Постанова

від 07.12.2016 по справі 908/1990/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

07.12.2016 справа № 908/1990/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:ОСОБА_1 суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 за довіреністю № 243/20-19 від 11.07.2016, від відповідача: від третьої особи:ОСОБА_5 за довіреністю № 7 від 10.08.2016, не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуКонцерну "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від 13.10.2016 (повне рішення складено 25.10.16) по справі№ 908/1990/16 за позовомКонцерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі"Дніпровського району, м. Запоріжжя, до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаПриватного підприємства "Сандао", с. Сонячне Запорізької області, Міського комунального підприємства "Основаніє", м. Запоріжжя, простягнення 51 794, 14 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області (суддя Азізбекян Т. А.) від 13.10.2016 по справі 908/1990/16 у задоволенні позовних вимог Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Дніпровського району, м. Запоріжжя (далі - Концерн «МТМ»), до Приватного підприємства «Сандао», с. Сонячне Запорізької області (далі - ПП «Сандао»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міського комунального підприємства «Основаніє», м. Запоріжжя (далі - МКП «Основаніє»), про стягнення 51 794, 14 грн. відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Концерн «МТМ» звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 13.10.2016 по справі № 908/1990/16, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вважає, що господарський суд дійшов необгрунтованого висновку про відмову у задоволенні його позовних вимог про стягнення вартості спожитої теплової енергії, оскільки якщо в приміщенні є неізольовані транзитні трубопроводи домової системи опалення, що має місце в даному випадку, споживання теплової енергії відбувається і відтак вартість такої енергії повинна сплачуватись споживачем.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Колядко Т. М., судді - Сгара Е. В., Марченко О. А.) від 17.11.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 07.12.2016.

У зв'язку з перебуванням на лікарняному на дату розгляду справи судді Сгари Е. В. розпорядженням в. о. керівника апарату суду № 1659 від 06.12.2016 призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Колядко Т. М., судді - Татенко В. М., Марченко О. А.

У судове засідання з'явився представник позивача, підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача з'явився у судове засідання, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив оскаржуване рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 38 т. 2).

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Концерн «МТМ» звернувся до господарського суду з позовом про стягнення вартості поставленої ним відповідачу - ПП «Сандао» протягом опалювальних періодів 2013-2016 років теплової енергії, посилаючись на укладений між ним та відповідачем договір № 407 від 01.10.2002 (далі - Договір). Приміщення, на яке здійснюється постачання теплової енергії за вказаним Договором, знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, 30.

В обґрунтування своїх позовних вимог Концерн «МТМ» послався, зокрема, на п. 1.2 зазначеного Договору, відповідно до якого Енергопостачальна організація (Концерн «МТМ») бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві (ПП «Сандао») теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, згідно п. 1.3, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі Споживача за встановленим тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно з п. 1.1 Договору при його виконанні Сторони керуються «Правилами користування тепловою енергією», «Правилами обліку, відпускання і споживання теплової енергії», Нормами та вказівками по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні, чинним законодавством України.

Розділом VI Договору сторони передбачили порядок розрахунків за постачання теплової енергії. Так, Енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає Споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Підставою для розрахунків Споживача з Енергопостачальною організацією є ОСОБА_5 надання послуг, підписаний обома Сторонами. Розрахунок кількості теплової енергії, яка відпущена Споживачу, проводиться на підставі показань розрахункових приладів обліку, з урахуванням втрат, або розрахунковим способом - за відсутності приладів обліку. Споживач зобов'язаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок Енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплату.

Відповідно до п.10.1 Договору він набирає чинності після підписання його обома сторонами та діє з 01.10.2002 по 30.09.2003. Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди Сторін про його розірвання.

