Ухвала

від 30.11.2016 по справі 465/9473/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 465/9473/13 Головуючий у 1 інстанції: Дзендзюра С.М.

Провадження № 22-ц/783/4760/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 О. Я.

Категорія: 41

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого - судді Мельничук О.Я.,

суддів Крайник Н.П., Копняк С.М.

при секретарі Фейір К.О.

з участю представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Франківського районного суду м. Львова 27 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ТзОВ "ОСОБА_6 сХаб" про визнання інформації недостовірною, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Франківського районного суду м. Львова 27 березня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_4 до ТзОВ "Газета ОСОБА_6 сХаб " про визнання інформації недостовірною, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди - відмовлено.

Вищезгадане рішення в апеляційному порядку через свого представника ОСОБА_5 оскаржив позивач - ОСОБА_4.

В апеляційній скарзі зазначив, що рішення суду є незаконним і винесеним з порушенням норм матеріального і процесуального права. Посилається на п.19 Постанови №1 Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", відповідно до якою вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясувати чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням. Вказує, що суд першої інстанції вказаних вимог Верховного Суду України не дотримався, а тому прийшов до поспішного, необґрунтованого висновку про те, що спірна інформація є оціночним судженням відповідача, а не фактичними даними про позивача. Просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

За результатами розгляду згаданої скарги 30 жовтня 2015 року апеляційним судом Львівської області ухвалено рішення, яким:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 задоволено частково.

Рішення Франківського районного суду м. Львова 27 березня 2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про те, що:

ОСОБА_4 став спадкоємцем кримінального капіталу.

ОСОБА_4 був бригадиром кримінального авторитета ОСОБА_7.

ОСОБА_4 пов'язаний із Компанією "Бовалон Інвестментс Лімітед", на рахунки якої компанії "Шеврон" було запропоновано заплатити 450 мільйонів доларів.

ОСОБА_4 протягує бізнес з комуністами.

За вказівкою ОСОБА_4 члени партії "Свобода" продали величезне приміщення в м. Києві представникам комуністичної партії.

ОСОБА_4 роками відточував свої звички у "бригадах".

У ОСОБА_4 є домовленості з представниками донецьких кримінальних кіл.

-скасовано та ухвалено нове рішення, яким:

Визнано недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, ганьбить честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), інформацію, опубліковану у статті "Гроші Тягнибока-3. Хазяїн партії "Свобода" та поширену у номері 99 (7140) 12.09.2013-19.09.2013 року газети "Експрес", а саме про те, що:

ОСОБА_4 став спадкоємцем кримінального капіталу.

ОСОБА_4 був бригадиром кримінального авторитета ОСОБА_7.

ОСОБА_4 пов'язаний із Компанією "Бовалон Інвестментс Лімітед", на рахунки якої компанії "Шеврон" було запропоновано заплатити 450 мільйонів доларів.

ОСОБА_4 протягує бізнес з комуністами.

За вказівкою ОСОБА_4 члени партії "Свобода" продали величезне приміщення в м. Києві представникам комуністичної партії.

ОСОБА_4 роками відточував свої звички у "бригадах".

У ОСОБА_4 є домовленості з представниками донецьких кримінальних кіл.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/"ОСОБА_6 сХаб" (код 30823524, місцезнаходження: 81085, Львівська область, Яворівський район, село Рава -Руське, вул.Свободи, буд. 5) спростувати інформацію, поширену ним у статті "Гроші Тягнибока-3. Хазяїн партії "Свобода", опублікованій у номері 99 (7140) 12.09.2013-19.09.2013 року газети "Експрес", шляхом розміщення публікації спростування не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили у номері газети "Експрес" тим же шрифтом, яким було надруковано статтю «Гроші Тягнибока-3. Хазяїн партії "Свобода", такого змісту:

"Спростування".

В статті "Гроші Тягнибока-3. Хазяїн партії "Свобода», надрукованій у номері 99 (7140) 12.09.2013-19.09.2013 року газети "Експрес", було поширено недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_4.

Повідомляємо, що:

Інформація про те, що ОСОБА_4 став спадкоємцем кримінального капіталу, був бригадиром кримінального авторитета ОСОБА_7 та правою рукою кримінального авторитета ОСОБА_8, а також про те, що ОСОБА_4 відточував свої звички у "бригадах" та має домовленості з представниками донецьких кримінальних кіл, є недостовірною та не відповідає дійсності.

Крім того, опубліковані відомості про те, що ОСОБА_4 якимось чином пов'язаний із Компанією "Бовалон Інвестментс Лімітед", на рахунки якої компанії «Шеврон» було запропоновано заплатити 450 мільйонів доларів, він протягує бізнес з комуністами та давав вказівку продати величезне приміщення в м. Києві представникам комуністичної партії, також є недостовірними та не відповідають дійсності.

В решті частині рішення суду залишити без зміни.

Вирішено питання судових витрат.

З касаційною скаргою на рішення апеляційного суду Львівської області від 30 жовтня 2015 року звернувся відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "ОСОБА_6 сХлаб".

За результатами розгляду касаційної скарги, колегією суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, 25 травня 2016 року постановлено ухвалу, якою касаційну скаргу задоволено частково.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 30 жовтня 2015 року в частині визнання недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, ганьбить честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_4, інформацію, опубліковану у статті «Гроші Тягнибока-3. Хазяїн партії "Свобода" та поширену у номері 99 (7140) 12.09.2013-19.09.2013 року газети "Експрес", зокрема про те, що: "ОСОБА_4 протягує бізнес з комуністами; за вказівкою ОСОБА_4 члени партії "Свобода" продали величезне приміщення в м. Києві представникам комуністичної партії; ОСОБА_4 роками відточував свої звички у "бригадах", залишити без змін, а в іншій частині рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 30 жовтня 2015 року, в тому числі стосовно зобов'язання спростування недостовірної інформації, скасовано, а справу у цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити із наступних підстав.

Частиною 1 ст. 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів

У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України. За змістом ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає.

Судом встановлено, що позивач просив спростувати у вказаній статті недостовірну інформацію опубліковану у статті «Гроші Тягнибока-3. Хазяїн партії "Свобода" та поширену у номері 99 (7140) 12.09.2013-19.09.2013 року газети "Експрес" про те, що:

ОСОБА_4 та особа на прізвисько "Пупс" - одна людина.

ОСОБА_4 став спадкоємцем кримінального капіталу.

ОСОБА_4 був бригадиром кримінального авторитета ОСОБА_7.

ОСОБА_4 пов'язаний із Компанією "Бовалон Інвестментс Лімітед", на рахунки якої компанії "Шеврон" було запропоновано заплатити 450 мільйонів доларів.

ОСОБА_4 протегує бізнес з комуністами.

За вказівкою ОСОБА_4 члени партії "Свобода" продали величезне приміщення в м. Києві представникам комуністичної партії.

ОСОБА_4 взяв під контроль усі призначення на відповідальні посади, які лобіює депутатський корпус партії ОСОБА_9.

У партії "Свобода" ОСОБА_4 називають касиром.

ОСОБА_4 роками відточував свої звички у "бригадах".

Неможливо знайти у біографії ОСОБА_4 інформації про освіту.

У ОСОБА_4 є домовленості з представниками донецьких кримінальних кіл.

ОСОБА_4 дав команду оголосити війну газеті "Експрес".

Постановляючи оскаржуване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, суд виходив з того, що позивач на час публікації вказаної статті в газеті "Експрес" був народним депутатом України, членом політичної партії ВО "Свобода", тобто публічною особою з особливим статусом в суспільстві та державі, а межі допустимої критики щодо політиків, відповідно, є ширшими, аніж такі стосовно приватної особи. На відміну від приватних осіб, політик неодмінно та свідомо для нього самого стає відкритим для прискіпливої уваги до кожного його слова та вчинку як з боку журналістів, так і з боку громадськості загалом, і тому він повинен демонструвати більший ступінь терпимості щодо них.

Колегія суддів з такими висновками погоджується з наступних підстав.

Конституція України визначає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю, а також право кожного на повагу до його гідності (ст.ст.3,28).

Статтею 297 ЦК України визначено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації (ст.299 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно ст.32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і право вимагати будь-якої інформації, а також право вимагати відшкодування матеріального і морального збитку, заподіяного використовуванням і розповсюдженням такої недостовірної інформації.

Разом із цим Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ст.34 Конституції України).

Стаття 9 Конституції України передбачає, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України, є частиною законодавства України.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі-Конвенція), ратифікованої Україною, передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Із змісту цієї норми випливає, що свобода слова, преси, як захисника інтересів громадськості, критики представників держави, висловлення своєї думки в процесі обговорення питань, що становлять громадський інтерес, є однією з найважливіших свобод людини.

Втрутитись у процес реалізації цієї норми національна влада може лише у випадках, передбачених ч.2 ст.10 Конвенції, зокрема, якщо це передбачено законом, направлено на захист репутації або прав інших осіб і є необхідним в демократичному суспільстві.

Додаткові підстави звільнення від відповідальності засобів масової інформації та журналістів визначаються законами України: "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про телебачення і радіомовлення", "Про інформаційні агентства" та "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів".

За приписами ст. 30 Закону України «Про інформацію» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лінгенс проти Австрії" суд розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно з п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особиВ» відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки дійсності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні статті 10 Конвенції.

Аналіз зазначеного національного законодавства та ст.10 Конвенції і практики її застосування свідчать про те, що межі свободи вираження думок залежать від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені.

Цивільно-правовий захист честі, гідності та ділової репутації від певних висловлювань допустимий лише при дотриманні свободи думки і слова, вільного вираження своїх поглядів та переконань, закріплених в ст.34 Конституції України, а необхідність обмежувати вираження думок є менш гострою стосовно публічних осіб.

