ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2016 року Справа № 876/7142/16
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,
з участю секретаря судових засідань Гелецького П.В.,
представника відповідача Квасниці Н.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року у справі за позовом приватного підприємства Буд Інвест Ком до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень ,
ВСТАНОВИВ :
У травні 2016 року приватне підприємство Буд Інвест Ком (далі - ПП Буд Інвест Ком ) звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Личаківська ОДПІ) від 13 травня 2016 року:
№ 0000291400, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 4006,00 грн.;
№ 0000301400, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 64795,00 грн.;
№ 0000301400, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток (далі - ПНП) на 123736,00 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року у справі № 813/1795/16 позов було задоволено повністю.
У апеляційній скарзі Личаківська ОДПІ просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову ПП Буд Інвест Ком відмовити.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що Личаківською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Бід Інвест Ком з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з контрагентами за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року на виконання ухвали слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова Теслюка Д.Ю. від 15 лютого 2016 року.
Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 32016140000000013 від 18 січня 2016 року, встановлено, що групою невстановлених осіб, які діяли у співучасті між собою, впродовж 2014-2015 років здійснювалась незаконна діяльність, пов'язана із реєстрацією, придбанням та використанням на підставних осіб, суб'єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності, з метою прикриття незаконної фінансово-господарської діяльності підприємств реального сектору економіки, серед яких ПП Буд Інвест Ком , пов'язаної з незаконним формуванням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з ПНП для подальшого заниження своїх податкових зобов'язань та ухилення від сплати податків, шляхом імітації проведення господарських операцій з придбання (реалізації) товарів (робіт, послуг), а отже згідно з ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України угоди, укладені цими суб'єктами господарювання, мають ознаки нікчемності.
Згідно з представленими до перевірки документами встановлено, що ПП Буд Інвест Ком проводило фінансово-господарську діяльність з ТОВ Агросмарт-70 , ТОВ Немо Етієне , ПП Ромо .
Суми ПДВ згідно з отриманими від ТОВ Агросмарт-70 податковими накладними, включено до складу податкового кредиту ПП Буд Інвест Ком за період, що підлягав перевірці, на загальну суму 68 000 грн. Станом на 15 квітня 2016 року (останній день перевірки) згідно із системою співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту на рівні ДФС в розрізі контрагентів розбіжність між ПП Буд Інвест Ком та ТОВ Агросмарт-70 відсутня.
Згідно з інформаційною базою та базою Податковий блок ТОВ Агросмарт-70 зареєстроване в Личаківській ОДПІ, дата взяття на облік 19 серпня 2014 року, стан 0 - основний платник. Основним видом діяльності є будівництво житлових і нежитлових будівель, директор - ОСОБА_7 Кількість штатних працівників 1 особа. Личаківською ОДПІ 06 листопада 2015 року державному реєстратору надіслано повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (18-ОПП).
Слідчим управлінням фінансових розслідувань головного управління ТУ ДФС у Львівській області щодо ТОВ Агросмарт-70 порушено кримінальне провадження по справі від 29 травня 2015 № ЄРДР 32015140000000115 за ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України.
У податковому обліку ПП Буд Інвест Ком вартість придбаних опоряджувальних робіт у ТОВ Немо Етієне в сумі 73556 грн. відображено у податковій декларації з ПНП підприємства за 2014 рік № 9081074650 від 26 лютого 2015 року та включено до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування ПНП за 2014 рік.
Відповідно до даних АС Податковий блок , стан ТОВ Немо Етієне 8 до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, засновником та директором є ОСОБА_4, за 2014-2015 роки звітність не подавалась. Надані до перевірки документи (договір, кошторис, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані ОСОБА_5
Під час допиту у якості свідка у кримінальному провадженні № 32014140000000282 від 15 грудня 2014 ОСОБА_4 повідомив що жодної господарської діяльності від імені ТОВ Немо Етієне не здійснював, жодних господарських документів не готував, не підписував, податкову звітність не готував та в державні органи не подавав. Сихівським районним судом м. Львова 10.12.2015 року винесено вирок, яким визнано винним ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України.
У податковому обліку ПП Буд Інвест Ком вартість придбаних опоряджувальних робіт у ПП РОМО в сумі 227086,91 грн. враховано при визначенні фінансового результату до оподаткування ПНП та відображено у податковій декларації з ПНП підприємства за 2015 рік №9276088275 від 25 лютого 2016 року.
