Ухвала

від 06.12.2016 по справі 822/397/14

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/397/14

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

06 грудня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Білоуса О.В. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Веснянський елеватор" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Веснянський елеватор" до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ "Веснянський елеватор", ідентифікаційний код 36341293, є суб'єктом підприємницької діяльності - юридичною особою та внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 08.04.2010 року за №7952.

У період з 10.09.2013 року по 16.09.2013 року посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Веснянський елеватор" з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість по проведених фінансово-господарських операціях із ТОВ "Стіомі-Холдінг" (код за ЄДРПОУ 32827667), ТОВ "Кононівський елеватор" (код за ЄДРПОУ 32284263) за період з 01.04.2013 року по 31.05.2013 року. За результатами перевірки складено акт №281/1501/36341293 від 23.09.2013 року.

В ході перевірки виявлені та відображені в акті порушення позивачем вимог законодавства, а саме: п.44 ст.44, п.185.1 ст.185, 188.1 ст.181, п.187.1 ст. 187 ПК України; п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, 200.1 та п.200.2 ст.200, п.201.10 ст.201 ПК України, п.п.2.15., п.п.2.16. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, в частині включення до податкового кредиту сум по господарських операціях, які не здійснювались, не пов'язані з господарською діяльністю та не підтверджені податковими накладними, що призвело до завищення податкового кредиту в сумі 2258533 грн.; п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 ПК України. На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0007021501 від 11.10.2013 року, яким позивачу збільшене грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 140101,00 грн. та застосовано штрафні санкці в сумі 70051,00 грн.

У відповідності до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Обов'язковими реквізитами первинних документів є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Пунктом 9 ч.1 статті 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Також згідно з п.п.14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відтак, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Крім того, відповідно до Національного стандарту бухгалтерського обліку №15, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу, при наявності низки вимог, зокрема, впевненості, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства або імовірності надходження економічних вигод від надання послуг.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно із п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

В той же час наявність у покупця податкової накладної не є безумовною підставою для віднесення таких сум ПДВ до податкового кредиту у разі, якщо наведені у таких документах відомості не відповідають дійсності внаслідок операцій які не мали реального виконання.

Згідно висновків перевірки, позивачем завищено податковий кредит по операціям з придбання кукурудзи у ТОВ "Стіомі-Холдінг" (код 32827667) на загальну суму 508398 грн., в т.ч. в квітні 2013 року - на суму 52008 грн., в травні 2013 року. - на суму 456390 грн.; по операціям з придбання та зберігання сої у ТОВ "Кононівський елеватор" (код 32284263) на загальну суму 1750135 грн. в травні 2013 року; та завищено податкові зобов'язання по операціям з продажу кукурудзи ПАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" (код 05581898) на загальну суму 319985 грн., в т.ч. в квітні 2013 року - на суму 39300 грн., в травні 2013 року - на суму 280685 грн.; по операціям з продажу кукурудзи ТОВ "Миргородський елеватор" (код 33020406) в сумі 96348 грн. в травні 2013 року; по операціям з продажу кукурудзи ТОВ "Кононівський елеватор" (код 32284263) в сумі 63462 грн. в травні 2013 року; по операціям з продажу сої ТОВ "Агро-Еко XXI плюс" (код 37000430) в сумі 1633497 грн. в травні 2013 року

Також, за висновками перевірки, в порушення пунктів 200.1-200.3 ст.200 ПК України, позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень 2013 року в сумі 12708 грн. та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в сумі за травень 2013 року в сумі 140101 грн.

Суд встановив, що за період з 01.04.2013 року по 31.05.2013 року позивачем, згідно даних декларацій з ПДВ за квітень, травень 2013 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку, на підставі накладних, виписаних ТОВ "Стіомі-Холдінг", до складу податкового кредиту включено суму ПДВ в розмірі 508398 грн., в т.ч. в квітні 2013 року - 52008 грн.; в травні 2013 року - 456390 грн.

Згідно податкової інформації ДПІ у Печерському районі м. Києва не встановлено перебування ТОВ "Стіомі-Холдінг" за зареєстрованим місцезнаходженням: 01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 29, про що свідчить акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Стіомі-Холдінг" (ЄДРПОУ 32827667) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.07.2012 року по 31.07.2012 року, з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року, з 01.04.2013 року по 30.04.2013 року від 27.06.2013 року №121/26-55-22-01/32827667.