Політичний діяч має право на захист свого приватного життя, але межа захисту його репутації повинна бути такою, щоб забезпечити й вільне обговорення політичних питань. Політичні діячі неминуче стають відкритими для прискіпливого висвітлення своїх слів та вчинків і мають усвідомлювати це. При цьому преса не повинна переступати межу, встановлену з метою захисту репутації інших осіб, але повинна повідомляти інформацію та ідеї з політичних питань, так само, як із питань, що становлять громадський інтерес. Не лише преса має завдання повідомляти таку інформацію, але й громадськість має право її отримувати (рішення Європейського суду з прав людини у справах: "Лінгенс проти Австралії" та "Українська Прес-Група проти України").

Крім того, у ст.ст. 3, 4, 6 Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету ОСОБА_10 Європи, вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися "виставити" себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому, зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

У зв'язку із цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Відповідно до положення абз. 6 п.3 Рішення Конституційного суду України у справах про поширення відомостей від 10 квітня 2003 року № 8рп/2003, проблеми, пов'язані з особливостями реалізації права громадян на свободу вираження поглядів і критику стосовно дій (бездіяльності) посадових осіб та службових осіб. Межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої інформації щодо звичайних громадян.

Окрім цього, що наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень - неможливо.

Інформація опублікована у статті "Гроші Тягнибока-3. Хазяїн партії "Свобода", поширена у номері 99 (7140) 12.09.2013-19.09.2013 року газети "Експрес", зокрема, що: "ОСОБА_4 став спадкоємцем кримінального капіталу; ОСОБА_4 був бригадиром кримінального авторитета ОСОБА_7; ОСОБА_4 пов'язаний із Компанією "Бовалон Інвестментс Лімітед", на рахунки якої компанії "Шеврон" було запропоновано заплатити 450 мільйонів доларів; у ОСОБА_4 є домовленості з представниками донецьких кримінальних кіл", оскільки зазначена позивачем інформація не відповідає точному змісту статті, яка була поширена.

Відомості, про спростування яких звертається до відповідача позивач, зокрема про те, що "ОСОБА_4 став спадкоємцем кримінального капіталу", у тексті згаданої статті викладено наступним чином: "…Вони також вважають, що саме "Пупс" свого часу став спадкоємцем кримінального капіталу одного з найвідоміших українських мафіозі ОСОБА_7 після того, як за надзвичайно дивних обставин той був застрелений у білий день". Стосовно інформації про те, що "ОСОБА_4 був бригадиром кримінального авторитета "Колі Рокеро" у тексті статті викладено таким чином: "…У міліцiйних колах Пупс здавна був відомий як "бригадир" кримінального авторитета ОСОБА_7, а те, що він згодом став правою рукою іншого кримінального авторитета ОСОБА_8, для багатьох дійсно може бути найпростішим поясненням, чому пішов на той світ ОСОБА_7". Відносно інформації про те, що "ОСОБА_4 пов'язаний із Компанією "Бовалон Інвестментс Лімітед", на рахунки якої компанії "Шеврон" було запропоновано заплатити 450 мільйонів доларів" у тексті статті викладено в такій редакції: "…Щоб ви зрозуміли масштаб Пупса, гадаємо, досить буде сказати, що "за дозвіл" працювати у Західній Україні, добувати тут сланцевий газ, американській компанії "Шеврон" запропоновано заплатити... 450 мільйонів доларів. Гроші мали надійти на сонячний Кіпр, на рахунки фірми "Бовалон Інвестментс лімітед" - така собі доброчинна допомога "для патріотів". Викладене вище свідчить про те, що автор статті допускав оціночні судження. Вираз "У ОСОБА_4 є домовленості з представниками донецьких кримінальних кіл", в тексті спірної статті не знайшов свого підтвердження саме в такому викладенні.

Позовні вимоги в частині визнання інформації недостовірною, спростування недостовірної інформації не підлягають до задоволення, оскільки спірна Інформація опублікована у статті "Гроші Тягнибока-3. Хазяїн партії "Свобода", поширена у номері 99 (7140) 12.09.2013-19.09.2013 року газети "Експрес" є оціночними судженнями автора статті.

Що ж до решти заявлених позовних вимог про стягнення моральної шкоди, такі до задоволення не підлягають, оскільки вимоги є похідними, і на пряму залежить від задоволення позовної вимоги про визнання інформації недостовірною та її спростування.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що розглядаючи спір районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 жодним чином висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому у задоволенні такої апеляційної скарги апелянту слід відмовити, а рішення Франківського районного суду м. Львова 27 березня 2015 року - залишити без змін.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст. ст.315, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Франківського районного суду м. Львова 27 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: О.Я. Мельничук

Судді: Н.П. Крайник

ОСОБА_9