Рішення

від 23.11.2016 по справі 404/1956/16-ц

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/1956/16-ц

Номер провадження 2/404/1686/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року Кіровський районний суд міста Кіровограда

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Муравйової С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк , до ОСОБА_1, про стягнення кредитної заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Публічним акціонерним товариством Укрсоцбанк подано позов про стягнення з ОСОБА_1 442828,14 грн. заборгованості, що виникла з договору кредиту № 420/186-САФ03.16-2 від 30.03.2006 року, яка складається з: заборгованості по кредиту в сумі 103725,86 грн., заборгованості по сплаті відсотків в сумі 144527,88 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 55153,34 грн., пеня за несвоєчасне повернення відсотків в сумі 57581,78 грн., інфляційні втрати за кредитом в сумі 40038,18 грн. та інфляційні втрати за відсотками в сумі 41801,09 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав суду клопотання (вх. № 15358 від 17.05.2016 року; вх. № 21194 від 04.07.2016 року; вх. № 25391 від 08.08.2016 року) про розгляд справи без його участі, вимоги підтримав в повному обсязі (а.с. 31-32, 38, 53).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 26.07.2016 року (а.с. 50) визнано явку представника позивача публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк в судове засідання є обов'язковою, для надання пояснень по справі, проте вимоги ухвали суду позивачем не виконано.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи 16.05.2016 року, 26.07.2016 року, 22.08.2016 року, 24.10.2016 року повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (24, 35, 56, 79). В судове засідання, призначене на 20.09.2016 року та 23.11.2016 року відповідач також не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, судові повістка у даній справі, повернуті на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 71, 88). Представник відповідача ОСОБА_1, адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні 24.10.2016 року проти задоволення позовних вимог заперечила, просила застосувати строки позовної давності та відмовити в задоволенні позову, про що надала суду письмову заяву (а.с. 42). Також подала до суду письмові заперечення (а.с. 81), в обґрунтування яких зазначено, що кошти за кредитним договором відповідач не отримував, оскільки вони були перераховані банком на підставі розпорядження заступника керуючого на рахунок № 26000301010015 в АКБ Трансбанк Товариства з обмеженою відповідальністю Гармонія , код 32751834, МФО 300089. ОСОБА_3 відомо, що посадові особи Товариства з обмеженою відповідальністю Гармонія притягувалися до кримінальної відповідальності за шахрайство - заволодіння шляхом обману коштами банку, які були перераховані товариству на виконання вказаного розпорядження. Крім того, за рішенням суду звернуто стягнення на заставне майно за договором кредиту № 420/186-САФ03.16-2 від 30.03.2006 року - автомобіль SEAT Ibiza. Після чого транспортний засіб був вилучений у Товариства з обмеженою відповідальністю Гармонія і реалізований працівниками банку. Але в розрахунку заборгованості даних про погашення кредиту за рахунок реалізації автомобіля також немає. В судове засідання, призначене на 23.11.2016 року представник відповідача не з'явилась, подала до суду заяву (вх. № 39229 від 23.11.2016 року) про розгляд справи без її участі, з врахуванням заяви про застосування строків позовної давності та наданих письмових заперечень (а.с. 89).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, адвоката ОСОБА_2, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

Між публічним акціонерним товариством Укрсоцбанк (правонаступник Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку Укрсоцбанк , а.с. 15-16) та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 420/186-САФ03.16-2 від 30.03.2006 року (далі - Договір), за п.п. 1.1., 1.2. якого банк зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 147300,00 грн. на придбання автомобіля, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 16 % річних, а відповідач зобов'язався повернути кредит до 29.03.2012 року, що узгоджено сторонами в п. 1.1.1. цього договору (а.с. 6-9).

Згідно пункту 2.1. Договору видача кредиту проводиться шляхом оплати з позичкового рахунку розрахункового документа позичальника на цілі, визначені пунктом 1.2. цього Договору. Момент (днем) надання кредиту вважається день перерахування з позичкового рахунку коштів в повній сумі кредиту (пункт 2.2. Договору).

Пунктом 2.4. Договору визначено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в гривнях в останній робочий день поточного місяця за фактичну кількість днів в період (28-29-30-31/360), за період з останнього робочого дня попереднього місяця в передостанній робочий день та не враховується день погашення кредиту.

