Постанова

від 25.06.2019 по справі 826/7969/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 червня 2019 року

Київ

справа №826/7969/16

адміністративне провадження №К/9901/16029/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд) :

судді-доповідача Жука А.В.,

суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 826/7969/16

за позовом ОСОБА_1

до відділу державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції у Вінницькій області

про визнання протиправними дій та скасування постанов від 25.03.2016 року та від 04.04.2016 року ВП №50607910, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Літинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області на

постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2016 року (прийняту у складі головуючого судді - Літвінової А.В.) та

ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Шурка О.І., суддів: Василенка Я.М., Степанюка А.Г.), -

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відділу державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції у Вінницькій області, в якому просить (з урахуванням уточненої позовної заяви від 07.07.2016):

Визнати протиправними дії відділу державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції у Вінницькій області у відкритті виконавчого провадження ВП №50607910 з виконання виконавчого напису, виданого 10.03.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г.В., реєстровий номер №334 про повернення лізингоодержувачем - ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 - на користь лізингодавця - товариства з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг Україна , 02152, місто Київ, проспект Тичини, 1-В, код ЄДРПОУ 35571472; ІПН 355714726508, - об`єкта фінансового лізингу - автомобіль марки VW, модель Polo Sedan, номер кузова НОМЕР_2 , рік випуску - 2012, державний реєстраційний знак НОМЕР_3 , вартістю 179 563,07 грн., що був переданий в користування, згідно з договором про фінансовий лізинг від 11.10.2012 №00005966;

Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження старшого державного виконавця Гаврилюк С.В. відділу державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції у Вінницькій області від 25.03.2016;

Скасувати постанову про стягнення виконавчого збору старшого державного виконавця Гаврилюк С.В. відділу державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції у Вінницькій області від 04.04.2016.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що виконавче провадження №50607910, відкрито відділом державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції у Вінницькій області в порушення положень статті 20 Закону України Про виконавче провадження , оскільки позивач не має місця проживання, перебування, роботи на території, на яку розповсюджується підвідомчість відповідача, крім того, за твердженням останнього, майно, належне позивачу, також не має свого місцезнаходження на вказаній території. Також, позивачем наголошено, що він не отримав від відповідача постанови про відкриття вказаного виконавчого провадження, що додатково свідчить про необґрунтованість винесення відділом оскаржуваної постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2016 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії відділу державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції у Вінницькій області щодо відкриття виконавчого провадження №50607910 з виконання виконавчого напису, виданого 10.03.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г.В., реєстровий номер №334.

Визнано протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції у Вінницькій області про відкриття виконавчого провадження №50607910 від 25.03.2016.

Визнано протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції у Вінницькій області про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.04.2016 у виконавчому провадженні №50607910.

4. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку про відсутність у відповідача повноважень на відкриття виконавчого провадження №50607910 та як наслідок винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №50607910 від 25.03.2016 та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.04.2016.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 01 грудня 2016 року Київський апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Літинського РУЮ Вінницької області - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2016 року - без змін.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував законодавство, яке регулює спірні правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

7. 10.01.2017 року Літинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (касатор) подав касаційну скаргу.

8. У касаційній скарзі відповідач просить:

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року у справі № 826/7969/16, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

У касаційній скарзі не заявлено жодних клопотань.

9. 03 квітня 2017 року позивачем було подано заперечення на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_1 просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року у справі № 826/7969/16 - без змін.

У запереченні на касаційну скаргу не заявлено жодних клопотань.

РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 березня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Літинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2018 року для розгляду справи № 826/7969/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Шарапа В.М.:, судді: Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2019 року для розгляду справи № 826/7969/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

Ухвалою Верховного Суду від 21.06.2019 дану справу прийнято до провадження в складі колегії суддів: головуючий суддя Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М. та призначено справу до попереднього розгляду.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу

11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що старшим державним виконавцем Гаврилюком С.В. відділу державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції у Вінницькій області за результатами розгляду заяви про примусове виконання виконавчого напису №334, виданого 10.03.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г.В. про повернення лізингоодержувачем - ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 - на користь лізингодавця - товариства з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг Україна - об`єкта фінансового лізингу - автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель Polo, тип - легковий седан-В, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_2 , рік випуску - 2012, колір - сірий, реєстраційний номер - НОМЕР_3 , вартістю 179 563,07 грн., що був переданий в користування, згідно з договором про фінансовий лізинг від 13.10.2012 №00005966, та підлягає поверненню за невиплачені лізингові платежі в період з 16.03.2015 по 16.11.2015, заборгованість станом на 16.11.2015 у розмірі 58 766,57 грн., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №50607910 від 25.03.2016.

13. У межах виконавчого провадження №50607910 старшим державним виконавцем Гаврилюком С.В. відділу державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції у Вінницькій області винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.04.2016, якою постановлено стягнути з боржника - ОСОБА_1 - виконавчого збору у розмірі 5876,66 гривень.

