Постанова

від 30.11.2016 по справі 916/4903/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2016 р.Справа № 916/4903/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Лавриненко Л.В.

суддів: Пироговського В.Т., Філінюка І.Г.

при секретарі судового засідання - Мельник Ю.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Одеса

на рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2016 р.

у справі №916/4903/15

за позовом Приватної фірми "ШДК" м. Одеса

до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 312 406,43 грн.

за участю представників сторін:

від фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Одеса - ОСОБА_2 - за довір.;

від Приватної фірми "ШДК" м. Одеса - Поліщук В.О. - за довір.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.10.2016 р. прийнята до провадження та призначена до розгляду апеляційна скарга фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2016 р. по справі № 916/4903/15.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційна скарга розглянута в межах процесуального строку, встановленого ст. 102 ГПК України.

В грудні 2015 р. Приватна Фірма "ШДК" м. Одеса звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 312 226,40 грн.:

- орендна плата в сумі 124 000 грн.;

- інфляційні втрати в сумі 50 136,03 грн.;

- 3 % річних в сумі 4 054,08 грн.;

- пеня в сумі 17 153,26 грн.;

- компенсація витрат по комунальним послугам в сумі 81 223,03 грн.;

- інфляційні втрати в сумі 33 091,43 грн.;

- 3 % річних в сумі 2 568,60 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.08.2016 р. по справі № 916/4903/15 позов Приватної Фірми "ШДК" м. Одеса задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати в сумі 57 000 грн., заборгованість з втрат на комунальні послуги в сумі 26 483,15 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 592,56 грн.

При винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд, пославшись на висновок судово-почеркознавчої експертизи від 29.06.2016 р. № 19/232-П, відхилив посилання позивача на договір оренди приміщення від 01.10.2013 р. № 02, як на правову підставу виникнення у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості по сплаті орендної плати, але, враховуючи наявні в матеріалах справи підписані відповідачем акти здачі - прийняття та акти розрахунку сум відшкодування витрат спожитих комунальних послуг, дійшов висновку про фактичне використання фізичною особою - підприємцем спірного приміщення.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з рішенням Господарського суду Одеської області від 22.08.2016 р. по справі № 916/4903/15 не погодився, оскарживши його до Одеського апеляційного господарського суду.

В апеляційній скарзі фізична особа - підприємець стверджує, що спірне приміщення використовувалось ним на підставі договору суборенди від 15.03.2010 р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Консьєрж сервіс".

Після закінчення строку дії цього договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Консьєрж сервіс" м. Одеса не вимагало у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 повернути передане в суборенду приміщення, тому відповідач продовжував його використовувати та сплачувати готівкою суборендну плату. При цьому від Приватної фірми "ШДК" м. Одеса та Товариства з обмеженою відповідальністю "Консьєрж сервіс" м. Одеса жодних заперечень з цього приводу не надходило.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення учасників судового процесу, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з огляду на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування заявлених позовних вимог Приватна фірма "ШДК" м. Одеса посилалась на неналежне виконання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 договору оренд приміщення від 01.10.2013 р. № 02 (т. 1 арк. спр. 10-12).

За умовами цього договору Приватна фірма "ШДК" м. Одеса передає фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 у тимчасове платне користування для проведення господарської діяльності приміщення площею 116 кв. м., які в цілому складаються з нежилих приміщень, відображених у технічному паспорті від 21.06.2007 р., по АДРЕСА_1

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата за 116 кв. м. складає 4 000 грн. (в т. ч. ПДВ в сумі 666,67 грн.) за один місяць.

Згідно з актом звіряння взаєморозрахунків від 30.09.2014 р. № 9 (т. 1, арк. спр. 13) заборгованість фізичної особи ОСОБА_1 за договором оренди приміщення від 01.10.2013 р. № 02 станом на 30.09.2014 р. складає 52 500 грн., компенсація вартості комунальних платежів - 31 469,73 грн. Загальна сума заборгованості складає 83 969,73 грн.

Ухвалою від 17.02.2016 р. місцевий господарський суд за клопотанням фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, який заперечував факт укладення договору оренди приміщення від 01.10.2013 р. № 02, призначив по справі судову почеркознавчу експертизу та зупинив провадження по справі.

Відповідно до наявного в матеріалах справи висновку експерта від 29.06.2016 р. № 19/232-П (т. 2, арк. спр. 29-36) підписи від імені ОСОБА_1 на акті звіряння взаєморозрахунків від 30.09.2014 р. № 9 та акті приймання - передачі приміщення від 01.10.2013 р. № 1 за договором від 01.10.2013 р. № 02 вірогідніше за все виконані не ОСОБА_1, а іншою особою з частковим наслідуванням справжнього підпису самого ОСОБА_1

Відповісти на питання, чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди приміщення від 01.10.2013 р. самим ОСОБА_1 не виявилось можливим, у зв'язку з встановленням як співпадаючих, та і розрізнюючих ознак.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною другою наведеної норми висновок судового експерта визначений як один з засобів доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

З огляду на положення наведеної норми, а також на зміст висновку судового експерта від 29.06.2016 р. № 19/232-П, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав стверджувати про те, що спірне приміщення використовувалось відповідачем на підставі договору оренди приміщення від 01.10.2013 р.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на ту обставину, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 факту використання ним спірного приміщення протягом жовтня 2013 р., січня - грудня 2014 р., січня - жовтня 2015 р. не спростував, місцевий господарський суд дійшов цілком обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення орендної плати та відшкодування витрат спожитих комунальних послуг на підставі наявних в матеріалах справи актів здачі - прийняття послуг оренди та розрахунків суми відшкодування витрат спожитих комунальних послуг в сумі 57 000 грн. та 26 483,15 грн., відповідно.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про те, що протягом всього часу спірне приміщення використовувалось ним на підставі договору суборенди приміщення від 15.03.2010 р. № 14, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Консьєрж Сервіс" м. Одеса (т. 1, арк. спр. 154-157), оскільки відповідно до ч. 2 ст. 774 ЦК України строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2009 р. між Приватною фірмою "ШДК" м. Одеса та Товариством з обмеженою відповідальністю "Консьєрж Сервіс" м. Одеса дійсно укладений договір оренди приміщення № 06 (т. 1, арк. спр. 113-118 ).

За умовами цього договору Приватна фірма "ШДК" м. Одеса передає Товариству з обмеженою відповідальністю "Консьєрж Сервіс" м. Одеса у тимчасове платне користування для проведення господарської діяльності приміщення офісу № 1, площею 270,50 кв. м., які в цілому складаються з нежилих приміщень, відображених у технічному паспорті від 21.06.2007 р. по АДРЕСА_1

Відповідно до п. 2.1 договору приміщення передається в оренду з моменту підписання акту прийняття - передачі приміщення терміном на 36 (тридцять шість) місяців.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що він набирає сили з моменту підписання і діє протягом одного року до 1 червня 2012 р.

Акти приймання - передачі приміщення за договором оренди приміщення від 01.06.2009 р. № 06 долучені до матеріалів справи (т. 1, арк. спр. 116-118).

В подальшому, 01.06.2012 р. між Приватною фірмою "ШДК" м. Одеса та Товариством з обмеженою відповідальністю "Консьєрж Сервіс" м. Одеса укладено договір оренди нежитлового приміщення № 06/1 (т. 1, арк. спр. 120-124).

За умовами цього договору Приватна фірма "ШДК" м. Одеса передає Товариству з обмеженою відповідальністю "Консьєрж Сервіс" м. Одеса у строкове платне користування без права викупу нежитлове приміщення загальною площею 159,8 кв. м.

Приміщення розташоване на 1-му поверсі 22-поверхової будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 6.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом чотирнадцяти місяців, а саме з 01.06.2012 р. до 01.08.2013 р.

Про фактичне перебування спірного приміщення в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Консьєрж Сервіс" м. Одеса свідчить наявний в матеріалах справи акт приймання - передачі від 01.06.2012 р. № 1 (т. 1, арк. спр. 124).

Як вбачається з матеріалів справи, після закінчення строку дії договору оренди приміщення від 01.06.2012 р. № 06/1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Консьєрж-Сервіс" м. Одеса повернуло Приватній фірмі "ШДК" м. Одеса приміщення № 1, площею 159,8 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Наведена обставина підтверджується актом приймання - передачі від 01.07.2013 р. (т. 1, арк. спр. 125).

Таким чином, з огляду на приписи ч. 2 ст. 774 ЦК України, з 01.07.2013 р. фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не може посилатися на договір суборенди приміщення від 15.03.2010 р. № 14, як на правову підставу наявності у нього права користування спірним приміщенням.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про те, що орендна плата за використання спірного приміщення сплачувалась ним готівкою, оскільки жодного доказу на підтвердження цих доводів матеріали справи на містять.

З огляду на викладені обставини, рішення місцевого господарського суду є таким, відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а тому правові підстави для його скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 85, 91, 93, 101-105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Одеської області від 22.08.2016 р. по справі № 916/4903/15 залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_4 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 05.12.2016 р.

Головуючий суддя Л.В. Лавриненко

Судді В.Т. Пироговський

І.Г. Філінюк