Згідно п. 2.4.1. Договору сплата процентів здійснюється у валюті кредиту на рахунок № 22082420230361 в Кіровоградської обласної філії не пізніше 20 (двадцять) числа місяця наступного за звітним. У випадку, якщо 20 (двадцять) число місяця є неробочим днем, то позичальник зобов'язаний сплатити суму нарахованих процентів, згідно з пунктом 2.4. цього Договору у попередній робочий день.

Погашення заборгованості позичальників за цим договором здійснюється в наступній черговості: прострочена заборгованість за нарахованими процентами; прострочена заборгованість за кредитом; строкова заборгованість за нарахованими процентами; строкова заборгованість за кредитом; пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів; інші штрафні санкції (пункт 2.5. Договору).

Даний договір за своєю правовою природою є кредитним договором.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором, що підтверджується матеріалами справи, а саме: меморіальним ордером № 4 від 30.03.2006 року (а.с. 10).

Між тим взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав повернення кредиту та відсотків за його користування в терміни, передбачені Договором не забезпечив, внаслідок чого перед позивачем станом на 26.02.2016 року виникла заборгованість в сумі 442828,14 грн., яка складається з заборгованості по кредиту в сумі 103725,86 грн., заборгованості по сплаті відсотків в сумі 144527,88 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 55153,34 грн. та пеня за несвоєчасне повернення відсотків в сумі 57581,78 грн., на підставі статей 610, 611 Цивільного кодексу України та відповідно до пункту 4.1. Договору, а також інфляційні втрати за кредитом в сумі 40038,18 грн. та інфляційні втрати за відсотками в сумі 41801,09 грн. на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

На даний час кредитна заборгованість відповідачем не погашена.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Не визнаючи позовні вимоги про стягнення кредитної заборгованості за договору кредиту № 420/186-САФ03.16-2 від 30.03.2006 року, представник відповідача ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2, зокрема, просить застосувати строки позовної давність (а.с. 42).

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Пунктом 1.1.1. Договору сторони визначили та погодили кінцевий термін повернення основної суми заборгованості до 29.03.2012 року на умовах визначених цим Договором.

Разом з тим, Верховним Судом України в постанові від 19.03.2014 року (справа № 6-14-цс 14) висловлена правова позиція, що відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (статті 257 Цивільного кодексу України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (статті 261 Цивільного кодексу України), а не закінченням строку дії договору.

З розрахунку вимог банку у зв'язку з неповерненням ОСОБА_1 кредитної заборгованості за кредитним договором № 420/186-САФ03.16-2 від 30.03.2006 року (а.с. 5) вбачається, що останній платіж відповідач здійснив 17.08.2006 року в сумі 2045,83 грн.

Також 09.08.2007 року за вищевказаним Договором здійснено платіж в сумі 35390,82 грн., який, як зазначає відповідач, здійснено за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна. Проте доказів того, що судом прийнято рішення, яке набрало законної сили, про звернення стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль марки SEAT Ibiza, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 420/186-САФ03.16-2 від 30.03.2006 року, суду не надано. Таким чином, останній платіж за Договором ОСОБА_1 здійснив 09.08.2007 року.

Публічним акціонерним товариством Укрсоцбанк подано до суду позов 23.03.2016 року, про що свідчить відмітка на конверті (а.с. 18 на звороті), тобто після спливу трьохрічного строку позовної давності зважаючи на кінцевий термін повернення основної заборгованості, узгоджений сторонами в договорі (29.03.2012 року).

Таким чином, враховуючи викладене, заперечення представника відповідача, мотивовані спливом строку позовної давності, суд вважає за необхідне до позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості за договором кредиту № 420/186-САФ03.16-2 від 30.03.2006 року застосувати строк позовної давності, а тому в задоволенні позову відмовити.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 253, 256, 257, 267, 526, 536, 530, 549, 610, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88, 213-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк , до ОСОБА_1, про стягнення кредитної заборгованості, відмовити в повному обсязі.

Судові витрати залишити по фактично понесеними позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіровського Л. Д. Кулінка

районного суду

м.Кіровограда