Ухвала

від 06.12.2016 по справі 910/25558/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

06.12.2016Справа № 910/25558/14 Суддя Головатюк Л.Д., розглянувши скаргу публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

У справі

За позовом публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"

до 1. товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ Проперті"

2. товариства з обмеженою відповідальністю "Т Проперті"

про стягнення 6 429 332, 32 дол. США, що еквівалентно 139 969 014,22 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача не з"явився

Від відповідача-1 не з"явився

Від відповідача-2 не з"явився

Від ВДВС Маковей Е.А.(дов. від 25.07.2016)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача 1 -Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ Проперті" та відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Т Проперті" про стягнення з відповідачів солідарно 6 194 609, 29 дол. США (97 697 431, 81 грн.) за Кредитним договором № 200/08 від 13.10.08 р., з яких прострочений борг по кредиту - 4 424 163, 74 доларів США, що за курсом НБУ станом на 11.11.2014 р. становить 69 775 092, 31 грн., відсотки за користування кредитними коштами - 913 312, 23 доларів США, що за курсом НБУ станом на 11.11.2014 р. 14 388 407, 31 грн., підвищені відсотки за користування кредитними коштами - 858 133, 33 долари США, що за курсом НБУ станом на 11.11.2014 року становить 13 533 932, 18 грн., а також 73 080,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.06.2015, позовні публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" вимоги задоволено повністю.

11.11.2015 на виконання зазначеного рішення Господарського міста Києва, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2015 було видано накази №910/25558/15.

08.11..2016 публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" звернулося до Господарського суду м. Києва із скаргою на повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерста юстиції України.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.11.2016 розгляд скарги публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерста юстиції України призначено на 24.11.2016.

Зобов"язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерста юстиції України надати суду письмові пояснення по суті скарги.

Представники відповідачів та ВДВС в судове засідання 24.11.2016 не з'явилися, ВДВС витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 24.11.2016 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Розгляд скарги відкладено на 06.12.2016.

В судове засідання 06.12.2016 представник ВДВС з'явився, дав пояснення по справі, проти скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Представники позивача та відповідачів не прибули в судове засідання 06.12.2016, причин неявки суд не повідомили.

Згідно із ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені сгягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення скарги публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у зв'язку з таким:

04.10.2016 ПАТ «Універсал Банк» (далі - позивач, стягувач) звернувся до відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Відділ ДВС) з заявою № 290-юд про відкриття виконавчого провадження за наказом № 910/25558/14 від 11.11.2015 Господарського суду міста Києва.

03.11.2016 на адресу позивача надійшло повідомлення № 632/18 від 14.10.2016 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

У даному повідомленні державний виконавець зазначи, що за ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження у разі, якщо рішення ухвалене на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачене вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Позивач зазначив, що раніше у інших справах вже окремо звертався до відповідного суду з заявою про видачу трьох самостійних наказів про примусове виконання рішення. Однак, наприклад, ухвалою від 10.09.2012 у справі № 2/031-11 Господарський суд Київської області відмовив в задоволенні заяви позивача про таку видачу. В обгрунтування відмови суд вказав Позивачу на те, шо видача декількох наказів на виконання судового рішення про стягнення заборгованості з декількох відповідачів солідарно без визначення частини боргу кожного з них не є можливою. Водночас, суд зазначив, що якщо кілька відповідачів, до яких була пред'явлена вимога, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарський суд може видати один наказ на стягнення всієї суми - але саме один, а не декілька.

Вказану правову позицію підтримав Вищий Господарський Суд України у постанові від 02.07.2012 у справі № 20/056-11/2 та в інформаційному листі від 29.09.2009 № 01-08-530 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року, щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» (копії в матеріалах справи).

Таким чином, суди встановили можливість видачі одного виконавчого документа про стягнення в солідарному порядку заборгованості з декількох відповідачів без визначення у ньому частини боргу кожного з них. Виходячи з цього, 03.04.2012 ухвалою від 03.04.2012 у справі № 2/031-11 Господарський суд Київської області задовольнив скаргу ПАТ «Універсал Банк» та постанову державного виконавця, винесену з аналогічних підстав, скасував.

З аналогічних підстав 12.08.2014 у справі № 909/579/13 Господарський суд Івано- Франківської області частково задовольнив скаргу ПАТ «Універсал Банк» на постанову державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження.

В даному випадку має місце саме такий виконавчий документ - наказ про стягнення в солідарному порядку боргу з двох боржників без визначення частини боргу кожного з них.

При цьому, позивач звернувся до Відділу ДВС з заявою про відкриття виконавчого провадження, керуючись і вищевказаними нормами законів, і обгрунтуваннями судів.

Позивач звертає увагу суду на те, що з заявою № 290-юд про відкриття вик кавч: г: провадження звернувся до Відділу ДВС 04.10.2016 - до вступу в дію Закон України Про виконавче провадження», яким, починаючи з 05.10.2016 запроваджений обов'язок Стягувача під час пред'явлення виконавчого документа для виконання сплатити авансовий внесок у встановленому розмірі. Тому у разі задоволення цієї скарги судом вбачається необхідність зобов'язати Відділ ДВС вчинити виконавчі дії щодо розгляду заяви Стягувача № 290-юд від 04.10.2016 на підставі законодавства, що діяло на момент звернення Стягувача з такою заявою (04.10.2016). Така необхідність зумовлена тим, що неправомірна відмова Відділу ДВС у відкритті виконавчого провадження, навіть будучи оскарженою судовому порядку, зумовлює повторне надання Стягувачем виконавчого документа у Відділ ДВС, однак оскільки таке оскарження відбулося з вини Відділу ДВС, який на підставі вищевказаної заяви Стягувача мав відкрити виконавче провадження, то внаслідок задоволення цієї скарги Відділ ДВС зобов'язаний вчинити виконавчі дії щодо розгляду заяви позивача (стягувача) № 290-юд від 04.10.2016 без сплати позивачем (стягувачем) авансового внеску. За відсутності такого зобов'язання факт оскарження вищевказаного повідомлення матиме наслідком сплат позивачем (стягувачем) авансового внеску в максимальному розмірі, що, по суті, стане збитком, завданим позивачу (стягувачу) оскаржуваним повідомленням.

Згідно ст. 122-2 ГПК, скарги на дії чи бездіяльність органів ДВС щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня коли дія мала бути вчинена. Згідно ч.4 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у десятиденний строк з дня її надходження у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Виконавче провадження є сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів (ст.1 Закону України «Про виконавче провадження»). Під час здійснення - « виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов...(п. 1.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень).

Згідно ч.4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ. Таким чином, оскарження повідомлення № 632/18 від 14.10.2016 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання , виданого Господарським судом міста Києва, у відповідності до законодавства, здійснюється до Господарського суду міста Києва.

Згідно статті 115 ГПК України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 4 Закону України «Про державну виконавчу службу» державний виконавець здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ст. 25 Закону України «Про державну виконавчу службу» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Підстави для відкриття виконавчого провадження визначені ст. 19 Закот України «Про виконавче провадження».

Вичерпний перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого проввдяаешм зазначений у ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Виходячи із аналізу законодавства, державний виконавець безпідставно та незаконно прийняв рішення та виніс повідомлення № 632/18 від 14.10.2016 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання у порушення положень ст. ст. 19, 25 Закону України «Про виконавче провадження»

Незаконне рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження свідчить про безпідставне ухилення державного виконавця здійснити передбачені законом дії, а саме відкрити виконавче провадження, чим порушує права стягувача щодо задоволення своїх вимог та право на захист судом, передбачених ст. 16 ЦПК України.

Згідно п. 4 ст. 82 ЗУ "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Згідно з п. 9.13. постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Відповідно до ч.1 ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Відповідно до ст.ст. 115, 116 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Нормою ч. 2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Нормою ч.4 ст. 13 передбачено, що невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" державний виконавець здійснює примусове виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Контроль за законністю виконавчого провадження здійснюється у відповідності до ст. 83 Закону та регламентований Інструкцією з організіції примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/05 від 02.04.2012 (далі - Інструкція).

Пунктом 1.4 Інструкції встановлено, що безпосередній контроль за діями виконавців покладений на начальників відділів державної виконавчої служби. Відповідно до ч.2 ст. 83 Закону керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам Закону, вправі зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно п. 9.2 Інструкції начальник відділу ДВС перевіряє виконавче провадження зокрема за заявою стягувана.

Згідно з вимогами ст. 6 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

В даному випадку державний виконавець без достатніх правових підстав виніс повідомлення № 632/18 від 14.10.2016 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, оскільки в силу чинного в Україні законодавства та сталої практики, якщо кілька відповідачів, до яких була пред'явлена вимога, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарський суд видає лише один наказ на стягнення всієї суми, а не декілька.

Крім того, в своїй скарзі публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" просило суд поновити строк для пред"явлення наказу господарського суду міста Києва від 11.11.2015 у справі № 910/25558/14 до виконання.

Суд прийшов до висновку про задоволення вказаної заяви у зв'язку з наступним:

Відповідно до ст. 119 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.

За результатами розгляду заяви виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві і боржнику.

У своїй заяві стягувач зазначив, що наказ по справі видано 11.11.2015. Однак, строк пред'явлення- наказу до виконання був пропущений з поважних причин, а саме у зв'язку з повідомленням № 632/18 від 14.10.2016 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Отже, оскільки наказ господарського суду міста Києва від 11.11.2015 у справі № 910/25558/14 дійсний для пред'явлення до виконання до 11.11.2016, а причина його пропуску є поважною, то виникла необхідність поновлення пропущеного строку для пред'явлення даного наказу до виконання.

За таких обставин, керуючись положеннями ЗУ України «Про виконавче провадження» , ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити скаргу публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

2. Визнати повідомлення № 632/18 від 14.10.2016 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, винесене головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції Сивокозовим О.М., незаконним та скасувати його.

3. Зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчинити виконавчі дії, спрямовані на розгляд заяви Стягувача № 290-юд від 04.10.2016 про відкриття виконавчого провадження, поданої 04.10.2016, та відкриття виконавчого провадження на підставі законодавства, що діяло на момент звернення Стягувача з такою заявою - 04.10.2016.

4. Відновити пропущений строк для пред'явлення наказу господарського суду міста Києва від 11.11.2015 у справі № 910/25558/14 про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ Проперті" (вул. Олени Теліги, 17, офіс 86, м. Київ, 04112, код 35677612) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Т Проперті" (вул. Польова, 65, м. Київ, 03058, код 37141492) на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ, 04114, код 21133352) 6 418 162 (шість мільйонів чотириста вісімнадцять тисяч сто шістдесят два) дол. США 78 центів, що за курсом НБУ станом на 16.03.2015 становить 139 725 849 (сто тридцять дев'ять мільйонів сімсот двадцять п'ять тисяч вісімсот сорок дев'ять) грн. 08 коп., з яких: прострочений борг по кредиту - 4 374 994 (чотири мільйона триста сімдесят чотири дев'ятсот дев'яносто чотири) дол. США 20 центів, що за курсом НБУ станом на 16.03.2015 становить 95 245 290 (дев'яносто п'ять мільйонів двісті сорок п'ять тисяч двісті дев'яносто) грн. 61 коп., відсотки за користування кредитними коштами - 941 190 (дев'ятсот сорок одна тисяча сто дев'яносто) дол. США 05 центів, що за курсом НБУ станом на 16.03.2015 становить 20 490 065 (двадцять мільйонів чотириста дев'яносто тисяч шістдесят п'ять) грн. 99 коп., підвищені відсотки за користування кредитними коштами - 1 101 978 (один мільйон сто одна тисяча дев'ятсот сімдесят вісім) дол. США 53 центи, що за курсом НБУ станом на 16.03.2015 становить 23 990 492 (двадцять три мільйона дев'ятсот дев'яносто тисяч чотириста дев'яносто дві) грн.49 коп. - до 11.11.2017.

5. Дана ухвала являється невід'ємною частиною наказу господарського суду міста Києва від 11.11.2015 у справі № 910/25558/14.

6. Ухвала може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

7. Копію ухвали розіслати сторонам та Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Суддя Головатюк Л.Д.