Позивач зазначає, що на умовах вказаного Договору ним протягом зазначених періодів було відпущено відповідачу теплову енергію на загальну суму 51 794, 14 грн. відповідно до актів приймання-передачі теплової енергії.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача супровідним листом № 4406/09-3 від 01.10.2015 було направлено рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії за спірним Договором за період 05.10.2013-30.04.2015 на загальну суму 31 502, 13 грн., супровідним листом № 2381/09 від 22.04.2016 - за період жовтень 2015 року - березень 2016 року на загальну суму 51 794, 14 грн. Зазначені акти приймання-передачі та рахунки містять посилання на договір № 407 від 01.10.2002 та підписані лише з боку позивача (а. с. 32-70, 81-90 т. 1).

У судовому засіданні апеляційного суду позивач не зміг надати обґрунтованих пояснень щодо направлення рахунків та актів приймання-передачі теплової енергії за три опалювальні сезони лише двома супровідними листами в порушення п. 6.3 Договору, який передбачає направлення Споживачу вказаних документів кожного місяця , за який відбувалось постачання теплової енергії.

З огляду на те, що ПП «Сандао» в установлені Договором строки не було сплачено суму вартості спожитої теплової енергії, Концерн «МТМ» звернулось до господарського суду про стягнення зі Споживача 51 794, 14 грн., посилаючись на передбачений, зокрема, п. 40 Правил користування тепловою енергією (далі - Правила), обов'язок споживача вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.05.2011 у справі № 9/5009/2058/11 за позовом Концерну «МТМ» в особі філії Концерну «МТМ» Ленінського району до ПП «Сандао» про стягення з останнього заборгованості за спожиту теплову енергію за період з серпня 2008 року по вересень 2008 року в розмірі 1 001, 18 грн. встановлено такі обставини.

Відповідно до складеного уповноваженими представниками позивача ОСОБА_6 зняття у ПП «Сандао» показників приладів обліку витрат води (водоміра) від 16.10.2008 на елеваторному вузлі на трубопроводах подачі і обрізки на фланцях встановлено заглушки. Прилад обліку знято на Держ. перевірку. На трубопроводах подачі кульовий вентиль закрито та опломбовано, на зворотному трубопроводі закрита засувка та опломбована. ОСОБА_6 від 13.01.2009 встановлено, що опалення по даному обєкту відсутнє. Раніше встановлені пломби на засувках і збірниках не порушені. Прилад обліку відсутній. З ОСОБА_5 від 20.10.2010 вбачається, що теплоносій на потреби опалення на ПП «Сандао» не подається.

Згідно з ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Господарський суд з посиланням на преюдиційність зазначених обставин визнав їх такими, що не потребують доведення в даному спорі.

Позивач у запереченні від 26.09.2016 на відзив на позовну заяву зазначив, що споживання теплової енергії відокремленою системою опалення за вказаний період відповідачем не відбувалось. Однак по підвалу та першому поверху нежитлового приміщення відповідача проходять транзитні неізольовані трубопроводи будинкової системи опалення , які є частиною теплової мережі, що забезпечує транспортування теплової енергії в систему опалення будинку № 30 по вул. Дніпропетровське шосе.

Згідно з наявного в матеріалах справи № 908/1990/16 ОСОБА_5 технічного огляду вузла обліку теплової енергії приміщення ПП «Сандао» за адресою: Дніпропетровське шосе, 30 від 23.10.2014 встановлено, що приміщення ПП «Сандао» має відокремлену систему опалення від домової системи опалення; з жовтня 2008 року система опалення приміщення відключена шляхом демонтажу прибору обліку теплоносія; запірна арматура елеваторного вузла закрита, раніше встановлену пломбу не порушено (а. с. 103 т. 1).

Зазначене підтверджується також ОСОБА_5 обстеження спірного приміщення ПП «Сандао» від 15.04.2013 та 28.01.2016 (а. с. 3-4 т. 2).

Концерн «МТМ» в апеляційній скарзі зазначає, що оскільки тепловий потік від вказаних неізольованих трубопроводів та стояків безпосередньо проходить через спірне приміщення, яке належить відповідачу, останній повинен оплачувати отриману таким шляхом теплову енергію.

ПП «Сандао» у відзиві на позов та апеляційну скаргу також зазначає, що через його приміщення проходять транзитні загальнобудинкові системи теплопостачання, які транспортують теплову енергію мешканцям житлового будинку.

