Постанова

від 02.12.2016 по справі 809/1051/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2016 р. Справа № 809/1051/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.,

за участю секретаря Котик Д.М.,

позивач ОСОБА_1,

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача Різничука В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та скасування припису за №04-01.29/38/1 від 18.02.2014, -

ВСТАНОВИВ :

04.04.2014 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та скасування припису за №04-01.29/38/1 від 18.02.2014.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення норм Земельного кодексу України, на підставі помилкових висновків про порушення вимог земельного законодавства, вніс припис за №04-01.29/38/1 від 18.02.2014. Вважає такі дії протиправними, а оскаржуваний припис таким, що підлягає скасуванню.

16.04.2014 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду дану адміністративну справу за № 809/1051/14 - зупинено, в зв'язку з неможливістю її розгляду до набрання законної сили судовим рішенням у справі за № 352/807/14-а, провадження №2-а/352/40/14 за позовом ОСОБА_1 до Старокривотульської сільської ради про визнання незаконними дії суб'єкта владних повноважень стосовно відмови у погодженні технічної документації із землеустрою та видачі документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

31.08.2015 рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області у задоволенні позову ОСОБА_1 до Старокривотульської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_6 про визнання незаконними дії суб'єкта владних повноважень стосовно відмови у погодженні технічної документації із землеустрою та видачі документів, що посвідчують право на земельну ділянку - відмовлено.

13.06.2016 Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 31.08.2015 по справі № 352/807/14-а та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність Старокривотульської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області по не розгляду питання погодження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1. Зобов'язано Старокривотульську сільську раду Тисменицького району Івано-Франківської області розглянути питання погодження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1. В решті вимог відмовлено.

Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2016 набрала законної сили, у відповідності до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

26.10.2016 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду поновлено провадження у даній адміністративній справі та призначено її до судового розгляду.

Позивач та його представники в судовому засіданні заявлений позов підтримали, з мотивів викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог не визнав, з мотивів викладених в письмовому запереченні, обґрунтованого тим, що за самовільне захоплення позивачем земельної ділянки відповідач правомірно виніс оскаржуваний припис за №04-01.29/38/1 від 18.02.2014. Просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача, представників позивача, представника відповідача, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

17.02.2014 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель в Івано-Франківській області проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства ОСОБА_1, за наслідками якої складено акт перевірки за №04-01.28/62 від 17.02.2014.

Проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 використовує земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку загальною площею 0,25 га та ведення особистого сільського господарства 0,24 га. Земельні ділянки використовуються без документів, що посвідчують право власності чи право користування земельними ділянками, чим порушено статті 125, 126 Земельного кодексу України. Одночасно, встановлено, що ОСОБА_1 пригородив земельну ділянку загальною площею 0,0047 га (землі особистого сільського господарства, яку використовує ОСОБА_6.) до свого подвір'я, встановивши дерев'яну огорожу. Самовільно зайнята земельна ділянку площею 0,0047 га використовується ОСОБА_1 без документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою, без рішень органів місцевого самоврядування чи цивільного правових угод, укладених згідно чинного законодавства, що є порушенням статтей 125, 126 Земельного кодексу України.

18.02.2014 Державною інспекцією сільського господарства в Івано-Франківській області, у відповідності до обставин встановлених при перевірці додержання вимог земельного законодавства, внесено ОСОБА_1 припис за №04-01.29/38/1 про усунення порушень земельного законодавства.

Згідно частини 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно частини 2 статті 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Згідно статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (частина 1). Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади (частина 2). Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї) (частина 3).

У відповідності до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 даного Кодексу встановлено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України.

Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Відповідно статті 2 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є: забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Згідно частини 1 статті 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України за №104 від 19.02.2013, відповідно до статті 144 Земельного кодексу України, абзацу третього частини першої статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" , частин сьомої та восьмої статті 7, статті 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" , підпункту 7.42 підпункту 7 пункту 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України , затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 500, затверджено Порядок оформлення, вручення (надсилання) приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства, який встановлює процедуру оформлення, вручення (надсилання) приписів керівникам юридичних осіб та фізичним особам (у тому числі керівникам суб'єктів господарювання та фізичним особам - підприємцям), які вчинили порушення земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності (далі - порушення земельного законодавства), реєстрації приписів, здійснення контролю за виконанням приписів.

Оскільки, вказаними нормами права не передбачено вчинення будь-яких інших дій, ніж винесення припису, відповідачем самостійно будь-які дії, які в розумінні статтей 3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України є діями суб'єкта владних повноважень та встановлюють, змінюють чи припиняють правовідносини, визначають обов'язки, то відсутні підстави вважати вчинені відповідачем дії таким, що можуть порушувати права та свободи позивача. Всі вчинені відповідачем дії є невіддільними від дій пов'язаних із складанням акта перевірки та оскаржуваного припису і самостійно спірних правовідносин не створюють. А тому, в задоволенні позовних вимог в частині визнання дії відповідача, пов'язаних із складанням оскаржуваного припису, неправомірними, слід відмовити.

Суд, розглянувши позовні вимоги в частині скасування припису Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області за №04-01.29/38/1 від 18.02.2014, встановив наступне.

