Постанова

від 01.12.2016 по справі 813/98/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2016 року Справа № 876/6690/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Кухтея Р. В., Яворського І. О.;

за участю секретаря судового засідання - Мельничук Б. Б.;

представника позивача - Равлюка Т. І.;

представника відповідача - Каранець Н. В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «На Руській» до Головного управління ДФС у Львівській області, Державної податкової інспекції у Галицькому районі Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2016 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «На Руській» до Головного управління ДФС у Львівській області, Державної податкової інспекції у Галицькому районі Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 04 січня 2016 року № 1/2100/19161421, винесене Головним управлінням ДФС у Львівській області та податкового повідомлення-рішення від 11 січня 2016 року № 0000012102, винесене Державною податковою інспекцією у Галицькому районі Головного управління ДФС у Львівській області.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, є безпідставними та необґрунтованими і відповідно, винесені на їх підставі рішення про застосування фінансових санкцій та податкове повідомлення рішення є необґрунтованими, такими, що суперечать нормам чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000012102 від 11 січня 2016 року, винесене Державною податковою інспекцією у Галицькому районі Головного управління ДФС у Львівській області. Визнано протиправним та скасовано частково рішення про застосування фінансових санкцій від 04 січня 2016 року № 1/2100/19161421, винесене Головним управлінням ДФС у Львівській області, на суму 13870 грн. ( тринадцять тисяч вісімсот сімдесят грн.). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Головним управлінням ДФС у Львівській області, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача - Головного управління ДФС у Львівській області, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить її задовольнити.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, суд, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим здійснювати розгляд справи за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що 24 грудня 2015 року Головним управління ДФС України у Львівській області проведено перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «На Руській» (ЄДРПОУ 19161421) з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено Акт № 13/228/2100/19161421 від 24 грудня 2015 року.

Згідно Акту перевірки № 13/228/2100/19161421 від 24 грудня 2015 року встановлено порушення позивачем статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме - здійснено зберігання алкогольних напоїв в місцях не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання та порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - не забезпечено облік товарних запасів за місцем їх реалізації (зберігання).

На підставі Акту перевірки № 13/228/2100/19161421 від 24 грудня 2015 року Головним управління ДФС України у Львівській області винесено рішення про застосування фінансових санкцій № 1/2100/19161421 від 04 січня 2016 року, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу за зберігання алкогольних напоїв в місці зберігання, не внесеному до Єдиного реєстру в сумі 30780,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000012102 від 11 січня 2016 року, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 61740,00 грн.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку щодо висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції не погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позов прийняв до уваги твердження позивача про те, що накладні на здійснення переміщення товару знаходились на місці експозиції товару, а працівники ДФС не просили надати такі для перевірки, а згідно накладних на переміщення товару від ТзОВ «На Руській» по вул. Руська, 8 до ТзОВ «На Руській» проспект Свободи, б. 37 № 1/12 від 12 грудня 2015 року, № 1/13 від 12 грудня 2015 року ціна товару, який знаходився за адресою м. Львів проспект Свободи, б. 37 становить 6109,00 грн.

Суд апеляційної інстанції критично оцінює дані твердження позивача, та звертає увагу на те, що ТзОВ «На Руській» не заперечується сам факт ненадання під час проведення перевірки працівникам органу фіскальної служби жодних документів.

В акті перевірки № 13/228/2100/19151421 від 24 грудня 2015 року вказано, що перевірку здійснено в присутності продавця Копоть С.О., який ознайомившись із направленнями та копією наказу на проведення фактичної перевірки, відмовився від підпису в направленні на перевірку, про що перевіряючими складено відповідний акт.

Також в акті зафіксовано, що перевіркою виявлено факт зберігання алкогольних напоїв згідно додатку № 1 до акту перевірки № 13/228/2100/19151421 від 24 грудня 2015 року на загальну суму 30780,00 грн., довідки внесення місця зберігання алкогольних напоїв до Єдиного державного реєстру місць зберігання до перевірки не представлено, накладних на отримання алкогольних напоїв, що знаходяться на зберіганні в будиночку № 37 на проспекті Свободи до перевірки також не представлено.

