Ухвала

від 15.11.2016 по справі 814/2723/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2016 року м. Київ К/800/8382/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року

у справі №814/2723/15

за позовом Фермерського господарства «Владівіт» (надалі - ФГ «Владівіт»)

до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - Первомайська ОДПІ)

про визнання протиправним рішення, визнання платником єдиного податку, зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

ФГ «Владівіт» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило: визнати протиправним рішення Первомайської ОДПІ про відмову в підтвердженні статусу позивача як платника єдиного податку четвертої групи на 2015 рік; визнати ФГ «Владівіт» платником єдиного податку четвертої групи; зобов'язати відповідача внести до реєстру платників єдиного податку відомості про позивача як платника єдиного податку четвертої групи.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.09.2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2016 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним рішення відповідача про відмову в підтвердженні статусу ФГ «Владівіт» як платника єдиного податку четвертої групи на 2015 рік. Зобов'язано Первомайську ОДПІ внести до реєстру платників єдиного податку відомості про позивача як платника єдиного податку четвертої групи. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, протягом 2014 року позивач був платником фіксованого сільськогосподарського податку, порядок справляння якого регламентувався гл. 2 р. XIV Податкового кодексу України.

01.01.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким гл. 2 р. XIV Податкового кодексу України виключено. Натомість, п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України доповнено пп. 291.4.4, відповідно до якого сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, віднесено до четвертої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Тобто, з 01.01.2015 року платники фіксованого сільськогосподарського податку автоматично стали платниками єдиного податку четвертої групи.

Проте, Первомайська ОДПІ листами від 27.02.2015 року та від 07.07.2015 року повідомила ФГ «Владівіт» про те, що воно не може бути платником єдиного податку четвертої групи, оскільки станом на 01.01.2015 року за позивачем обліковувався податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 2040,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 28.10.2014 року №0002512202, який погашено 27.01.2015 року.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Відповідно до п. 299.1, 299.2 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Згідно з п. 299.13 ст. 299 Податкового кодексу України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності; дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

З огляду на викладене, судові інстанції дійшли правильного висновку про те, що оскільки позивач з 01.01.2015 року автоматично набув статусу платника єдиного податку четвертої групи, контролюючий орган був зобов'язаний внести відповідні відомості до реєстру платників єдиного податку та інформаційних мереж, а також на вимогу ФГ «Владівіт» надати підтвердження його статусу.

При цьому, суди першої та апеляційної інстанцій цілком об'єктивно відхилили посилання відповідача на обґрунтування правомірності своєї відмови підтвердити статус позивача як платника єдиного податку четвертої групи на 2015 рік на вимоги пп. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України, згідно з яким не може бути платником єдиного податку четвертої групи суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Правила цієї норми стосуються порядку самостійного переходу суб'єкта господарювання на спрощену систему оподаткування, які Первомайська ОДПІ помилково ототожнила з правилами автоматичного переходу.

Враховуючи те, що позивач у даному випадку з 01.01.2015 року автоматично став платником єдиного податку четвертої групи, вимоги пп. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України щодо відмови в такій реєстрації за наявності податкового боргу до спірних правовідносин не застосовуються.

Отже, оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо часткового задоволення позовних вимог та визнання протиправним рішення відповідача про відмову в підтвердженні статусу ФГ «Владівіт» як платника єдиного податку четвертої групи на 2015 рік і зобов'язання його внести до реєстру платників єдиного податку відомості про позивача як платника єдиного податку четвертої групи.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.

За таких обставин, судами попередніх інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В. Вербицька

---

Т.М. Шипуліна