ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2016 року 12 год. 45 хв. Справа № 808/9005/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Монтажно-будівельна компанія до Запорізької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Монтажно-будівельна компанія (далі іменується - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі іменується - відповідач) в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001222201 від 10.07.2015, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 3 401 020 грн. 50 коп., у тому числі за основним платежем 2 267 347 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 133 673 грн. 50 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу, яких він дійшов за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ Монтажно-будівельна компанія з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2014 є безпідставними. Зазначає, що відповідач необґрунтовано в акті перевірки посилається на не підтвердження господарських операцій позивача з підприємствами-контрагентами, оскільки до перевірки контролюючому органу були надані всі первинні документи (договори, податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт ті інш.), що вказують на зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Відтак, товариство мало правові підстави для формування податкового кредиту з ПДВ за спірними операціями. У зв'язку із викладеним, вважає податкове повідомлення-рішення №0001222201 від 10.07.2015 безпідставним та просить його скасувати.
Представник позивача у судове засідання 16.11.2016 не з'явився, у клопотанні від 16.11.2016 вх. № 32651 просить суд розглянути справу в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмових запереченнях від 15.11.2016 вих. № 1356/08-01-10-03 посилається на те, що в наслідок проведення аналізу господарської діяльності позивача з його контрагентами ТОВ Капіталбуд Сервіс , ТОВ Старт Альянс , ПП ІТ-Спецпроммонтаж , ТОВ Укрелектростандарт , ТОВ ОСОБА_1 Компані , ТОВ Міраброн Плюс встановлено, що всі первинні бухгалтерські документи складені з порушенням вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні не мають юридичної сили, а тому не можуть бути підставою для бухгалтерського і податкового обліку та подальшого декларування податкових показників з ПДВ. У зв'язку із цим вважає, що податковим органом правомірно винесено податкове повідомлення-рішення №0001222201 від 10.07.2015. На підставі викладеного, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2016, на підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснено заміну відповідача - Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на правонаступника - Запорізьку об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області.
У судове засідання 16.11.2016 з'явився представник відповідача.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки у судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 41 КАС України, відповідно до якої у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії №21533391 Товариство з обмеженою відповідальністю Монтажно-будівельна компанія , зареєстроване 31.07.2001, як юридична особа за адресою: 69057, Запорізька область, м. Запоріжжя, Орджонікідзевський район, пров. Тамбовський, буд. 2.
На підставі направлень від 05.05.2015 № 208, № 202, № 203 та № 205 виданих ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, фахівцями відповідача, згідно із п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст.75, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, наказу ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 24.04.2015 № 205, відповідно до плану - графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Монтажно-будівельна компанія (код ЄДРПОУ 31598841) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2014.
Перевірка проводилась з 05 травня 2015 року по 03 червня 2015 року за результатами якої складено акт №67/08-29-22-0108/31598941 від 24.06.2015.
Перевіркою встановлено порушення товариством, зокрема, вимог п.п. 14.1181 п.14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 2 267 347,00 грн.
Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті №67/08-29-22-0108/31598941 від 24.06.2015, ТОВ Монтажно-будівельна компанія подані до контролюючого органу письмові заперечення від 01.07.2015 вих. № 02/434. Листом від 08.07.2015 вих. № 7023/10/08-29-22-0106 ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя залишила висновки акту перевірки без змін.
10 липня 2015 ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким ТОВ Монтажно-будівельна компанія збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 3 401 020,50 грн., в т.ч. 2 267 347,00 грн. за основним платежем та 1 133 673,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Позивач скористався правом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 10.07.2015, проте, рішенням Головного управління ДФС у Запорізькій області від 08.10.2015 №3879/10/08-01-10-04-13 та рішенням Державної фіскальної служби України від 04.12.2015 №25916/6/99-99-10-01-01-25 податкове повідомлення-рішення №0001212201 від 10.07.2015 залишено без змін, а скарги без задоволення.
Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення №0001222201 від 10.07.2015 TOB Монтажно-будівельна компанія звернулось до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 1 розділу І ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
При цьому, датою виникнення права платника податку на формування податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Платник податків не має права відносити до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).
У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеним цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абзац другий пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).
Отже, аналіз вищевказаних норм податкового законодавства свідчить про те, що право платника податку на податковий кредит виникає в періоді, в я кому відбулося придбання товарів (робіт/послуг) або зроблена попередня оплата, але це право повинно бути підтверджене належним чином оформленою податковою накладною.
Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Так, судом встановлено, що 02.07.2012 між ТОВ Монтажно-будівельна компанія (генпідрядник) та ТОВ Капіталбуд Сервіс (код ЄДРПОУ 38210202) (субпідрядник) укладено договір № 494. На виконання умов договору субпідрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами із власних матеріалів та матеріалів ТОВ Монтажно-будівельної компанії виконати будівельно-монтажні роботи на об'єктах генпідрядника. ТОВ Капіталбуд Сервіс протягом жовтня 2012 року, листопада 2012 року, грудня 2012 року виписало в адресу ТОВ Монтажно-будівельна компанія податкові накладні та акти виконаних робіт на загальну суму 2063151,18 грн., у т.ч. ПДВ 343858,53 грн. Розрахунки здійснювалися коштами через розрахунковий рахунок. В податковому обліку витрати з придбання послуг у ТОВ Капіталбуд Сервіс включені платником до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік у розмірі 1719293,00 грн. Факт виконання вказаних робіт підтверджується наданими до перевірки актами виконаних робіт від 31.10.2012 №14/2009, від 31.10.2012 №11/20036, від 31.10.2012 №15/20034, від 22.10.2012 №3/20033, від 08.10.2012 №1, від 05.10.2012 №1/20014, від 31.10.2012 №1/20040, від 31.12.2012 №5256/1//20179, від 31.12.2012 №28/20177, №29/20177, №30/20177, №31/20177, №32/20177, №33/20177, №34/20177, від 26.12.2012 №1/20176, від 25.12.2014 №20175, від 30.11.2012 №1/20092, від 30.11.2012 №16/20091, №17/20091, №18/20091, №19/20091, №20/20091, №21/20091, 22/20091, №23/20091, №24/20091, №25/20091, №26/20091, №27/20091, від 31.10.2012 №9/20037, від 31.10.2012 №12/20037, від 31.10.2012 №10/20035, від 31.12.2012 №1/20178, від 31.12.2012 №1/20180 та податковими накладними від 31.10.2012 №20039, від 31.10.2012 №20036, від 31.10.2012 №20034, від 22.10.2012 від 20033, від 08.10.2012 №20032, від 05.10.2012 №20014, від 31.10.2012 №20040, від 31.12.2012 №20179, від 31.12.2012 №20177, від 26.12.2012 №20176, від 25.12.2012 №20175, від 30.11.2012 №20092, від 30.11.2012 №20091, від 31.10.2012 №20038, від 31.10.2012 №20037, від 31.10.2012 №20035, від 31.12.2012 №20178, від 31.12.2012 №20180. Суми податку на додану вартість за виписаними ТОВ Капіталбуд Сервіс податковими накладними, включені позивачем до складу податкового кредиту на загальну суму 393788,00 грн., у тому числі: за жовтень 2012 року у сумі 140856,00 грн., за листопад 2012 року 71612,00 грн., грудень 2012 року -128509,00 грн., січень 2013 року - 38342,00 грн., лютий 2013 року 14469,00 грн., що підтверджується даними додатку 5 розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкових декларацій з податку на додану вартість.
Стосовно взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Старт Альянс (код ЄДРПОУ 37494128), судом встановлено, що 03.05.2012 між ТОВ Монтажно-будівельна компанія (покупець) та ТОВ Старт Альянс (продавець) укладено договір купівлі-продажу №30507 на виконання якого, ТОВ Старт Альянс протягом жовтня 2012 року виписало в адресу ТОВ Монтажно-будівельна компанія податкові та видаткові накладні на поставку будівельних матеріалів на загальну суму 564474,00 грн., у т.ч. ПДВ 94078,98 грн. Розрахунки між підприємствами здійснювалися коштами через розрахунковий рахунок. В податковому обліку витрати з придбання послуг у ТОВ Старт Альянс включені платником до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік у розмірі 470395,00 грн. Факт виконання умов договору підтверджується наданими до перевірки видатковими накладними від 23.10.2012 №СТ-231005, від 17.10.2012 №СТ-171004, від 12.10.2012 №СТ-121002, від 26.10.2012 №СТ-261002, від 03.10.2012 №СТ-031001, від 09.10.2012 №СТ091003, від 01.10.2012 №СТ-011003 та податковими накладними від 23.10.2012 №76, від 17.10.2012 №75, від 12.10.2012 №74, від 26.10.2012 №77, від 03.10.2012 №72, від 09.10.2012 №73, від 01.10.2012 №78, товарно-транспортними накладними. Суми податку на додану вартість за виписаними ТОВ Старт Альянс податковими накладними, включені позивачем до складу податкового кредиту на загальну суму 137249,00 грн., у тому числі: за жовтень 2012 року у сумі 109766,00 грн., за листопад 2012 року - 27483,00 грн., що підтверджується даними додатку 5 розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкових декларацій з податку на додану вартість.
