Постанова

від 07.06.2006 по справі 5/6/270

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/6/270

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.06.06                                                                                       Справа №5/6/270

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді  Кричмаржевський В.А.    , Хуторной В.М.  , Шевченко Т. М.

при секретарі Пономарчук С.В.

за участю:

кредитора - Євграфова Г.П.

боржника -  Бондаренка І.М., ліквідатора (арбітражного керуючого)

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу  

кредитора – Євграфова Г.П.

на ухвалу  господарського суду Запорізької області від 25.04.2006р.

у справі   № 5/6/270

про банкрутство Закритого акціонерного товариства „Запоріжбуд”, м.Запоріжжя

                                          Установив:

Відповідно до постанови господарського суду Запорізької області від 09.09.2003р. боржник – ЗАТ „Запоріжбуд”, м.Запоріжжя, визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, призначений ліквідатор.

14.04.2006р. до господарського суду Запорізької області надійшла скарга громадянина Євграфова Г.П. про визнання неправомірними дій ліквідатора банкрута, який включив суму моральної шкоди до шостої черги задоволення вимог кредиторів, та про зобов'язання його виплатити моральну шкоду у сумі 8000грн. у другу чергу задоволення вимог кредиторів, що стягнута з боржника-ЗАТ „Запоріжбуд” на користь Євграфова Г.П. за рішенням Заводського районного суду м.Запоріжжя 25.02.2003р. у справі № 2-686 (а.с.17 т.15).

За результатами розгляду скарги Євграфова Г.П. місцевим господарським судом (суддя Черкаський В.І., а.с.26-27 т.15) остання була задоволена частково, зобов'язано ліквідатора банкрута вимоги заявника зі сплати моральної шкоди у розмірі 8000грн. включити у четверту чергу задоволення вимог кредиторів, в іншій частині у задоволенні скарги відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, кредитор – Євграфов Г.П. оскаржив його до апеляційної інстанції, аргументувавши свої доводи та заперечення наступним.

Господарський суд при прийнятті оскаржуваної ухвали не прийняв до уваги те, що моральна шкода у сумі 8000грн. виникла з трудових відносин з підприємством-банкрутом, так як протягом восьми років підприємство заробітну плату сплачувало нерегулярно і не в повному обсязі, усі ці роки заявник апеляційної скарги страждав морально і фізично, при увільненні за скороченням штатів він не одержав повного розрахунку, чим йому була спричинена моральна шкода. Відповідно до ст.237-1 Кодексу законів про працю України, ч.2п.3ст.11, ст.509, ч.1ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода у сумі 8000грн. є зобов'язанням боржника-ЗАТ „Запоріжбуд” перед ним як працівником підприємства-банкрута, а частиною 2 п.3 ст.11 ЦК України чітко зазначено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Вважає, що на підставі статтей 1 і 31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” моральна шкода повинна сплачуватись у другій черзі задоволення вимог кредиторів, так як вони виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута. Його права законодавчо захищені, зокрема, статтями 3, 43, 56 Конституції України, пунктом 1 ст.6, 13 Європейської Конвенції з прав людини, статтею 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини. Заявник також зазначає, що майна банкрута вистачить тільки для задоволення вимог другої черги. Заявник апеляційної скарги просить скасувати ухвалу господарського суду від 25.04.2006р., визнати моральну шкоду у розмірі 8000грн., завдану йому підприємством-боржником, та визнати дії ліквідатора неправомірними, рішенням суду зобов'язати його виплатити 8000грн. у другу чергу задоволення вимог кредиторів.

Представник боржника – ліквідатор Бондаренко І.М. у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду – без змін, оскільки вважає її законною та обґрунтованою.

Заявник апеляційної скарги - Євграфов Г.П. та ліквідатор у судовому засіданні підтримали доводи та заперечення, що викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Присутні учасники судового засідання погодились з оголошенням лише вступної та резолютивної частини постанови.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, заслухавши пояснення учасників судового засідання та вивчивши матеріали справи, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Рішенням Заводського районного суду м.Запоріжжя від 25.02.2003р., яке набрало законної сили, з боржника - ЗАТ „Запоріжбуд” на користь Євграфова Г.П.- колишнього працівника підприємства-боржника, стягнуто 8000грн. моральної шкоди та судові витрати у розмірі 8грн.50коп.

Відповідно до ст.31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у  порядку, встановленому  цією статтею.

Зокрема, у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду  підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників).

Згідно зі статтею 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статтей 1 і 2 Закону України „Про оплату праці” заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Заробітна плата складається:- з основної заробітної плати - винагороди за виконану  роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців; - додаткової заробітної плати - винагороди за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій; - інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати  у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства  або які провадяться понад встановлені  зазначеними актами норми. Склад вимог за заробітною платою у справі про банкрутство має визначатись відповідно до положень Закону України „Про оплату праці”.

Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не відносить вимоги зі сплати моральної шкоди, у тому числі стягнутої внаслідок невиплати у встановлені строки та порядку заборгованості із заробітної плати, до другої черги задоволення вимог кредиторів.

Колегія суддів, проаналізувавши положення Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, судову практику вищих судових інстанцій при перегляді справ про банкрутство, дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано визначив, що вимоги заявника до банкрута зі сплати моральної шкоди за рішенням суду підлягають задоволенню саме у четверту чергу, а не у другу, як стверджує заявник апеляційної скарги.

Згідно з частиною четвертою ст.31 Закону у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника. А із матеріалів справи вбачається, що рішення Заводського районного суду м.Запоріжжя, яким стягнуто моральну шкоду з боржника на користь Євграфова у розмірі 8000грн., прийнято 25 лютого 2003р., тобто в період дії процедури розпорядження майном, оскільки процедура ліквідації була відкрита згідно з відповідною постановою господарського суду 09 вересня 2003р.

Підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали колегія суддів не вбачає.          

Керуючись ст.101-106 ГПК України, Запорізький апеляційний господарський суд

                                                        Постановив:

Апеляційну скаргу Євграфова Геннадія Петровича, м.Запоріжжя, залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.04.2006 року у справі №5/6/270 - без змін.

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.

 судді  Кричмаржевський В.А.  

 Хуторной В.М.  Шевченко Т. М.