Відповідно до бази даних Міндоходів АІС "Податковий блок" встановлено відхилення між даними податкових зобов'язань та податкового кредиту ТОВ "Стіомі-Холдінг" та ТОВ "Веснянський елеватор" всього на суму ПДВ в розмірі 508398 грн., в т.ч. за квітень 2013 року - в сумі 181500 грн., за травень 2013 року - в сумі 326898 грн.

Позивачем надані, відповідачу під час перевірки та суду під час розгляду справи, копії договорів поставки №220413 від 22.04.2013 року та №13052013 від 13.05.2013 року, укладених між позивачем (покупець) та ТОВ "Стіомі-Холдінг" (продавець) щодо поставки зерна кукурудзи за ціною 1800 грн. (з ПДВ) за тону в кількості 605 т та 1400 грн. (з ПДВ) за тону в кількості 1400 т відповідно.

Згідно п.2.1 вказаних договорів, продукція поставляється продавцем покупцю на умовах "РСА-Інкотермс 2000" - склад продавця, Хмельницька область, Старосинявський район, смт. Адампіль.

Разом з тим, конкретної адреси складу в смт. Адампіль в договорі та в жодних інших документах не зазначено. Перевіркою та судом не встановлено, а позивачем не доведено існування такого складу та можливості його використання суб'єктами господарювання в якості зерноскладу. У відповідності до наявної в матеріалах справи інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно за ТОВ "Стіомі-Холдінг" (код 32827667) не зареєстровано жодного об'єкту нерухомого майна, розташованого в смт. Адампіль Старосинявського району Хмельницької області.

Під час проведення перевірки відповідачу та під час розгляду справи суду позивачем не надано документів, що підтверджують факт перевезення сільгосппродукції безпосередньо на складське приміщення, яке знаходиться у смт. Адампіль та підстави його зберігання (договори оренди, схову та інше), не надано актів виконаних робіт по зберіганню (навантаженню/розвантаженню) зерна та доказів оплати цих послуг за квітень, травень 2013 року На підтвердження виконання договору поставки №220413 від 22.04.2013 року позивачем надано копії видаткових №№ ПС0000369-ПС0000375 та податкових накладних №№64/2-69/2. На підставі вказаних документів позивачем у податковому обліку відображено придбання зерна кукурудзи у квітні 2013 року в кількості 605 тон на загальну суму 1089000 грн., в т.ч. ПДВ - 181500 грн. Однак, не надано жодного документального підтвердження відображення в бухгалтерському обліку у квітні 2013 року господарських операцій з придбання кукурудзи від ТОВ "Стіомі-Холдінг" та розрахунків між суб'єктами господарювання, а також платіжних та/або касових документів та документів складського обліку.

В матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних на перевезення зерна кукурудзи з смт. Адампіль до ТОВ "Нива" (с. Пасічна) у квітні 2013 року, послуги по перевезенню зерна кукурудзи між цими населеними пунктами надані ПП "Оріон", транспорт - найманий. При цьому, суду не надано документів, що підтверджують існування між позивачем та ПП "Оріон" договірних відносин щодо перевезення зерна (договори, заявки тощо), а також доказів здійснення оплати таких послуг перевізнику.

Відповідно до Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів), жоден із суб'єктів господарювання із назвами "Оріон", "Нива", не мали взаємовідносин із ТОВ "Стіомі-Холдінг" та/або ТОВ "Веснянський елеватор" у квітні-травні 2013 року.

Позивачем також не надано жодного документального підтвердження відображення в бухгалтерському обліку у квітні 2013 року господарських операцій з перевезення/зберігання вантажів та розрахунків між суб'єктами господарювання, платіжних та/або касових документів.

На підтвердження виконання договору поставки №13052013 від 13.05.2013 року позивачем надано копії податкових №№ПС0000468-ПС0000471 та видаткових накладних №№13/2-16-2, на підставі яких відображено придбання зерна кукурудзи у травні 2013 року в кількості 1400,99 тон на загальну суму 1961386 грн., в т.ч. ПДВ - 326898 грн., при цьому не надано жодного документального підтвердження відображення в бухгалтерському обліку у травні 2013 року господарських операцій з придбання кукурудзи від ТОВ "Стіомі-Холдінг" та розрахунків між суб'єктами господарювання, платіжних та/або касових документів та документів на транспортування та складський облік придбаного товару.

В квітні 2013 року позивачем відображено реалізацію кукурудзи для ПАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" (далі - "Полтавське ХПП") згідно податкової накладної №1 від 30.04.2013 року на суму 235800 грн., в т.ч. ПДВ 39300 грн., та, відповідно, сформовано податкові зобов'язання в квітні в сумі 39300 грн. Договору, на підставі якого могло відбуватись постачання товару, до перевірки та суду не надано.

За травень 2013 року позивачем відображено постачання кукурудзи для ПАТ "Полтавське ХПП" на суму 1403425 грн., в т.ч. ПДВ 280685 грн., згідно даних декларації з ПДВ та необхідних додатків до декларації, реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

До перевірки позивачем надано копії однотипних договорів поставки №04/05 від 16.05.2013 року, №03/05 від 17.05.2013 року та №05/05 від 23.05.2013 року, укладених позивачем (продавець) із ПАТ "Полтавське ХПП" (покупець) щодо поставки кукурудзи.

При цьому, на підтвердження реального виконання укладених договорів поставки позивачем не надано до перевірки доказів транспортування товару до визначених місць поставки чи доказів погодження інших умов поставки між сторонами. Позивачем не надано жодного документального підтвердження відображення в бухгалтерському обліку у квітні, травні 2013 року господарських операцій з продажу кукурудзи, надання транспортних послуг та розрахунків між суб'єктами господарювання за такими операціями, що суперечить вимогам ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також платіжних та/або касових документів, документів складського обліку тощо, що в цілому суперечить вимогам ст. 44 ПК України.

Суд встановив, що конкретної адреси поставки товару в договорі не вказано, проте вказані адреси не відповідають юридичній адресі покупця (м. Полтава, вул. Рибчанська, 31). Судом та перевіркою не встановлено, а Позивачем не доведено існування за вказаними адресами складських приміщень та можливості їх використання суб'єктами господарювання в якості зерноскладів.

На підтвердження виконання вищезазначених договорів поставки Позивачем надано лише копії податкових накладних. При цьому, перевіркою податкової та видаткової накладних від 17.05.2013 року встановлено невідповідність вартості поставки кукурудзи в кількості 133,8 т.

У травні 2013 року позивачем відображено реалізацію кукурудзи ТОВ "Миргородський елеватор" на загальну суму 578088 грн., в т.ч. ПДВ 96348 грн., згідно даних декларації з ПДВ та необхідних додатків до декларації, реєстру виданих та отриманих податкових накладних. При цьому, позивачем не надано копій договорів на поставку та жодного документального підтвердження відображення в бухгалтерському обліку у травні 2013 року господарських операцій з продажу кукурудзи, надання транспортних послуг та розрахунків між суб'єктами господарювання за такими операціями.

За травень 2013 року ТОВ "Веснянський елеватор" відображено постачання кукурудзи ТОВ "Кононівський елеватор" на суму 380772 грн., в т.ч. ПДВ 63462 грн. згідно даних декларації з ПДВ та необхідних додатків до декларації, реєстру виданих та отриманих податкових накладних. На підтвердження відображених в податковому обліку операцій позивачем надано копію договору купівлі-продажу №188 від 20.05.2013 року, при цьому, платником не надано копії договору №199 від 31.05.2013р. на поставку кукурудзи ТОВ "Кононівський елеватор" в травні 2013 року, який зазначено в податковій накладній. В п.2.3 договору купівлі-продажу №188 від 20.05.2013 року як умову поставки передбачено: "ЕХW Інкотермс-2000": франко-машина с. Миролюбне Хмельницької області.

Згідно п.2.4 вказаного договору якість та кількість товару, що поставляється за цим договором, зазначається зерновим складом у складському документі. Згідно п.2.5 договору, при поставці товару Постачальник зобов'язаний надати Покупцю оригінал даного договору, рахунок-фактуру, товарну накладну, виписану в день поставки товару та оригінал складської квитанції, оформленої на ім'я Покупця.

При цьому, до перевірки не надано документів, що підтверджують транспортування товару до місця поставки (с. Миролюбне Хмельницької області), чи доказів погодження інших умов поставки між сторонами, а також документального підтвердження відображення в бухгалтерському обліку у травні господарських операцій з продажу кукурудзи, надання транспортних послуг та розрахунків між суб'єктами господарювання за такими операціями.

Враховуючи вищезазначене, перевіркою та судом не встановлене реальне здійснення операцій з реалізації зерна кукурудзи у квітні-травні 2013 року, а податкові та видаткові накладні, виписані на вказані операції, містять у собі відомості, що не відповідають дійсності, та не мають сили первинних документів, оскільки фактично здійснення господарських операцій з постачання товару (кукурудзи) не відбувалось та рух активів не здійснювався.

За період за квітень-травень 2013 року, згідно даних декларацій з ПДВ за травень 2013 року, на підставі накладних, виписаних ТОВ "Кононівський елеватор" (код 32284263), позивачем до складу податкового кредиту в травні 2013 року включено суму в розмірі 1750135 грн.

Суд встановив, що між позивачем (покупець) та ТОВ "Кононівський елеватор" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №3 від 15.05.2013 року, предметом якого є поставка сої в кількості 2279,298 тонн за ціною 4565,01 грн. (з ПДВ) за 1т. на загальну суму 10405018,16 грн., в т.ч. ПДВ 1734169,7 грн. Договором не визначено таких істотних умов договору як місце поставки товару та умови транспортування, при тому що місцезнаходження продавця - м. Полтава, вул. Павленківська, буд., 24.

На підтвердження виконання умов договору купівлі-продажу №3 від 15.05.2013 року позивачем надано лише копії видаткової накладної №75 від 15.05.2013 року та податкової накладної №6039 від 15.05.2013 року про поставку від ТОВ "Кононівський елеватор" позивачу сої в кількості 2279,298 т за ціною 4565 грн. (з ПДВ) за 1т. на загальну суму 10405018,16 грн., в т. ч. ПДВ 1734169,7 грн.

При цьому, позивачем не надано належних доказів на підтвердження перевезення сої від продавця до позивача, місця поставки, його розвантаження та оприбуткування на складі.

Позивачем не надано також жодного документального підтвердження відображення в бухгалтерському обліку у травні 2013 року господарських операцій з придбання сої від ТОВ "Кононівський елеватор" та її перевезення, розвантаження, розрахунків між суб'єктами господарювання за цими операціями, а також платіжних та/або касових документів та документів складського обліку.

Суд встановив, що під час проведення перевірки позивачем надано відповідачу копію договору від 15.05.2013 року №10, укладеного позивачем (поклажедавець) з ТОВ "Кононівський елеватор" (зерновий склад) щодо складського зберігання сільськогосподарської продукції. Відповідно до п.2.6 вказаного договору, при надходженні продукції на зберігання, зерновий склад одержує від власника продукції ряд документів (завірених печаткою та підписом керівника копій), зокрема, ТТН за формою 1-СГ або іншою формою, підписану уповноваженими представниками сторін, карантинний сертифікат (надходження продукції з інших областей), свідоцтва про вміст пестицидів, ГМО тощо. До перевірки вказаних документів не надано, хоча у відповідності до п.2.8. вказаного договору датою поставки продукції вважається дата відмітки про заїзд автотранспорту на територію складу, зробленої відповідальним працівником зернового складу на ТТН за умови вивантаження продукції. Вказані документи не надано і під час судового розгляду справи.

В п.8.1 договору складського зберігання вказано строк зберігання продукції до 01.03.2013 року, що є неможливим, виходячи із дату укладення договору - 15.05.2013 року. До перевірки не надано також актів прийому-передачі зерна на зберігання, акту виконаних робіт за звітний період, та платіжних документів, що засвідчують факт оплати послуги по відвантаженню та зберіганню зерна та документального підтвердження відображення в бухгалтерському обліку у травні 2013 року господарських операцій зі зберігання сої у ТОВ "Кононівський елеватор", здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт та відображення проведення розрахунків між суб'єктами господарювання за цими операціями.

За даними декларування податку на додану вартість за травень 2013 року (згідно декларації з ПДВ від 04.06.13 року №9032521499) господарські операції з ТОВ "Кононівський елеватор" з придбання товарів (робіт, послуг) за травень 2013 року відображено позивачем у податковому обліку, зокрема, включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 1750135 грн. на підставі податкових накладних наступних податкових накладних №№6039 від 15.05.2013 року та 5934 від 31.05.2013 року. Вищевказані податкові накладні відображені в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних від 04.06.2013 р. №9032519932, які відповідають даним додатку 5 до декларації з ПДВ від 04.06.2013 р. №9032520901 за травень 2013 року. Дані накладні зареєстровано у ЄРПН. В ході перевірки, встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту податкову накладну №5934 від 31.05.2013 року. Проте для перевірки даної податкової накладної платником не надано.

Таким чином, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту в травні 2013 року на суму 17501345 грн., в зв'язку із неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту сум ПДВ по відображеним безтоварним операціям із ТОВ "Кононівський елеватор" по придбанню товарів (робіт, послуг), які реально не здійснювались, не пов'язані з господарською діяльністю та не підтверджені необхідними документами первинного та бухгалтерського обліків.

Матеріалами перевірки та матеріалами справи підтверджується, що день оформлення договору купівлі-продажу №3 від 15.05.2013 року та договору складського зберігання сільськогосподарської продукції №10 від 15.05.2013 року із ТОВ "Кононівський елеватор", позивач (продавець) уклав договір купівлі-продажу №4 від 15.05.2013 року щодо поставки сої із ТОВ "Агро-Еко XXI плюс" (покупець), та, відповідно, з наступного дня після оформлення договорів, а саме 16.05.2013 року, згідно наданого пакету документів, почав проводити відображення господарських операцій з подальшої реалізації сої, нібито придбаної у ТОВ "Кононівський елеватор", для ТОВ "Агро-Еко XXI плюс".

Зміст вказаних документів вказує на те, що у період з 16.05.2013 року по 29.05.2013 року, соя, в кількості 2279,298 тонн, що придбана у ТОВ "Кононівський елеватор" за ціною 4565,01 грн. (з ПДВ) за 1т на загальну суму 10405018,16 грн., в т.ч. ПДВ - 1734169,7 грн., в тій же кількості реалізована ТОВ "Агро-Еко XXI плюс", проте за значно нижчою ціною - 4300 грн. (з ПДВ) за 1т на загальну суму 9800982 грн., в т.ч. ПДВ - 1633497 грн., збиток від такої господарської операції склав 604 тис. грн., що суперечить ст.3 Господарського кодексу України.

Здійснення операцій, від яких не отримується дохід, зі значним від'ємним фінансовим результатом, тобто без отримання економічного ефекту, свідчить про відсутність розумної економічної мети таких операцій та отримання податкової вигоди у вигляді заниження бази Відповідно, така збиткова діяльність підприємства для цілей оподаткування не може бути визнана господарською, оскільки підприємство не отримує доходу та інших економічних вигод у своїй підприємницькій діяльності.

Аналогічну позицію у подібних спорах висловлено і Верховним Судом України у постанові від 09.06.2015 року по справі №-21-289a15. Відтак, суд вважає, що у справі, яка розглядається, такі обґрунтовані економічні причини у ТОВ "Веснянський елеватор" були відсутні.

Для проведення перевірки взаємовідносин з ТОВ "Агро-Еко XXI плюс" в травні 2013 року позивачем надано копії видаткових та податкових накладних. При цьому, у видаткових накладних, наявних у матеріалах справи, зазначено, що відвантаження сої здійснюється зі складу ТОВ "Нива с. Пасічна, що не відповідає місцезнаходженню зерноскладу, на якому зберігалась та з якого відвантажувалась соя для ТОВ "Агро-Еко XXI плюс" (наведеними вище документами підтверджується, що послуги з навантаження та зберігання сої надавались ТОВ "Кононівський елеватор" 31.05.2013 року за адресою м. Старокостянтинів, вул. Веснянське шосе, 5, а в село Пасічна (ТОВ "Нива") ввозилась кукурудза від ТОВ "Стіомі-Холдінг" з смт. Адампіль, а не соя).

На підставі виписаних податкових накладних, за даними декларування ПДВ за травень 2013 року (декларація від 04.06.13 №9032521499), до складу податкових зобов'язань травня 2013 року позивачем включено суму ПДВ в розмірі 1633497 грн. Вищевказані податкові накладні відображені в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних від 04.06.2013 року №9032519932, які відповідають даним додатку 5 до декларації з ПДВ від 04.06.2013 р. №9032520901 за травень 2013 року.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не підтверджено реальне здійснення операцій з реалізації сої у травні 2013 року, а податкові та видаткові накладні, виписані на вказані операції, містять у собі відомості, що не відповідають дійсності, та не мають сили первинних документів, оскільки фактично здійснення господарських операцій з постачання товару не відбувалось (рух активів не здійснювався).

З огляду на вищезазначене, позивач здійснював відображення у податковому обліку операцій з придбання та продажу товарів (робіт, послуг) із ТОВ "Кононівський елеватор" та ТОВ "Агро-Еко XXI плюс" без реального здійснення операцій та оформлював фіктивні первинні документи за безтоварними операціями.

Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Веснянський елеватор" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 09 грудня 2016 року.

Головуючий Совгира Д. І. Судді Білоус О.В. Курко О. П.