Ухвала

від 07.12.2016 по справі 332/4115/16-к

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/4115/16-к

Провадження №: 1-кс/332/412/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 р.

Слідчий суддя Заводського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , розглянувши винесене в кримінальному провадженні №42016080370000110 від «30» серпня 2016 року заступником керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_5 клопотання про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СВ Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій областізнаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016080370000110 «30» серпня 2016 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

06.12.2016 року заступником керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_5 внесене клопотання про накладення арешту, в якомузазначено, що 07.11.2006 року між гр. ОСОБА_6 та ТОВ «ІНВЕСТ ЗЮЙД», яке діяло за себе та в інтересах учасників спільної діяльності: Головного управління внутрішніх військ МВС України, військової частини (далі - в/ч) НОМЕР_1 Кримського територіального командування внутрішніх військ МВС України, було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .

В подальшому, за клопотанням командування в/ч НОМЕР_2 ВВ МВС України на підставі, спільного рішення житлово-побутової комісії та командування в/ч НОМЕР_2 , затвердженого житлово-побутовою комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 , головою Комунарської районної адміністрації видано розпорядження № 1092р від 11.04.2007 «Про надання житлової площі військовослужбовцям в/ч НОМЕР_2 ВВ МВС України».

На підставі даного розпорядження було прийнято рішення щодо надання житлової площі та оформлення ордеру на однокімнатну квартиру на гр-ку ОСОБА_7 (колишній військовослужбовець в/ч НОМЕР_2 , пенсіонер) складом сім`ї 2 особи: ОСОБА_7 - квартиронаймач, ОСОБА_8 чоловік.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_7 померла (свідоцтво про смерть видане 7 вересня 2008 року Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану ГУЮ у Запорізькій області), документи стосовно вказаного службового житла передані донькою командуванню в/ч НОМЕР_3 Національної гвардії України, яке, в свою чергу, звернулось до ГУ Національної гвардії країни з проханням розглянути питання щодо подальшого перерозподілу вказаної квартири серед військовослужбовців в/ч.

Після отримання дозволу, у лютому 2016 року представниками в/ч НОМЕР_3 Національної гвардії України було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_2 та виявлено проживання там невідомих громадян.

Наразі встановлено, що вказана квартира перебуває у приватній власності у гр. ОСОБА_9 , яка отримала дане службове житлове приміщення по договору дарування № 443 від 27.02.2014 від гр. ОСОБА_10 , який, в свою чергу, отримав його також по договору дарування від гр. ОСОБА_11 (договір дарування від 22.11.2013).

Водночас, гр. ОСОБА_11 визнала за собою право власності на вказану квартиру на підставі заочного рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 04.10.2013 (справа № 332/4931/13-ц) за набувальною давністю.

Тобто гр. ОСОБА_11 , щоб скористатися набувальною давністю, на момент звернення до суду з позовною заявою, повинна була проживати у даній квартирі починаючи з 2003 року.

Однак, вказане житлове приміщення почало перебувати у власності ГУ внутрішніх військ МВС України з 2006 року; отримало статус службового житла у 2007 року та свій статус не втрачало.

Таким чином, гр. ОСОБА_11 шляхом обману чи зловживаючи довірою заволоділа чужим майном, а саме однокімнатною квартирою, загальною площею 33,88 кв.м., вартістю 283,5 тис. грн., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та належить ГУ Національної гвардії України.

Існують обґрунтовані підстави вважати, що до Заводського районного суду міста Запоріжжя надано завідомо підроблений документ, а саме акт МКП «ОСНОВАНІЄ» від 12.09.2013 року, оригінал якого зберігається в матеріалах цивільної справи 332/4931/13-ц та відповідно до якого ОСОБА_11 проживає за адресою АДРЕСА_2 з 2003 року.

На теперішній час квартира АДРЕСА_3 на підставі договору дарування перебуває у власності ОСОБА_9 , про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Квартира АДРЕСА_3 визнана речовим доказом у кримінальному провадженні.

Прокурор, обґрунтовуючи дане клопотання, зазначає, що у слідства існують обґрунтовані підстави вважати, що квартира АДРЕСА_3 набута незаконно, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, а тому, з метою недопущення вчинення подальших злочинних дій існує нагальна необхідність у накладенні арешту на нерухоме майно - квартиру за адресою; АДРЕСА_2 .

В судовому засіданні прокурор просив клопотання про арешт майна задовольнити, з підстав наведених у клопотанні.

У судовому засіданні власник майна ОСОБА_9 просила не накладати арешт на майно, пояснивши, що вона на законних підставах володіє даною квартирою і не має наміру її продавати.

Заслухавши прокурора, пояснення власника майна, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя доходить до наступного висновку.

За нормами ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1)збереження речових доказів;

2)спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Так, нормами ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що прокурором доведено обґрунтованість клопотання про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_3 , як на предмет кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КПК України, слідчий суддя вважає, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків, а тому з метою недопущення відчуження власником у будь-який спосіб зазначеної квартири як речового доказу у кримінальному провадженні, задовольняє клопотання.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_5 про арешт майна- задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_3 , яка належить гр.. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1