29.12.1993 рішенням Старокривотульської сільської ради ОСОБА_7 (матері позивача) надано у приватну власність у селі Красилівка земельну площею 0, 25 га - для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, та земельну ділянку площею 0, 27 га - для ведення особистого селянського господарства.

У 2009 році Державним комітетом із земельних ресурсів України видано довідку про присвоєння кадастрового номера земельній ділянці по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

В 2012 році виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) та для ведення особистого селянського господарства та території АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 є спадкоємцем по заповіту своєї матері - ОСОБА_7, який складено 10.11.2012 (а. с. 48).

Таким чином, ОСОБА_1 має у користуванні земельну ділянку із житловим будинком по АДРЕСА_1

Згідно висновку будівельно-технічної експертизи за №2/08/15 (а. с. 104 - 106) конфігурація меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 Івано-Франківської області площею 0, 25 га при нанесенні її на існуючий рельєф зі сторони суміжних землекористувачів ОСОБА_8, ОСОБА_9 та земель загального користування (проїзду) частково змінено у порівнянні із будівельним паспортом, що був виданий забудовнику ОСОБА_10 у 1956 році. Було враховано особливості існуючого рельєфу. Зі сторони землекористувача ОСОБА_6 - конфігурація (форма) лінії межі ділянки наданої для обслуговування житлового будинку та господарських будівель по довжині 38,5 м. п., практично, не змінена (без викривлень та відступів), і є прямою.

Землекористувач ОСОБА_1 користується земельною ділянкою площею 0,25 га у відповідності із наданим на дослідження кадастровим планом. Межу (нанесену в кадастровому плані) із суміжною земельною ділянкою землекористувача ОСОБА_6 - не змінено.

Точка зламу на межовій лінії між землекористувачами ОСОБА_1 (на його кадастровому плані це точка №1) та ОСОБА_6 (на його кадастровому плані це точка №11) розташовано не ідентично. На кадастровому плані ОСОБА_6 ця точка розташована на 16,85 м. п. ближче до дороги, ніж ця ж точка, на кадастровому плані ОСОБА_1

Таким чином, встановлено, що за рахунок зміщення точки зламу на межі між ділянкою ОСОБА_11 та ОСОБА_1 відбулося накладення кадастрового плану земельної ділянки ОСОБА_11 на кадастровий план земельної ділянки ОСОБА_1 Площа накладення становить 0,0118 га.

Фактичний порядок користування земельною ділянкою по вулиці Франка, 81 ОСОБА_1 відповідає технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натрі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) та для ведення особистого селянського господарства на території АДРЕСА_1. Зокрема - наданому у вказаній документації кадастровому плану земельної ділянки.

Досліджена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) та для ведення особистого селянського господарства на території АДРЕСА_1, виготовлена на замовлення ОСОБА_7 відповідає вимогам Земельного кодексу України. Вказана документація має графічну та текстову частину, акти встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки, акт передачі межових знаків на межах земельної ділянки.

Кадастровий план земельної ділянки на 0, 25 га, кадастровий план на 0, 24 га, виготовлені ПП Прикарпатський земельний центр , які є частиною технічної документації виготовлені та погоджені у відповідності із вимогами постанови КМУ Про затвердження порядку розробки проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 26.05.2004 за №677.

При виготовленні ПП Прикарпатський земельний центр кадастрових планів земельних ділянок ОСОБА_1 площею 0,24 га та 0,25 га у 2012 році не було накладення земельних ділянок суміжного землекористувача ОСОБА_6 (його документація на земельну ділянку була виготовлена пізніше - у 2013 році).

Крім того, судом встановлено, що в провадженнях Тисменицького районного суду Івано-Франківської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою , та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою за №352/1358/14-ц та цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Старокивотульської сільської ради, реєстраційної служби Тисменицького районного управлінню юстиції в Івано-Франківській області, ОСОБА_6 про визнання незаконним рішення сільської ради Про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки , визнання недійсним свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку.

Враховуючи викладене, а також те, що між позивачем та ОСОБА_6 існує цивільний спір з приводу права на вказану земельну ділянку, а висновки Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області про використовування ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку загальною площею 0,25 га та ведення особистого сільського господарства 0,24 га без документів, що посвідчують право власності чи право користування земельними ділянками, самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,0047 га без документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою, без рішень органів місцевого самоврядування чи цивільного правових угод, укладених згідно чинного законодавства, та порушення позивачем статтей 125, 126 Земельного кодексу України, є такими, що зроблені всупереч фактичним обставинам, без дослідження наявних у позивача документів, без врахування оспорювання позивачем та суміжним землевласником прав на земельні ділянки, без врахування порушення прав позивача Старокривотульською сільською радою при розгляді землевпорядних документів, що встановлені постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2016, тобто без дотримання вимог визначених частиною 2 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як наслідок, є протиправним та підлягає скасуванню припис Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області за №04-01.29/38/1 від 18.02.2014, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

За таких обставин, заявлений позивачем позов підлягає задоволенню частково.

Частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення частково, позивачем квитанцією за №1З0359 від 03.04.2014 на суму 73, 08 гривень підтверджено сплату судового збору за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області сплачений судовий збір в розмірі 36, 54 гривень.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області за №04-01.29/38/1 від 18.02.2014.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції сільського господарства в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 37952396) сплачений судовий збір в розмірі 36 (тридцять шість) гривень 54 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 07.12.2016.