Рішення

від 29.11.2016 по справі 522/14196/16-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/ 14196 /16-ц

Провадження № 2/522/ 6918 /16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді - Бойчука А. Ю.

при секретарі - Скибінській Є. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно, -

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2016 року до суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 по якому просив: звернути стягнення на успадковане ОСОБА_2 майно померлого ОСОБА_3, а саме ? частину частки в статутному капіталі виробничо-комерційного ТОВ ОСЬМІНОГ у розмірі п'ятдесяти відсотків корпоративних прав у майні, яке знаходиться за юридичною адресою: 65000, м. Одеса, вул.. Пироговська, буд. 21, ідентифікаційний код юридичної особи 20968442 та ? частку квартири АДРЕСА_1. Витрати на оплату судової експертизи у розмірі 1126,80 грн., та витрати на правову допомогу у допомогу у розмірі 2000,00 грн. В рахунок погашення однієї другої частини (в сумі 20000 доларів США) заборгованості померлого ОСОБА_3 за договором позики від 06.06.2006 року; визнати за ОСОБА_1 право власності на частку в статутному капіталі виробничо-комерційного ТОВ ОСЬМІНОГ , яке знаходиться за юридичною адресою: 65000, м. Одеса, вулиця Пироговська, буд. 21, ідентифікаційний код юридичної особи 20968442, у розмірі двадцяти п'яти відсотків статутного капіталу названого товариства. При цьому посилаючись на те, що 06.06.2006 ОСОБА_3 взяв у позивача у борг 40 000 доларів США, про що склав відповідну розписку. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер та 24.04.2009 року державним нотаріусом Другої одеської державної нотаріальної контори було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Станом на теперішній час борг позивачу не повернуто, що стало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач про час, дату та місце судового засідання сповіщалась належним чином, однак до суду не з'явилась без поважних причин, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за її відсутності суду не надавала та не заявляла.

Суд у зв'язку з неявкою відповідача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача та за згодою позивача, у порядку ст. ст. 224-225 ЦПК України при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно копії розписки долученої до матеріалів справи ОСОБА_3 взяв у ОСОБА_1 40 000 доларів США під 15% річних, які зобов'язався повернути за першою вимогою.

З копії ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 вбачається, що між сторонами укладено мирову угоду, яку визнано судом.

Відповідно до вказаної мирової угоди, ОСОБА_4 в рахунок погашення однієї другої частини ( що відповідає його частці у спадщині) боргу померлого ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 за договором позики (розпискою) від 06.06.2006 року, передає ОСОБА_1, а ОСОБА_1 приймає у власність частку в статутному капіталі ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ОСЬМІНОГ , ідентифікаційний код юридичної особи 20968442, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул.. Пироговська, буд. 21, в розмірі 25% статутного капіталу товариства.

З копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.05.2009 року, посвідченого державним нотаріусом Масловою М. В. вбачається, що спадкоємцями майна гр. ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 є його дружина ОСОБА_2 та його син ОСОБА_4, що рівних частках кожен успадкували частку в Статутному капіталі Виробничо-Комерційного Товариства з Обмеженою відповідальністю ОСЬМІНОГ в розмірі 50% корпоративних прав у майні, що в грошовому виразі становить 70 000 гривень.

Матеріально-правова вимога позивача передбачена ст.ст.16,149 ЦК України, а підставою -посилання на юридичні факти, що призвели до порушення цього права з правовим обґрунтуванням необхідності його захисту. Порушення права (або спір про право) характеризується наявністю суперечностей між суб'єктами правовідносин з приводу їх прав та обов'язків з обов'язковим посиланням на обставини, що унеможливлюють їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В силу ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, в т.ч., із цивільних відносин.

Згідно до ч.1 ст.140 ЦК України, ч.3 ст.80 ЦК України та ч.1 ст.50 Закону України Про господарські товариства товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки майном.

Так, статтею 52 Закону України Про господарські товариства визначений порядок державної реєстрації часток учасників товариства у разі їх зміни та у разі невнесення частки, а саме, якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства.

За змістом ч.1 ст.1216 та ч.1 ст.1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкодавець ОСОБА_3 був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю ОСЬМІНОГ , його частка у майні становила 50 % статутного капіталу товариства.

Згідно ч.1 ст.149 ЦК України звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише в разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення. Частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред'явлення вимог кредиторами.

Аналогічне правило закріплене й ст. 57 Закону України Про господарські товариства .

В силу положень п. 1 ч. 1 ст. 115 ЦК України та ст. 12 Закону України Про господарські товариства майно передається учасниками товариству у власність, а у ст. 149 ЦК України йдеться про виключення з загального правила непорушності права власності юридичної особи, відповідно до якого можливо звернути стягнення на частину майна товариства, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі.

Вказана стаття є специфічним способом захисту прав кредитора у випадку, якщо у боржника недостатньо іншого майна для задоволення вимог кредитора і такий боржник має частку в товаристві з обмеженою відповідальністю.

Отже, за наявності в сукупності таких умов, як наявність боргових зобов'язань, недостатність іншого майна боржника-учасника товариства, звернення з вимогою кредиторів до товариства, звернення стягнення на існуючу частину в майні, а також спір між кредиторами та товариством є передумовою для його вирішення в судовому порядку із застосуванням ст.149ЦК України.

На підставі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. В силу ст. 60 ЦПК України обов'язок доказування і подання доказів покладений на сторін. Докази подаються сторонами і доказуванню підлягають ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Обов'язок та порядок подання доказів визначені ст.131 ЦПК України.

Між тим в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджували те, що у відповідача відсутнє інше майно для задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано передумови звернення до суду з позовом в порядку ст. 149 ЦК України про звернення стягнення на частину майна товариства.

Щодо позовної вимоги про звернення стягнення на успадковане ОСОБА_2 майно померлого ОСОБА_3, а саме: ? частку квартири АДРЕСА_1.

В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази щодо спадкування зазначеного майна ОСОБА_2

Щодо позовної вимоги про стягнення витрат на оплату судової експертизи у розмірі 1126,80 грн., та витрати на правову допомогу у допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Виходячи з викладеного вказана вимога задоволенню не підлягає.

Згідно вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повно і всебічно з'ясував обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, що були досліджені в судовому засіданні, вирішив справу згідно із законом.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України сторони є рівними учасниками судового розгляду та згідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, а згідно ч.4 ст.60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно до ч.1 ст.58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 206, 212 -214, 223-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно - відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право подати апеляційну скаргу на заочне рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, а якщо позивач не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, він може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, згідно ч.1 ст. 294 ЦПК України.

Суддя А. Ю. Бойчук