Ухвала

від 21.02.2017 по справі 813/98/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" лютого 2017 р. м. Київ К/800/35046/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Бухтіярової І.О.

Веденяпіна О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю На Руській на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року по справі № 813/98/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю На Руській до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішення про застосування фінансових санкцій та податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю На Руській звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 04 січня 2016 року №1/2100/19161421 та податкового повідомлення-рішення від 11 січня 2016 року №0000012102.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000012102 від 11 січня 2016 року. Визнано протиправним та скасовано частково рішення про застосування фінансових санкцій від 04 січня 2016 року № 1/2100/19161421 на суму 13870,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову з мотивів безпідставності заявлених вимог.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін постанову суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 24 грудня 2015 року Головним управління ДФС України у Львівській області проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю На Руській з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено акт № 13/228/2100/19161421 від 24 грудня 2015 року.

Згідно акту перевірки № 13/228/2100/19161421 від 24 грудня 2015 року встановлено порушення позивачем статті 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - Закон № 481/95-ВР), а саме - здійснено зберігання алкогольних напоїв в місцях не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання та порушення пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі - Закон № 265/95-ВР) - не забезпечено облік товарних запасів за місцем їх реалізації (зберігання).

На підставі акту перевірки № 13/228/2100/19161421 від 24 грудня 2015 року Головним управління ДФС України у Львівській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 1/2100/19161421 від 04 січня 2016 року, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу за зберігання алкогольних напоїв в місці зберігання, не внесеному до Єдиного реєстру, в сумі 30780,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000012102 від 11 січня 2016 року, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 61740,00 грн.

Судом першої інстанції правомірно частково задоволено позовні вимоги з наступних підстав.

Згідно п.12 ст.3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Статтею 20 Закону № 265/95-ВР визначено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія АОО №375320, ТОВ На Руській зареєстровано виконавчим комітетом Львівської міської ради 14.11.1995 року. 12.06.2015 року позивачу видано ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, у якій місце здійснення торгівельної діяльності зазначено м. Львів вул. Руська, 8, магазин-кафе.

Згідно комплексної заявки-договору від 16 листопада 2015 року, укладеного між ТОВ На Руській та ТОВ Львівські Ярмарки , ТОВ На Руській прийняло у строкове користування на ярмарку на проспекті Свободи будиночок №37 площею 6 кв.м. для здійснення експозиції харчової продукції.

Позивачем вказано, що накладні на здійснення переміщення товару знаходились на місці експозиції товару, перевіряючі не просили надати їх для перевірки. Крім того, позивачем вказано, що в додатку №1 до акту перевірки зазначено ціни товару, які не відповідають цінам реалізації у магазині-кафе на Руській,8.

На підтвердження ціни товару та належного обліку до матеріалів справи долучено документи на придбання товару, а саме: договір поставки № 26/06/01 від 26.06.2014 року, укладений між позивачем та ТОВ Науково-виробниче підприємство Абсолютний стандарт та специфікацію до договору від 20.11.2015 року, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та документи на переміщення товару, а саме: накладні №1/12 від 12.12.2015 року, №1/13 від 12.12.2015 року.

Згідно накладних на переміщення товару від ТОВ На Руській , ціна товару становить 6109,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, в якості свідка був допитаний працівник позивача, який пояснив, що працює у позивача продавцем, на час ярмарки по черзі з іншими працівниками працював на проспекті Свободи, продаж алкоголю не здійснювали. Прийшли перевіряючі, чекали на керівництво, з керівництва ніхто не приїхав, склали акт, свідок повідомив, що нічого підписувати не буде. Накладні на переміщення товару знаходились в даному приміщенні, перевіряючі не казали їх показати. На запитання, чи диктував ціни, відповів, що не диктував, так як ніхто про це не просив.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 Запаси , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.1999 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року за № 751/4044, яке визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності, розроблена методологія та порядок визнання та первісної оцінки запасів, оцінки запасів на дату балансу та розкриття інформації про запаси в примітках до фінансової звітності.

Вказане Положення (стандарт) визначає що запаси - це активи, які, зокрема, і утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності. Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Враховуючи письмові докази, наявні в матеріалах справи, на придбання та переміщення товару, пояснення свідків, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про підтвердження позивачем того, що товари були обліковані позивачем у встановленому порядку, а тому податкове повідомлення-рішення від 11.01.2016 року №0000012102 є протиправним.

Щодо рішення про застосування фінансових санкцій від 04.01.2016 року №1/2100/19161421, колегія суддів погоджується із наступними висновками суду першої інстанції.

Статтею 1 Закону № 481/95-ВР визначено:

місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання;

єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами доходів і зборів і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Згідно ст. 15 Закону № 481/95-ВР зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків. До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Довідка про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру видається суб'єкту господарювання протягом семи календарних днів від дня подання заяви. Ведення Єдиного реєстру та видача довідок про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Органи влади забезпечують вільний доступ до відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі.

Виключення місць зберігання з Єдиного реєстру здійснюється органом доходів і зборів, який вносив його до Єдиного реєстру, на підставі письмової заяви суб'єкта господарювання, що був заявником такого місця зберігання, або у разі анулювання ліцензії, виданої такому суб'єкту господарювання відповідно до цього Закону, шляхом прийняття відповідного письмового розпорядження не раніше ніж через 10 робочих днів з моменту виникнення передбачених цим Законом підстав.

Згідно ст. 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000,00 гривень.

Встановлено, що позивачем порушено абзац 11 ст.17 Закону № 481/95-ВР.

Разом з тим, згідно накладних на переміщення товару №1/12 від 12.12.2015 року, №1/13 від 12.12.2015 року ціна товару становить 6109,00 грн., тому до позивача повинна бути застосована фінансова санкція в розмірі 17000,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, судом першої інстанції вірно скасовано частково на суму 13870,00 грн. рішення про застосування фінансових санкцій від 04 січня 2016 року №1/2100/19161421.

За таких обставин, місцевий адміністративний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

З огляду на вказані обставини колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про скасування постанови апеляційного суду з підстав невідповідності її нормам матеріального та процесуального права, та залишенні в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 226, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю На Руській задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року скасувати та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року по справі № 813/98/16.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підпис Бухтіярова І.О. підпис Веденяпін О.А.