, №1110 від 16.05.2016р, №ВА000001442 від 27.05.2016р., №ВА000001470, №ВА000001471, №ВА000001472, від 01.06.2016р., №1507 від 02.06.2016р. та №2209 від 02.08.2016р. відповідач отримав засоби захисту рослин на загальну суму 412 871,89грн. За отриманий товар відповідач не розрахувався в повному обсязі, сума основного боргу становить 115 670,22 грн. та 3 280,66 грн. курсової різниці. Крім того, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати товару, позивач заявив до стягнення 23275,04грн. пені, 57691,14грн. штрафу та 19043,19грн. 36% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, вважає їх правомірними та обґрунтованими. Крім того, подала додаткові докази по справі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, письмового відзиву на позов не подав. Суд враховує, що відповідно до ст. 64 ГПК України ухвали надсилаються сторонам за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала вручена їм належним чином. Аналогічна позиція викладена в п.п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Ухвали суду від 20.10.2016р., 01.11.2016р., 16.11.2016р. надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, проте, повноважних представників в судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву та письмових пояснень по суті позовних вимог не подав.

Тому суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступне:

21.03.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "Вітагро" (далі - постачальник) та дочірнім підприємством "Залісся" (далі - покупець) був укладений договір поставки № 52-03/16 ХМ (далі - договір), згідно п.1.1 якого в строки, визначені договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця засоби захисту рослин, інокулянт, регулятори росту рослин та/або мікродобрива (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість.

Сторонами встановлено, що найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, вартість товару загальна, термін оплати, а також інші умови будуть визначені в специфікаціях-додатках до договору, які є невід'ємними частинами договору (п. 1.2 договору).

У відповідності до п.п. 2.1-2.3 договору ціна товару вираховується, як сума вартостей усіх партій товару (згідно відповідних специфікацій), переданих постачальником у власність покупцю. Покупець проводить оплату вартості товару шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника у банківській установі. Термін та схема оплати кожної партії товару будуть обговорюватись сторонами в кожному конкретному випадку окремо, та відображатись у відповідних специфікаціях-додатках, які є додатками до цього договору. Сторони встановлюють, що протягом строку дії договору, грошові зобов'язання покупця існують і підлягають сплаті у гривнях.

Згідно п. 2.3.1 договору сторони встановлюють, що постачальник визначає у видатковій накладній вартість товару із розрахунку множення грошового еквівалента ціни товару в іноземній валюті вказаній в додатках до договору (специфікація), на курс продажу іноземної валюти на дату формування видаткової накладної. Однак, сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо курс продажу іноземної валюти на дату формування видаткової накладної, менший (нижчий) або рівний курсу, який був встановлений на день підписання специфікації, в цьому випадку вартість товару визначається за ціною, яка була встановлена на момент підписання відповідної специфікації.

Сума у гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплата вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору (специфікація) на курс продажу іноземної валюти на момент закриття торгів в день, що передує дню здійснення такої оплати за договором покупцем ціни товару (її неоплаченої частини). Однак, сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо курс продажу іноземної валюти, на банківський день, що передує дню здійснення такої оплати покупцем ціни товару (її неоплаченої частини), менший (нижчий) або рівний курсу, який був визначений у видатковій накладній на товар, який оплачується, в цьому випадку оплата здійснюється за ціною, яка була встановлена на момент формування видаткової накладної (п.2.3.2 договору).

Правило визначення курсу валют за договором - курс валют визначається за даними сайту http://finance.ua, виходячи із курсу продажу долару США або Євро до гривні, встановленому на міжбанківському валютному ринку України на момент закриття торгів в день, що передує дню здійснення кожної операції за договором (п. 2.3.3 договору).

Згідно п.2.6 договору покупець здійснюючи оплату за товар, зобов'язаний вказувати в призначенні платежу номер та дату договору, в рамках якого здійснюється оплата та номер специфікації до договору. Якщо покупець не дотримується цього, то постачальник має право самостійно на власний розсуд визначити в рахунок якого договору та/або специфікації зарахувати платіж покупця.

