Ухвала

від 29.11.2016 по справі 806/1838/16

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 листопада 2016 року Житомир Справа № 806/1838/16

Категорія 6.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Романченка Є.Ю.,

секретар судового засідання Ткачук А.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир - Агро - Інвест" про закриття провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" до ОСОБА_2, Приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИР-АГРО-ІНВЕСТ", ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення індексний номер 30656085 від 27.07.2016 в частині державної реєстрації права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 1820384800:05:000:0108, виключення запису № 15604175,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 30656085 від 27.07.2016 в частині державної реєстрації права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 1820384800:05:000:0108, що належить на праві власності ОСОБА_3, та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 15604175 про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди.

До початку судового засідання від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИР-АГРО-ІНВЕСТ" надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначена заява представником третьої особи обґрунтована тим, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із невиконанням умов цивільно - правової угоди, а тому справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача в судовому засіданні щодо закриття провадження в даній справі заперечувала.

Відповідач і треті особи до суду не прибули, хоча про час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином. Про причини неявки до суду не повідомили.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши заяву та матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви, виходячи з наступного.

У відповідності до пункту першого частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа), згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другою статті 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Судом з'ясовано, що звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" до суду з даним позовом зумовлено не погодженням із рішенням і діями відповідача щодо здійснення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку за орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир - Агро - Інвест", оскільки право оренди на цю ж земельну ділянку вже зареєстровано за позивачем.

У контексті наведеного суд відзначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державним реєстратором, у розумінні ч. 1 ст. 10 Закону, зокрема, є нотаріус.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав установлено ст. 37 Закону.

Згідно зі частиною першою згаданої статті Закону, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що нотаріус у відносинах, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, здійснює делеговані державою владні повноваження.

Таким чином, спір, що виник між сторонами пов'язаний зі здійсненням державним реєстратором-нотаріусом владних управлінських функцій у зв'язку з виконанням делегованих повноважень та завдань, покладених на нього законом, тобто має публічно - правовий характер і є справою адміністративної юрисдикції. Під час вирішення такого спору суд має надати оцінку виключно діям та рішенню суб'єкта владних повноважень, не втручаючись в оцінку цивільно-правових правовідносин.

Отже, даний спір повинен розглядатись у порядку та у спосіб, передбачений КАС України.

Наведене узгоджується із правовою позицією Пленуму Вищого адміністративного суду України, викладеній у постанові № 8 від 20 травня 2013 року "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів", зокрема у п. 8.

Також на користь висновку про віднесення спору, який виник між позивачем та державним реєстратором, у даному випадку приватним нотаріусом, щодо правомірності прийняття рішення про державну реєстрацію прав у частині державної реєстрації права оренди на земельну ділянку до компетенції адміністративних судів, в порядку адміністративного судочинства, свідчить постанова Колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України в справі № 825/1287/15-а від 15 листопада 2016 року. Висновки якої, згідно зі приписами ст. 244-2 КАС України, є обов’язковими для застосування до спірних правовідносин, що є предметом цього позову.

Водночас суд критично оцінює посилання представника ТОВ "Житомир - Агро - Інвест" в заяві на постанову Верховного Суду України від 14 червня 2016 року у справі №21-41а16, оскільки висновки щодо застосування норм права, викладені в цій постанові, ухвалені за інших обставин справи та стосувалася кредитного та іпотечного договорів. У справах, які були представлені Верховному Суду України на підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї ж норми права, судами вирішувалось питання щодо належності способу звернення стягнення на предмет іпотеки, що застосований іпотекодержателем, належності порядку набуття останнім такого права за укладеними договорами та в подальшому набуття ним права власності на нерухоме майно, що було зареєстровано приватним нотаріусом.

У даній справі про виконання чи невиконання умов цивільно-правової угоди (договорів оренди) не йдеться, а тому спір про право відсутній. Натомість дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії відповідача, який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що підстав для застосування до спірних правовідносин положень п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України немає, а тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир - Агро - Інвест" є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 133, 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир - Агро - Інвест" про закриття провадження в справі відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та, відповідно до ч. 6 ст. 254 КАС України, набирає законної сили з моменту постановлення.

Суддя Є.Ю. Романченко

Повний текст ухвали виготовлено: 05 грудня 2016 р.

інше відмовлено в закритті провадження в справі