Постанова

від 26.04.2007 по справі 8/1959

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

8/1959

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

26 квітня 2007 р.                                                                                   № 8/1959  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого      Грейц К.В.,

суддів:Глос О.І., Бакуліної С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватної фірми "Новінтех-М"

на постановуЖитомирського апеляційного господарського суду від 14.11.2006 р.

у справі№8/1959

господарського суду Хмельницької області

за позовом1.          Приватної фірми "Новінтех-М";2.          Комунального підприємства проектно-розвіду вальних робіт по землевпорядкуванню

доВАТ "Катіон"

провстановлення меж земельної ділянки

у судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача-1:не з'явився

від позивача-2:не з'явився

від відповідача:Ткачук Ю.Г.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 06.06.2006 р. у справі №8/1959 (суддя Степанюк А.Г.), залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 14.11.2006 р. (судді: Гулова А.Г., Пасічник С.С., Шкляр Л.Т.), у позові приватної фірми "Новінтех-М" та Комунального підприємства проектно-розвідувальних робіт по землевпорядкуванню до ВАТ "Катіон" про встановлення меж земельної ділянки площею 0,3273 га по вул.Тернопільська, 19 та зобов'язання ВАТ "Катіон" визнати дані межі земельної ділянки на підставі кадастрової зйомки, проведеної комунальним підприємством проектно-розвідувальних робіт по землевпорядкуванню відмовлено.

У касаційній скарзі Приватна фірма "Новінтех-М" просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 06.06.2006 р., постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 14.11.2006 р. у справі №8/1959; прийняти нове рішення, яким встановити межі земельної ділянки площею 0,3273 га по вул.Тернопільська, 19 на підставі кадастрової зйомки, проведеної Комунальним підприємством проектно-розвідувальних робіт по землевпорядкуванню, та зобов'язати ВАТ "Катіон" визнати дані межі земельної ділянки площею 0,3273 га по вул.Тернопільська, 19 і стягнути з ВАТ "Катіон" усі судові витрати по справі, посилаючись на неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 70 Закону України "Про землеустрій", ч. 2 ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем-1 подано докази правильності встановлення меж вказаної земельної ділянки позивачем-2 —Комунальним підприємством проектно-розвідувальних робіт по землевпорядкуванню, у зв'язку з чим відповідач необґрунтовано відмовив у погодженні відповідних меж, а господарський суд на підставі ст. 70 Закону України "Про землеустрій" повинен встановити ці межі (оскільки предметом позову є встановлення меж земельної ділянки на підставі кадастрової зйомки, проведеної позивачем-2).

Позивачі не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених у них фактичних обставин правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить із обставин, встановлених у справі господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, позивач на підставі договору на право тимчасового користування земельною ділянкою від 18.01.2001 р. використовував земельну ділянку по вул.Тернопільська, 19 у м.Хмельницькому розміром 0,3273 га під автостоянку. Термін дії договору закінчився 18.01.2004 р.

Суміжним землекористувачем позивача є ВАТ "Катіон", до якого позивач після закінчення строку дії договору від 18.01.2001 р. звертався за погодженням меж земельної ділянки, необхідного для подальшого укладання з органами місцевого самоврядування договору оренди на спірну земельну ділянку. Однак ВАТ "Катіон" відмовилося погоджувати межі спірної земельної ділянки.

Вважаючи, що через відмову ВАТ "Катіон" погодити землевпорядну документацію, розроблену позивачем-2, ПФ "Новінтех-М" не може укласти договір оренди земельної ділянки, що в свою чергу унеможливлює зайняття підприємницькою діяльністю, оскільки саме на цій земельній ділянці розташована автостоянка по вул.Тернопільська, 19 (придбана ПФ "Новінтех-М" на підставі біржової угоди купівлі-продажу нерухомого майна від 02.10.2000 р.), ПФ "Новінтех-М" та Комунальне підприємство проектно-розвідувальних робіт по землевпорядкуванню звернулись до господарського суду з позовом до ВАТ "Катіон" (суміжного землекористувача) про встановлення меж земельної ділянки площею 0,3273 га по вул.Тернопільській, 19 на підставі кадастрової зйомки, проведеної Комунальним підприємством проектно-розвіду валь них робіт по землевпорядкуванню і зобов'язання ВАТ "Катіон" визнати межі спірної земельної ділянки на підставі кадастрової зйомки, проведеної позивачем-2.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарські суди першої та апеляційної інстанцій всебічно та повно дослідили обставини справи і дійшли правильного висновку щодо відмови в задоволенні позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Відповідно до п. 1 ст. 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування —на підставі договору оренди.

Відповідно до п. 1 ст. 116 цього ж Кодексу підставою набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації; приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем не подано доказів виникнення права власності або користування спірною земельною ділянкою у встановленому законом порядку, оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом саме у зв'язку з необхідністю укласти договір оренди спірної земельної ділянки.

Обов'язки щодо визначення спільних меж встановлено ст. 106 Земельного кодексу України, згідно з якою власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Однак зазначена стаття регулює взаємовідносини власників земельних ділянок, тобто осіб, які у встановленому законом порядку набули права власності на земельну ділянку.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, у даному випадку спірні правовідносини виникли між сторонами стосовно встановлення меж земельної ділянки за адресою: вул.Тернопільська, 19 у м.Хмель ницькому, про надання якої в довгострокову оренду позивач-1 звернувся до власника землі —Хмельницької міської ради.

Оскільки судами попередніх інстанцій при розгляді справи було встановлено, що позивач звернувся до суду з даним позовом у зв'язку з необхідністю отримання в довгострокову оренду земельної ділянки, слід зазначити, що в нього не виникло право користування цією ділянкою, а тим більше право власності на неї, а відповідно між сторонами у даній справі не виникли правовідносини, які врегульовані ст. 106 Земельного кодексу України.

З огляду на викладене, цілком правомірними є висновки господарського суду про відсутність у чинному законодавстві, що регулює земельні відносини, обов'язку землекористувача з надання згоди на погодження в примусовому порядку меж суміжних земельних ділянок.

Відповідають вимогам чинного законодавства і висновки господарських судів про те, що питання щодо встановлення меж земельної ділянки (яке є предметом позову) є компетенцією землевпорядної організації, а позов подано до суміжного землекористувача.

За таких обставин, встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанцій з дотриманням правил ст. 43 ГПК України факти, на підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст. 1117 ГПК України перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, спростовують доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, постанова Житомирського апеляційного господарського суду від 14.11.2006 р. у справі №8/1959 відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватної фірми "Новінтех-М" на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 14.11.2006 р. у справі №8/1959 залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 14.11.2006 р. у справі №8/1959 —без змін.

Головуючий                                                                                          К.Грейц

Судді                                                                                                       О.Глос

                                                                                                      С.Бакуліна