Ухвала

від 01.12.2016 по справі 826/7969/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7969/16 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

01 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дуденкові О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Літинського РУЮ Вінницької області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Літинського РУЮ Вінницької області про визнання протиправними дій та скасування постанов від 23.03.2016 та від 04.04.2016 ВП №50607910, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, старшим державним виконавцем Гаврилюком С.В. відділу державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції у Вінницькій області за результатами розгляду заяви про примусове виконання виконавчого напису №334, виданого 10.03.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г.В. про повернення лізингоодержувачем - ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 - на користь лізингодавця - товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» - об'єкта фінансового лізингу - автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель Polo, тип - легковий седан-В, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_2, рік випуску - 2012, колір - сірий, реєстраційний номер - НОМЕР_3, вартістю 179 563,07 грн., що був переданий в користування, згідно з договором про фінансовий лізинг від 13.10.2012 №00005966, та підлягає поверненню за невиплачені лізингові платежі в період з 16.03.2015 по 16.11.2015, заборгованість станом на 16.11.2015 у розмірі 58 766,57 грн., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.03.2016 (ВП №50607910).

У межах виконавчого провадження №50607910 старшим державним виконавцем Гаврилюком С.В. відділу державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції у Вінницькій області винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.04.2016, якою постановлено стягнути з боржника - ОСОБА_2 - виконавчого збору у розмірі 5876,66 грн.

Вважаючи дії з відкриття виконавчого провадження №50607910 та вказані постанови про відкриття виконавчого провадження та про стягнення з боржника виконавчого збору протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку про відсутність у відповідача повноважень на відкриття виконавчого провадження № 50607910 та як наслідок винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №50607910 від 25.03.2016 та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.04.2016.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV .

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» , примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Пунктом 4 ч.2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, зокрема, виконавчі написи нотаріусів.

Пунктом 1 ч.1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» , встановлено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону :

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;

4) в інших передбачених законом випадках.

Так, частинами 1 і 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно із частиною правовими положеннями ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:

1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;

2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону , та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;

3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;

5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону ;

6 1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;

8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Отже, на державного виконавця покладається обов'язок прийняти виконавчий документ, до яких, зокрема, відносить виконавчий напис нотаріуса, і за заявою стягувача відкрити протягом трьох днів виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження» , і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Як свідчать матеріали справи, виконавчим документом, на підставі якого відкрито виконавче провадження №51246888, є виконавчий напис від 10.03.2016, зареєстрований в реєстрі за №334 та виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г.В., про повернення лізингоодержувачем - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Київська область, місто Яготин, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 03028, м. Київ, місце роботи: товариство з обмеженою відповідальністю «Метафора Транс» - на користь лізингодавця - товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» - об'єкта фінансового лізингу - автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель Polo, тип - легковий седан-В, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_2, рік випуску - 2012, колір - сірий, реєстраційний номер - НОМЕР_3, вартістю 179 563,07 грн. У відповідності до змісту виконавчого напису №334, виданого 10.03.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г.В., який виступає в якості виконавчого документа у досліджуваному виконавчому провадженні, в останньому вказано лише адресу місця проживання боржника - ОСОБА_2, - а саме: 03028, м. Київ. Інших відомостей щодо можливого місця виконання даного виконавчого напису зміст останнього не містить.

При цьому, у заяві про відкриття виконавчого провадження від 17.03.2016 за вих. №182, поданої стягувачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» - до начальника відділу державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції у Вінницькій області, зазначено про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса від 10.03.2016 №334 за місцезнаходженням транспортного засобу - Вінницька область, смт. Літин, вулиця Сосонське шосе, 10, товариство з обмеженою відповідальністю «Обрій» .

У той же час, при поданні стягувачем вказаної заяви останнім не зазначено та не надано доказів, які б підтверджували перебування вказаного транспортного засобу станом на момент подання заяви про відкриття виконавчого провадження від 17.03.2016 за вих. №182 за вказаною адресою.

Так, наявними у матеріалах справи доказами не підтверджено правомірності відкриття відповідачем виконавчого провадження №50607910, керуючись місцезнаходженням транспортного засобу, вказаного у заяві про відкриття виконавчого провадження від 17.03.2016 за вих. №182, - Вінницька область, смт. Літин, вулиця Сосонське шосе, 10, товариство з обмеженою відповідальністю «Обрій» , - враховуючи, при цьому, вказане у виконавчому документі місце проживання боржника - 03028, м. Київ, - що територіально не підвідомче відділу державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції у Вінницькій області.

Проаналізувавши викладене, колегія суддів приходить до висновку, що у відділу державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції у Вінницькій області були відсутні повноваження з відкриття виконавчого провадження №50607910, а тому дії відділу державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції у Вінницькій області щодо відкриття виконавчого провадження №50607910 з виконання виконавчого напису, виданого 10.03.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г.В., реєстровий номер №334, та винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.04.2016 є протиправними.

Разом з тим, враховуючи висновки суду щодо відсутності у відповідача повноважень на відкриття виконавчого провадження №50607910, суд також вказує, що постанова про відкриття виконавчого провадження №50607910 від 25.03.2016 та, які винесені відповідачем як похідні від вказаних дій, щодо яких суд дійшов до висновку про протиправність останніх, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

З підстав вище викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Літинського РУЮ Вінницької області - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2016 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 06.12.2016.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.