Ухвала

від 06.12.2016 по справі 369/3612/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/3612/16-ц Головуючий у І інстанції Усатов Д. Д. Провадження № 22-ц/780/6127/16 Доповідач у 2 інстанції Березовенко Р. В. Категорія 58 06.12.2016

УХВАЛА

Іменем України

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючогоБерезовенко Р.В., суддівЛівінського С.В., Волохова Л.А., при секретаріБобку В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Києво - Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2016 року у справі за скаргою ОСОБА_5, заінтересована особа: Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Біловол В.О. на рішення державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору, -

В С Т А Н О В И Л А:

В квітні 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду зі скаргою на рішення державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору.

В обґрунтування скарги вказував, що 02.03.2015 року Києво- Святошинським районним судом Київської області ухвалено рішення у справі за позовом ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_5 та в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» за договорами, укладеними в рамках Генеральної кредитної угоди №151311N3 від 07 грудня 2011 року, в розмірі 321 300 439,91 грн., звернуто стягнення на нерухоме майно , що є предметом іпотеки за Іпотечним договором № 1513112Z37 від 07 грудня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком О.В., реєстровий № 3372, на земельну ділянку загальною площею 1,3985 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення - для комерційної діяльності, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Хотів, ур. «Теплиці», заставною вартістю 8 652 800 грн., яка належить заявнику на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку від 31.05.2011 року НОМЕР_2, виданий Хотівською сільською радою, зареєстрованим в Книзі реєстрації державних актів направо власності на землю, та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 322240001002431, та на земельну ділянку загальною площею 2000 кв.м., кадастровий номер НОМЕР_3, цільове призначення - для будівництва та обслуговування адмінбудівлі з аптекою, що розташована за адресою: м. Миколаїв, Корабельний р-н, пров. З Козацький 21/23, заставною вартістю 188 333 грн., що належать заявнику на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку від 08.12.2008 року НОМЕР_4, виданим Управлінням Держкомзему у місті Миколаїв на підставі рішення Миколаївської міської Ради від 19.09.2008 року, і встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах виконавчого провадження та за початковою ціною реалізації, визначеної в ході виконавчого провадження суб'єктом оціночної діяльності відповідно до чинного законодавства України.

29.04.2016 року Києво- Святошинський районний суду Київської області видав виконавчий лист № 369/11633/14- ц.

25.05.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Біловолом Віталієм Олексійовичем на підставі вказаного виконавчого листа було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові також встановлено строк для самостійного виконання рішення - до 31.05.2015 року.

Посилаючись на невиконання заявником вказаного рішення у наданий строк, 03.06.2015 року головним державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з заявника виконавчого збору у розмірі 32 130 409, 39 грн.

Проте ОСОБА_5 вважає, що постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 03.06.2015 року порушує його права та свободи і є незаконною, оскільки він за будь-яких обставин не мав змоги добровільно виконати рішення суду і самостійно провести прилюдні торги, так як не є особою уповноваженою на виконання таких дій.

Просив визнати незаконною та скасувати постанову про стягнення з ОСОБА_5 виконавчого збору у розмірі 32130409,39 грн. винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Біловолом В.О. 03.06.2105 року (виконавче провадження №47658932).

Ухвалою Києво - Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2016 скаргу задоволено.

Визнано незаконною та скасовано постанову про стягнення з ОСОБА_5 виконавчого збору у розмірі 32130409,39 грн., винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Біловолом В.О. 03.06.2105 року (виконавче провадження №47658932).

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подало апеляційну скаргу, де просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм процесуального права при її постановленні.

Колегія суддів, зясувавши обставини справи і перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, керуючись наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.05.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Біловолом В.О. відкрито виконавче провадження № 47658932 з примусового виконання виконавчого листа №369/11633/14-ц, виданого 29.04.2015 року Києво- Святошинським районним судом Київської області про звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки , і встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах виконавчого провадження та за початковою ціною реалізації, визначеної в ході виконавчого провадження суб'єктом оціночної діяльності відповідно до чинного законодавства України.

Боржнику надано строк для добровільного виконання рішення до 31 травня 2015 року.

03.06.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Біловолом В.О. було винесено постанову про стягнення з заявника виконавчого збору у розмірі 32 130 409, 39 грн. у зв»язку з невиконанням рішення суду у добровільному порядку в строк до 02 червня 2015 року.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції правомірно вказував, що реалізація заставленого майна, яке знаходиться в реєстрі заборон на його відчуження, могла бути проведена виключно органами державної виконавчої служби, а поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем лише в межах вартості майна, переданого у заставу.

Тобто ОСОБА_5 самостійно не мав можливості виконати рішення суду у семиденний термін з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки реалізація заставного майна, шляхом проведення прилюдних торгів може бути проведена виключно органами державної виконавчої служби, що у даному випадку виключає можливість боржника на добровільне виконаня рішення суду.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується судова колегія виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

За правилом ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Отже, предметом оскарження є постанова державного виконавця, як посадової особи органу державної влади, про застосування до боржника, який самостійно (добровільно) не виконав судове рішення, виконавчого збору як одного із виду відповідальності.

Тобто, встановлюючи боржнику строк для самостійного виконання рішення суду державний виконавець наперд знав, що боржник позбавлений можливості щодо добровільного виконання рішення суду, оскільки проведення прилюдних торгів є виключною компетенцією державного виконавця і не може бути проведено пересічним громадянином (боржником) самостійно, а іншим способом виконати дане рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки є неможливим.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що державний виконавець діяв з порушенням ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» і використавши надані йому права безумовно допустив у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів скаржника, а тому висновки суду першої інстанції щодо обгрунтованості поданої скарги є цілком доведеними.

За таких обставин, постановлена ухвала не підлягає скасуванню згідно положень п. 1 ст. 312 ЦПК України, так як вона постановлена з додержанням вимог закону.

При цьому, інші обставини, зазначені в апеляції, зокрема, про обов»язковість надання строку для самостійного виконання рішення суду за кожним виконавчим провадженням на переконання апеляційного суду, в силу викладеного не спростовують висновок суду першої інстанції про обґрунтованість скарги.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відхилити.

Ухвалу Києво - Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Р.В.Березовенко

Судді: Л.А.Волохов

С.В.Лівінський