Постанова

від 30.11.2016 по справі 804/3437/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2016 р. Справа № 804/3437/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Гончарової Ірини Анатоліївни,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КМЦ» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетроській області про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.05.2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на новий розгляд надійшла справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КМЦ» опетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби в частині позовних вимог про:

- скасування податкових повідомлень-рішень від 11.02.2013 р. №0000092220 з податку на додану вартість та №0000082220 з податку на прибуток, що їх винесено на підставі Акту про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ „КМЦ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р по 31.12. 2010 року.

В обґрунтування позову зазначено про безпідставність висновків акту перевірки від 22.01.2013 р. № 51/222/31385446 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ В«КМЦВ» , не відповідність чинному цивільному, господарському та податковому законодавству України, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення від 11.02.2013 р., винесені на підставі вказаного акту є протиправними та підлягають скасуванню. Позивач посилається не те, що під час перевірки було використано документи (Акти перевірок інших податкових органів сторонніх суб'єктів господарювання, які ніколи не мали взаємовідносин з позивачем), які не є документами бухгалтерського чи податкового обліку, тому не можуть бути використані як підстава здійснення корегування податкових зобов'язань, тим більш, що їм не надано належної оцінки. Висновки перевірки щодо нікчемності операцій з поставки, які не спричиняють реального настання правових наслідків, є помилковими та обґрунтованими лише припущеннями контролюючого органу, адже чинним законодавством передбачено використання визначення нікчемності стосовно угод, або правочинів, а не операцій, адже сама по собі „господарська операція" є дією, або фактом, що призводить до змін структури активів.

Відповідно до ст.55 КАС України, згідно якої у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив, здійснено заміну первісного позивача - Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на правонаступника - Криворізьку південну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Враховуючи обмеженість строку вирішення справи та те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин не прибув у судове засідання, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю В«КМЦВ» (код ЄДРПОУ 31385446) зареєстровано 10.04.2001 р. виконавчим комітетом Криворізької міської ради, є платником податків та зборів, та перебуває на обліку в Криворізькій південній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.ї

У період з 09.01.2013 р. по 15.01.2013 р. Криворізькою південною МДПІ Дніпропетровської області ДПС на підставі наказу від 09.01.2013 №10 В«Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ В«КМЦВ» , повідомлення про проведення перевірки від 09.01.2013 року №2/222, керуючись п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, відповідно до абз.1,3,5 п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового Кодексу України, з урахуванням постанови Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 07.09.2012 року по кримінальній справі у відношенні посадових осіб ТОВ В«Горизонт МонтажВ» , було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "КМЦ" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснені фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ В«Горизонт МонтажВ» за жовтень 2010 року.

За результатами даної перевірки складено акт від 22.01.2013 року № 51/222/31385446, в якому зафіксовано порушення ТОВ В«КМЦВ» :

- п.5.1 ст.5, пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» від 28.12.1994р. №334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 р. №283/97-ВР В«Закон про податок на прибутокВ» , зі змінами та доповненнями, у результаті чого встановлено заниження податку а прибуток у загальній сумі 145220,0 грн., у тому числі:

II квартал 2010р. - 72610,00 грн.,

III квартал 2010 р. - 72610, 00 грн.

- пп.7.4.1 пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» №168/97 від 03.04.97 р. (із змінами та доповненнями), у результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у загальні сумі 193490,00 грн., у тому числі:

січень 2010 року - 19349,00 грн.,

лютий 2010 року - 18937,00 грн.,

березень 2010 року - 19761,00 грн.,

квітень 2010 року - 19349,00 грн.,

травень 2010 року - 19349,00 грн.,

червень 2010 року - 19349, 00 грн.,

липень 2010 року - 19349, 00 грн.,

серпень 2010 року - 19349, 00 грн.,

вересень 2010 року - 19349, 00 грн.,

жовтень 2010 року - 19349, 00 грн.

З акту перевірки від 22.01.2013 року № 51/222/31385446 слідує, що висновки акту перевірки грунтуються на безпідставному включенні суми сплаченого ПДВ до податкового кредиту відповідно до податкових накладних отриманих ТОВ В«КМЦВ» від ТОВ В«Горизонт МонтажВ» . Контролюючий орган вважає, що у ТОВ В«КМЦВ» відсутнє право на формування валових витрат по операціям з придбання послуг від ТОВ В«Горизонт МонтажВ» з підстав того, що перевіркою встановлено відсутність фактичного здійснення господарської операції з придбання послуг оренди приміщення у ТОВ В«Горизонт МонтажВ» , оскільки ТОВ В«КМЦВ» отримало послуги по оренді приміщення не від ТОВ В«Горизонт МонтажВ» , а від невстановлених юридичних (фізичних осіб).

В акті перевірки від 22.01.2013 року № 51/222/31385446 зазначено, що згідно постанови Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 07.09.2012 року по кримінальній справі за ч.1 ст.205 ККУ у відношенні посадових осіб ТОВ В«Горизонт-МонтажВ» встановлено той факт, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, здійснювали фіктивне підприємництво, а саме ОСОБА_1, з державною реєстрацією змін в статутних документах ТОВ В«Горизонт МонтажВ» з метою здійснення та прикриття незаконної діяльності, який ніякої підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг не займався; фінансового-господарську діяльність не здійснював і як директор підприємства ним не керував; первинний бухгалтерський облік, податкову звітність не здійснював, печаткою та банківськими рахунками не користався. Замість цього, придбане фіктивне підприємство ТОВ В«Горизонт МонтажВ» використовувалось з метою прикриття незаконної діяльності, пов'язаної з переводом грошових коштів з безготівкової в готівкову форму обігу. З огляду на вищевикладене перевіряючими було встановлено відсутність фактичного здійснення господарської операції з придбання послуг оренди приміщення у ТОВ В«Горизонт МонтажВ» .

На підставі акту перевірки від 22.01.2013 року № 51/222/31385446 Криворізькою південною МДПІ Дніпропетровської області ДПС було винесено податкові повідомлення-рішення від 11.02.2013 року:

- №0000092220, яким ТОВ В«КМЦВ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 241862, 50 грн., у тому числі: за основним платежем 193490,00 грн., за фінансовими санкціями 48372,50 грн.,

- №0000082220, яким ТОВ В«КМЦВ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 181525, 00 грн., у тому числі: за основним платежем 145220,00 грн., за фінансовими санкціями 36305,00 грн.

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями TOB В«КМЦВ» було подано скаргу до ДПС у Дніпропетровській області. Рішенням ДПС у Дніпропетровській області від 12.04.2013 року №1642/10/10-25 податкові повідомлення-рішення 11.02.2013 року №0000092220 та №0000082220 залишені без змін, а скарга платника без задоволення.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 27.05.2013 року №3555/6/99-99-10-01-15 податкові повідомлення-рішення 11.02.2013 року №0000092220 та №0000082220 залишені без змін, а скарга платника без задоволення.

Правомірність винесених Криворізькою південною МДПІ Дніпропетровської області ДПС податкових повідомлень-рішень є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ В«КМЦВ» як орендатором укладено з ТОВ В«Горизонт МонтажВ» договір оренди нерухомого майна від 30.12.2009 року. Відповідно до умов вищезазначеного договору ТОВ В«Горизонт-МонтажВ» передало ТОВ В«КМЦВ» в оренду нежитлове приміщення за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Ватутіна, буд.66, приміщення №3.

На підтвердження здійснення вказаної операції позивачем надано: акти приймання-передачі майна за договором від 01.01.2010 р. та від 31.10.2010 р. акти здачі-приймання виконаних робіт (послуги оренди) від 31.01.2010 р. №8, від 28.02.2010 р. №8, від 31.03.2010 р. №8, від 30.04.2010 р. №8, від 31.05.2010 р. №8, від 30.06.2010 р. №8, від 31.07.2010 р. №8, від 31.08.2010 р. №8, від 30.09.2010 р. №8, від 31.10.2010 р. №8, податкові накладні №31.01.2010 р. №8, від 28.02.2010 р. №8, від 31.31.2010 р. №8, від 30.04.2010 р. №8, від 31.05.2010 р. №8, від 30.06.2010 р. №8, від 31.07.2010 р. №8, від 31.08.2010 р. №8, від 30.09.2010 р. №8, від 31.10.2010 р. №8, рахунки по орендній платі за приміщення від 31.01.2010 р. №8, від 28.02.2010 р №8, від 31.03.2010 р. №8, від 30.04.2010 р. №8, від 31.05.2010 р. №8, від 30.06.2010 р. №8, від 31.07.2010 р. №8, від 31.08.2010 р. №8, від 30.09.2010 р. №8, від 31.10.2010 р. №8.

