Ухвала

від 06.12.2016 по справі 819/547/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 р. Справа № 876/4621/16

Львівський апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р. М., Запотічного І. І.,

за участю секретаря Бедрій Х. П.

представника позивача ОСОБА_1

представника третьої особи Парубій М. М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Заричне" на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року по справі № 819/547/16 за позовом ОСОБА_3 до Приватного нотаріуса Федірко Галини Миронівни за участю третіх осіб: Фермерського господарства "Заричне", Дулібівської сільської ради про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Федірко Г. М. прийняте рішення про державну реєстрацію прав (індексний номер 27937959, від 26 січня 2016 року), яким за Фермерським господарством "Заричне" зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна - будівлі та споруди загальною площею 2634,1 м 2 за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, що діяла на час прийняття приватним нотаріусом Федірко Г. М. рішення про державну реєстрацію) державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Таким чином, після скасування рішення господарського суду Тернопільської області від 10 грудня 2015 підстава, якою керувалася приватний нотаріус Федірко Г. Д. при проведенні державної реєстрації прав є недійсною і, відповідно, не можуть існувати права та запис про державну реєстрацію прав, які виникли на підставі скасованого рішення суду.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано рішення приватного нотаріуса Федірко Галини Миронівни про державну реєстрацію прав індексний номер 27937959 від 26 січня 2016 року, яким за Фермерським господарством "Заричне" зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 833597561212 - будівлі та споруди загальною площею 2634,1 м 2 за адресою: АДРЕСА_1.

Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржила третя особа - Фермерське господарство "Заричне". У поданій апеляційній скарзі покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю та скасувати заборону відчуження ФГ «Заричне» будь-яким способом об'єкта нерухомого майна накладену ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2016 року.

У апеляційні скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що судом не розглянуто їхнє клопотання про перенесення розгляду справи, чим фактично недопущено апелянта до правосуддя. Вказує, що судом безпідставно накладено заборону відчуження на об'єкт нерухомості 833597561212, оскільки відсутні письмові докази на підтвердження наявності небезпеки заподіяння шкоди інтересам ОСОБА_3

Сторони явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, хоч і були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, що не перешкоджає слухати справу в їх відсутності без здійснення звукозапису.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Вивчивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Федірко Г. М. прийняте рішення про державну реєстрацію прав (індексний номер 27937959, від 26 січня 2016 року), яким за Фермерським господарством "Заричне" зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна - будівлі та споруди загальною площею 2634,1 м 2 за адресою: АДРЕСА_1.

Інформація зазначена згідно інформаційної довідки № 58183856 від 26 квітня 2016 року.

Державну реєстрацію права власності проведено на підставі рішення господарського суду Тернопільської області від 10 грудня 2015 року у справі № 921/1087/15-г/6 за позовом Фермерського господарства "Заричне" до Дулібівської сільської ради про визнання права власності.

Зазначеним рішенням позов було задоволено і визнано за Фермерським господарством "Заричне" право власності на будівлі і споруди по АДРЕСА_1.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2016 року у справі № 921/1087/15-г/6 апеляційні скарги Дулібівської сільської ради та третіх осіб ОСОБА_6, ОСОБА_3 С, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 задоволено. Рішення господарського суду Тернопільської області від 10 грудня 2015 року у справі № 921/1087/15-г/6 скасовано та прийняте нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2016 у справі № 921/1087/15-г/б встановлено, що вказані будівлі та споруди належать до пайового фонду майна колишньої Селянської спілки "Дуліби". Дулібівською сільською радою на ім'я кожного колишнього члена СС "Дуліби" видані свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнові сертифікати).

Судом встановлено, що позивач є одним із співвласників майна пайового фонду колишньої СС "Дуліби". що підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай НОМЕР_1.

Відповідно до частини 3 статті 105 ГПК України постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Згідно з статтями 4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" загальними засадами державної реєстрації прав, зокрема, є: гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Пункту 5 частини 1 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, що діяла на час прийняття приватним нотаріусом Федірко Г. М. рішення про державну реєстрацію) визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно з пунктом 2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (затверджено наказом Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року № 3502/5): для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Відповідно до пункту 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 41): державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із скасуванням рішення суду, яке було підставою набуття Фермерським господарством "Заричне" права власності на нерухоме майно, а також підставою проведення державної реєстрації цього права, підлягає скасуванню і рішення приватного нотаріуса Федірко Г. М. про державну реєстрацію за Фермерським господарством "Заричне" права власності на вказане нерухоме майно.

Єдиною підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації права власності є рішення суду про скасування відповідного рішення державного реєстратора. Таким чином встановлений законодавством порядок скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно передбачає необхідність звернення до суду з позовом про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав.

Проаналізувавши матеріали справи та наведені вище законодавчі положення, суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає за необхідне зазначити, що після скасування рішення господарського суду Тернопільської області від 10 грудня 2015 року підстава, якою керувалася приватний нотаріус Федірко Г. Д. при проведенні державної реєстрації прав є недійсною і, відповідно, не можуть існувати права та запис про державну реєстрацію прав, які виникли на підставі скасованого рішення суду

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Заричне" залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року по справі № 819/547/16 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дати складення в повному обсязі.

Головуючий Кузьмич С. М.

Судді Гулид Р. М.

Запотічний І. І.

Повний текст ухвали складено 9 грудня 2016 року