Ухвала

від 08.12.2016 по справі 175/3999/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7200/16 Справа № 175/3999/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Шабанов А. М. Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія 47

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - Пономарь З.М., Пищиди М.М.

за участю секретаря - Григор'євій В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної громадської організації «Конкордія» на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Дніпропетровської обласної громадської організації «Конкордія», треті особи: Комунальне підприємство «Дніпроводоканал», Новоолександрівська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_4 до Дніпропетровської обласної громадської організації «Конкордія» треті особи: КП «Дніпроводоканал», Новоолександрівська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області про зобов'язання вичини певні дії задоволено. Зобов'язано Дніпропетровську обласну громадську організацію «Конкордія» демонтувати водопровід діаметром 100 мм, який знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_4 та розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_1. Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, ДОГО «Конкордія» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06 листопада 2013 року позивачу належить земельна ділянка площею 0,1198 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_1. (а.с. 8).

Відповідно до ст.41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

За ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, проте при здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник не може завдавати шкоди правам, свободам інших осіб, інтересам суспільства і зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно норми ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачено право фізичної особи мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із їх законності та обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають матеріалам справи, вимогам чинного законодавства та принципу непорушності прав власності.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення 27 сесії 5 скликання від 16 жовтня 2009 року, складено акт, яким встановлено в натурі межі земельної ділянки, що передаються у власність ОСОБА_5 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в межах населеного пункту АДРЕСА_1 на території Новоолександрівській сільської ради Дніпропетровського району, загальною площею - 0, 1198 га; з них: рілля - 0,1198 га, забудовані землі - 0,0000 га, під багаторічними насадженнями - 0, 0000 га. (а.с.58).Згідно до плану меж земельної ділянки, через земельну ділянку не проходять будь-які трубопроводи (а.с 59).

Згідно відповіді Голови правління ДОГО «Конкордія» Юрчишина А.Б. від 18.08.2015 р. водопровід належить ДОГО «Конкордія» та проектувався на підставі проектної документації, яка була розроблена відповідно ТУ №2491-1, виданих КП «Дніпроводоканал» 16.08.2013 р. та згідно відомостям про наявність проектних інженерних мереж на відкоректованій геоподоснові в М 1:500, погоджена з усіма зацікавленими органами, в т.ч. з Новоолександрівською сільською радою. Після цього, був отриманий дозвіл на проведення будівельних робіт в державній інспекції архітектурно-будівельного контролю. При розробленні проектної документації на водопровід, інформації про межі земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 відповідними органами надана не була. Рішенням Сесії шостого скликання Новоалександрівської сільської ради Дніпропетровського району від 05.02.2014 р. № 32 було вирішено: п.2 Врахувати планувальні рішення детального плану території житлової забудови вул.. Павлова при корегуванні генерального плану с. Дороге, тим самим врахувати прокладений водопровід ТОВ «Конкордія» (а.с.25).

Отже, Новоалександрівська сільська рада повинна була направити кадастрову інформаційну довідку про наявність інженерних мереж та відповідно, позивач мала починати будівництво згідно оновленого геодезичного знімання.

Завідувачем сектору містобудування та архітектури Дніпропетровської райдержадміністрації 23 червня 2014 року погоджено схему забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 (а.с.12), в зазначеній схемі відсутня наявність трубопроводу.

Відповідно до п. 4 ст. 373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Стаття 375 ЦК України надає право власникові земельної ділянки зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Згідно ч. 5 ст. 373 ЦК власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Згідно ч. 2 ст. 10 Закону України «Про трубопровідний транспорт», державний контроль у сфері трубопровідного транспорту здійснюється відповідними міністерствами та відомствами, органами державного нагляду і контролю та іншими спеціально уповноваженими на те державними органами, а також представницькими органами та органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст. 11 Закону до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, на яких збудовано наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також наземні споруди підземних трубопроводів. Уздовж трубопроводів встановлюються охоронні зони. Земля в межах охоронних зон не вилучається, а використовується з обмеженнями (обтяженнями) відповідно до закону або договору. Порядок встановлення, розмір та режим використання охоронної зони об'єкта трубопровідного транспорту визначаються законодавством України.

Вказані обмеження в даному випадку встановлені не були. Тому, враховуючи положення ч. 2 ст. 386, ст. 391 ЦК України та ч. 2 ст. 152 ЗК України, порушені права позивачки підлягають захисту.

Згідно зі ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; г) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Одним із видів земельних сервітутів є право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій (п. "в" ч. 1 ст. 99 ЗК України).

Згідно з правилами ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки (ч. 2 ст. 402 ЦК України).

Таким чином, право земельного сервітуту по суті є можливістю обмеженого використання чужої земельної ділянки (ділянок) в певних цілях.

Виходячи зі змісту вказаних статей, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, а особа, яка бажає користуватися чужою земельною ділянкою, має право вимагати встановлення земельного сервітуту.

З такими вимогами відповідач не звертався.

Виходячи з вищенаведених обставин справи та зазначених норм, вбачається, що позивачем доведено порушення її права на користування своєю земельною ділянкою.

Посилання апелянта на недоведеність позовних вимог, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки матеріалами справи та наданими у відповідності до вимог ст.10, 60 ЦПК доказами підтверджено право власності позивачки на земельну ділянку та проходження через неї трубопроводу, що є порушенням прав власності та підлягає захисту відповідно до вимог ч. 2 ст. 386, ст. 391 ЦК України та ч. 2 ст. 152 ЗК України.

Послання апелянта на те, що вони не мають жодного відношення до трубопроводу, спростовуються відповіддю Голови правління ДОГО «Конкордія» Юрчишина А.Б. від 18.08.2015 р. водопровід належить ДОГО «Конкордія», листом Голови правління ДОГО «Конкордія» Юрчишина А.Б. від 19.08.2014 р. про надання відкоригованої виконавчої документації на побудований водопровід по вул..

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ДОГО «Конкордія» відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної громадської організації «Конкордія» - відхилити.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: