Ухвала

від 07.12.2016 по справі 127/1660/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/1660/16-к

Провадження №11-кп/772/1114/2016

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого-судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 на вирок Вінницького міського суду від 22 червня 2016 року, яким:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївки Донецької області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, має неповнолітню дитину, непрацюючого, незареєстрованого, проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 27 лютого 1990 року Староміським районним судом м. Вінниці за ч. 1 ст. 81 КК України (1960 р.) до двох років виправних робіт з відрахуванням 20 % щомісячно із заробітної плати в дохід держави; 19 травня 1994 року Вінницьким обласним судом за ст. 86-1; ст. 17, ч. 4 ст. 81; ст. 42 КК України (1960 р.) до десяти років позбавлення волі у ВТК суворого режиму з конфіскацією майна, вирок переглянуто 14 липня 1994 року Верховним Судом України, засуджено за ст. 86-1; ст. 17, ч. 4 ст. 81, ст. 44; ст. 42 КК України (1960 р.) до шести років позбавлення волі у ВТК суворого режиму з конфіскацією майна; 23 травня 2001 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ст. 212, ч. 2 ст. 81, ст. 42 КК України (1960 р.) до трьох років позбавлення волі у ВТК суворого режиму з конфіскацією майна, згідно з постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 28 серпня 2002 року умовно-достроково звільненого на сім місяців двадцять три дні; 04 березня 2005 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 1 ст. 188 КК України до двох років позбавлення волі з іспитовим строком на два роки із застосуванням ст. 76 КК України; 08 вересня 2011 року Староміським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, звільненого 11 червня 2014 року в зв`язку із застосуванням амністії, визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Вирішено питання з речовими доказами та витратами за проведені експертизи.

з участю секретаря: ОСОБА_8 ,

прокурора: ОСОБА_9 ,

захисника: ОСОБА_6 ,

обвинуваченого : ОСОБА_7

В С Т А Н О В И В:

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 22.06.2016 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК Українита призначено покарання за ч. ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України- у виді 3 років позбавлення волі.

З вироку суду першої інстанції вбачається, що 30 грудня 2015 року, приблизно, о 02.50 год. обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи неподалік будівельного майданчика ЖБК «Сімейний», що по вул. К. Маркса, 38 в м. Вінниці, вирішив таємно викрасти чуже майно, яке знаходиться на території вказаного будівництва. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих спонукань, керуючись жагою до наживи, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, обвинувачений ОСОБА_7 через пошкоджену частину паркану незаконно проник на огороджену територію вказаного будівництва, де побачив електрокабелі КГ 4х35, які були під`єднані до кранів. За допомогою інструментів, які знайшов на території будівництва, обвинувачений ОСОБА_7 відрізав кінець кабелю, який приєднаний був до крану та змотавши його, відніс до паркану. Продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на таємне викрадення чужого майна, обвинувачений ОСОБА_7 наблизився до іншого кабелю та знов відрізав частину кабелю, яка була приєднана до крану, та змотавши його, знову відніс до паркану. Повернувшись, обвинувачений ОСОБА_7 наблизився до іншої частини кабелю та знов відрізав кінець кабелю, змотав його та почав рухатися в бік паркану, однак свій злочинний умисел до кінця не довів, оскільки був затриманий працівниками охорони.

Згідно з висновком експерта №88/16-21 від 20 січня 2016 року загальна вартість викраденого кабелю, довжиною 46 метрів, марки КГ 4х35, станом на 30 грудня 2015 року складала 7886 гривень 24 копійки.

Не оспорюючи кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК Українита доведеність вини ОСОБА_7 у його вчиненні, у поданій апеляційній скарзі прокурор вважає, що вказаний вирок суду незаконний та просить його скасувати на підставіст. 414 КПК Українитак як призначене особі покарання не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК Українита призначити йому покарання за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що вирок суду є необґрунтованим, несправедливим через суворість покарання, і таким, що підлягає зміні через невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Просить вирок Вінницького міського суду від 22.06.2016 року стосовно ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України змінити в частині призначеного покарання через невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення через його суворість та призначити покарання обвинуваченому не пов`язане з позбавленням волі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення апеляційної скарги адвоката, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_6 , які підтримали подану апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 та заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора,вивчивши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора та адвоката є не обґрунтовані та не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, та кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України не оскаржується.

Відповідно дост. 404 КПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно довимогст. 370 КПК Українизаконність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення полягає в тому, що воно повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріальногота процесуального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом та на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно дост. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення , в якомунаведені належні і достатні мотивита підстави його ухвалення.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, вина ОСОБА_7 , в скоєні інкримінованого йому злочину доведена та підтверджується наданими суду доказами. Дії ОСОБА_7 вірно кваліфіковані ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, недоведений до кінця з причин, що не залежали від його волі. Порушень кримінально-процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення злочину, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність обвинуваченого та на кваліфікацію його дій, не виявлено.

За змістом закону (ст. 50 КК України), покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню нею нових злочинів.

Суд першої інстанції призначаючи ОСОБА_7 покарання у строк три роки позбавлення волі належним чином виконав вимоги ст. ст. 50, 65 КК України, які узгоджуються із роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 Про практику призначення судами кримінального покарання, а саме відповідно до вимог ст. 65 КК України та врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання. Зокрема те, що обвинувачений раніше неодноразово судимий, позитивно характеризується за місцем проживанням, на обліку в КЗ «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка та в КЗ ВОНД «Соціотерапія» не перебуває. Обставинами, що пом`якшують покарання, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, що у нього на утриманні знаходиться неповнолітній син ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який потребує частого лікування, обвинувачений перебуває на диспансерному обліку з приводу лівобічної пахової грижи, потребує оперативного лікування. Обставини, що обтяжують покарання судом першої не встановлено.

Тому суд вважає, що апеляційна скарга прокурора про м`якість призначеного засудженому покарання та посилення призначеного покарання ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_6 про пом`якшення призначеного покарання ОСОБА_7 не підлягає до задоволення, так як покарання в повній мірі відповідає вимогам ст. ст.50,65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про винноватість та призначене покарання ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК Україниє законними, обґрунтованими та належним чином мотивованими у вироку.

На підставі викладеного, керуючись ч.2ст.376, ст. ст. 404,405, 407, 419 КПК України, Апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 22.06.2016 року щодо ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК Українипо кримінальному провадженню № 12015020010009030 від 30.12.2015 року - залишити без задоволення.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 22.06.2016 року щодо ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК Українипо кримінальному провадженню № 12015020010009030 від 30.12.2015 року - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньодо касаційного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

з оригіналом згідно

суддя