Відповідно до даних АС Податковий блок стан ПП РОМО , засновником та директором його є ОСОБА_5 Надані до перевірки документи (договір, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані ОСОБА_5
Враховуючи наведене, на переконання податкового органу, неможливо довести факт придбання позивачем послуг та матеріалів у ТОВ Агросмарт-70 , ПП РОМО та ТОВ Немо Етієне , так як наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері. За відсутності факту придбання товарів, робіт, послуг, або в разі якщо придбані товари, роботи, послуги, не призначені для використання у господарській діяльності платника податку та не підтверджено факт понесення витрат у зв'язку з реалізацією товарів, робіт, послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування ПНП навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Представник апелянта у судовому засіданні апеляційного суду підтримала вимоги, викладені у апеляційній скарзі. Просила задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі.
Представник позивача ході апеляційного розгляду заперечив обґрунтованість доводів апелянта, покликаючись на наявність належно оформлених первинних документів та фактичне виконання передбачених договорами з контрагентами робіт.
Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апелянта, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.
Задовольняючи позов ПП Буд Інвест Ком , суд першої інстанції виходив із того, що позивачем на підтвердження обґрунтованості своїх позовних вимог надано суду копії необхідних первинних документів про виконання договору підряду № 21 від 03 липня 2015 року з ТОВ Агросмарт-70 , договору підряду № 2008 від 20 серпня 2015 року з ПП Ромо та договору підряду № 031114 від 03 листопада 2014 року з ТОВ Немо Етієне .
Мета та реальність здійснення позивачем вказаних господарських операцій відповідачем не спростовані. Недоліки первинних документів не можуть слугувати перешкодою для реалізації платником права на податковий кредит та формування витрат.
Податкове законодавство України не ставить в залежність формування (сплату) позивачем податкових зобов'язань від відсутності у контрагентів необхідних умов для ведення господарської діяльності, від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.
Судом не враховано вирок Сихівського районного суду м. Львова від 10 грудня 2015 року по справі № 469/9461/15-к, оскільки такий не стосується періоду та особи керівника ТОВ Немо Етієне щодо часу господарських операцій із позивачем.
Окрім того, відповідачем було порушено п. 8 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28 грудня 2015 № 1204, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254, через присвоєння одного номеру двом різним податковим повідомленням-рішенням.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, лише частково відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, виходячи з такого.
Як безспірно встановлено судом першої інстанції, Личаківською ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ПП Буд Інвест Ком з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках із ПП Проект-Інвест , ТОВ ККМ-Схід , ТОВ Проект-Інвест 1 , ТОВ Проект-Інвест 2 , ТОВ Натура Ексім , ПП Ромо , ПП Ігор та Фабіо , ТОВ Інтеграл менеджмент , ТОВ Аірологісгик , ТОВ Сантехніка та механізація , ТОВ Агросмарт-70 , ТОВ Стеко Інвест-79 , ТОВ Октавія-ЛТД , ТОВ Неаполітана-16 , Прикарпаття Акцент , ТОВ Інтеграл логістик , ТОВ Немо Етієне , ПП Джанго Будсервіс , ПП Львівавторем , ТОВ БК Інстал Плюс , ТОВ Відпочинок в Карпатах , ТОВ Асфалті Тре Б.Н. , ТОВ Будівельне управління Карпатспецбуд , ПП МетІнвест-80 , ТОВ Каскад Карпати-44 , ТОВ Винники-Зерно , ТОВ Яворівський комбікормовий завод , ТОВ Сокар Плюс , ПП Агро-фірма Убині , ТОВ Бастіон Тайм , ТОВ РЗ Консалтинг , ТОВ Будівельний центр Юпітер , ТОВ Будівельний центр Меркурій за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року, за результатами якої складено акт № 72/13-06-14/38892511 від 22 квітня 2016 року та прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення.
На переконання апеляційного суду, суть даного адміністративного спору зводиться до обґрунтованості висновків податкового органу про безтоварність (нереальність) господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ Агросмарт-70 , ПП РОМО та ТОВ Немо Етієне у період, що підлягав перевірці.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами та вимоги до таких документів передбачено приписами п.1.2 ст. 1, п.2.1, 2.4, 2.15, 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, ст. 2, п.3.2 ст. 3, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .
Відповідно до п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно із п. 44.2. ст. 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Положеннями п. 138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконання робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Згідно з п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Відповідно до пп. 139.1.9.п.139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Приписами пп. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно із п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За правилами п. 198.4. ст. 198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.
Положеннями п. 198.6. ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Разом із тим, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.
Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:
неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;
відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;
здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;
відсутність первинних документів обліку.
Таким чином, докази, на які послався позивач на обґрунтування своєї позиції, є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару, надання послуг), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача. Зокрема, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.