Стосовно взаємовідносин з ПП ІТ-Спецпроммонтаж (код ЄДРПОУ 34896140), встановлено, що між ТОВ Монтажно-будівельна компанія (генпідрядник) та ПП ІТ -Спецпроммонтаж (субпідрядник) укладено договір від 29.04.2013 №519. За умовами договору субпідрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами із власних матеріалів та матеріалів позивача виконати будівельно-монтажні роботи на об'єктах генпідрядника. ПП ІТ-Спецпроммонтаж протягом 2013 року виписало в адресу позивача податкові накладні та акти виконаних робіт на загальну суму 6262485,30 грн., у т.ч. ПДВ 1043749,00 грн. Розрахунки за виконанні роботи здійснювались у безготівковій формі на розрахунковий рахунок. В податковому обліку витрати з придбання послуг у ПП ІТ-Спецпроммонтаж включені платником до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік у розмірі 5218738,00 грн. Факт виконання вказаних робіт підтверджується наданими до перевірки актами виконаних робіт від 30.12.2013 №55-12-776, від 30.12.2013 №55-12-777, від 30.12.2013 №55-12-778, від 30.12.2013 №1, від 30.12.2013 №2, від 30.12.2013 №3, від 30.12.2013 №4, від 30.12.2013 №5, від 29.07.2013 № 182/1538/1, від 29.07.2013 №185/1542/1, від 29.07.2013 №187/1545/1, від 29.07.2013 №197/1569/1, від 29.07.2013 №1,від 31.07.2013 №55-07-243, від 31.07.2013 №55-07-242, від 31.05.2013 №1, від 27.06.2013 №2, від 27.06.2013 №1, від 27.06.2013 №2, від 27.06.2013 №170/1561, №170/1530, №180/1536, № 177/1527, №178/1528, №186/1544, №184/1540 та податковими накладними від 30.12.2013 №76, від 30.12.2013 №54, від 30.12.2013 №56, від 29.07.2013, від 29.07.2013 №221, від 29.07.2013 №220, від 31.07.2013 №222, від 31.07.2013 №223, від 31.05.2013 №70, від 31.05.2015 №72, від 31.05.2013 №71, від 27.06.2013 №114, від 27.06.2013 №113, від 27.06.2013 №112, від 27.06.2013 №110, від 27.06.2013 №109. Суми податку на додану вартість за виписаними ПП ІТ-Спецпроммонтаж податковим накладними включені позивачем до складу податкового кредиту за травень 2013 року у сумі 31359,00 грн., червень 2013 року - 83093,00 грн., липень 2013 року - 637343,00 грн., серпень 2013 року 9333,00 грн., грудень 2013 року - 282621,00 грн., що підтверджується даними додатку 5 «розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкових декларацій з податку на додану вартість.
