Рішення

від 23.11.2016 по справі 265/3607/16-ц

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа №265/3607/16-ц

Провадження №2/265/1491/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2016 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Міхєєвої І.М.,

за участю секретаря судового засідання - Байрачної І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна фірма Даная про стягнення втрат від інфляції та 3% річних,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до ТОВ Даная про стягнення витрат від інфляції та 3% річних, який 21 жовтня 2016р. було уточнено. В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що згідно з рішенням Орджонікідзевського районного суду 20 грудня 2012 року та рішенням Донецького апеляційного суду від 04 березня 2013 року, з ТОВ «Даная» на її користь було стягнуто ринкова вартість частки майна ТО «ТФ «Даная» , пропорційна 23,06%, що складає суму 217230,00 грн.; втрати від інфляції та 3% річних станом на 30 листопада 2012 року в сумі 106399,25 грн; витрати на проведення комплексної судово-економічної та будівельно- технічної експертизи в сумі 5052,91 грн; судовий збір за подання позову в розмірі 2172 грн; судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 544,02 грн, всього 331398,18 гривень. На підставі виконавчого листа, виданого Орджонікідзевським районним судом місто Маріуполя 14 березня 2013 року, відкрите виконавче провадження на виконання зазначених рішень суду. Однак, сума боргу, встановлена судовими рішеннями, на час звернення до суду з вказаним позовом, відвідачем повністю не сплачена. Таким чином, станом на 04 березня 2013 року, грошове зобов'язання ТОВ «Даная» перед ОСОБА_1, з урахуванням інфляційних витарт та 3% річних, становить суму 331398,18 гривень. Зазначила, що заявлену фінансову спроможність здійснювати щомісячні платежі в сумі 27615,52 гривень, відповідач не виконав. Фактично, платежі здійснювалися не кожного місяця і в значно меншій сумі. Станом на 09 червня 2016 року, майже за три з половиною роки, боржником виконано грошове зобов'язання тільки на 52,65% та сплачено - 174470,03 грн.

Посилаючись на діюче законодавство просила стягнути з відповідача на її користь інфляційні втрати за неналежне виконання грошового зобов'язання за період з 01 грудня 2012 року по 30 вересня 2016 року в сумі -148 742,66 грн, та 3% річних в сумі 16 158,65 грмвень, за період з 01 грудня 2012 року по 27 жовтня 2016 року, а всього 164 901,31 гривень, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1649,01 гривень. Також просила повернути надмірно сплачений судовий збір.

Представники позивачки за довіреністю ОСОБА_2 та за договром ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним в позові, а також надали суду відповідний розрахунок. Просили позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4, діючий на підставі довіреності, позовні вимоги визнав частково, а саме щодо розміру нарахованих позивачем сум інфляційних витрат та трьох процентів річних, надав контррозрахунок заборгованості.

Вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за наступних підстав.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 20 грудня 2012 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ Даная про стягнення вартості частини майна товариства та неодержаних доходів, задоволені частково, стягнуто з ТОВ Даная на користь ОСОБА_1 визначена ринкова вартості частки майна ТОВ Даная у розмірі 217 230 грн., а також судові витрати, в решті позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 04 березня 2013 року, рішення суду першої інстанції частково скасовано, стягнуто з ТОВ Даная на користь ОСОБА_1, індекс інфляції та 3% річних у розмірі 106 399,25 гривень, а також витрати за проведення експертиз в сумі 5052,91 грн. та судові витрати. Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 20 грудня 2012 року, в частині стягнення з ТОВ Даная на користь ОСОБА_1 ринкової вартості частки майна ТОВ Даная у розмірі 217 230, 0 гривень та судових витрат залишено без змін. (а.с.16-20)

Вказаним рішенням апеляційного суду, встановлено, що у ТОВ Даная виник обов'язок сплатити користь ОСОБА_1 вартість частини майна товариства, пропорційну її частці у статутному фонді товариства та фактично встановлено порушення товариством грошового зобов'язання перед ОСОБА_1

18 березня 2013 року Лівобережним ВДВС м. Маріуполя, на підставі виконавчого листа за №2-2190/11, виданого 14 березня 2013 Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя, про стягнення з ТОВ Торговельна фірма Даная на користь ОСОБА_1 визначену ринкову вартість частки майна ТОВ Торговельна фірма Даная пропорційну 23,06% у розмірі 217230грн., судовий збір у розмірі 2172 грн., індекс інфляції та 3% річних у розмірі 106399,25грн., витрати, пов'язані з проведенням комплексної судово-економічної та будівельно-технічної експертизи у розмірі 5052,91грн., та судовий збір за апеляційну скаргу у розмірі 544,02грн., а всього 331398 гривень 18 копійок, відкрите виконавче провадження. (а.с.21,27)

За повідомленням Лівобережного ВДВС м.Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області від 14 листопада 2016 року, в ході виконання вказаного виконавчого провадження державним виконавцем з заарештованих рахунків боржника стягнуті грошові кошти, які розподілені відповідно до ст.44 Закону України "Про виконавче провадження" та перераховані на рахунок стягувача відповідно до платіжних доручень, всього на суму 182 051,86 грн. Залишок боргу станом на 15 листопада 2016р. складає 131 346,32 гривень. Також надані відомості про дати платіжних доручень та суми перераховані на рахунок стягувача.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію і передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Ці підстави зазначені у статтях 599, 600, 604- 609 ЦК України.

Відповідно до усталеної судової практики, наявність судового рішення про задоволення вимог про стягнення суми боргу, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє стягувача права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК.

Ця правова позиція підтверджена і судовою практикою Верховного Суду України (Постанова Верховного Суду України від 20 грудня 2010 р. у справі № 3-57гс10, від 4 липня 2011 р. у справі № 3-65гс11, від 12 вересня 2011 р. у справі № 3-73гс11, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 3-89гс11, від 14 листопада 2011 р. у справі № 3-116гс11, від 23 січня 2012 р. у справі № 6-2739цс15 від 21 вересня 2016, у справі 36-1252 цс 16 від 21 вересня 2016)

Таким чином, судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду, рішення Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 20 грудня 2012 року та рішення Апеляційного суду Донецької області від 04 березня 2013 року, відповідачем повністю не виконане. Отже має місце неналежне виконання зобов'язання.

За приписами ч.1 ст. 625 ЦК України , боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Вимога про сплату трьох відсотків річних від простроченої суми, так само як й інфляційних нарахувань, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу стягувача шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з вище вказаними судовими рішеннями, сума відшкодування витрат, пов'язаних з стягненням боргу та втрат від несвоєчасного виконання грошового зобов'язання, складає 114178,18 гривень, виходячи з розрахунку 331398,18 грн. - 217230,0 грн. = 114178,18 грн. Вказана сума представником відповідача не оспорювалась. Період прострочення зобов'язання, встановлений попередніми судовими рішеннями становив з липня 2008 року по 30 листопада 2012 року. Тому датою прострочення грошового зобов'язання по за даним позовом є 01 грудня 2012 року.

Уточнюючи позовні вимоги ОСОБА_1 просила застосувати інфляційну складову з урахуванням попередніх судових рішень за період з 01 грудня 2012 року по 30 вересня 2016 року та три відсотки річних з 01 грудня 2012 року по 27 жовтня 2016 року.

Відповідно до ст. 534 ЦК України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу.

В матеріалах справі наявні виписки по картрахунках позивача, в яких зазначені суми та дати часткових платежів здійснених відповідачем за період з 04 березня 2013 року по 15 червня 2016 року. (а.с.63-76), відповідно до яких 13 лютого 2015 року відповідачем була погашена сума 41363,64 гривні, тобто обов'язки першої та другої черги та розпочато погашення основного боргу. (а.с.70)

Згідно наданого позивачем уточненого розрахунку, сума втрат від інфляції за період з 01 грудня 2012 року по 30 вересня 2016 року, з урахуванням часткових платежів складає 148 742,66 грн.; сума 3% річних від простроченої суми за період з 01 грудня 2012 року по 27 жовтня 2016 року складає 16 158,65 грн. (а.с.87-89). Вказаний розрахунок судом перевірений.

Так, судом встановлено, що періоди за які нараховувались інфляційні витрати та річні відсотки визначалися позивачем з дати зарахування платежу на її картковий рахунок № НОМЕР_1 в ОСОБА_5 Аваль, (а.с. 63-76)

Індекси інфляції розраховані на підставі інформації, опублікованої центральним органом виконавчої влади з питань статистики в газеті Урядовий кур'єр .

Крім того, індекс інфляції розрахований не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачувалась з 1 по 15 день відповідного місяця, індексувалася з урахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачувалась з 16 по 31 день місяця, розрахунок починався з наступного місяця. Та аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з урахуванням цього місяця.

Розрахунок трьох відсотків річних здійснений за кожен день прострочення за формулою: сума боргу х 3 % / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення.

Судом встановлено, що наданий позивачем розрахунок відповідає порядку нарахування інфляційних витрат та трьох відсотків річних, встановленому Постановами Верховного Суду України та Вищого Господарського Суду України та повністю узгоджуються з Рекомендаціями щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ , викладених в листі Верховного суду України від 03.04.97 р. №62-97р.

На підставі викладеного, з відповідача, як особи відповідальної за прострочення виконання зобов'язання, підлягає стягненню сума втрат від інфляції за період з 01 грудня 2012 року по 30 вересня 2016 року в розмірі 148 742,66 грн.; сума 3% річних від простроченої суми за період з 01 грудня 2012 року по 27 жовтня 2016 року - 16 158,65 грн. В загальному розмірі 164 901,31 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з ТОВ Даная на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1649,01 грн.

При зверненні до суду ОСОБА_1 було сплачено судовий збір в сумі 1800,13 грн. У зв'язку зі зменшенням позивачкою позовних вимог, сплаті підлягає стягненню судовий збір в сумі 1649,01 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом .

З урахуванням переліченого суд вважає необхідним повернути позивачці повернути судовий збір в сумі 151,12 грн.

Керуючись ст.ст. 88 , 213-215 ЦПК України , суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна фірма Даная про стягнення втрат від інфляції та 3% річних - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна фірма Даная код ЄДРПОУ 24459341 на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_2 суму втрат від інфляції за період з 01 грудня 2012 року по 30 вересня 2016 року в розмірі 148 742,66 грн. та 3% річних за період з 01 грудня 2012 року по 27 жовтня 2016р. в розмірі 16 158,65 грн., а всього - 164 901 (сто шістдесят чотири тисячі дев'ятсот одна) гривня 31 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна фірма Даная код ЄДРПОУ 24459341 на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 1649,01 грн.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у місті Маріуполі Донецької області повернути ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_2, надмірно сплачений судовий збір в розмірі 151,12 грн., який було сплачено за квитанцією № 0.0.569659744.1 від 17 червня 2016 року на рахунок р/р: 31219206700054; отримувач коштів: Маріуполь УК/ Орджонікідзевський районний суд ; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989721; банк отримувача: ГУ ДКCУ у Донецькій області; код банку отримувача (МФО): 834016.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його оголошення або у разі неприсутності сторін під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: І.М.Міхєєва