Постанова

від 06.12.2016 по справі 806/1169/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"06" грудня 2016 р. Справа № 806/1169/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

за участю секретаря судового засідання Полоневич Т.Ю.,

сторін та їх представників:

від позивача Христюка І.А.; від відповідача - Зеленової Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "08" липня 2016 р. у справі за позовом Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, третя особа- Товариство з обмеженою відповідальністю "Грант" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 08 липня 2016 року позов Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Грант" задоволено.

Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби від 05 червня 2012 року № 000044222 і № 000045222.

Присуджено Державному підприємству "Житомирський лікеро-горілчаний завод" понесені ним судові витрати у розмірі 2188,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Житомирського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить назване рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

На підтвердження доводів апеляційної скарги відповідач зазначив, що судом першої інстанції не взято до уваги по-перше, відсутність у матеріалах справи жодних документів, які б підтверджували факт перевезення товару, сертифікати відповідності, або інші документи, що підтверджують якість товару, обставини щодо прийняття та перевезення шкіряного напівфабрикату "Вет-блу" безпосередньо директором ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" не підтверджуються документами про його відрядження та є неможливим з огляду на неможливість здійснення таких операцій з прийняття товару директором в трьох різних містах України одночасно, які є територіально віддаленими один від одного.

Перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за результатами позапланової виїзної перевірки ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Грант" за червень 2011 року складено акт № 825/22-2/00375504/0100 від 25.05.2012 року (т. 1 а.с. 13-41) та встановлено порушення:

- ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених ДП "ЖЛГЗ" при придбанні товарів від постачальника TOB "Грант". Товари по вказаних правочинах не були передані в порушення статей 662, 655, 656 Цивільного кодексу України;

- п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за ІІ кв. 2011 року в сумі 3767767 грн. (3360959 грн. + 406808 грн.), в тому числі: 3360959 грн. за ІІ кв. 2011 року;

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 2962514,00 грн. за червень 2011 року.

На підставі вказаного акту ДПІ у м. Житомирі були винесені податкові повідомлення- рішення від 05.06.2012 року:

- № 000044222 (т. 1 а.с.11), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 406808 грн.;

- № 000045222 (т. 1 а.с.12), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2962515 грн., у т.ч. 2962514 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити, що 06 червня 2005 року між ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" і ТОВ "Грант" укладено договір постачання № 06/06/05 (т.1 а.с. 42-44), відповідно до умов якого Постачальник (ТОВ "Грант") зобов'язується поставити і передати у власність Покупця (ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод") шкіряний напівфабрикат "Вет-блу" несортований, а Покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного Договору. Згідно п.4.1 договору товар передається Покупцю за адресою, вказаною в актах прийому-передачі товару, за видатковою накладною.

Відповідно до вищевказаного договору ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" придбало у ТОВ "Грант" згідно видаткових накладних товар - шкіряний напівфабрикат "Вет-блу" на загальну суму 17775085,74 грн., в т.ч.ПДВ - 2962514,29 грн.

ТОВ "Грант" були надані ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" податкові накладні від 29.06.2011 року №№ 45, 50, від 30.09.2011 року №№ 51-58, 60 на суму ПДВ 2962514 грн., яку останній відніс до податкового кредиту за червень 2011 року.

Всього у перевіряємому періоді ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" за рахунок операцій придбання напівфабрикатів шкір "Вет-блу" у ТОВ"Грант" віднесено валових витрат по податку на прибуток за ІІ кв. 2011 р. у сумі -1768731,15 грн. (червень 2011).

Реалізація товару за межі митного кордону України проводилась через комісіонера - ТОВ "Хартманс". Так, 31.05.2010 року між ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (комітент) та ТОВ "Хартманс" (комісіонер) укладено договір комісії № 3, відповідно до умов якого Комісіонер зобов'язується за дорученням і за рахунок Комітента за винагороду здійснити в інтересах останнього від свого імені угоду з продажу на експорт товару Комітента.

За змістом наведених норм право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений пунктом 201.11 ст. 201 ПК) сум витрат на придбання товару (послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (послуг).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що факт придбання позивачем у ТОВ «Грант» товару (шкіряного напівфабрикату «вет-блу») вартістю 17775086 грн., в тому числі ПДВ 2962514,00 грн., мав місце як такий, що підтверджується документами первинного обліку (видатковими накладними, актами прийому-передачі товару, підписаними між ТОВ «Грант» та позивачем, а також між позивачем і ТОВ «Хартманс», з яким позивач уклав договір комісії від 31.05.2010 № 3; податковими накладними; вантажними митними деклараціями щодо експорту цього товару комісіонером ТОВ «Хартманс»).

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність віднесення позивачем за червень 2011 року до витрат - 1768731,15 грн. і до податкового кредиту - 2962514,00 грн. , виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи в наданих для перевірки первинних документах були відсутні товарно-транспортні накладні, або будь-які документи, що підтверджують факт перевезення товару, а також документи, що підтверджують якість товару, обов'язкова наявність яких передбачена пунктами 2.2 та 4.4 договору постачання № 06/06/05 від 06.06.2005, укладеного між позивачем та ТОВ «Грант». Такі документи, зокрема сертифікати відповідності, поміж іншого, повинні були б містити інформацію і щодо джерела походження шкіряного напівфабрикату (виробника).

Адже, відповідно до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу. Як встановлено пунктом 11.7 цих Правил, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

За змістом цих норм товарно-транспортні накладні повинні у всякому разі бути в наявності як у покупця так і у продавця, безвідносно до умов договору поставки про зобов'язану сторону щодо доставки товару та умов поставки, як документ, на підставі якого відбувається оприбуткування товару.

Відсутність у ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" товарно-транспортних накладних , які б засвідчили перевезення товару дає підстави вважати, що реальної поставки товару позивачу саме від такого платника податку, як ТОВ «Грант» не відбулося, а тому має місце безтоварність операції.

Окрім іншого, у наданих видаткових накладних відсутні посади, прізвища та підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до положень частин першої, другої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (частина друга в редакції, чинній до 30.09.2015) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Окрім того, колегія суддів критично оцінює покази зазначених свідків ОСОБА_5.(директор ТОВ "Грант") та ОСОБА_6 (генерального директора ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" у червні 2011 р.) щодо передачі товару позивачу безпосередньо через директора в різних місцях України, оскільки вказані свідки є заінтересованими особами, обставини щодо відрядження директора позивача не підтверджені жодними доказами в справі. Прийняття та перевезення товару від ТОВ "Грант" безпосередньо директором позивача одночасно в різних містах України є неможливим в силу відсутності документів щодо залучення певних транспортних засобів для перевезення такого товару, відсутності документів про понесені витрати на придбання ПММ та територіальної віддаленості вказаних міст, що унеможливлює перебування директора позивача одночасно по основному місці роботи та в різних містах України в один й той же час.

Отже, за відсутності у позивача товарно-супровідних документів щодо товару, придбання якого не відповідає профілю виробничої діяльності позивача; передачі товару у адміністративно-територіальних одиницях, віддалена від одної, у той час як підпис на документах, наданих позивачем на підтвердження товарного характеру поставки зроблено однією особою, висновок суду, що сума податкового кредиту та витрат задекларована позивачем, підтверджена первинними документами, що не відповідають правильному застосуванню вище наведених норм статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було придбано у ТОВ "Грант" напівфабрикат шкіри "Вет-блу" на загальну суму 17 775 086,00 грн., однак підтверджено реалізацію товару згідно звіту комісіонера №12 лише на суму 1 776 049,00 грн., а доказів подальшого руху решти продукції ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" майже на 16 млн.грн. суду не надано.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 ст. 14 ПК господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідність господарської операції діловій меті, про що може свідчити і економічна обґрунтованість витрат на її здійснення, є необхідною умовою для реалізації платником податку права на податковий кредит. Це відповідає самому змісту норми 198.3 ст. 198 ПК, яка надає платнику податку право зменшити податкові зобов'язання на суму податку, сплаченого ним у зв'язку з придбанням товарів (послуг) при здійсненні господарської діяльності. Встановлення законодавцем податкових преференцій має на меті стимулювання ділової активності учасників торгівельного обороту, що, в свою чергу, презумує здійснення господарських операцій, що є об'єктом оподаткування, з метою досягнення економічного ефекту (ділової мети), а не тільки з метою отримання податкової вигоди. Відсутність економічної доцільності господарських операцій, окрім як здійснення їх з метою отримання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту, є підставою для зменшення в податковому обліку платника податку суми податкового кредиту.

Завідома для платника податків відсутність розумної економічної причини для понесення певних витрат при здійсненні господарської операції, як правило, виключає підстави для збільшення у податковому обліку витрат та/або податкового кредиту, оскільки таке у більшості своїй свідчить про відсутність ділової мети у такої господарської операції як притаманної риси господарської діяльності.

Окрім іншого матеріали справи свідчать, що основним постачальником шкіряного напівфабрикату для ТОВ "Грант" було ТОВ "Українська паливна компанія". Однак, висновком спеціаліста № 49 від 12.13.2013 року встановлено, що підписи на документах (договори, податкові і видаткові накладні, акти приймання-передачі товару) від імені керівника підприємства ТОВ "Українська паливна компанія" ОСОБА_7. не виконував.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду скасувати з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області задовольнити, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "08" липня 2016 р. скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити Державному підприємству "Житомирський лікеро-горілчаний завод" у задоволенні позову до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: А.Ю.Бучик

Г.І. Майор

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Державне підприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод" вул. 1-го Травня , 38,м.Житомир,10008

3- відповідачу/відповідачам: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014

4-третій особі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Грант" - вул. Микільсько-Слобідська,2Б,м.Київ,Лівобережна Частина Києва, Київ,02002,