Ухвала

від 07.12.2016 по справі 500/3720/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/7865/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді - Кравця Ю.І.,

суддів: Журавльова О.Г., Фальчука В.П.,

з участю секретаря судового засідання - Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02.06.2016 року про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариства з обмеженої відповідальністю «Рапс-Ексім» про стягнення боргу за договором позики,

встановила:

У провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариства з обмеженої відповідальністю «Рапс-Ексім» про стягнення боргу за договорами позики.

ОСОБА_3 подав до суду заяву про забезпечення позову по справі шляхом накладення арешту на належну ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02.06.2016 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на зазначену квартиру.

Не погоджуючись із ухвалою суду та вважаючи її немотивованою та необґрунтованою, відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права ставиться питання про скасування ухвали.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, ухвалу суду скасувати та питання про забезпечення позову передати на новий розгляд до суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п.3 ч.1 ст. 210 ЦПК України ухвала суду, що постановляється як окремий документ, складається з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.

У порушенні зазначених норм, районний суд в оскаржуваної ухвалі не зазначив мотивів, із яких суд дійшов висновку про необхідність застосування обраних заходів забезпечення позову та обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, тобто суд порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Крім того, відповідно до п.п. 4,5,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд першої інстанції на вказані вище обставини не звернув належної уваги, не навів мотивів, із яких суд дійшов висновку про необхідність застосування обраних заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 статті 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду - скасуванню та переданню на новий розгляд до суду першої інстанції, як така, що не відповідає вимогам процесуального закону.

Також не підлягає задоволенню заява ОСОБА_2 про залишення апеляційної скарги без розгляду, оскільки вирішення цього питання не передбачено на даній стадії судового провадження.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 312, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02.06.2016 року - скасувати та питання про забезпечення позову передати на новий розгляд до суду першої інстанції .

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді: О.Г.Журавльов

ОСОБА_7