22-ц/775/1366/2014(м)
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2014 року м. Маріуполь
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Баркова В.М.,
суддів Ткаченко Т.Б.,
ОСОБА_1,
при секретарі Бєльченко Б.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі апеляційну скаргу дочірнього підприємства Ілліч-Агро Донбас публічного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча на рішення Володарського районного суду Донецької області від 21 липня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до дочірнього підприємства Ілліч-Агро Донбас публічного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча про передачу доходів від безпідставно використаної земельної ділянки, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2014 року позивач ОСОБА_2 звернувся д осуду із позовом до відповідача дочірнього підприємства Ілліч-Агро Донбас публічного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча про передачу доходів від безпідставно використаної земельної ділянки, відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Посилався на те, що є власником земельної ділянки площею 14,540 га на території Касянівської сільської ради Володарського району Донецької області. До 2007 року належна йому земельна ділянка знаходилася в оренді у публічного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча . Після закінчення строку оренди він відмовився укладати новий договір з дочірнім підприємством Ілліч-Агро Донбас публічного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча та вважав попередній договір продовженим на новий строк. В травні 2011 року він дізнався про існування договору оренди власної земельної ділянки з відповідачем, який пройшов державну реєстрацію. Рішенням Володарського районного суду Донецької області 06 листопада 2012 року цей договір оренди визнано неукладеним, а рішенням цього ж суду від 08 липня 2013 року - скасовано його державну реєстрацію. Вважав, що відповідач без достатньої правової підстави з 2007 року по 2013 рік користувався його земельною ділянкою в зв'язку з чим завдав йому матеріальної шкоди у вигляді неотриманого прибутку. Просив стягнути з відповідача всі доходи за період 2007-2013 роки натуроплатою у співвідношенні 40% ячменю та 60% пшениці і 100 000 грн. у відшкодування моральної шкоди. Також просив стягнути з відповідача витрати по оплаті судової почеркознавчої експертизи та експертизи технічного дослідження документів в сумі 2 034 грн. 12 коп. понесених ним в іншій справі.
Рішенням Володарського районного суду Донецької області від 21 липня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з дочірнього підприємства Ілліч-Агро Донбас публічного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча на користь ОСОБА_2 в натурі дохід від володіння без достатньої правової підстави належними ОСОБА_2 земельними ділянками площею 5,61 га та 4,59 га, розташованими на території Касянівської сільської ради Володарського району Донецької області за 2012-2013 роки, а саме: 40891 кг пшениці та 7098 кг ячменю, а також стягнуто 60,90 грн. у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника дочірнього підприємства Ілліч-Агро Донбас публічного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча ОСОБА_3, яка просила скаргу задовольнити, пояснення позивача ОСОБА_2, який просив залишити рішення суду без змін, дослідивши письмові матеріали справи в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду в частині задоволення позовних вимог скасувати та в задоволенні цих вимог відмовити з таких підстав.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення або зміни рішення у разі порушення або неправильного застосування норм матеріального або процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги про передачу доходів від безпідставно використаної земельної ділянки, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач з 2012 року знав про користування земельними ділянками позивача без достатніх правових підстав і тому зобов'язаний передати усі отримані доходи позивачеві, які суд визначив на підставі даних відділу статистики.
Проте повністю з таким висновком суду погодитися не можна.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку є власником земельних ділянок кадастрові номери 1421783300:07:000:0691, 1421783300:07:000:0690, 1421783300:07:000:1368, 1421783300:07:000:1367 та 1421783300:07:000:1369 площею 5,160 га, 4,590 га, 1,660га, 0,780 га та 2,350 га відповідно, розташованих на території Касянівської сільської ради Володарського району Донецької області (а.с. 11).
Рішенням Володарського районного суду Донецької області від 26 вересня 2013 року, яке набрало законної сили, зазначену земельну ділянку позивача витребувано у дочірнього підприємства Ілліч-Агро Донбас публічного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча як безпідставно набуту.
При цьому судом було встановлено, що дочірнє підприємство Ілліч-Агро Донбас користувалося цією ділянкою безпідставно, оскільки договір оренди землі № 507, який був зареєстрований 20 грудня 2007 року, та акт приймання-передачі земельної ділянки позивача підписані не ним, а іншою особою (а.с. 5-6).
Згідно із ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином з тексту зазначеного рішення вбачається, що відповідач безпідставно користувався земельною ділянкою позивача з грудня 2007 року і ця обставина доказуванню у даній справі не підлягає, оскільки встановлена щодо тих самих сторін.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Статтею 1214 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.
У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
Статтею 157 ЗК України визначено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.
Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284.
Відповідно до п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, відшкодуванню підлягають: вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво; вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень; вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень; вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд; понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи; інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані*.
При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.
Пунктом 2 зазначеного Порядку встановлено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.
До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.
Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій (п. 5 Порядку).
Втім, з пояснень позивача в судовому засіданні апеляційного суду та матеріалів справи не вбачається, що розрахунок збитків ним здійснювався з урахуванням положень Порядку.
З огляду на те, що позивач мав довести у суді не тільки протиправну поведінку відповідача, а й наявність шкоди, розмір якої у встановленому законом порядку ним не визначено, апеляційний суд вважає, що ухвалене судом першої інстанції в цій частині необхідно скасувати та в задоволенні цих позовних вимог відмовити в зв'язку з їх недоведеністю.
Оскільки апеляційна скарга містить доводи лише щодо незаконності ухваленого рішення в частині задоволення вимог про передачу доходів від безпідставно використаної земельної ділянки, в іншій частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядається.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу дочірнього підприємства Ілліч-Агро Донбас публічного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча - задовольнити частково.
Рішення Володарського районного суду Донецької області від 21 липня 2014 року в частині задоволення позовних вимог про передачу доходів від безпідставно використаної земельної ділянки - скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до дочірнього підприємства Ілліч-Агро Донбас публічного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча про передачу доходів від безпідставно використаної земельної ділянки - відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді
Суд | Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь) |
Дата ухвалення рішення | 17.09.2014 |
Оприлюднено | 13.12.2016 |
Номер документу | 63283071 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)
Барков В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні