Постанова

від 05.04.2021 по справі 907/663/15

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2021 р. Справа № 907/663/15

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача): Якімець Г.Г.,

Суддів: Бонк Т.Б., Матущак О.І.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників:

від стягувача (скаржника) - не з`явився

від боржника - не з`явився

від органу ДВС - не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СПД-К , б/н від 15 січня 2021 року

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 23 грудня 2020 року (суддя Ушак І.Г.), винесену за наслідками розгляду скарги на бездіяльність державного виконавця

у справі №907/663/15

за позовом Фізичної особи-підприємця Калинича Івана Івановича, м. Мукачево, Закарпатська область (з урахуванням ухвали суду від 05.12.2016 року про заміну сторони виконавчого провадження, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю СПД-К , м. Берегове, Закарпатська область)

до відповідача Підприємства об`єднання громадян експлуатаційно-виробничого підприємства Учбово-спортивна база Закарпаття Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства Колос Агропромислового комплексу України, м. Берегове, Закарпатська область

про стягнення 617 612,98 грн.

в с т а н о в и в :

14 грудня 2020 року стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю СПД-К звернувся до Господарського суду Закарпатської області з скаргою на бездіяльність державного виконавця, в якій просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Горинець Олександра Івановича щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження №50303190 щодо примусового виконання наказу, виданого Господарським судом Закарпатської області від 23 лютого 2016 року у справі №907/663/15;

2) зобов`язати старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Горинець Олександра Івановича усунути порушення, шляхом винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №50303190 щодо примусового виконання наказу, виданого Господарським судом Закарпатської області від 23 лютого 2016 року у справі №907/663/15, із обов`язковим скасуванням вжитих виконавцем заходів щодо виконання рішення, а також проведення інших необхідних дій, у зв`язку із закінченням виконавчого провадження (зняття арешту з майна та коштів боржника, зняття майна боржника з реалізації);

3) визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Горинець Олександра Івановича щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження №53761974;

4) зобов`язати старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Горинець Олександра Івановича усунути порушення, шляхом винесення постанови про закінчення зведеного виконавчого провадження №53761974 із обов`язковим скасуванням вжитих виконавцем заходів щодо виконання рішень, а також проведення інших необхідних дій, у зв`язку із закінченням виконавчого провадження (зняття арешту з майна та коштів боржника, зняття майна боржника з реалізації).

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16 грудня 2020 року у справі №907/663/15 прийнято до розгляду скаргу ТзОВ СПД-К на бездіяльність державного виконавця в частині визнання протиправною бездіяльності старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Горинець Олександра Івановича щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження №50303190 та зобов`язання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Горинець Олександра Івановича усунути порушення, шляхом винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №50303190. В іншій частині вимог скаржника суд відмовив у прийнятті скарги до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23 грудня 2020 року у справі №907/663/15 закрито провадження з розгляду скарги в частині вимог щодо зобов`язання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Горинець Олександра Івановича усунути порушення, шляхом винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №50303190. В іншій частині - у задоволенні скарги відмовлено.

Ухвала суду в частині закриття провадження з розгляду скарги мотивована тим, що державним виконавцем вчинено відповідні дії, зокрема, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №50303190, припинено чинність арештів та скасовано інші заходи примусового виконання рішення, відтак, суд дійшов висновку про відсутність предмету скарги в цій частині.

Щодо відмови в задоволенні скарги в частині визнання протиправною бездіяльності державного виконавця щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження №50303190, суд дійшов висновку про відсутність підстав стверджувати про неправомірну бездіяльність органу ДВС у період з 04 грудня 2020 року (часу одержання заяви скаржника про закінчення виконавчого провадження) до 18 грудня 2020 року (часу набрання законної сили ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04 серпня 2020 року у справі №907/301/18, якою скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26 квітня 2018 року).

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні скарги, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю СПД-К звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 23 грудня 2020 року у справі №907/663/15 в частині відмови в задоволенні скарги та ухвалити нове рішення, яким задоволити скаргу ТзОВ СПД-К в частині визнання протиправною бездіяльності державного виконавця щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження №50303190. Зокрема, зазначає, що державним виконавцем порушено строк, передбачений ч.2 ст.39 ЗУ Про виконавче провадження , чим допущено протиправну бездіяльність у період з 04 по 18 грудня 2020 року щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження №50303190.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27 січня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі №907/663/15 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю СПД-К на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 23 грудня 2020 року та апеляційну скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 22 лютого 2021 року; поряд з цим, Відділу примусового виконання рішень УЗПВР у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) надано строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.

02 лютого 2021 року від Відділу примусового виконання рішень УЗПВР у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вих.№9-50303190/20/397 від 29 січня 2021 року), в якому державний виконавець просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 23 грудня 2020 року у справі №907/663/15. Зокрема, зазначає, що заявником не вказано, які саме негативні наслідки настали для нього, у зв`язку з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження 18 грудня 2020 року, а не 04 грудня 2020 року. Крім цього, наголошує, що закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 ЗУ Про виконавче провадження , передбачає вчинення дій щодо розпорядження майном боржника, зокрема, зняття арешту з майна. Відтак, погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що з 04 по 18 грудня 2020 року ним не вживались заходи щодо закінчення виконавчого провадження, у зв`язку з перебуванням на розгляді в Західному апеляційному господарському суді апеляційної скарги боржника на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 04 серпня 2020 року у справі №907/301/18, якою скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26 квітня 2018 року у справі №907/301/18.

Ухвалою суду від 22 лютого 2021 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 15 березня 2021 року за клопотанням боржника. Поряд з тим, зобов`язано Відділ примусового виконання рішень УЗПВР у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) до 10 березня 2021 року надати суду повну інформацію про виконавчі провадження №50303190 та №53761974, а також письмові пояснення щодо того чи є вказані виконавчі провадження зведеними.

15 березня 2021 року від скаржника до суду надійшла заява, в якій останній просить про розгляд апеляційної скарги без участі його представника та зазначає, що підтримує апеляційну скаргу і просить таку задоволити в повному обсязі.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Якімець Г.Г. з 11 по 24 березня 2021 року, розгляд апеляційної скарги 15 березня 2021 року не відбувся.

Ухвалою суду від 25 березня 2021 року розгляд апеляційної скарги призначено на 05 квітня 2021 року.

02 квітня 2021 року від Відділу примусового виконання рішень УЗПВР у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на електронну адресу суду надійшли пояснення на виконання ухвали суду від 22.02.20211 року. У поясненнях державний виконавець зазначив, що на виконанні у відділі ПВР перебувало зведене виконавче провадження №53761974 про стягнення з боржника 1 715 694,10 грн. на користь фізичних та юридичних осіб, до складу якого входило 12 виконавчих проваджень, з яких станом на 01 грудня 2020 року на виконанні перебували: ВП №50303190 з примусового виконання наказу, виданого Господарським судом Закарпатської області 23 лютого 2016 року у справі №907/663/15 та ВП №47602724 з примусового виконання наказу, виданого Господарським судом Закарпатської області 15 травня 2015 року у справі №907/870/14, які (провадження) входили до зведеного виконавчого провадження №53761974.

З огляду на наведене, судом встановлено, що виконавче провадження №50303190 щодо невинесення постанови про закінчення якого, заявник просить визнати протиправною бездіяльність державного виконавця, не є зведеним виконавчим провадженням, відтак, скарга в цій частині підлягає розгляду господарським судом.

Представники учасників справи в судове засідання 05 квітня 2021 року не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Слід зазначити, що у заяві від 12 березня 2021 року скаржник (стягувач) просив суд здійснювати розгляд апеляційної скарги без участі його представника.

Поряд з тим, 05 квітня 2021 року на електронну адресу суду від боржника надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату, через неможливість забезпечити участь представника боржника у судове засідання, у зв`язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні у Васильківському міськрайонному суді Київської області у цивільній справі №362/3467/20.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів відмовила в його задоволенні, з огляду на наступне:

Відповідно до ч.1 ст.216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Частиною 11 ст.270 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Колегія суддів звертає увагу, що явка представників учасників справи в судове засідання не визнавалась обов`язковою. При цьому, беручи до уваги відкриття апеляційного провадження ще ухвалою суду від 27 січня 2021 року, відкладення розгляду апеляційної скарги ухвалою суду від 22 лютого 2021 року саме за клопотанням боржника, зважаючи на можливість забезпечення явки в судове засідання іншого представника боржника чи його керівника, а також право сторін на участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції та закінчення строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, колегія суддів не вбачає підстав для чергового відкладення розгляду апеляційної скарги.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 року у справі Фрідлендер проти Франції , рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 року у справі Смірнова проти України ). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 року у справі Красношапка проти України ).

Поряд з тим, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст.2 ГПК України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).

Враховуючи наведене вище, розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю СПД-К на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 23 грудня 2020 року у справі №907/663/15 здійснено протягом розумного строку.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки явка представників учасників справи та органу ДВС в судове засідання не визнавалась обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за їхньої відсутності.

Західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено апеляційним судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 14 липня 2015 року у справі №907/663/15 позов задоволено: присуджено до стягнення з Експлуатаційного виробничого підприємства Учбово-спортивна база Закарпаття Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства Колос АПК України (90200, м. Берегово, вул. Корятовича, 1, код ЄДРЮОФОП: 02647591) на користь фізичної особи-підприємця Калинич Івана Івановича 617 612,98 грн., в т. ч. інфляційні втрати на суму 514 820,22 грн. за період з 15.08.2014р. по 11.06.2015р., 3 відсотки річних на суму 22 719,57 за період з 15.08.2014р. по 11.06.2015р. та відсотки за неправомірне користування чужими грошима на суму 80 073,19 грн. за період з 20.10.2014р. по 11.06.2015р., по договору генпідряду №010711/01 від 01.07.2011р., а також суму 12 354 грн. на відшкодування судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05 лютого 2016 року у справі №907/663/15 рішення Господарського суду Закарпатської області від 14 липня 2015 року залишено без змін.

На виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 14 липня 2015 року у справі №907/663/15 місцевим господарським судом 23 лютого 2016 року видано наказ.

24 лютого 2016 року відкрито виконавче провадження №50303190 з примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 23 лютого 2016 року у справі №907/663/15 та накладено арешт на майно боржника.

09 грудня 2016 року замінено сторону стягувача у виконавчому провадженні: ФОП Калинич І.І. замінено на Товариство з обмеженою відповідальністю СПД-К .

12 квітня 2017 року виконавчі провадження в тому числі і №50303190 об`єднано у зведене ВП №53761974.

В процесі примусового виконання зведеного виконавчого провадження, державним виконавцем описано, арештовано та передано на реалізацію майно боржника - споруду експлуатаційної свердловини термальної води №2-т в м. Берегово, вул. Корятовича, 1.

Поряд з тим, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26 квітня 2018 року у справі №907/301/18 задоволено заяву заступника прокурора Закарпатської області про забезпечення позову, подану до подання позову. Накладено арешт на об`єкт нерухомості, а саме: експлуатаційну свердловину термальних вод №2-т, розташовану за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, вул. Корятовича, 1 . Поряд з цим, заборонено Державному підприємству СЕТАМ Міністерства юстиції України, Товариству з обмеженою відповідальністю Жайворонок-Пачірта та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області вчиняти будь-які дії щодо розпорядження об`єктом нерухомості, а саме: експлуатаційною свердловиною термальних вод №2-т, розташованою за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, вул. Корятовича, 1, у тому числі: видачі розпорядчих актів, проводити ремонтні роботи чи реконструкцію, а також проводити будь-які нотаріальні та реєстраційні дії щодо вказаного об`єкту нерухомості . Стягувачем за вказаною ухвалою є Прокуратура Закарпатської області; боржниками за вказаною ухвалою є: Державне підприємство СЕТАМ Міністерства юстиції України, Товариство з обмеженою відповідальністю Жайворонок-Пачірта та Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04 серпня 2020 року у справі №907/301/18 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Жайворонок-Пачірта про скасування заходів забезпечення позову та скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26 квітня 2018 році у справі №907/301/18 за заявою Прокуратури Закарпатської області про забезпечення позову, подану до подання позову в справі.