Відтак, обставинами, які підлягають перевірці у зв'язку із наведеним, є фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.
Позивачем на підтвердження реальності спірних господарських операцій надано копії:
- договору підряду на поставку товарів, робіт, послуг № 21 від 03 липня 2015 року, укладеного з ТОВ Агросмарт-70 (Підрядник) на виконання робіт з утеплення фасаду на об'єкті за адресою Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Свободи, буд. 20 згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією; видаткової накладної № РН-0000011 від 22 січня 2015 року; видаткової накладної № РН-0000230 від 06 липня 2015 року; акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2015 року; підсумкової відомості ресурсів; акту 1 прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей для використання при виконанні будівельних робіт по договору підряду № 21 від 03 липня 2015 року;
- договору підряду № 2008 від 20 серпня 2015 року, укладеного з ПП Ромо на виконання за рахунок своїх або залучених сил повного комплексу опоряджувальних робіт; довідки про вартість виконаних робіт та витрат за листопад 2015 року; акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 року; підсумкової відомості ресурсів; відомості витрачених ресурсів витрат замовника; акту 1 прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей для використання при виконанні будівельних робіт по договору підряду № 2008 від 20 серпня 2015 року;
- договору підряду № 031114 від 03 листопада 2014 року, укладеного з ТОВ Немо Етієне на виконання за рахунок своїх або залучених сил повного комплексу опоряджувальних робіт; актів № 01, № 02 здачі-приймання робіт; акту 1 прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей для використання при виконанні будівельних робіт по договору підряду № 031114 від 03 листопада 2014 року; акту 2 прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей для використання при виконанні будівельних робіт по договору підряду № 031114 від 03 листопада 2014 року;
- податкових накладних № 270 від 02 вересня 2015 року, № 244 від 28 липня 2015 року, № 239 від 12 серпня 2015 року, № 263 від 27 серпня 2015 року, № 11 від 22 січня 2015 року, № 230 від 06 липня 2015 року, № 237 від 22 липня 2015 року;
- розрахунку № 1 від 28 грудня 2015 року;
- квитанцій про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- ліцензії № 526321 ДАБІ України;
- декларації про початок виконання будівельних робіт від 12 листопада 2013 року;
- декларації про початок виконання будівельних робіт від 30 жовтня 2014 року;
- банківських виписок;
- податкових декларацій з податку на прибуток підприємств звітний період 2014 року, 2015 року;
- договорів купівлі - продажу квартири.
Відповідачем не заперечується фактичне виконання робіт, зазначених у наданих позивачем первинних документах, до повноти та правильності оформлення яких у податкового органу зауважень не було.
Разом із тим, відповідно до вироку Сихівський районний суд м.Львова від 10 грудня 2015 року у справі № 464/9461/15-к Кривяк С.І. визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України, оскільки у грудні 2014 року він здійснив реєстрацію на себе ТОВ Немо Етіене з метою прикриття незаконної діяльності та використання цього суб'єкта господарювання для створення видимості фінансово-господарської діяльності, незаконного обернення безготівкових коштів в готівкові, здійснення документального оформлення нібито проведених операцій з купівлі-продажу товарів (надання послуг, виконання робіт), чим вчинив співучасть з невстановленими слідством особами у фіктивному підприємництві.
Окрім того, відповідно до вироку Сихівський районний суд м. Львова від 29 червня 2016 року у справі № 464/4809/16-к ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України, оскільки він спільно із ОСОБА_8 у період з серпня 2014 року по грудень 2015 року з метою приховування злочинної діяльності, направленої на здійснення імітації фінансово-господарської діяльності та незаконного обернення безготівкових коштів в готівкові та прикриття незаконної господарської діяльності, організував групу осіб, які у період з серпня 2014 по грудень 2015 року з метою прикриття незаконної діяльності зареєстрували (як на себе, так і на спеціально підібраних осіб, з числа малозабезпечених місцевих мешканців) та використали низку фіктивних підприємств, зокрема, ТОВ Агросмарт-70 , ТОВ Немо Етієне . При цьому жодної господарської діяльності від імені підприємств не здійснювали, а фактично володіючи реквізитами даних підприємств, маючи в розпорядженні установчі документи та печатки зазначених фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, виготовили документи із використанням даних суб'єктів підприємницької діяльності, які у подальшому використовували для прикриття незаконної діяльності, створюючи видимість здійснення фінансово-господарської діяльності.
Окрім цього, для реалізації своїх злочинних намірів ОСОБА_7 17 серпня 2014 створив ТОВ Агросмарт-70 та призначив себе на посаду директора, достовірно знаючи, що не буде здійснювати організаційно-розпорядчі функції керівника, а лише документально буде числитися службовою особою.
При цьому апелянт наполягає на тому, що згідно з інформаційною базою та базою Податковий блок ТОВ Агросмарт-70 , основним видом діяльності якого є будівництво житлових і нежитлових будівель, має одного штатного працівника - директора ОСОБА_7 06 листопада 2015 року державному реєстратору надіслано повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (18-ОПП). Відповідно до даних АС Податковий блок ТОВ Немо Етієне відсутнє за місцезнаходженням, засновником та директором є ОСОБА_4, за 2014-2015 роки звітність не подавалась.
На переконання апеляційного суду, статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, а господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Тому слід погодитися із доводами податкового органу про те, що ТОВ Агросмарт-70 та ТОВ Немо Етієне не вели господарської діяльності, а укладені ними угоди з ПП Буд Інвест Ком носили безтоварний характер і безпідставно були відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача.
Додатково апеляційний суд звертає увагу на те, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи на підтвердження реальності господарських відносин із вказаними контрагентами датовані після початку використання ТОВ Агросмарт-70 та ТОВ Немо Етієне у протиправній діяльності.
Щодо покликань суду першої інстанції на порушення приписів п. 8 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 № 1204, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254, через присвоєння одного номеру двом різним податковим повідомленням-рішенням, то такий формальний недолік оспорюваних повідомлень-рішень сам по собі не може бути підставою для їх скасування, оскільки не впливає на суть самого рішення.
Разом із тим, оцінюючи висновки суду першої інстанції у частині позовних вимог ПП Буд Інвест Ком , що стосуються висновків податкового органу щодо господарських відносин із ПП РОМО апеляційний суд виходить із такого.
Позивачем на підтвердження реального характеру вказаних господарських відносин було представлено копії договору підряду № 2008 від 20 серпня 2015 року; довідки про вартість виконаних робіт та витрат за листопад 2015 року; акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 року; підсумкової відомості ресурсів; відомості витрачених ресурсів витрат замовника; акту 1 прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей для використання при виконанні будівельних робіт по договору підряду № 2008 від 20.08.2015 року та ін. до правильності оформлення яких у податкового органу зауважень немає, а фактичне здійснення передбачених цим договором будівельних робіт на об'єкті позивача податковим органом не заперечується.
Таким чином, подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.
При цьому обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного, випливає із приписів ч. 2 ст. 71 КАС України.
Покликання податкового органу у обґрунтування своїх висновків на показання ОСОБА_5, дані у якості свідка у ході кримінального провадження № 32014140000000282 від 15 грудня 2014 року, на переконання апеляційного суду, не можуть бути взяті до уваги, оскільки матеріали справи не містять копії відповідного протоколу допиту і на пропозицію надати його суду представник відповідача заперечила таку можливість. Окрім того, протоколи допиту свідків не є допустимими доказами в розумінні КАС України. Обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.
Однак, інших належних та допустимих доказів на обґрунтування своєї позиціє податковим органом ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції надано не було.
З урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов висновку, що у цій частині доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування постанови суду першої інстанції та відмови у задоволення відповідних позовних вимог ПП Буд Інвест Ком .
Таким чином, виходячи із наданого податковим органом розрахунку накладених оспорюваними податковими-рішеннями штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 243-244 т.1), апеляційний суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог ПП Буд Інвест Ком шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Личаківської ОДПІ від 13 травня 2016 року № 0000301400 у частині збільшення суму грошового зобов'язання з ПНП на 40875, 80 грн.
Розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи слід здійснити у відповідності до вимог ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ :
апеляційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити частково.
Скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року у справі № 813/1795/16 та прийняти нову, якою позов приватного підприємства Буд Інвест Ком задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 13 травня 2016 року № 0000301400 у частині збільшення суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 40875 (сорок тисяч вісімсот сімдесят п'ять) грн. 80 коп.
У задоволенні решти позовних вимог приватного підприємства Буд Інвест Ком .
Присудити на користь приватного підприємства Буд Інвест Ком за рахунок бюджетних асигнувань Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області 613 (шістсот тринадцять) грн. 35 коп. сплаченого судового збору.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді В.П.Дякович
Л.П.Іщук
Постанова у повному обсязі складена 08 грудня 2016 року.
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.12.2016 |
Оприлюднено | 14.12.2016 |
Номер документу | 63256873 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Онишкевич Тарас Володимирович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Онишкевич Тарас Володимирович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Онишкевич Тарас Володимирович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Онишкевич Тарас Володимирович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Гавдик Зіновій Володимирович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Гавдик Зіновій Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні