Ухвала

від 05.12.2016 по справі 907/663/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Адреса: 88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а тел.: 61-72-21

УХВАЛА

05.12.2016 Справа № 907/663/15

Суддя Йосипчук О.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СПД-К" м.Мукачево від 13.10.2016р. про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 907/663/15

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Мукачево

до відповідача: Експлуатаційного виробничого підприємства "Учбово-спортивна база "Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" АПК України, м. Берегово

про стягнення заборгованості на суму 617612,98 грн. (із урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог)

За участю представників:

від заявника: Міхал М.А., дов. від 10.10.2016,

від стягувача (позивача): представник не з'явився,

від боржника (відповідача): Беран М.І.. довіреність від 27.07.2015,

адвокат Лемеха Р.І., дог. №448 від 27.08.2015р.

від органу ДВС: представник не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 14.07.2015 року у справі №907/663/15 задоволено повністю позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Мукачево до Експлуатаційного виробничого підприємства "Учбово-спортивна база "Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" АПК України, м. Берегово про стягнення заборгованості на суму 617612,98 грн. (із урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Згідно п.2 резолютивної частини рішення, з Експлуатаційного виробничого підприємства "Учбово-спортивна база "Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" АПК України, м. Берегово стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму 617612,98 грн., в т.ч. інфляційні втрати на суму 514820,22 грн. за період з 15.08.2014р. по 11.06.2015р., 3 відсотки річних на суму 22719,57 за період з 15.08.2014р. по 11.06.2015р. та відсотки за неправомірне користування чужими грошима на суму 80073,19 грн. за період з 20.10.2014р. по 11.06.2015р., по договору Ген підряду №010711/01 від 01.07.2011р., а також суму 12354 грн. на відшкодування судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2016р., зазначене рішення залишено без змін.

На примусове виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 14.07.2015 року у справі №907/663/15, яке набрало законної сили 05.02.2016р., відповідно до вказаної постанови Львівського апеляційного господарського суду, 23.02.2016 року видано наказ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПД-К" звернулося до господарського суду Закарпатської області із заявою від 13.10.2016р. про заміну сторони виконавчого провадження по справі №907/663/15, а саме просить замінити стягувача - Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (89600, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на Товариство з обмеженою відповідальністю "СПД-К" (89600, м. Мукачево, вул. Штефана Августина, 17, корп. 2, код ЄДРПОУ 40875757) у виконавчому провадженні № 50303190 щодо примусового виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 14.07.2015р. у справі № 907/663/15.

Заяву мотивує тим, що 10.10.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СПД-К" м.Мукачево та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, м.Мукачево укладено Акт-правочин про передачу-внесення до статутного капіталу ТОВ "СПД-К" права вимоги.

Відповідно до п.1 зазначеного Акту-правочину, ФОП ОСОБА_1 передав, а ТОВ "СПД-К" прийняло внесок до статутного капіталу останнього на загальну суму 1542731,41 грн., який складається з права вимоги до Експлуатаційного виробничого підприємства "Учбово-спортивна база "Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" АПК України, м. Берегово, що виникло на підставі Договору №010212/01 від 01.02.2012р. на виконання проектно-вишукувальної продукції, Договору генпідряду № 010711/01 від 01.07.2011р. на реконструкцію лікувально-рекреаційного корпусу з надбудовою другого поверху, Договором про відступлення права вимоги №1 від 11.10.2012р., з урахуванням рішення господарського суду Закарпастької області від 14.07.2014р. у справі №907/663/15, рішення цього ж суду від 20.10.2014р. у справі №907/870/14, зміненого постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.2015р. у справі №907/870/14.

Відповідно до п.3 Акту-правочину про передачу-внесення до статутного капіталу ТОВ "СПД-К" від 10.10.2016р., з моменту підписання даного Акту, права вимоги до Експлуатаційного виробничого підприємства "Учбово-спортивна база "Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" АПК України, м. Берегово, в повному обсязі переходять до Товариства.

Стягувач (позивач) Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та представник органу ДВС в судове засідання не з'явились, не повідомили причини своєї неявки.

Представник заявника ТОВ "СПД-К" заяву підтримав в повному обсязі.

Представники боржника (відповідача) Експлуатаційного виробничого підприємства "Учбово-спортивна база "Закарпаття" Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" АПК України, м. Берегово заперечили проти заяви в повному обсязі. Зокрема зазначають, що заміна стягувача на стадії виконавчого провадження шляхом укладення цивільно-правового договору без заміни кредитора у зобов'язанні чинним законодавством не передбачена. В обгрунтування своїх заперечень посилаються на інформаційний лист Вищого господарського суду України №01-06/131/16 від 28.01.2016р.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників заявника та боржника, суд вважає, що заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СПД-К" м.Мукачево від 13.10.2016р. про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 907/663/15 слід задовільнити, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 Цивільного кодексу України).

Виконання судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження".

В силу приписів ст. 25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні , а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Таким чином, із змісту згаданої вище процесуальної норми вбачається, що вона встановлює механізм здійснення правонаступництва таких учасників процесу як сторони та треті особи. Тобто ст.25 ГПК України унормовує можливість переходу процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої.

Згідно з частиною 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Слід зауважити, що практикою суду, яка викладена у п. 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" упорядковано практику застосування ст.25 ГПК України у різних правових ситуаціях. Зокрема вказано про те, що, за приписом статті 25 ГПК України, у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника.

При цьому, необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи.

Поряд з цим, зазначеною вище ст.25 ГПК України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших випадках заміни особи у відносинах , у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України). Таким чином, процесуальне правонаступництво, як юридичне явище, більш широким у контексті правозастосування і охоплює будь-які прояви переходу прав і зобов'язань від однього носія права до іншого на підставі правочину, що не суперечить чинному законодавству, відповідно до ст.174 ГК України.

Практика застосування чинного законодавству у спірній ситуації зводиться до того, що у разі заміни кредитора в зобов'язанні не в повному обсязі (у подільному зобов'язанні; в разі передачі новому кредитору права на стягнення неустойки окремо від передачі прав вимоги за основним зобов'язанням тощо) новий кредитор є правонаступником первісного кредитора лише в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу відповідних прав якщо інше не встановлено договором або за законом (стаття 514 Цивільного кодексу України); при цьому якщо правонаступником заявляються відповідні вимоги, то вважається, що позов подано кількома позивачами (стаття 23 ГПК). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 ГПК стосовно прав сторін у судовому процесі.

За приписами ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Таким чином, враховуючи наведене, правонаступництвом у виконавчому провадженні є заміна кредитора з переходом до нього права вимоги до боржника і такий кредитор, в силу частини 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", має право звернутися про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником.

В силу приписів ст. 512 Цивільного кодексу України, ст. 25 ГПК України, ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником. При цьому такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", ст.25 ГПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Як вбачається із Акту-правочину від 10.10.2016р. позивач у цій справі передав заявнику оцінене учасниками акту в 1542731,41 грн. право вимоги в якості внеску до статутного фонду заявника - ТОВ "СПД-К". Означений юридичний факт було легалізовано Загальними зборами учасників ТОВ "СПД-К", оформлених протоколом №1 від 10.10.2016р., що підтверджується Статутом ТОВ "СПД-К" зареєстрованого 05.10.2016р. та витягом з ЄДРЮОФОПтаГФ. Про перехід права вимоги до нового кредитора у спірній ситуації боржника (відповідача у справі) було повідомлено Листом від 10.10.2016р., а новому кредитору передані документи, що свідчать про право вимоги. Таким чином, право вимоги у спірній ситуації первісним кредитором (позивач у справі) та новим кредитором (заявник) було сприйнято як актив, що має вартість і може бути внеском до статутного фонду юридичної особи - носія такого права.

Із урахуванням викладеного, при розгляді цієї заяви про заміну сторони правонаступником, судом застосовано також і практику Європейського суду з прав людини, яка всідчить про те, що поняття майно , як і власність , має досить широке тлумачення й охоплює цілу низку економічних інтересів (активів) - як матеріальних, так і нематеріальних. Розглянемо деякі з них детальніше.

У контексті статті 1 Першого протоколу Конвенції ЄСПЛ розглядалися справи щодо порушення права власності, де об'єктами були:

- кошти/присуджені суми, належні до виплати заявникам на підставі остаточного і обов'язкового до виконання арбітражного рішення ( Грецькі нафтопереробні заводи Стран та Стратіс Андреадіс проти Греції (Stran Greek Refineries and Stratis Andreadis v.Greece), заява № 13427/87, рішення від 21 листопада 1994 р.); кошти, належні заявникам на підставі судових рішень, які є остаточними та підлягають виконанню ( Бурдов проти Росії (Burdov v. Russia), заява № 59498/00, рішення від 7 травня 2002 р., п.40); Суд звертає увагу на свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання рішення на його чи її користь становить втручання у право на мирне володінням майном, як вказано у першому реченні пункту першого статті 1 Першого протоколу Рішення у справах Бурдов проти Росії (Burdov v. Russia) від 7 травня 2002 р., заява № 59498/00, п.40; Ясіуньєне проти Литви (Jasiыnienл v. Lithuania) від 6 березня 2003 р., заява № 41510/98, п. 45;

- активи , які можуть виникнути, зокрема, на підставі позову про відшкодування шкоди, який виникає з її заподіянням ( Прессос Компанія Нав'єра С.А. та інші проти Бельгії (Pressos Compania Naviera S.A. and Others v. Belgium) (1), заява № 17849/91, рішення від 28 жовтня 1995 р.; правомірні очікування / законні сподівання вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу (наприклад, правомірні сподівання бути здатним здійснювати запланований розвиток території, з огляду на чинний на той час дозвіл на промислове освоєння землі (Справа Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland), заява № 12742/87, рішення від 23 жовтня 1991 р.); майнові права, наприклад, набуте на підставі заповіту право на одержання орендної плати (ренти) за користування земельною 130 ділянкою (ухвала щодо прийнятності заяви № 10741/84 S. v. the United Kingdom від 13 грудня 1984 р.);

Тобто, документи дозвільного характеру можуть водночас визнаватися активами та охоплюватися поняттям майна .

Власне тому, такі ситуації вимагатимуть від органів правосуддя, враховуючи вимоги Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, вирішення справ з урахуванням не лише національного законодавства, але й Конвенції та практики ЄСПЛ. У рішенні у справі "Інтерсплав проти" України (Intersplav v. Ukraine) від 9 січня 2007 року, заява № 803/02 - ЄСПЛ визнав порушення статті 1 131 Першого протоколу, оскільки фактично постійні затримки відшкодування і компенсації у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, так само як і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника, порушив справедливий баланс між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном. Рішення у справі "Україна-Тюмень" проти України (Ukraine-Tyumen v. Ukraine) від 22 листопада 2007 року, заява 22603/02, є показовим прикладом того, що відповідаючи інтересам суспільства, певна дія, вчинювана органами влади, все одно може порушувати права особи через її непропорційність.

Наведеним вище спростовуються заперечення боржника проти переведення прав вимоги до нового кредитора, які стосуються правил застосування ст.512 ЦК України та ст.115 ГПК України. Так само неспроможними контраргументами визнаються і усні заперечення представників відповідача, оскільки вони не обгрунтовані документально не підтверджені достатніми і допустимими доказами, відповідно до правил ст.33 ГПК України.

З урахуванням вищенаведеного, судом зроблено висновок про те, що поданими заявником матеріалами, зокрема, Актом-правочином про передачу-внесення від 10.10.2016р. підтверджено, що до нового кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "СПД-К" перейшли права фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Мукачево у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, що у відповідності до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України може розглядатись як підстава для заміни сторони виконавчого провадження стягувача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (89600, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на Товариство з обмеженою відповідальністю "СПД-К" (89600, м. Мукачево, вул. Штефана Августина, 17, корп. 2, код ЄДРПОУ 40875757) у виконавчому провадженні № 50303190 щодо примусового виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 14.07.2015р. у справі № 907/663/15.

Керуючись ст. ст. 4-1, 25, 86, 121-4 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СПД-К" м.Мукачево від 13.10.2016р. про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 907/663/15 задоволити.

2. Замінити стягувача - Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (89600, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на Товариство з обмеженою відповідальністю "СПД-К" (89600, м. Мукачево, вул. Штефана Августина, 17, корп. 2, код ЄДРПОУ 40875757) у виконавчому провадженні з виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 23.02.2016р. у справі № 907/663/15.

3. Копію ухвали надіслати заявнику, позивачу, відповідачу та органу ДВС.

Суддя Йосипчук О.С.