Рішення

від 09.12.2016 по справі 330/2076/16-ц

ЯКИМІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Якимівський районний суд Запорізької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

2/330/743/2016

Справа № 330/2076/16-ц

"09" грудня 2016 р. Якимівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - Гусарової В.В.,при секретарі - Саркісової І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Якимівка цивільну справу за позовом комунального закладу «Якимівський Центр первинної медико - санітарної допомоги» до ОСОБА_1 про відшкодування за шкоду, заподіяної працівником при виконанні трудових обов'язків.

в с т а н о в и в:

02.11.2016 року представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяного працівником при виконанні трудових обов'язків, в якому вказав, що відповідачка відповідно з наказом головного лікаря КЗ «Якимівський Центр первинної медико-санітарної допомоги» від 05.03.2015 р. №19-к була прийнята на посаду бухгалтера (з дипломом спеціаліста).

З працівником також був укладений Договір про повну матеріальну відповідальність.

27-28.10.2016р головним бухгалтером ОСОБА_2 була проведена перевірка (контроль) нарахування заробітної плати працівникам, які знаходяться в відпустці по догляду за дитиною до 3-х років.

В ході перевірки було виявлено безпідставне нарахування заробітної плати працівникам, які знаходяться в відпустці по догляду за дитиною до 3-х років. Заробітна плата нараховувалась та сплачувалась бухгалтером центра ОСОБА_3 з вересня 2015 по жовтень 2016р.

По результатам перевірки головним бухгалтером ОСОБА_2 в адрес головного лікаря була направлена службова «Доповідна».

Наказом головного лікаря від 28.10.2016р.№ 69 була створення комісія для перевірки всіх обставин пов'язаних з діяльністю бухгалтера ОСОБА_4

За матеріалами службового розслідування було встановлено, що протягом періоду: вересень 2015 - жовтень 2016 року, бухгалтером ОСОБА_4 безпідставно нараховувалась заробітна плата наступним працівникам, які знаходились в декретній відпустці:

1. ОСОБА_5 - лікарю-інтерну відпустка по догляду задитиною до 3-х років з 26.08.2015 по 20.06.2018 (наказ № 91-к/тр від

21.08.2015), за період з 26.08.2016 р. по теперішній час не працює (табеля обліку робочого часу Ф.№ 421)

Заробітна плата не правомірно нараховувалась (розрахункове - платіжні відомості, особові рахунки типова форма № П-54)

- вересень 2015 р. = 1500,0 гр.: жовтень 2015 = 2993,01 гр.: листопад 2015 =2612,40 гр.: січень 2016 = 1800,00 гр.: лютий 2016 = 4500,00 гр.: березень 2016 = 7966,00 гр.: квітень 2016 = 5000,00 гр.: травень 2016 = 4000,00 гр.: червень 2016 = 4000,00 гр.: липень 2016 = 4000,00 гр.: серпень 2016 = 6000,00 гр.: вересень 2016 = 4000,00 гр.: жовтень 2016 = 4000,00 гр.

Загальна сума неправомірно нарахованої зарплати ОСОБА_6 = 54385,20 грн., нарахування ЄСВ 22% в розмірі 11584,57. Загальна сума витрат складає 65969,77 грн.

2. ОСОБА_7 - лікарю-інтерну відпустка по догляду за дитиною до 3-х років з 23.09.2014 по 10.07.2017 (наказ № 91-к від 19.09.2014 р.), за період з 23.09.2014 р. по теперішній час не працює(табеля обліку робочого часу Ф.№ 421)

Заробітна плата неправомірно нараховувалась (розрахункове - платіжні відомості, особові рахунки типова форма № П-54)

квітень 2016 = 3000,00 гр.: липень 2016 = 3305,00 гр.: вересень 2016 = 3000,00 гр.: Жовтень 2016 = 4000,00 гр.

Загальна сума неправомірно нарахованої зарплати ОСОБА_7 = 13305,00 грн., нарахування ЄСВ 22% в розмірі 2927,10 Загальна сума витрат складає 16232,10 грн.

3. ОСОБА_8 - лікарю-інтерну, відпустка по догляду за дитиною до 3-х років з 16.01.2015 по 17.11.2016 (наказ №5-к/тр від 14.01.2015 р.), за період з 16.01.2016 р. по теперішній час не працює (табеля обліку робочого часу Ф.№ 421)

Заробітна плата неправомірно нараховувалась (розрахункове - платіжні відомості, особові рахунки типова форма № П-54):

вересень ( у судовому засіданні представники позивача вказали, що вказана сума нарахована у квітні 2016 р.) 2016 = 3000,00 гр.: травень 2016 = 4000,00 гр.: червень 2016 = 2000,00 гр.: липень 2016 = 3000,00 гр.: вересень 2016 = 4000,00 гр.

Загальна сума неправомірно нарахованої зарплати ОСОБА_8 = 16000,00 грн., нарахування ЄСВ 22% в розмірі 3520,00 Загальна сума витрат по ОСОБА_8 складає 19520,00 грн.

Таким чином загальна сума неправомірної нарахованої та виплаченої заробітної плати з нарахуваннями складає: 101721,87 ( сто одна тисяча сімсот двадцять одна грн. 87 коп.)

Списки виплати заробітної плати на підпис керівництву ОСОБА_4 надавала ті, що були фактично нараховані.

Разом з тим на електронних носіях відправляла підробку відомість виплати заробітної плати по всій установі, де суми незаконної заробітної плати вище перерахованих працівників зараховувала на свій особистий рахунок, (списки на електронних носіях).

Підсумкова сума за електронною версією та сума на паперових носіях ідентичні.

Загальна сума матеріального збитку складає 101721,87 (сто одна тисяча сімсот двадцять одна грн. 87 коп.)

ОСОБА_4 надала письмові пояснення, де підтверджує свої незаконні дії («У здійсненні вказаних дій я глибоко розкаююся і спробую вжити заходи для погашення суми надмірно нарахованої заробітної плати»)

Відшкодувати заподіяний збиток одноразовою виплатою добровільно Відповідач відмовився.

В позові представник позивача просив стягнути з відповідачки матеріальну шкоду в розмірі 101721,87 грн., В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з відповідачкою було укладено договір про повну матеріальну відповідальність та повний розмір шкоди необхідно стягувати за п.6 ст.134 КЗпП.

Відповідачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги _ визнали частково. При цьому пояснили, що відповідачка дійсно неправомірно нараховувала заробітну плату працівникам, що знаходяться у декретній відпустці, а потім перераховувала вказані виплати на свій рахунок у банку, однак фактично вона отримала разом 61575,78 гр. ( з урахуванням податків та інших зборів). Позов визнають частково, вважають що необхідно стягнути з відповідачки середній розмір місячної заробітної плати, так як не має підстав для повної матеріальної відповідальності. Прим цьому відповідачка пояснила, що договір про повну матеріальну відповідальність з нею був підписаний після виявлення факту неправильного нарахування заробітної плати. Представник відповідачки вказав, що договір про повну матеріальну відповідальність не містить всіх необхідних реквізитів ( тобто не відповідає типовій формі), він не містить дати укладення та місця укладання договору, не має відмітки про отримання примірника договору відповідачкою, а значить за вказаною підставою не може на відповідачку покладено повну матеріальну відповідальність.

Під час судового засідання були вивчені наступні докази по справі:

- доповідна головного бухгалтера від 28.10.2016 на ім'я головного лікаря Якимівського РЦПМСД (а.с.8)

- витяг з наказу № 91-к/тр від 21.08.2015р щодо відпустки ОСОБА_9 (а.с. 10)

- наказ № 5-к/т від14.01.2015 щодо відпустки ОСОБА_8 (а.с. 11)

- витяг з наказу № 91-к від 19.09.2014 щодо відпустки ОСОБА_7 (а.с. 12)

- особові рахунки ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_1 (а.с.13-18)

- наказ № 69 від 28.10.2016р «Про створення комісії, щодо проведення перевірки у нарахуванні заробітної плати» (а.с.19)

- висновок комісії з додатками (а.с.20-39)

- посадова інструкція ОСОБА_1 (а.с.40-41)

- договір про індивідуальну матеріальну відповідальність (а.с.42)

- наказ № 19-к від 05.03.2014р про прийняття на посаду бухгалтера ОСОБА_1В.(а.с.43)

- пояснювальна записка ОСОБА_1 (а.с.44)

- виписка з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.45)

- розрахунок збитку наданий відповідачкою (а.с.60)

- розрахунок шкоди (а.с. 72-73)

- письмова відповідь представника позивача про відсутність журналу реєстрації договорів про повну матеріальну відповідальність ( а.с.87)

- довідка про доходи відповідачки та довідка про середній заробітну плату відповідачки ( а.с.89)

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Правову підставу стягнення з відповідачки шкоди представники позивача вказали п.6 ст. 134 КЗпП коли відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконання трудових обов'язків, при цьому у судовому засіданні як на підставу посилались на укладення договору про повну матеріальну відповідальність.

У судовому засіданні було встановлено, що згідно наказу № 19-к від 05.03.2014року ОСОБА_10 зараховано до Якимівського центру первинної медико - санітарної допомоги на посаду бухгалтера з 05.03.2014року.

05.03.2014 року ОСОБА_1 було підписано посадову інструкцію фахівця - бухгалтера І категорії.

Також до матеріалів справ було додано договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. ( який не містить дату укладання договору).

Перелік випадків повної матеріальної відповідальності передбачений ст. 134 КЗпП України, а саме:

за п.5) Шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

В судовому засіданні було встановлено, що представник позивача не звертався до органів поліції з заявою про вчинене кримінальне правопорушення, відповідно відомості до ЄРДР внесено не було.

Тому повної матеріальної відповідальності за цією підставою не наступає.

за п. 1 )Між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 135-1 КЗпП України укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Як вбачається з матеріалів справи, договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність між позивачем та відповідачкою підписано було, але в цьому договорі відсутня дата його підписання.

Зі слів ОСОБА_4 підписала вона договір лише 28.10.2016, а не в момент прийняття її на посаду бухгалтера, ця обставина жодним чином ( наданими доказами) позивачем не спростовано.

Розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, установою, організацією, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсування), переданих йому для зберігання або інших цілей (пункт 1 статті 134 КЗпП України ), суд зобов'язаний перевірити, чи належить працівник до категорії працівників, з якими згідно зі статтею 135-1 КЗпП України може бути укладено такий договір та чи був він укладений. За відсутності цих умов на працівника за заподіяну ним шкоду може бути покладено лише обмежену матеріальну відповідальність , якщо згідно із чинним законодавством працівник з інших підстав не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди.

З урахуванням наведенного, договір про повну матеріальну відповідальність з бухгалтером, робота якого згідно з посадовою інструкцією не пов'язана із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих йому цінностей, і така посада не внесена до Переліку таких посад і робіт , затверджених постановою Державного комітету ОСОБА_11 Міністрів СРСР по праці і соціальних питаннях, Секретаріату Всесоюзної ОСОБА_11 Професійних Спілок від 28 грудня 1977 року № 447/24, не має юридичної сили та не може бути підставою для матеріальної відповідальності у повному розмірі заподіяної з її вини шкоди

У відповідності до ст. 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

У відповідності до довідки, яку надав до суду представник позивача, середньомісячний заробіток ОСОБА_1 складає 3192,43 гр., тому суд приходить до висновку, що стягненню з відповідачки підлягає її середньомісячний заробіток.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги такі, що підлягають частковому задоволенню, та з урахуванням цього суд дійшов висновку необхідності часткового стягнення судових витрат відповідно до розміру задоволення позовних вимоги ( 3,14 % - тобто у розмірі 47,91 гр.). На підставі викладеного, керуючись ст.132,134,135-1 КЗпП України, постановою Державного комітету ОСОБА_11 Міністрів СРСР з праці та соціальних питань від 28 грудня 1977 року № 447/24 ст.ст.10, 11,88,215-218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов комунального закладу «Якимівський Центр первинної медико - санітарної допомоги» до ОСОБА_1 про відшкодування за шкоду, заподіяної працівником при виконанні трудових обов'язків - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, що народилась м. Інта Комі АССР, мешкає смт. Якимівка Запорізької області вул.Ігоря Щербини б.5/2 НОМЕР_1 , виданий Якимівським РВ УМВС України в Запорізькій області 14.10.2005 р., код НОМЕР_2 шкоду, заподіяну нею при виконанні трудових обов'язків на користь КП «Якимівський Центр первинної медико - санітарної допомоги» ( юридична адреса вул..ОСОБА_11 б. 30 смт. Якимівка Запорізької області код ЕДРПОУ 38559154) в розмірі середнього місячного заробітку у сумі 3192,43 гр.(три тисячі сто дев'яносто дві гривні сорок три копійки )

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, що народилась м.Інта Комі АССР, мешкає смт. Якимівка Запорізької області вул.Ігоря Щербини б.5/2 НОМЕР_1 , виданий Якимівським РВ УМВС України в Запорізькій області 14.10.2005 р., код НОМЕР_2 на користь КП «Якимівський Центр первинної медико - санітарної допомоги» (юридична адреса вул.ОСОБА_11 б. 30 смт. Якимівка Запорізької області код ЕДРПОУ 38559154) судовий збір у розмірі 47,91 гр. ( сорок сім гривень дев'яносто одна копійка)

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Якимівський районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Гусарова В.В.