Відповідно до п. 3.2.2 договору покупець зобов'язаний оплатити вартість товару в термін(и), вказані в додатках (специфікаціях), враховуючи при цьому умови п.2.3 та п.2.8 цього договору. При перерахуванні коштів обов'язково вказувати в платіжному документі номер і дату укладення цього договору. У випадку відсутності в платіжному документі цих реквізитів, постачальник самостійно визначає порядок та напрями зарахування отриманих сум в погашення будь-яких існуючих зобов'язань покупця перед постачальником.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та припиняється належним виконанням всіх умов даного договору сторонами (п.5.1 договору).

У відповідності до п. 7.2.1 договору покупець несе відповідальність за затримку з оплатою постачальнику за поставлений товар, сплачуючи штраф в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати. Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобов'язання, покупець зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 36% річних від простроченої (неоплачуваної) суми (п. 7.2.3 договору).

Строк нарахування штрафних санкцій (неустойки) за цим договором не обмежується строком встановленим ч.6 ст.232 ГК України. Штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язань за цим договором нараховуються до моменту належного виконання відповідного зобов'язання. До вимог про стягнення штрафних санкцій за цим договором не застосовується строк спеціальної позовної давності, передбачений п.1 ч.2 сст.258 ЦК України. Кредитор за зобов'язанням, що порушене, може звернутися до суду з вимогою про стягнення штрафних санкцій за цим договором в межах строку загальної позовної давності, встановленого ст.257 ЦК України. Сторони дійшли згоди, що за прострочення виконання зобов'язання за даним договором строк позовної давності припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було бути виконано (п.7.5 договору).

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

У відповідності до умов договору між сторонами підписувались додатки до договору, в яких визначалась назва товару, кількість, ціна, загальна вартість товару, терміни поставки та терміни оплати, зокрема:

- додаток № 1 від 25.03.2016р.: загальна вартість товару - 11630,52грн., еквівалент 441,72 долари США, термін оплати - до 31.03.2016р.;

- додаток №2 від 25.03.2016р.: загальна вартість товару - 3456,72грн., еквівалент 131,28 долари США, термін оплати - до 31.03.2016р.;

- додаток №3 від 25.03.2016р.: загальна вартість товару - 4116,48грн., еквівалент 140,16 євро, строк оплати - до 31.03.2016р.;

- додаток №4 від 11.04.2016р.: загальна вартість товару - 92158,62грн., еквівалент 3592,93 долари США, термін оплати - до 15.04.2016р.;

- додаток №5 від 11.04.2016р.: загальна вартість товару - 3885,35грн., еквівалент 133,15 євро термін оплати - до 15.04.2016р.;

- додаток №6 від 28.04.2016р.: загальна вартість товару - 19299,00грн., еквівалент 765,23 долари США, термін оплати - до 29.04.2016р.;

- додаток № 7 від 28.04.2016р.: загальна вартість товару -1655,40 грн., еквівалент 65,64 долари США, термін оплати - до 29.04.2016р.;

- додаток №8 від 28.04.2016р.: загальна вартість товару - 15134,94грн., еквівалент 600,12 долари США, термін оплати - до 29.04.2016р.;

- додаток №9 від 28.04.2016р.: загальна вартість товару - 3800,08 грн., еквівалент 133,15 євро, термін оплати - до 29.04.2016р.;

- додаток №10 від 13.05.2016р.: загальна вартість товару - 7712,16 грн., еквівалент 266,40 євро, термін оплати - до 18.05.2016р.;

- додаток №11 від 13.05.2016р.: загальна вартість товару - 74843,64грн., еквівалент 2948,92 долари США, термін оплати - до 18.05.2016р.;

- додаток №12 від 13.05.2016р.: загальна вартість товару - 2538,52грн., еквівалент 100,02 долари США, строк оплати - до 18.05.2016р.;

- додаток №13 від 31.05.2016р.: загальна вартість товару - 3737,52грн., еквівалент 133,20 євро, строк оплати - до 31.05.2016р.;

- додаток №14 від 26.05.2016р.: загальна вартість товару - 26970,24грн., еквівалент 1074,51 долари США, строк оплати - до 27.05.2016р.;

- додаток №15 від 31.05.2016р.: загальна вартість товару - 28293,60грн., еквівалент 1123,21 долари США, строк оплати - до 02.06.2016р.;

- додаток №16 від 31.05.2016р.: загальна вартість товару - 78320,46грн., еквівалент 3109,19 долари США, строк оплати - до 02.06.2016р.;

- додаток №17 від 02.06.2016р.: загальна вартість товару - 26144,64грн., еквівалент 1041,62 долари США, строк оплати - до 03.06.2016р.;

- додаток №18 від 02.08.2016р.: загальна вартість товару 9174,00грн., еквівалент 369,62 долари США, строк оплати - до 20.08.2016р.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 412871,89 грн., що підтверджується видатковими накладними №253 від 05.04.2016р., №254 від 05.04.2016р., №255 від 05.04.2016р., №482 та №483 від 11.04.2016р., №909, №910, №911, №912 від 28.04.2016р., №1108, №1109, №1110 від 16.05.2016р., №ВА000001442 від 27.05.2016р, №ВА000001470, №ВА000001471, №ВА000001472 від 01.06.2016р., №1507 від 02.06.2016р., №2209 від 02.08.2016р. та довіреністю №4 від 05.04.2016р.

Відповідач частково розрахувався за отриманий товар на суму 297201,67 грн., що підтверджується банківськими виписками від 25.03.2016р., 11.04.2016р., 28.04.2016р., 27.05.2016р., 14.09.2016р., 20.09.2016р.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивач просить стягнути з останнього 115670,22 грн. основного боргу, 23275,04грн. пені, 57691,14грн. штрафу, 19043,19грн. 36% річних, 3280,66грн. курсової різниці.

Крім того, матеріали справи містять витяги з довідника валют щодо курсу "Євро" та "Долар США", подані представником ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро" в обґрунтування позовних вимог.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності суд враховує наступне:

Згідно з абз.2 ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки. Так, на підставі договору поставки № 52-03/16ХМ від 21.03.2016р. позивач передав відповідачу товар на загальну суму 412871,89 грн., що підтверджується видатковими накладними №253 від 05.04.2016р., №254 від 05.04.2016р., №255 від 05.04.2016р., №482 та №483 від 11.04.2016р., №909, №910, №911, №912 від 28.04.2016р., №1108, №1109, №1110 від 16.05.2016р., №ВА000001442 від 27.05.2016р, №ВА000001470, №ВА000001471, №ВА000001472 від 01.06.2016р., №1507 від 02.06.2016р., №2209 від 02.08.2016р. та довіреністю №4 від 05.04.2016р., а відповідач зобов'язався сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до підписаних між сторонами додатків до договору відповідач зобов'язувався провести оплату за кожну партію товару у розмірі та в строки, визначені у кожному додатку.

Суд встановив, що відповідач частково розрахувався за поставлений товар, що підтверджується банківськими виписками від 25.03.2016р., 11.04.2016р., 28.04.2016р., 27.05.2016р., 14.09.2016р., 20.09.2016р. Загальна сума оплати становить 297 201,67грн.

Стаття 524 ЦК України визначає, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно зі статтею 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже, положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак, не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 04.07.2011 р. у справі №3-62гс11 та від 26.12.2011 р. у справі № 3-141гс11).

Згідно п. 2.3.1 договору сторони встановили, що постачальник визначає у видатковій накладній вартість товару із розрахунку множення грошового еквівалента ціни товару в іноземній валюті вказаній в додатках до договору (специфікація), на курс продажу іноземної валюти на дату формування видаткової накладної.

У відповідності до п. 2.3.2 договору сума у гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплата вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору (специфікація) на курс продажу іноземної валюти на момент закриття торгів в день, що передує дню здійснення такої оплати за договором покупцем ціни товару (її неоплаченої частини). Однак, сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо курс продажу іноземної валюти, на банківський день, що передує дню здійснення такої оплати покупцем ціни товару (її неоплаченої частини), менший (нижчий) або рівний курсу, який був визначений у видатковій накладній на товар, який оплачується, в цьому випадку оплата здійснюється за ціною, яка була встановлена на момент формування видаткової накладної.

Згідно п. 2.3.3 договору правило визначення курсу валют за договором - курс валют визначається за даними сайту http://finance.ua, виходячи із курсу продажу долару США або Євро до гривні, встановленому на міжбанківському валютному ринку України на момент закриття торгів в день, що передує дню здійснення кожної операції за договором.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач сплатив позивачу за отриманий товар кошти в сумі 297 201,67 грн., що еквівалентно 10733,63 долари США та 799,60 євро.

Отже, зважаючи на вищевказані положення договору, сума коштів, яка належить до сплати за товар, становить 4 630,38 доларів США та 6,45 євро, що відповідно до курсу продажу валют, встановленого на міжбанківському валютному ринку України становить 118950,88 грн., в тому числі 115670,22 грн. - основний борг, 3280,66 грн. - курсова різниця.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В матеріали справи не подано доказів, які б підтверджували оплату відповідачем заборгованості та курсової різниці, що є предметом спору. За таких обставин, оцінюючи надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 115670,22 грн. основного боргу, 3280,66 грн. курсової різниці обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

За приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України визначено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами в п. 7.2.1 договору погоджено, що покупець несе відповідальність за затримку з оплатою постачальнику за поставлений товар, сплачуючи штраф в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 23275,04 грн. за період з 18.05.2016р. по 18.10.2016р. та штраф в розмірі 57691,14 грн. Проаналізувавши вказаний розрахунок, суд дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення суму штрафу. В той же час при розрахунку суми пені позивач невірно вказав облікову ставку НБУ за період, за який нараховувалась пеня. При перерахунку суд встановив, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 17090,11грн. пені. В частині позовних вимог про стягнення 6184,93грн. пені суд відмовляє.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 7.2.3 договору сторони погодили, що відповідно до вимог ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобов'язання, покупець зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 36% річних від простроченої (неоплачуваної) суми.

Позивач заявив до стягнення 36 % річних в сумі 19043,19 грн. за період з 18.05.2016р. по 18.10.2016р.

Згідно наданого позивачем розрахунку при визначенні суми 36 % річних за період з 14.09.2016р. по 20.09.2016р. позивач не врахував, що 20.09.2016р. відповідач частково сплатив суму заборгованості, зокрема, 20.09.2016р. перерахував 20 000,00 грн.

Згідно п. 1.4 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.

День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (п. 1.9 вищевказаної постанови).

Зважаючи на викладене, сума заборгованості зменшується у день її часткової сплати, і нарахування пені на неї не проводиться.

При перерахунку 36% річних суд встановив, що позивач правомірно заявив до стягнення 19023,53грн., у стягненні 19,66 грн. належить відмовити.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі 212 755,66 грн., у тому числі 115670,22 грн. основного боргу, 3280,66 грн. курсової різниці, 17090,11 грн. пені, 57691,14 грн. штрафу, 19023,53 грн. 36 % річних.

Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 32-34, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" м.Волочиськ Хмельницької області до Дочірнього підприємства "Залісся" смт. Ярмолинці Хмельницької області про стягнення 218960,25 грн., з яких 115670,22 грн. основного боргу, 23275,04грн. пені, 57691,14грн. штрафу, 19043,19грн. 36% річних, 3280,66грн. курсової різниці задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Залісся" (Хмельницька обл., смт. Ярмолинці, вул.Фрунзе, код 30800989) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" (Хмельницька обл., м.Волочиськ, вул.Котовського, 7, код 37993500) 115670,22 грн. (сто п'ятнадцять тисяч шістсот сімдесят гривень 22 коп.) основного боргу, 3280,66 грн. (три тисячі двісті вісімдесят гривень 66 коп.) курсової різниці, 17090,11 грн. (сімнадцять тисяч дев'яносто гривень 11 коп.) пені, 57691,14 грн. (п'ятдесят сім тисяч шістсот дев'яносто одна гривня 14 коп.) штрафу, 19023,53 грн. (дев'ятнадцять тисяч двадцять три гривні 53 коп.) 36 % річних, 3191,33 грн. (три тисячі сто дев'яносто одна гривня 33 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У стягненні 19,66 грн. 36 % річних та 6184,93 грн. пені відмовити.

Повне рішення складено 05.12.2016р.

Суддя Л.О. Субботіна

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу (Хмельницька обл., м.Волочиськ, вул. Котовського,7) ,

3 - відповідачу (Хмельницька обл., смт. Ярмолинці, вул. Фрунзе) - надіслати рекомендованим.