03 грудня 2020 року на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) стягувач - ТзОВ СПД-К направив заяву про закінчення виконавчого провадження №50303190 з примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 23 лютого 2016 року у справі №907/663/15, у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі боржником рішення. Поряд з цим, стягувач просив державного виконавця одночасно із закінченням виконавчого провадження на підставі ст.40 ЗУ Про виконавче провадження , виключити відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників, скасувати інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також провести інші необхідні дії, у зв`язку із закінченням виконавчого провадження - зняти арешт з майна та коштів боржника, зняти майно боржника з реалізації.

Вказана заява стягувача надійшла до органу ДВС - 04 грудня 2020 року, що підтверджується інформацією з офіційного сайту Укрпошти щодо відстеження поштового відправлення з трек-номером 9020206701157.

Однак, державним виконавцем у строк, передбачений ч.2 ст.39 ЗУ Про виконавче провадження , не було вчинено дій щодо закінчення виконавчого провадження №50303190 (що не заперечує Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у відзиві на апеляційну скаргу), що слугувало підставою для звернення стягувача до місцевого господарського суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця та зобов`язання останнього вчинити відповідні дії.

В процесі розгляду місцевим судом скарги стягувача, 18 грудня 2020 року державним виконавцем винесено постанову про: закінчення виконавчого провадження №50303190 з примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 23 лютого 2016 року у справі №907/663/15; припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення.

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про закриття провадження з розгляду скарги в частині вимог щодо зобов`язання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Горинець Олександра Івановича усунути порушення, шляхом винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №50303190.

В цій частині ухвала Господарського суду Закарпатської області від 23 грудня 2020 року у справі №907/663/15 не оскаржується.

Як зазначалось вище, вказаною ухвалою також відмовлено у задоволенні скарги стягувача в частині визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Горинець Олександра Івановича щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження №50303190 щодо примусового виконання наказу, виданого Господарським судом Закарпатської області від 23 лютого 2016 року у справі №907/663/15, однак, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне:

Відповідно до ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 1 ст.327 ГПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з ст.1 ЗУ Про виконавче провадження (в редакції, чинній на час винесення спірної постанови державного виконавця) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 18 вказаного Закону передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.39 ЗУ Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно з ч.2 ст.39 ЗУ Про виконавче провадження постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини .

Судом встановлено, що 03 грудня 2020 року стягувач надіслав на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) заяву про закінчення виконавчого провадження №50303190 з примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 23 лютого 2016 року у справі №907/663/15, у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі боржником рішення.

Вказана заява отримана органом ДВС - 04 грудня 2020 року , що підтверджується інформацією з офіційного сайту Укрпошти щодо відстеження поштового відправлення з трек-номером 9020206701157, та не заперечується органом ДВС.

Однак, станом на час звернення стягувача з скаргою до суду першої інстанції (14 грудня 2020 року) Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) не вчинено будь-яких дій, у відповідності до вимог ст.39 ЗУ Про виконавче провадження , спрямованих на закінчення ВП №50303190 з примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 23 лютого 2016 року у справі №907/663/15 та не винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у строк, визначений ч.2 ст.39 ЗУ Про виконавче провадження . Докази протилежного матеріали справи не містять та Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) суду не надані.

Одночасно колегія суддів вважає безпідставними посилання державного виконавця та суду першої інстанції на неможливість вчинення державним виконавцем відповідних дій з 04 по 18 грудня 2020 року, у зв`язку з перебуванням на розгляді в Західному апеляційному господарському суді апеляційної скарги боржника на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 04 серпня 2020 року у справі №907/301/18, якою скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26 квітня 2018 року у справі №907/301/18, оскільки, вказана обставина не впливає на наявність/відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження на підставі ст.39 ЗУ Про виконавче провадження та можливість вчинення останнім дій, спрямованих саме на закінчення виконавчого провадження.