В обґрунтування своїх заперечень на позов відповідач посилається на те, що його обов'язком, як власника приміщення, є утримання лише власної системи споживання, що перебуває у межах його балансової належності (експлуатаційної відповідальності) відповідно до п. 41 Правил, про що також зазначає позивач у листі № 683/09 від 11.03.2014 (а. с. 109 т. 1). А оскільки відповідальність за стан внутрішньобудинкових систем теплового обладнання несе балансоутримувач, яким відповідно до схеми балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності сторін було МКП «Основаніє» і з 26.08.2016 відповідно до Рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 494 - Комунальне підприємство «Наше місто», обов'язок з ізоляції зазначених трубопроводів покладається на останнього (а. с. 23-26 т. 2).

Як правильно зазначено господарським судом, з умов Договору та Правил користування тепловою енергією вбачається, що підставою для стягнення з відповідача плати за теплову енергію є докази прийняття та споживання цієї енергії відповідачем.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував факт постачання ним за Договором теплової енергії відповідачу саме в тому обсязі, про стягнення вартості якого Концерн "МТМ" звернувся з позовом до господарського суду.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Концерн «МТМ» звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості за поставлену ним ПП «Сандао» протягом опалювальних сезонів 2013-2016 років теплову енергію в сумі 51 794, 14 грн. відповідно до умов укладеного договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 407 від 01.10.2002. З огляду на зазначене, позивач повинен був надати докази постачання відповідачу відповідної кількості теплової енергії.

Позивач у позовній заяві свої вимоги обґрунтував невиконанням відповідачем обов'язку з оплати поставленої теплової енергії протягом опалювальних сезонів 2013-2016 років.

Відповідно до п. 6.5 Договору розрахунок кількості теплової енергії, яка відпущена Споживачу, проводиться на підставі показань розрахункових приладів обліку, з урахуванням втрат, або розрахунковим способом - за відсутності приладів обліку.

Як було зазначено, спірне приміщення, що належить відповідачу, було відокремлено від загальної системи опалення житлового будинку. Втім, Концерном «МТМ» не надано доказів внесення відповідних змін до договору про постачання теплової енергії в гарячі воді № 407 від 01.10.2002, зокрема, щодо зміни порядку розрахунків, визначення кількості поставленої теплової енергії.

У наданих позивачем суду актах приймання-передачі теплової енергії (підписаних лише Енергопостачальною організацією) за кожний місяць спірного періоду зазначено кількість теплової енергії, яка поставлялась відповідачеві.

Застосувати порядок визначення кількості теплової енергії, що поставляється, який передбачено у Договорі (а саме, у п. 6.5 - на підставі показань розрахункових приладів обліку) суд обґрунтовано визнав неможливим з посиланням на обставини демонтажу відповідного приладу обліку в спірному приміщенні, встановлені рішенням господарського суду Запорізької області у справі № 9/5009/2058/11.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що господарським судом в рішенні обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог Концерну «МТМ» до ПП «Сандао» про стягнення з останнього 51 794, 14 грн.

Лише в апеляційній скарзі на зазначене рішення позивач навів розрахунок кількості теплової енергії, яка, на його думку, була отримана відповідачем через транзитні неізольовані трубопроводи та стояки в спірному приміщенні.

При цьому Концерн «МТМ» зазначає, що теплові втрати транзитних стояків складають 7 223 ккал/год (а. с. 44 т. 2), але доказів зазначеного суду не надано, та яким чином була визначена кількість (Гкал) та вартість теплової енергії за кожним з наявних в матеріалах справи актів приймання-передачі також не наведено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків, викладених в оскаржуваному рішенні господарського суду щодо недоведеності позовних вимог, не спростовують, а тому апеляційна скарга Концерну «МТМ» підлягає залишенню без задоволення, рішення Господарського суду Запорізької області від 13.10.2016 по справі № 908/1990/16 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Концерну «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя, на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.10.2016 по справі № 908/1990/16 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 13.10.2016 по справі № 908/1990/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Т.М. Колядко

Судді: В.М. Татенко

ОСОБА_3