Постанова

від 06.12.2016 по справі п/811/918/16

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2016 року Справа № П/811/918/16

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромтара" (далі - позивач) до Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач) про визнання протиправними і скасування рішень та картки відмови від прийняття митної декларації, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № 901000006/2015/000173/2 від 21.12.2015 року і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.12.2015 р. № 901050000/2015/00187;

- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № 901000006/2016/000037/2 від 15.04.2016 року і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.04.2016 р. № 901050000/2016/00039.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні рішення відповідача та складені до них картки відмови в прийнятті митної декларації, є протиправними, оскільки прийняті з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання, законності та визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб'єктів господарювання.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених в позові. Крім того, представником подано клопотання про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с.162).

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження. Так, по суті заявлених позовних вимог зазначив, що враховуючи наявність розбіжностей в документах (та те, що декларантом їх усунуто не було), відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості; не надання декларантом додаткових документів, можливість надання яких передбачена ст. 53, які містили б відомості щодо вартості товару та які використовуються для цілей оподаткування товару, що переміщуються через митний кордон України; наявну інформацію, що заявлена митна вартість, нижча ніж вартість товарів по митним оформленням, проведеним митницями України в митному режимі "імпорт" в наближених до дати експорту період, було прийнято спірні рішення про коригування митної вартості товарів.

Відтак, усі дії Кіровоградської митниці по здійсненню контролю за визначенням митної вартості та здійсненню митної оцінки заявленого товарів ввезеного на митну територію ТОВ "Укрпромтара" були проведені у відповідності та з дотриманням законодавства та правами, наданими митним органам МКУ та іншими нормативно-правовими актами, в зв'язку з чим позов не підлягає задоволенню (а.с.56-59).

За правилами частини 4 статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

При цьому, згідно ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, суд дійшов висновку про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в справі документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромтара" зареєстроване 26.11.2004 як юридична особа, здійснює діяльність відповідно до Статуту (а.с.17, 25-38).

Встановлено, що між ТОВ "Укрпромтара" і Gitre srl укладено контракти щодо поставки металевих ручок із зачепами, виготовлених з оцинкованого сталевого гальванізованого дроту, діаметром 3,8 мм, у верхній частині ручки на дрот одягнута пластмасова трубка, дрот зігнуто у восьми місцях під різними кутами, призначені для використання у побуті для металевих відер.

Згідно до прайс-листів, Gitre srl була встановлена ціна за такі металеві ручки з зачепами (артикул 2031903800031), а саме 0,0746 Є за одиницю. В прайс листах було зазначено, що за попередню оплату замовлення покупець отримує 1,5 % знижку. За домовленістю сторін було прийнято те, що покупець ТОВ "Укрпромтара" здійснювати попередню оплату за замовлений товар і тому в контракті в пункті 3 зазначається вартість поставки товару вже з урахуванням знижки (дисконту) в розмірі 1,5 %, а в пункті 4 контракту встановлено, що товар буде оплачено шляхом передоплати безготівковим перерахуванням на рахунок постачальника. Також, сторони контракту домовились, що вартість упаковки (тари) входить у вартість товар (пункт 7 контракту).

В рахунках-фактурах продавець Gitre srl зазначає кількість одиниць товару, вартість за одиницю, загальну суму, суму знижки та загальну суму вартості товару. Визначена сторонами сума поставки товару попередньо сплачується покупцем ТОВ "Укрпромтара" на банківський рахунок постачальника Gitre srl (а.с.65-81, 113-120).

При митному оформленні товарів, які ввозились на територію України, а саме: металеві ручки з зачепами для використання у побуті для металевих відер, згідно накладних, ТОВ "Укрпромтара" було самостійно визначено митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту), та заявлено показник в МД №901050000/2015/010060 від 14.12.2015 р., №901050000/2016/002701 від 14.04.2016 р.. Митна вартість пред'явлених до митного оформлення товарів була визначена декларантом за основним методом.

Посадові особи Кіровоградської митниці ДФС вказали на недостатність документів для визначення митної вартості товарів за основним методом та визначили митну вартість за другорядним методом - ціною договору щодо подібних товарів, оскільки наявна інформація по операціях з подібними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни та час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів та є максимально наближеними до нього. Отже, враховуючи наявність розбіжностей в документах (та те, що декларантом їх не усунуто), було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 21.12.2015 №901050000/2015/000173/2, від 15.04.2016 №901000006/2016/000037/2.

Відповідно до ст. 49 Митного Кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Ч.2 ст.54 МК України визначено те, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

У відповідності до ч.ч.3, 6 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За правилами частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Так, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється, згідно ч. 1 ст. 57 МК України, за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (стаття 57 МК України).

Так, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 МК України).

Відтак, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), і єдиною підставою його незастосування є те, що використані декларантом або уповноваженою особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Під час проведення митного контролю, одночасно з поданням митної декларації, митному органу було подано всі необхідні документи, які підтверджують ціну товару, зазначену в митній декларації. В наданих товариством документах, а саме зовнішньоекономічний договір (контракт) від 12.11.2015 року, рахунок-фактура (інвойс) від 01.12.2015 року, платіжне доручення від 25.11.2015 р., митній декларації країни експорту від 03.12.2015 визначена тільки одна митна вартість партії товару - 4585,22 Євро (а.с.61, 65-68, 73,79).

Митна вартість партії товару визначена в контракті від 15.01.2016 р. №536 16, в рахунку-фактурі (інвойс) від 25.03.2016 р., платіжному дорученню від 14.03.2016 р., митній декларації країни експорту від 09.04.2016 р. склала - 3056,81 Євро (а.с.99-100, 110-111, 113-114).

Так, митне оформлення товару здійснювалося шляхом подання митному органу документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів. Під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів підрозділом митного оформлення - митним постом "Кіровоград - центральний" за результати попереднього аналізу, сформовано запит з питань вирішення складного випадку визначення митної вартості та направлено його до спеціалізованого підрозділу - відділу адміністрування митних платежів (далі - ВАМП).

В ході опрацювання запиту посадовою особою ВАМП було встановлено, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності, а саме:

1) згідно розділу 7 "Специфікації упаковки" Контракту від 12.11.15 № 535 15 вартість упаковки входить в ціну договору, що не піддається обчисленню у відповідності до ст. 52 МКУ;

2) в інвойсі від 25.03.2016 №360/16 зазначена дисконтна знижка в 1,5 % до ціни товару, яка не має документального підтвердження, оскільки, вартість контракту становить 3056,18 євро (згідно розділу 3), без зазначення того, що це вартість на умовах знижки та не зазначено, що знижка надається у зв'язку з здійсненням передоплати за товар (Розділ 3 та 4). В прайс - листі, що поданий до митного оформлення та заявлений в митній декларації, ціна за товар пропонується без врахування знижки;

3) прайс-лист від 01.12.15 № б/н - не містить періоду дії та виданий одночасно з інвойсом від 01.12.15 №1269/15 значно пізніше ніж укладено контракт від 12.11.15 №535 15;

4) вартість партії товару зазначена у інвойсі не відповідає вартості зазначеній у декларації країни експорту № 15ІТОХJ010056537Е3 від 03.12.2015.

Відповідно до вимог п.3 ст. 53 МКУ декларанту було запропоновано надати додаткові документи протягом 10 календарних днів для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Однак, додаткових документів декларантом не надано, тому, враховуючи наявні розбіжності та те, що декларантом не було надано підтверджуючих документів, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 21 грудня 2015 року №901000006/2015/000173/2.

Для цілей визначення митної вартості товару, цінову інформацію про ідентичні або подібні товари в розумінні ст. 59, 60, з урахуванням положень ст.61 МК України експортовані в Україну в максимально наближений до дати експорт товару в Україну термін та оформлені за ціною договору як у органу фіскальної служби, так і у декларанта, не виявлено. Для визначення митної вартості товару за МВВ згідно ст. 62 та 63 МК України необхідна інформація як у органу фіскальної служби, так і у декларанта, відсутня. У відповідності до положень ст. 54, 55 МК України, на підставі інформації, яка міститься в ПІК "Інформаційно-пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України" бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи та враховуючи встановлену ст.57 МКУ послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено згідно ст. 64 МК України за резервним методом, на рівні - 3,5665 євро за кг.