Стосовно взаємовідносин з ТОВ Укрелектростандарт (код ЄДРПОУ 35262331), встановлено, що між ТОВ Монтажно-будівельна компанія (генпідрядник) та ТОВ Укрелектростандарт (субпідрядник) укладено договір від 01.11.2013 №544 згідно якого субпідрядник на свій ризик, власними силами із власних матеріалів та матеріалів ТОВ Монтажно-будівельна компанія виконати будівельно-монтажні роботи на об'єктах генпідрядника. ТОВ Укрелектростандарт протягом 2013-2014 років виписало в адресу ТОВ Монтажно-будівельна компанія податкові накладні та акти виконаних робіт на загальну суму 2495529,60 грн., у т.ч. ПДВ 415921,60 грн. Розрахунки між підприємствами здійснювались у безготівковій формі через розрахунковий рахунок. В податковому обліку витрати з придбання послуг у ТОВ Укрелектростандарт включені платником до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік у розмірі 624884,00 грн., за 2014 рік у сумі 1454724,00 грн. Факт виконання вказаних робіт підтверджується наданими до перевірки актами виконаних робіт від 30.11.2013: №55-11-661, №55-11-662, №55-11-663, №55-11-664, №55-11-665, №55-11-660, №14, №15, №16, №18, №19, №17, від 18.06.2014 №1, від 26.06.2014 №55-06-1399, від 26.06.2014 №55-06-1670, від 27.06.2014 №1, від 27.06.2014 №75-06-04, від 27.06.2014 №1, від 27.06.2014 №2, від 26.06.2014 №75-06-952-1, від 30.05.2014 №1, №55-05-905/1, №55-05-1400, №55-05-1401 та податковими накладними від 30.11.2013: №69, №70, від 18.06.2014 №233, від 26.06.2014 №234, від 27.06.2014: №236, №237, №238, №239, від 26.06.2014 №235, від 30.05.2014: №300, №301. Сума податку на додану вартість за виписаними ТОВ Укрелектростандарт податковими накладними включені позивачем до складу податкового кредиту за листопад 2013 року у сумі 124977,00 грн., травень 2014 року - 136977,00 грн., червень 2014 року у сумі 153968,00 грн., що підтверджується даними додатку 5 розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкових декларацій з податку на додану вартість.
Стосовно взаємовідносин з ТОВ ОСОБА_1 Компані (код ЄДРПОУ 38854937), встановлено, що між ТОВ Монтажно-будівельна компанія (генпідрядник) та ТОВ ОСОБА_1 Компані (субпідрядник) укладено договір від 10.01.2014 №547 згідно якого субпідрядник на свій ризик, власними силами із власних матеріалів та матеріалів ТОВ Монтажно-будівельна компанія виконати будівельно-монтажні роботи на об'єктах генпідрядника. ТОВ ОСОБА_1 Компані протягом 2014 року виписало в адресу ТОВ Монтажно-будівельна компанія податкові накладні та акти виконаних робіт на загальну суму 704167,00 грн., у т.ч. ПДВ 117361,20 грн. Розрахунки між підприємствами здійснювались у безготівковій формі через розрахунковий рахунок. В податковому обліку витрати з придбання послуг у ТОВ ОСОБА_1 Компані включені платником до складу витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік у розмірі 586806,00 грн. Факт виконання вказаних робіт підтверджується наданими до перевірки актами виконаних робіт від 31.01.2014 б/н, від 31.01.2014 №189/1559, від 31.03.2014: №1, №5, №7 та податковими накладними від 31.01.2014 №162, від 31.01.2014 №160, від 31.01.2014 №161, від 31.01.2014 №163, від 31.03.2014 №209, від 31.03.2014 №207, від 31.03.2014 №208. Суми податку на додану вартість за виписаними ТОВ ОСОБА_1 Компані податковими накладними включені ТОВ Монтажно-будівельна компанія до складу податкового кредиту за січень 2014 року у сумі 84512,00 грн., лютий 2014 року - 15299,00 грн., червень 2014 року у сумі 17551,00 грн., що підтверджується даними додатку 5 розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкових декларацій з податку на додану вартість.
Стосовно взаємовідносин з ТОВ Міраброн Плюс (код ЄДРПОУ 38890006), встановлено, що між ТОВ Монтажно-будівельна компанія (генпідрядник) та ТОВ Міраброн Плюс (субпідрядник) укладено договір від 02.04.2014 № 553, згідно якого, субпідрядник на свій ризик, власними силами із власних матеріалів та матеріалів ТОВ Монтажно-будівельна компанія зобов'язаний виконати будівельно-монтажні роботи на об'єктах генпідрядника. ТОВ Міраброн Плюс протягом квітня 2014 року та травня 2014 року виписало в адресу ТОВ Монтажно-будівельна компанія податкові накладні та акти виконаних робіт на загальну суму 955600,50 грн., у т.ч. ПДВ 159276,75 грн. Розрахунки між підприємствами здійснювались у безготівковій формі через розрахунковий рахунок. В податковому обліку витрати з придбання послуг у ТОВ Міраброн Плюс включені платником до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік у розмірі 796383,75 грн. Факт виконання вказаних робіт підтверджується наданими до перевірки актами виконаних робіт від 30.04.2014 та податковими накладними від 30.04.2014 №131, №132, №133, №134, №130, №129, від 19.05.2014 №217, від 28.05.2014 №221, від 30.05.2014 №214. Суми податку на додану вартість за виписаними ТОВ Міраброн Плюс податковими накладними включені ТОВ Монтажно-будівельна компанія до складу податкового кредиту за квітень 2014 року у сумі 147596,00 грн., травень 2014 року 11681,00 грн., що підтверджується даними додатку 5 розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкових декларацій з податку на додану вартість.
Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.
Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Слід зазначити, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб'єктами права. Достовірних, належних і переконливих доказів, що первинні документи і податкова звітність Товариства з обмеженою відповідальністю Монтажно-будівельна компанія є дефектними або підробленими та містять неправдиву, недостовірну інформацію перевіряючими в акті перевірки не наведено.
Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі і за змістом відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. А вищезазначені господарські операції призвели до істотних змін у структурі активів і зобов'язань позивача.
Таким чином, у позивача наявні всі необхідні первинні документи, які підтверджують наявність витрат на придбання робіт та послуг, а відповідно і правомірність декларування суми податкового кредиту з ПДВ.
Натомість, податковий орган в обґрунтування своєї позиції посилається на певні ознаки фіктивності контрагентів, таких як відсутність на підприємствах (контрагентів) працівників, у тому числі кваліфікованих робітників, які могли б здійснити вищеописані монтажно-будівельні роботи; відсутність підприємств за їх адресами; ідентичність оформлення первинних документів; окремі матеріали кримінального провадження та припущення про фіктивність діяльності зазначених підприємств-контрагентів.
Так, щодо посилання представників відповідача на неможливість вчинення господарських операцій та проведення підрядних робіт у зв'язку із великим обсягом таких робіт та недостатністю трудових ресурсів, суд зазначає наступне.
Згідно з п.п. 6.4.4 та 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва вартість виконаних робіт за договором підряду з динамічною договірною ціною може бути визначена розрахунку прямих затрат виходячи з нормативних затрат трудових та матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, передбачених в договірній ціні.
Тобто, якщо підрядні роботи були виконані повністю, то їх вартість замовник, згідно з п.п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 повинен визначити на підставі нормативних, а не фактичних затрат трудових та матеріально-технічних ресурсів, якщо договором не передбачено інше.
Слід зазначити, що невідповідність нормативних показників, передбачених кошторисною документацією на підставі ресурсних елементних кошторисних норм, фактичним затратам трудових і матеріально-технічних ресурсів може свідчити про додаткові затрати підрядника або економію ресурсів підрядником, яка відповідно до положень ст. 845 ЦК України залишається у останнього, якщо інше не передбачено договором.
Отже, визначення в актах виконаних підрядних робіт вартості та об'єму робіт в людино-годинах є нормативним визначенням на підставі п. п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 та в жодному разі не вказує на неможливість виконання робіт із застосуванням інших матеріально-технічних ресурсів (будівельної техніки, приладів і приладдя тощо) і не свідчить про необхідність залучення до виконання саме тієї кількості працівників, яка вказана в актах виконаних робіт.
Доводи контролюючого органу з приводу відсутності у контрагентів позивача необхідної кількості основних засобів та необхідної кількості робітників, потрібних для здійснення монтажно-будівельних робіт та інших послуг суд вважає необґрунтованими та недоведеними в установленому законом порядку. Так, посилаючись на вказані обставини, податковий орган оперує лише актами проведених перевірок суб'єктів господарювання-контрагентів позивача та податковою звітністю останніх. Однак, суд вважає, що відсутність нарахування амортизації не може свідчити про відсутність у таких підприємств можливості здійснювати господарську діяльність із надання ремонтних (будівельних) послуг, оскільки це можуть бути орендовані засоби, транспорт та інший інвентар отриманий за цивільно-правовими угодами, які не передбачають перехід права власності на таку техніку. Аналогічно суб'єкти господарювання можуть не мати у своєму штатному розписі велику кількість працівників, однак це не виключає можливості укладення таким підприємством цивільно-правового договору з громадянами на виконання певного обсягу робіт.
Що стосується посилання податкового органу в акті перевірки на різні стани контрагентів, зокрема припинено юридичну особу , відсутні підтвердження відомостей про юридичну особу , відсутність за місцезнаходженням тощо, суд зазначає, що на момент укладення та виконання договорів, контрагенти позивача мали зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, про що свідчать витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, мали ліцензії на виконання певних видів робіт та були зареєстровані як платники податку на додану вартість.
З огляду на це, наявність таких обставин станом на період проведення перевірки не дає підстави для тверджень про неможливість та не реальність здійснення вказаними суб'єктами господарювання господарських операцій у 2012-2014 роках.
Судом досліджено, первинні документи, які свідчать про подальше використання позивачем у будівництві в жовтні 2012 року отриманих ТМЦ у ТОВ Старт Альянс та реєстри виконаних за 2012 - 2014 роки будівельних робіт з зазначенням їх вартості, а також довідку про залучення до виконання робіт субпідрядників. Позивачем надані до матеріалів справи копії договорів укладених з генеральними підрядниками даних робіт: ВАТ Запоріжсталь , ПАТ Завод напівпровідників , ПАТ Залк , ПАТ Запоріжкокс , ПАТ Калсберг Україна , ПАТ Феррвідрейдінг , ПІІ у формі ЗАТ ЗЗРК , ТОВ Агропроінвест 08 , ТОВ ЗАЗінвестбуд , ТОВ ЗВА Лідер Електрик , ТОВ Квас Бевериджиз , ТОВ НВП Преобразователь - комплекс , ТОВ ПЖК - Запоріжжя , ТОВ Фоззі-Фуд , ТОВ БПК ОСОБА_1 Реконструкції та розвитку , ТОВ Ангоб , ПАТ Укрграфіт , ПАТ ТПЦ Україна .
Крім того, в підтвердження здійснення діяльності підприємствами - контрагентів в перевіряємий період позивачем надані рішення судів. Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2015 по справі №810/1124/15, яка набрала законної сили після апеляційного розгляду, а також постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.08.2014 по справі №822/3018/14, яка набрала законної сили після апеляційного розгляду, зроблений висновок, що ТОВ Капіталбуд Сервіс є реальним підприємством, яке здійснювало будівельно-монтажні роботи у 2012 році.
Матеріали справи містять аналогічні рішення судів, які підтверджують діяльність підприємств у спірних періодах: МОВ Міраброн Плюс , ТОВ Укрелектростандарт , ПП ІТ-Спецпромонтаж , ТОВ ОСОБА_1 Компані .
Посилання представників відповідача у судовому засіданні, а також викладення в акті перевірки доводів з приводу існування кримінальних проваджень відносно посадових осіб або за фактом по деяким контрагентам позивача суд оцінює критично, оскільки ст. 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.
Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.
Суд наголошує на тому, що будь-яких вироків у кримінальній справі за обвинуваченням посадових осіб контрагентів у здійсненні фіктивної діяльності чи то ухилення від сплати податків, суду не надано.
Крім того, рішеннями Європейського Суду від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України та від 22.01.2009 Булвес АД проти Болгарії, які згідно ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, вказано на те, що коли Держави-члени Конвенції володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.
Більш того, відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2016 у справі № 808/9004/15, залишеного без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2016, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Монтажно-будівельна компанія задоволено, визнано протиправним та скасовано винесене Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області податкове повідомлення рішення від 10.07.2015 №0001212201. Вказаним рішенням було досліджено та встановлено реальність господарських операцій між ТОВ Монтажно-будівельна компанія та його контрагентами - ТОВ Капіталбуд Сервіс , ТОВ Старт Альянс , ПП ІТ-Спецпроммонтаж , ТОВ Укрелектростандарт , ТОВ ОСОБА_1 Компані , ТОВ Міраброн Плюс .
Відтак, вказані обставини не потребують повторного доведення.
Таким чином, висновки контролюючого органу про те, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій субпідрядниками-контрагентами за період з 01.10.2012 по 31.12.2014 є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За правилами, встановленими статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження висновки, контролюючого органу про порушення платником податків вимог п.п. 14.1181 п.14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, тому податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя №0001222201 від 10.07.2015 слід визнати протиправним та скасувати.
За викладених обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 11, 17, 71, 160, 163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя №0001222201 від 10.07.2015 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 3 401 020 грн. 50 коп., у тому числі за основним платежем 2 267 347 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 133 673 грн. 50 коп.
Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Монтажно-будівельна компанія (69057, м. Запоріжжя, пров. Тамбовський, буд. 2, код ЄДРПОУ 31598841) судовий збір в розмірі 51 015 (п'ятдесят одна тисяча п'ятнадцять) грн. 31 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької об'єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39488184).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.С. Лазаренко
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.11.2016 |
Оприлюднено | 13.12.2016 |
Номер документу | 63254975 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні