Постанова

від 10.05.2007 по справі 12/454

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

12/454

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

10 травня 2007 р.                                                                                   № 12/454  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого –суддіГрека Б.М. –(доповідача у справі)

суддів :Рибака В.В.Стратієнко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЗакритого акціонерного товариства “Швидко-Україна”

на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 03.03.07

у справі№ 12/454

господарського судум. Києва

за позовомЗакритого акціонерного товариства “Швидко-Україна”

доПриватного підприємства “Інформаційно-маркетинговий центр “КПД 100”

простягнення 26866,86 грн.

за участю представників від:

позивача Топало Р.В. (дов. від 22.11.07)

відповідачівне з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Закрите акціонерне товариство “Швидко-Україна” звернулося до господарського суду м. Києва з позовом  про стягнення з Приватного підприємства “Інформаційно-маркетинговий центр “КПД 100” 26484,02 грн. Приватне підприємство “Інформаційно-маркетинговий центр “КПД 100” звернулося із зустрічним позовом про стягнення з позивача 17439,7 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 23.01.07 у задоволенні первісних позовних вимог відмовлено повністю. Зустрічні позовні вимоги повністю задоволені. Закрите акціонерне товариство “Швидко-Україна” оскаржило це рішення в апеляційному порядку в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 03.03.07 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Григоровича О.М., суддів: Гольцової Л.А., Рябухи В.І.) апеляційну скаргу позивача повернуто без розгляду з підстав неповної оплати державного мита.

Не погоджуючись з цією ухвалою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, справу направити на розгляд до господарського суду апеляційної інстанції. Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом п.п. “г” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як слідує встановлено апеляційним господарським судом, при зверненні з апеляційною скаргою позивачем сплачено 132,42 грн. При цьому оскаржується рішення, в частині стягнення 24906,60 грн. авансу, 1577,42 грн. пені. Вимога про відмову в решті позовних вимог в апеляційній скарзі не порушується. Таким чином, слід дійти висновку, що рішення оскаржувалося в частині оспорюваної суми 26484,02 грн. (24906,60 грн. авансу + 1577,42 грн. пені).

Відповідно до статті 55 Господарського процесуального кодексу України, у позовах про стягнення грошей ціна позову визначається стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; в ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, - суми їх, визначені суддею. Інші суми до ціни позову не включаються.

Відповідно до ч.1 ст. 46 ГПК України, державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

У відповідності до п.п. “г” п. 2 ст. 3 зазначеного Декрету державне мито із  апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а із спорів майнового характеру – 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Із позовних заяв майнового характеру державне мито справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян.

Таким чином, за умови, що оскаржується рішення в частині стягнення суми 26484,02 грн., розмір державного мита за подання такої апеляційної скарги має складати 132,42 грн. Апеляційним судом встановлено, що скаржником сплачено 132,42 грн., тому у Київського апеляційного господарського суду були відсутні правові підстави для повернення апеляційної скарги.

Крім того, зі змісту ч.2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України (в разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову) вбачається, що у випадку, коли позовні вимоги задоволені у обсязі, більшому, ніж оплачено держмитом, суд не позбавлений права достягнути решту держмита, приймаючи рішення, чи постанову у справі.

До того ж поверненням апеляційної скарги суд апеляційної інстанції фактично обмежив суб'єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених пунктом 8 статті 129 Конституції України.

Враховуючи наведені обставини, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Швидко-України” задовольнити частково, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.03.07 у справі № 12/454 скасувати, справу направити Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Головуючий - суддя                                                                      Б. Грек

Судді                                                                                                    В. Рибак

                                                                                                    Л. Стратієнко