Рішення

від 06.12.2016 по справі 676/3191/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 676/3191/16-ц

Провадження № 22-ц/792/2261/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Карпусь С.А.

суддів: Федорової Н.О., Ярмолюка О.І.

секретаря Бондаря О.В.

з участю: ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 21 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Гаражно-будівельного кооперативу № 4, третя особа ОСОБА_1, про поновлення на роботі.

Заслухавши доповідача, пояснення учасника процесу, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

В червні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Гаражно-будівельного кооперативу № 4, третя особа ОСОБА_1, про поновлення на роботі. В обґрунтування позовних вимог вказував, що з 4 травня 2011 року працював на посаді охоронця-контролера ГБК № 4 в м. Кам'янець-Подільський. Наказом № 235 від 26 травня 2016 року звільнений з займаної посади по п.7 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з появою на роботі в нетверезому стані. Вважає звільнення таким, що проведено з порушенням вимог чинного законодавства. 29 березня 2016 року відносно нього було складено протокол про адміністративне прапорушення, передбачене ст. 179 КУпАП. 30 березня 2016 року його було відсторонено від виконання обов'язків охоронця-контролера. Протягом квітня-травня 2016 року неодноразово звертався до роботодавця по питанню відновлення виконання своїх посадових обов'язків. В черговий раз звернувшись 18 травня 2016 року, отримав повідомлення про своє звільнення.

Роботодавець не ознайомив його з наказом про звільнення, копії не надав.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо нього був складений 29 березня 2016 року, в той же час наказ про звільнення з роботи виданий 26 травня 2016 року з порушенням строку, передбаченого ст. 148 КЗпП України.

Посилаючись на незаконність звільнення, просив поновити його на посаді охоронця-контролера ГБК № 4, стягнути з ГБК №4 м. Кам'янець-Подільський на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 травня 2016 року про день поновлення на

Головуючий у першій інстанції - ОСОБА_3 Провадження № 22-ц/792/2261/16

Доповідач - Карпусь С.А. Категорія 53,54

роботі та допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 21 жовтня 2016 року позов задоволено. Постановлено поновити ОСОБА_2 на посаді охоронця-контролера Гаражно-будівельного кооперативу № 4.

Стягнуто з Гаражно-будівельного кооперативу №4 (код ЄДРПОУ 23845668 м. Кам'янець-Подільський, Голосківське шосе, 8а) на користь ОСОБА_2 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 27.05.2016 року по 21.10.2016 року в розмірі 6389, 28 грн., з яких підлягають до стягнення податок на доходи фізичних осіб та обов'язкові платежі.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середньомісячної заробітної плати в сумі 1315,44 грн., з яких підлягають до стягнення податок на доходи фізичних осіб та обов'язкові платежі, допущено до негайного виконання та вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі третя особа голова правління ГБК №4 ОСОБА_1 вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права. 29 березня 2016 року ОСОБА_2 перебував на робочому місці в нетверезому стані. Для підтвердження цього факту того ж дня ним був викликаний наряд поліції і позивач був відсторонений від виконання своїх обов'язків до прийняття судом рішення, яке мало відбутися 13 квітня 2016 року. Він мав намір притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності після того, як його буде притягнуто до адміністративної відповідальності. Лише після того, коли були надані достовірні докази на підтвердження перебування ОСОБА_2 на робочому місці в стані алкогольного сп'яніння, 26 травня 2016 року був виданий наказ про звільнення працівника з роботи.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення.

В засіданні апеляційного суду голова правління ГБК № 4 ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, з підстав у ній наведених та просив скасувати рішення суду.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального або процесуального права.

Згідно з вимогами ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2 з 04 травня 2011 року працював у ГБК №4 на посаді охоронця-контролера.

Наказом № 235 від 26 травня 2016 року був звільнений з займаної посади за п.7 ст. 40 КЗпП України, за появу на роботі в нетверезому стані.

Постановляючи рішення про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції виходив з того, що роботодавцю було достовірно відомо про перебування ОСОБА_2 29 березня 2016 року на робочому місці у нетверезому стані, проте ним пропущений строк накладення дисциплінарного стягнення за скоєний дисциплінарний проступок у вигляді звільнення.

Однак з такими висновками суду не можна погодитись, оскільки суд дійшов їх з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Встановлено, що 29 березня 2016 року ОСОБА_2 перебував на робочому місці в нетверезому стані, про що працівниками кооперативу складено акт від 29 березня 2016 року.

Працівники поліції, які були викликані на прохання голови правління ГБК № 4, провели перевірку по даному факту, по результатам якої було складено протокол про скоєння ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченного ч.1 ст. 179 КУпАП серії ХМ № 020240.

За направленням працівників поліції того ж дня в Кам'янець-Подільській міській лікарні № 1 було проведено медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_2, за результатами якого було підтверджено перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння на робочому місці, вміст алкоголю в крові якого складає 1,3 %, про що свідчить висновок № 135 від 29.03.2016 року.

Вказаний протокол разом з додатками та медичним висновком №135 працівниками Кам'янець-Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області були направлені до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Кам'янець-Подільської міської ради.

Наказом керівника ГБК №4 від 29 березня 2016 року № 233 ОСОБА_2 було відсторонено від виконання обов'язків охоронця до прийняття рішення за вказаним протоколом.

Згідно постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Кам'янець-Подільської міської ради від 27 квітня 2016 року № 207 на ОСОБА_2 було накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст. 179 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 85 грн. за перебування 29 березня 2016 року біля 15 год. 10 хвилин на робочому місці в ГБК №4 в нетверезому стані.

24 травня 2016 року голова адміністративної комісії направив по місцю роботи працівника вказану постанову та медичний висновок № 135 від 29.03.2016 року.

Згідно з ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Отже, дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. Законодавством установлено, що днем виявлення проступку є день, коли про нього дізналася посадова особа, яка має право на застосування дисциплінарного стягнення.

З урахуванням викладеного заслуговують уваги доводи голови правління ГБК № 4 про те, що він фактично лише 24 травня 2016 року виявив та достовірно встановив факт перебування працівника на роботі в нетверезому стані, раніше був позбавлений можливості притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності, оскільки у нього не було достовірних даних про наявність у ОСОБА_2 стану алкогольного сп'яніння 29 березня 2016 року, а на припущеннях він не міг прийняти рішення про його звільнення.

Таким чином, лише з часу отримання висновку про результати медичного огляду та притягнення працівника до адміністративної відповідальності за появу на робочому місці в нетверезому стані, тобто з 24 травня 2016 року у відповідача почався перебіг місячного строку для застосування дисциплінарного стягнення.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що у відповідача були законні та обгрунтовані підстави для звільнення позивача з роботи за п.7 ч.1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з його появою на роботі в нетверезому стані.

Оскільки суд першої інстанції не врахував ці доводи відповідача, не дав їм належної оцінки в сукупності з іншими доказами, порушив норми матеріального і процесуального права та дійшов помилкового висновку про доведеність позовних вимог ОСОБА_2, тому колегія суддів приходить до висновку, що таке рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про відмову у позові, оскільки звільнення проведено в межах встановленого законом строку накладення дисциплінарного стягнення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 21 жовтня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Гаражно-будівельного кооперативу №4, третя особа ОСОБА_1, про поновлення на роботі відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча /підпис/ ОСОБА_4

Суддя /підпис/ ОСОБА_5

Суддя /підпис/ ОСОБА_6

Згідно оригіналу: суддя апеляційного суду С.А. Карпусь