Розрахунки між суб'єктами господарювання частково проводились у безготівковій формі, що підтверджується наданими до суду платіжними дорученнями та частково товаром, що підтверджується листами щодо прийняття товару в рахунок погашення орендної плати та видатковими накладними на цей товар.

Сума сплаченого ПДВ включена до складу податкового кредиту за січень-жовтень 2010 року відповідно, вартість отриманих послуг включено до складу валових витрат.

Також ТОВ В«КМЦВ» до матеріалів справи було надано копії наступних документів: інвентарного опису №1, договорів поставок, видаткових накладних, оборотно-сальдових відомостей на підтвердження використання даного приміщення у якості складу.

Правовідносини, що випливають з позовних вимог, регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, а також Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» від 03.04.1997 №168-97-ВР та Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» , в редакції чинній у період, що перевірявся.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (що був чинним на час виникнення спірних відносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Аналогічні за змістом положення містяться й у Податковому кодексі України (ПК України).

Так, вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України . Згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За змістом пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що первинні бухгалтерські документи, які надані позивачем, відповідають вимогам Закону № 996-XIV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88.

Розглядаючи заявлений спір, суд виходить із того, що об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори, укладені між ними, або третіми особами.

Тільки встановлення мети та факту порушення встановлено порядку оподаткування, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для висновку про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Поряд з цим, окрім мінімально необхідних згідно податкового законодавства документів суд має перевірити й інші документи та обставини, які мають підтвердити реальність виконання спірної операції, що відображена в податковому обліку.

Судом вбачається, що згідно постанови Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 07.09.2012 року по кримінальній справі за ч.1 ст.205 ККУ у відношенні посадових осіб ТОВ В«Горизонт-МонтажВ» встановлено той факт, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, здійснювали фіктивне підприємництво, а саме ОСОБА_1, з державною реєстрацією змін в статутних документах ТОВ В«Горизонт МонтажВ» з метою здійснення та прикриття незаконної діяльності, який ніякої підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг не займався; фінансового-господарську діяльність не здійснював і як директор підприємства ним не керував; первинний бухгалтерський облік, податкову звітність не здійснював, печаткою та банківськими рахунками не користався. Замість цього, придбане фіктивне підприємство ТОВ В«Горизонт МонтажВ» використовувалось з метою прикриття незаконної діяльності, пов'язаної з переводом грошових коштів з безготівкової в готівкову форму обігу. З огляду на вищевикладене перевіряючими було встановлено відсутність фактичного здійснення господарської операції з придбання послуг оренди приміщення у ТОВ В«Горизонт МонтажВ» .

Вказане позивачем не спростовано.

Суд зауважує, що статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29.03.2016 р. у справі № 21-5315а15.

Зазначене вище, на думку суду, дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена постановою суду, а отже, вони не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Таким чином, оскільки будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, у ТОВ «КМЦ» відсутнє право на формування податкового кредиту та валових витрат по операціях з придбання послуг від ТОВ В«Горизонт МонтажВ» за період жовтень 2010 року, отже податкові повідомлення-рішення 11.02.2013 р. №0000092220 та №0000082220 винесені Криворізькою південною МДПІ Дніпропетровської області ДПС правомірно, а тому не підлягають скасуванню.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги за заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд вважає доводи позивача необґрунтованими, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КМЦ».

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю В«КМЦВ» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетроській області про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання дій протиправними - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Суддя І.А.Гончарова