Ухвала

від 24.11.2016 по справі 826/25563/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2016 року м. Київ К/800/20852/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Островича С.Е., Степашка О.І. Веденяпіна О. А.

секретаря судового засідання Орєшко Ю. О.

представники позивача Артеменко Н. М., Шаповалова В. М.

представник відповідача Перепелюк О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сент Софія Констракшн» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сент Софія Констракшн» (далі - ТОВ «Сент Софія Констракшн») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2015 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Печерському районі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.

ТОВ «Сент Софія Констракшн» подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Печерському районі проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Сент Софія Констракшн» з питань правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати податків до бюджету при здійсненні сплати податків до бюджету при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Чиста Вода Буд Монтаж» за період з 01 жовтня 2013 року по 31 липня 2015 року. За результатами перевірки складено акт № 355/26-55-22-07/34602745 від 14 вересня 2015 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2014 року на суму 391439,00 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2013-2014 роки всього у сумі 10226249,00 грн.; пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, призвело до заниження податку на додану вартість на суму 2684483,00 грн., у тому числі за травень-листопад 2014 року, січень-березень 2015 року.

На підставі акта перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №56526552207 від 28 вересня 2015 року яким ТОВ «Сент Софія Констракшн» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 587159,00 грн., в тому числі за основним платежем - 391439,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 195720,00 грн., №56626552207 від 28 вересня 2015 року яким ТОВ «Сент Софія Констракшн» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 та 2014 роки у розмірі 10256914,00 грн., №56726552207 від 28 вересня 2015 року яким ТОВ «Сент Софія Констракшн» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 4026725,00 грн., в тому числі за основним платежем - 2684483,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1342242,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що протягом періоду, який перевірявся, ТОВ «Сент Софія Констракшн» (генпідрядник) мало господарські відносини з ТОВ «Чиста Вода Буд Монтаж» (підрядник) (договори підряду на виконання робіт №11-12/2013 від 11 грудня 2013 року, №15-05/2014 від 15 травня 2015 року та №10-12/2014 від 10 грудня 2014 року). Реальність, товарність та виконання договорів між позивачем та ТОВ «Чиста Вода Буд Монтаж» підтверджується матеріалами справи.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що будівництво спірного об'єкту архітектури вже завершено, вказаний будинок введено в експлуатацію, що в свою чергу підтверджується відповідним сертифікатом, виданим Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачені вимоги до первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Сент Софія Констракшн» підтверджено здійснення господарських операцій відповідними податковими накладними та іншими документами що за своєю формою та змістом відповідають ст. 201 ПК України , ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та містять всі обов'язкові реквізити.

Крім того, невиконання контрагентами платника своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету має негативні наслідки лише щодо цієї особи і платник податку не може бути позбавлений права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо він виконав усі вимоги чинного законодавства та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що ТОВ «Сент Софія Констракшн» правомірно включено суми за господарськими операціями з ТОВ «Чиста Вода Буд Монтаж» до податкового обліку.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ «Сент Софія Констракшн» та скасування податкових повідомлень - рішень від 28 вересня 2015 року №56526552207 від 28 вересня 2015 року, №56626552207 від 28 вересня 2015 року та №56726552207 від 28 вересня 2015 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О. І. Степашко О. А. Веденяпін