Поряд з тим, за наявності чинної ухвали Господарського суду Закарпатської області від 26 квітня 2018 року у справі №907/301/18, якою, зокрема накладено арешт на об`єкт нерухомості, а саме: експлуатаційну свердловину термальних вод №2-т, розташовану за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, вул. Корятовича, 1, у державного виконавця не було достатньо підстав для зняття арешту з майна боржника, однак, наведене не спростовує бездіяльність державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження №50303190, у зв`язку з виконанням рішення боржником. Слід зазначати, що вказаною ухвалою не заборонено державному виконавцю вчиняти будь-які виконавчі дії щодо виконання ВП №50303190, а лише заборонено Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області вчиняти будь-які дії щодо розпорядження об`єктом нерухомості, а саме: експлуатаційною свердловиною термальних вод №2-т, розташованою за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, вул. Корятовича, 1, у тому числі: видачі розпорядчих актів, проводити ремонтні роботи чи реконструкцію, а також проводити будь-які нотаріальні та реєстраційні дії щодо вказаного об`єкту нерухомості та накладено арешт на вказане майно.

Крім цього, колегія суддів не погоджується з доводами державного виконавця про те, що у зв`язку з спірною бездіяльністю заявнику не завдано жодних збитків, відтак, підстави для задоволення скарги відсутні. Слід зазначити, що можливість оскарження дій чи бездіяльності державного виконавця, у зв`язку з порушенням ним норм чинного законодавства (в цьому випадку - ч.2 ст.39 ЗУ Про виконавче провадження ), не ставиться у залежність від наслідків, які ці дії чи бездіяльність потягнули, а допущення державним виконавцем порушень норм закону є самостійною підставою для задоволення скарги на дії чи бездіяльність органу ДВС та визнання таких дій чи бездіяльності неправомірними.

Судом встановлено бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Горинець Олександра Івановича щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження №50303190 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 23 лютого 2016 року у справі №907/663/15, у строк, передбачений ч.2 ст.39 ЗУ Про виконавче провадження .

Вказана бездіяльність є неправомірною та суперечить положенням чинного законодавства.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Право на виконання судового рішення є невід`ємною гарантією відновлення порушеного права позивача та складовою судового захисту його прав.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) не подано суду будь-яких доказів, які б підтверджували вчинення останнім дій у строк, передбачений ч.2 ст.39 ЗУ Про виконавче провадження , щодо закінчення виконавчого провадження №50303190 з примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 23 лютого 2016 року у справі №907/663/15.

Відповідно до ст.343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Беручи до уваги все наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість скарги стягувача в частині визнання протиправною бездіяльності старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Горинець Олександра Івановича щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження №50303190 щодо примусового виконання наказу, виданого Господарським судом Закарпатської області від 23 лютого 2016 року у справі №907/663/15.

Наведеного вище місцевий господарський суд не врахував, у зв`язку з чим, дійшов до помилкового висновку про відмову в задоволенні скарги в цій частині.

Частиною 1 ст.255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця (п.25).

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на зазначені вище встановлені апеляційним судом обставини, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги стягувача, скасування ухвали суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні скарги та прийняття в цій частині нового рішення про задоволення скарги.

Враховуючи положення ст.344 ГПК України з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СПД-К слід стягнути 2 270 грн. - у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.255, 270, 271, 275, 277, 281, 282, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СПД-К задоволити.

Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 23 грудня 2020 року у справі №907/663/15 скасувати в частині відмови в задоволенні скарги.

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СПД-К в частині визнання протиправною бездіяльності старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Горинець Олександра Івановича щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження №50303190 щодо примусового виконання наказу, виданого Господарським судом Закарпатської області від 23 лютого 2016 року у справі №907/663/15 - задоволити.

Визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Горинець Олександра Івановича щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження №50303190 щодо примусового виконання наказу, виданого Господарським судом Закарпатської області від 23 лютого 2016 року у справі №907/663/15.

В решті ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 23 грудня 2020 року у справі №907/663/15 залишити без змін.

Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11; ідентифікаційний код юридичної особи - 43316386) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СПД-К (90202, Закарпатська область, м. Берегове(пн), вул. Корятовича, 1; ідентифікаційний код юридичної особи - 40875757) 2 270 грн. - у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги.

На виконання постанови Господарському суду Закарпатської області видати наказ.

Справу №907/663/15 повернути до Господарського суду Закарпатської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 08 квітня 2021 року

Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.

Суддя Бонк Т.Б.

Суддя Матущак О.І.