Рішення

від 07.12.2016 по справі 183/2123/16

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7990/16 Справа № 183/2123/16 Головуючий у 1 й інстанції - Городецький Д. І. Доповідач - Городнича В.С.

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело Агро» на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дружба» до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело Агро» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2016 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 01 грудня 2007 року між ТОВ «Агрофірма «Дружба» та ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого останній надав в оренду позивачу земельну ділянку загальною площею 5,890 га., кадастровий номер НОМЕР_1, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Багатської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, термін договору оренди - 10 років. В січні 2016 року, в зв'язку з розглядом Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Агрофірма «Дружба», позивачу стало відомо, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, його спадкоємець ОСОБА_2 26 червня 2013 року отримала свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку, яку, в свою чергу, 01 січня 2013 року передала в оренду ТОВ «Джерело Агро», незважаючи на той факт, що спірна земельна ділянка перебуває в оренді у позивача. Позивач зазначив, що договір оренди земельної ділянки, у відповідності до вимог ч. 1, 2 ст. 203 та 115 ЦК України є недійсним, оскільки зміст зазначеного правочину суперечить законодавству України, а ОСОБА_2 не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки передала земельну ділянку в оренду іншому підприємству до моменту отримання на неї правовстановлюючих документів в порядку спадкування майна.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ «Агрофірма «Дружба» просило суд визнати недійсним договір оренди укладений між відповідачами 01 січня 2013 року.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2016 року позовні вимоги ТОВ «Агрофірма «Дружба» було задоволено в повному обсязі та визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 01 січня 2013 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Джерело Агро», відповідно до якого ОСОБА_2 передала в оренду ТОВ «Джерело Агро» земельну ділянку площею 5,890 га., кадастровий номер НОМЕР_1, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Багатської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Також, з відповідачів на користь позивача було стягнуто 689,00 грн. судових витрат по сплаті судового збору з кожного.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач ТОВ «Джерело Агро» звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Агрофірма «Дружба», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, оскільки задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Агрофірма «Дружба» суд першої інстанції керувався положеннями ст. 203 ЦК України та виходив з того, що в позивача виникло право користування спірною земельною ділянкою з 2007 року терміном до 10 років, тобто до 2017 року, а тому ОСОБА_2 не мала права укладати новий договір оренди з ТОВ «Джерело Агро» в межах дії попереднього договору оренди, укладеного між ТОВ «Агрофірма «Дружба» та ОСОБА_3

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Із матеріалів цивільної справи вбачається, що 26 червня 2013 року Приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дейнего С.І. було видане Свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого ОСОБА_2 стала власником земельної ділянки загальною площею 5,890 га., кадастровий номер НОМЕР_1, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Багатської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після батька - ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

01 січня 2013 року між ОСОБА_2 і ТОВ «Джерело Агро» був укладений договір оренди землі № 3, відповідно до якого ОСОБА_2 передала в оренду ТОВ «Джерело Агро» земельну ділянку площею 5,890 га., кадастровий номер НОМЕР_1, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Багатської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Також, матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що під час розгляду справи, спірний договір оренди від 01 січня 2013 року, укладений між відповідачами, було розірвано 21 липня 2016 року, у зв'язку з тим, що ТОВ «Джерело Агро» так і не приступив до орендного користування земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1, так як з 2007 року по 2016 року вказана ділянка фактично оброблялась позивачем - ТОВ «Агрофірма «Дружба».

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Тобто, слід звернути увагу, що на момент ухвалення рішення був взагалі відсутній предмет спору, а, отже, і правові підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Агрофірма «Дружба» та застосування положень ст. 203 ЦК України.

Положеннями ст. 309 ЦПК України встановлено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Тож, керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело Агро» - задовольнити.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2016 року - скасувати.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дружба» до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело Агро» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.П. Варенко

О.В. Лаченкова