В акті перевірки № 13/228/2100/19151421 від 24 грудня 2015 року також вказано, що продавець відмовився від надання письмових пояснень щодо фактів, зафіксованих в акті перевірки, а також відмовився від підписання та отримання вищевказаного акту перевірки.

Також в акті перевірки № 13/228/2100/19151421 від 24 грудня 2015 року вказано, що для ознайомлення з матеріалами перевірки, надання пояснень та документів щодо фактів, викладених в акті, керівнику пропонується прибути до Головного управління ДФС у Львівській області за адресою м. Львів, вул. Стрийська, 35, 09 січня 2016 року о 10 год. 00 хв. та зазначено перелік документів, які необхідно надати для перевірки у вказаний термін, а саме довідку про внесення місць зберігання до Єдиного державного реєстру та накладні на алкогольні напої, описані в акті перевірки. Вказано, що до акта додається 1 вкладений аркуш - додаток № 1 до акту перевірки (опис алкогольних напоїв, які знаходяться в реалізації/зберіганні в будиночку № 37, що знаходиться за адресою: м. Львів, проспект Свободи, в якому здійснює торгівельну діяльність ТзОВ «На Руській» станом на 24 грудня 2015 року.)

Разом з тим, товариством з обмеженою відповідальністю «На Руській» до Головного управління ДФС у Львівській області не було подано до органу державної фіскальної служби вищевказаних документів, хоч позивач не заперечує отримання акта перевірки № 13/228/2100/19151421 від 24 грудня 2015 року та, відповідно, можливості надання таких документів.

З огляду на вищевказане, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що працівниками Головного управління ДФС у Львівській області 24 грудня 2015 року було виявлено та зафіксовано в акті перевірки № 13/228/2100/19151421 від 24 грудня 2015 року, що товари, які знаходились за адресою м. Львів проспект Свободи, б. 37, не були обліковані позивачем у встановленому порядку, а тому податкове повідомлення-рішення від 11 січня 2016 № 0000012102 не підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Щодо рішення про застосування фінансових санкцій від 04 січня 2016 № 1/2100/19161421 то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначено: місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання; єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами доходів і зборів і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Згідно ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків. До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Довідка про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру видається суб'єкту господарювання протягом семи календарних днів від дня подання заяви. Ведення Єдиного реєстру та видача довідок про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Органи влади забезпечують вільний доступ до відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі.

Виключення місць зберігання з Єдиного реєстру здійснюється органом доходів і зборів, який вносив його до Єдиного реєстру, на підставі письмової заяви суб'єкта господарювання, що був заявником такого місця зберігання, або у разі анулювання ліцензії, виданої такому суб'єкту господарювання відповідно до цього Закону, шляхом прийняття відповідного письмового розпорядження не раніше ніж через 10 робочих днів з моменту виникнення передбачених цим Законом підстав.

Згідно ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення норм цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень ( абз. 11).

Судом першої інстанції вірно вказано, що позивачем не надано доказів внесення до Єдиного реєстру місць зберігання місце зберігання алкогольних напоїв за адресою м. Львів проспект Свободи 37, а тому ним порушено абзац 11 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а оскільки вартість товару, який знаходиться в такому місці зберігання відповідно до додатку № 1 до акту перевірки № 13/228/2100/19151421 від 24 грудня 2015 року становить 30780,00 грн., то такою є й фінансова санкція у вигляді штрафу згідно з ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів констатує, що рішення про застосування фінансових санкцій від 04 січня 2016 року № 1/2100/19161421, винесене Головним управлінням ДФС у Львівській області та податкове повідомлення-рішення від 11 січня 2016 року № 0000012102, винесене Державною податковою інспекцією у Галицькому районі Головного управління ДФС у Львівській області - відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 158-163, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області - задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року в справі № 813/98/16 - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «На Руській» до Головного управління ДФС у Львівській області, Державної податкової інспекції у Галицькому районі Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у випадку коли, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, складення постанови в повному обсязі відкладено - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: Р. В. Кухтей

І. О. Яворський

Постанову складено в повному обсязі 06 грудня 2016 року.