14. Вважаючи дії з відкриття виконавчого провадження №50607910 та вказані постанови про відкриття виконавчого провадження та про стягнення з боржника виконавчого збору протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

15. Конституція України від 28 червня 1996 року

15.1. Частина друга статті 19, відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Закон України Про виконавче провадження від 21.04.1999 року № 606-XIV .

16.1. Частиною 1 статті 1 Закону передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

16.2. Згідно із ч. 1 ст. 11 Закону державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

16.3. Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Закону визначено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

16.4. Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

16.5. Пунктом 4 ч.2 ст. 17 Закону встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, зокрема, виконавчі написи нотаріусів.

16.6. Пунктом 1 ч.1 ст. 19 Закону, встановлено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону:

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;

4) в інших передбачених законом випадках.

16.7. Відповідно до статті 20 Закону виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Виконання рішення, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких дій.

16.8. Частинами 1 і 2 статті 25 Закону передбачено, що державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

16.9. Згідно із правовими положеннями ч. 1 ст. 26 Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі, зокрема:

...

4) пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;

...

16.10. Відповідно до частини 1 статті 28 Закону У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Суд виходить з таких міркувань.

18. На державного виконавця покладається обов`язок прийняти виконавчий документ, до яких, зокрема, відносить виконавчий напис нотаріуса, і за заявою стягувача відкрити протягом трьох днів виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим Законом України Про виконавче провадження , і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

19. Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, виконавчим документом, на підставі якого відкрито виконавче провадження №51246888, є виконавчий напис від 10.03.2016, зареєстрований в реєстрі за №334 та виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г.В., про повернення лізингоодержувачем - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Київська область, місто Яготин, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи: товариство з обмеженою відповідальністю Метафора Транс - на користь лізингодавця - товариства з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг Україна - об`єкта фінансового лізингу - автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель Polo, тип - легковий седан-В, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_2 , рік випуску - 2012, колір - сірий, реєстраційний номер - НОМЕР_3 , вартістю 179563,07 грн. У відповідності до змісту виконавчого напису №334, виданого 10.03.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г.В., який виступає в якості виконавчого документа у досліджуваному виконавчому провадженні, в останньому вказано лише адресу місця проживання боржника - ОСОБА_1 , - а саме: АДРЕСА_1 . Інших відомостей щодо можливого місця виконання даного виконавчого напису зміст останнього не містить.

20. Судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлено, що у заяві про відкриття виконавчого провадження від 17.03.2016 за вих. №182, поданої стягувачем - товариством з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг Україна - до начальника відділу державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції у Вінницькій області, зазначено про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса від 10.03.2016 №334 за місцезнаходженням транспортного засобу - Вінницька область, смт. Літин, вулиця Сосонське шосе, 10, товариство з обмеженою відповідальністю Обрій .

21. Також Верховний суд погоджується з висновками судів, що при поданні стягувачем вказаної заяви останнім не зазначено та не надано доказів, які б підтверджували перебування вказаного транспортного засобу станом на момент подання заяви про відкриття виконавчого провадження від 17.03.2016 за вих. №182 за вказаною адресою.

22. За наведених обставин, колегія суддів наголошує, що судами першої та апеляційної інстанції вірно встановлено, що наявними у матеріалах справи доказами не підтверджено правомірності відкриття відповідачем виконавчого провадження №50607910, керуючись місцезнаходженням транспортного засобу, вказаного у заяві про відкриття виконавчого провадження від 17.03.2016 за вих. №182, - Вінницька область, смт. Літин, вулиця Сосонське шосе, 10, товариство з обмеженою відповідальністю Обрій , - враховуючи, при цьому, вказане у виконавчому документі місце проживання боржника - АДРЕСА_1 , - що територіально не підвідомче відділу державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції у Вінницькій області.

23. Проаналізувавши викладене, Верховний Суд приходить до висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що у відділу державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції у Вінницькій області були відсутні повноваження з відкриття виконавчого провадження №50607910, а тому дії відділу державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції у Вінницькій області щодо відкриття виконавчого провадження №50607910 з виконання виконавчого напису, виданого 10.03.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г.В., реєстровий номер №334, та винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.04.2016 є протиправними.

24. Враховуючи висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності у відповідача повноважень на відкриття виконавчого провадження №50607910 та відповідно протиправності таких дій, Верховний Суд також погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що постанова про відкриття виконавчого провадження №50607910 від 25.03.2016 та постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.04.2016, які винесені відповідачем як похідні від вказаних дій, щодо яких суд дійшов до висновку про протиправність останніх, є протиправними та підлягають скасуванню.

25. Враховуючи наведене, Верховним Судом не встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, в зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі.

26. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

27. Приписами частини першої статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

28. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

29. Відповідно до положень частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

30 . З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

31. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Літинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач Жук А.В.

судді Мартинюк Н.М.

Мельник-Томенко Ж.М.