Також, в ході опрацювання запиту посадовою особою ВАМП встановлено, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності, а саме:

1) згідно умов Контракту від 15.01.16 №536 16 розділом 2 "Период контракта" вказано, що контракт вступає в законну силу з 12 листопада 2015 р. і діє до 12 лютого 2016 р. - виявлено, що контракт укладено пізніше ніж він вступає в законну силу;

2) згідно з поданим до митного оформлення та заявленим в митній декларації банківським платіжним документом № 0408004 від 14.03.2016, в якому зазначені реквізити контракту - термін дії якого закінчився, та підтверджує той факт, що оплата за товар відбулась значно пізніше ніж діяв договір;

3) згідно розділу 3 "Валюта и цена контракта" контракту від 15.01.16 №53616 ціна контракту складає 3056,18 євро на умовах ЕХW. Дану ціну угоди заявлено як в банківському платіжному документі, так і в поданому до митного оформлення інвойсі від 25.03.2016 № 360/16 та свідчить, що контракт укладений на конкретну партію товарів (тобто інших поставок за ним здійснено не було, оскільки контракт має короткостроковий характер та обмежений номенклатурою та вартістю товару) та підтверджує той факт, що не виконано терміни договору враховуючи дати здійснення розрахунків за ним;

4) згідно розділу 7 "Спецификации упаковки" Контракту від 15.01.16 № 536 16 вартість упаковки входить в ціну договору, що не піддається обчисленню у відповідності до ст. 52 МКУ;

5) в інвойсі від 25.03.2016 № 360/16 зазначена дисконтна знижка в 1,5 % до ціни товару, яка не має документального підтвердження, оскільки, варі контракту становить 3056,18 євро (згідно розділу 3), без зазначення того, що це вартість на умовах знижки та не зазначено, що знижка надається у зв'язку з здійсненням передоплати за товар (Розділ 3 та 4). В прайс - листі, що поданий до митного оформлення та заявлений в митній декларації, ціна за товар пропонується без врахування знижки;

6) прайс-лист від 25.03.16 № б/н - не містить періоду дії та виданий одночасно з інвойсом від 25.03.16 №360/16 значно пізніше ніж заключено контракт від 15.01.16 №536 16;

7) вартість партії товару, зазначена у інвойсі, не відповідає вартості, зазначеній у декларації країни експорту №16ІТQХJ1Т0016907Е1 від 09.04.2016.

Відповідно до вимог п.3 ст. 53 МКУ декларанту було запропоновано надати додаткові документи протягом 10 календарних днів для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Однак, додаткових документів декларантом не надано, тому, враховуючи наявні розбіжності та те, що декларантом не було надано підтверджуючих документів, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 15 квітня 2016 року № 90100000/2016000037/2.

Для цілей визначення митної вартості товару, цінову інформацію про ідентичні або подібні товари в розумінні ст. 59, 60, з урахуванням положень ст.61 МК України експортовані в Україну в максимально наближений до дати експорт товару в Україну термін та оформлені за ціною договору як у органу фіскальної служби, так і у декларанта, не виявлено. Для визначення митної вартості товару за МВВ згідно ст. 62 та 63 МК України необхідна інформація як у органу фіскальної служби, так і у декларанта, відсутня. У відповідності до положень ст. 54, 55 МК України, на підставі інформації, яка міститься в ПІК "Інформаційно-пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України" бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи та враховуючи встановлену ст.57 МКУ послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено згідно ст. 64 МК України за резервним методом.

Суд зазначає, що позивачем надано митному органу усі документи, що підтверджували заявлену ним митну вартість товару. При цьому, митним органом у спірних рішеннях про коригування заявленої митної вартості товарів та картках відмови у прийнятті митних декларацій, жодним чином не було обґрунтовано із посиланням на подані декларантом документи неможливість застосування як першого, так і жодного із другорядних методів визначення митної вартості товару.

Відповідно до вимог ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, визначальною для визначення митної вартості є саме ціна, що фактично сплачена за поставлений товар.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. При цьому, за приписами частини другої статті 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку по доказуванню правомірності прийняття спірних рішень, а тому суд вважає їх такими, що винесені не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 статті 94 КАС України суд присуджує на користь позивача всі здійснені документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 8225,71 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів № 901000006/2015/000173/2 від 21.12.2015 року і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.12.2015 року № 901050000/2015/00187.

Визнати протиправними та скасувати рішення Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів № 901000006/2016/000037/2 від 15.04.2016 року і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.04.2016 року № 901050000/2016/00039.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю "Укрпромтара", код 33254224, з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби України судовий збір у сумі 8225 (вісім тисяч двісті двадцять п'ять) грн. 71 коп..

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько