Постанова

від 07.12.2016 по справі 905/2430/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

07.12.2016 справа № 905/2430/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючогоОСОБА_1, суддів:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 за дов. № 121 від 28.11.2016, від відповідача:не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об'єднання "Тата", м. Запоріжжя, на рішення Господарського суду Донецької області від 17.10.2016 по справі№ 905/2430/16 за позовомПриватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об'єднання "Тата", м. Запоріжжя, доДержавного підприємства "Шахта ім. Д. С. Коротченка", м. Селидове Донецької області, простягнення 81 404, 09 грн.

Приватне підприємство «Наукове промислово-комерційне об'єднання «Тата» (далі - ПП «НПКО «Тата»), м. Запоріжжя, звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Шахта імені ОСОБА_5» (далі - ДП «Шахта ім. Д. С. Коротченка»), м. Селидове Донецької області, про стягнення 3 % річних у розмірі 10 385, 91 грн. та інфляційних втрат у сумі 71 018, 18 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 17.10.2016 у справі № 905/2430/16 у задоволенні позову ПП «НПКО «Тата» відмовлено. Рішення мотивоване безпідставністю позовних вимог, оскільки чинне законодавство не передбачає нарахування 3 % річних та інфляційних втрат на суму збитків, які за своєю правовою природою не є грошовим зобов'язанням.

Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 17.10.2016 у справі № 905/2430/16 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм як матеріального, так і процесуального права, а також неповне з'ясування місцевим господарським судом фактичних обставин, що мають значення для справи. Зокрема, заявник апеляційної скарги зазначає, що 3 % річних та інфляційних втрат нараховані позивачем саме внаслідок прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання - сплати на користь ПП «НПКО «Тата» сум грошових коштів за рішенням Господарського суду Донецької області від 14.03.2002 у справі № 38/51.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи і заперечення, викладені в апеляційній скарзі, та просить її задовольнити, а рішення місцевого господарського суду скасувати.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, а тому колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи за його відсутності, з чим погодився представник позивача.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 ГПК України та на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Донецької області від 14.03.2002 у справі № 38/51 позовні вимоги ПП «Тата» про стягнення з Державного відкритого акціонерного товариства шахти ім. Коротченка - Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Селидіввугілля» (у подальшому - ДП «Шахта імені ОСОБА_5») збитків у розмірі 101 454, 53 грн. задоволено у повному обсязі.

Як вбачається із зазначеного рішення, між сторонами 14.05.2001 було укладено Договір № 59, за умовами якого відповідач зобов'язується поставити Приватному підприємству «Тата» вугілля у кількості 1000 т, а позивач зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість.

За взаємною згодою сторін Приватне підприємство «Тата» здійснило оплату товару шляхом попередньої передачі простого векселю № 66334312438643 на суму 98 454, 53 грн., а також здійснило попередню оплату залізничного тарифу в розмірі 3 000, 00 грн.

Оскільки відповідач своєчасно не здійснив відвантаження товару, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення суми попередньої оплати, кваліфікувавши її як прямі збитки.

За таких обставин через тривале невиконання відповідачем рішення Господарського суду Донецької області від 14.03.2002 у справі № 38/51 ПП «НПКО «Тата» звернулось до місцевого господарського суду з позовом про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.

Вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду є законним і обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін, виходячи з такого.

Зі змісту рішення Господарського суду Донецької області від 14.03.2002 у справі № 38/51 вбачається, що грошова сума, на яку позивач просить нарахувати 3 % річних та інфляційні втрати, є попередньою оплатою за непоставлений товар.

Згідно з частиною третьою статті 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Статтею 536 ЦК України передбачено обов'язок боржника сплачувати проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами.

Стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар.

Отже, з огляду на правову природу обов'язку з повернення суми попередньої оплати та наявність у частині третій статті 693 ЦК України прямої вказівки на застосування спеціального заходу цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, нарахування передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум 3 % річних та інфляційних втрат є неправомірним.

Аналогічний правовий висновок викладено й у постанові Верховного Суду України № 3-90гс14 від 16.09.2014, який відповідно до статті 111 28 ГПК України має враховуватись судами при застосуванні норм права.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що після ухвалення рішення Господарського суду Донецької області від 14.03.2002 у справі № 38/51 про стягнення збитків «ці кошти виступають як грошове зобов'язання відповідача перед позивачем», що зумовлює можливість застосування до правовідносин сторін приписів частини другої статті 625 ЦК України.

Проте колегія суддів вважає позицію позивача необґрунтованою, адже статтею 625 ЦК України регулюються саме зобов'язальні правовідносини, тобто її дія поширюється на порушення грошового зобов'язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду.

При цьому частина п'ята статті 11 ЦК України, за змістом якої у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду, не дає підстав для застосування положень статті 625 ЦК у разі відсутності між сторонами зобов'язальних відносин, адже після ухвалення судового рішення їх правова природа не змінюється.

Крім того, правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, урегульовані Законом України «Про виконавче провадження», а тому до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання, зокрема стаття 625 ЦК України.

Посилання заявника апеляційної скарги на порушення місцевим господарським судом приписів статті 35 ГПК України через відмову у задоволенні позовних вимог колегія суддів відхиляє, оскільки чинне процесуальне законодавство надає преюдиційного значення саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (складом суду).

Виходячи з наведеного, задоволення позовних вимог ПП «НПКО «Тата» рішеннями Господарського суду Донецької області у справах № 12/385, 23/54, 29/24, 7/404 та 905/1724/13-г не має доказового значення при вирішенні спору у цій справі для суду першої інстанції та не звільняє останнього від закріпленого у статті 43 ГПК України обов'язку оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного й об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ураховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга ПП «НПКО «Тата» задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Донецької області від 17.10.2016 у справі № 905/2430/16 підлягає залишенню без змін як законне та обґрунтоване з наведених вище підстав.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Наукове промислово-комерційне об'єднання «Тата», м. Запоріжжя, на рішення Господарського суду Донецької області від 17.10.2016 у справі № 905/2430/16 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 17.10.2016 у справі № 905/2430/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Т.М. Колядко

Судді: К.І. Бойченко

ОСОБА_3