Рішення

від 29.11.2016 по справі 908/2205/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 20/94/16-12/102/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2016 Справа № 908/2205/16

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/2205/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В«БарселонаВ» , м. Запоріжжя

до відповідача: Міського комунального підприємства В«ОснованієВ» , м. Запоріжжя

про стягнення суми 215148,00 грн.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 15 від 22.12.2015 року

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 427 від 14.09.2016 року

Розпорядженням в. о. керівника апарату Господарського суду Запорізької області № П-867/16 від 12.10.2016 року, у зв'язку із закінченням терміну повноважень судді Гандюкової Л.П., справу № 908/2205/16 було призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 12.10.2016 року справу № 908/2205/16 було розподілено на розгляд судді Смірнову О.Г.

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судових засіданнях 01.11.2016 року, 08.11.2016 року, 17.11.2016 року згідно вимог ст. 77 ГПК України були оголошені перерви до 08.11.2016 року, 17.11.2016 року, 29.11.2016 року, без винесення процесуальних документів суду, за наслідком яких були складені протоколи відповідно до вимог ст. 81 1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю В«БарселонаВ» звернулося до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою до Міського комунального підприємства В«ОснованієВ» про стягнення вартості відновлювального ремонту майна та матеріальної шкоди товару в сумі 212648,00 грн. та вартості послуг з визначення матеріальної шкоди в сумі 2500,00 грн.

Відповідач у справі - Міське комунальне підприємство В«ОснованієВ» , 01.11.2016 року надав суду в порядку ст. 59 ГПК України, відзив на позовну заяву, в якому зазначає наступне:

- вказує, що МКП В«ОснованієВ» було балансоутримувачем житлових будинків комунальної власності м. Запоріжжя до 01.09.2016 року та проводило діяльність щодо належного їх утримання з повним переліком робіт, передбаченим чинним законодавством у відповідності до затверджених тарифів;

- повідомляє, що при проведенні перевірки комісією МКП В«ОснованієВ» було встановлено, що необхідна заміна (часткова) гарячого та холодного водопостачання на нижньому технічному поверсі, про що складені відповідні акти від 15.05.2016 року та 11.03.2016 року;

- зазначає, предметом договору №646 від 29.09.2016 року є спільне обслуговування та використання будівлі та прибудинкової території, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 24, в якому знаходиться нежитлове приміщення №145 першого поверху (літера А-13) загальною площею 699,20 кв.м, що належить на праві приватної власності ТОВ В«БарселонаВ» , додаткових угод щодо зміни нежитлового приміщення №145 на нежитлове приміщення № 150 не укладалось, тому відсутні докази того, що МКП В«ОснованієВ» мало договірні відносини з ТОВ В«БарселонаВ» предметом яких би виступало спільне обслуговування та використання будівлі та прибудинкової території, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 24 приміщення № 150;

- звертає увагу на те, що в позовній заяві та висновках спеціалістів №115/04.04.2016 від 27.07.2016 року та №115/04.04.2016 від 27.07.2016 року зазначається матеріальна шкода завдана підприємству в результаті залиття водою вбудованих нежитлових приміщень №150, розташованих за адресою: м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 24;

- вказує на те, що один із експертів ТОВ В«Науково-дослідницького центру незалежних споживчих експертиз В«УкртестВ» , зазначених у висновках спеціалістів № 115/04.04.2016 від 27.07.2016 року і №115/04.04.2016 від 27.07.2016 року, ОСОБА_3, не є фахівцем державної спеціалізованої установи та не має достатніх кваліфікаційних вимог для надання висновку щодо розміру матеріальних збитків спричинених залиттям нежитлового приміщення;

- зазначає, що позивачем не додано до позовної заяви жодних доказів, які підтверджують факт псування товару, а також його початкову вартість та яким чином було вирахувано процент втрати якості товарів від пошкодження водою, а отже неможливо підтвердити вартість матеріальної шкоди, яка була завдана псуванням відповідних товарів.

В судовуму засіданні 08.11.2016 року представник відповідача надав додаткові пояснення, в яких зазначає, що відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України №76 від 17.05.2005 року, Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 529 від 20.05.2009 року та Житлового кодексу України, складовою тарифу на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій не передбачено проведення капітального ремонту житлового фонду, а саме проведення робіт по заміні ділянок трубопроводів, тому відповідач не несе відповідальності за заявленим позовом. Також, МКП В«ОснованієВ» був проведении зводний кошторисний розрахунок по ремонту приміщень №145 першого поверху (літера А-13) в житловому будинку № 24 по бул. Центральному в м. Запоріжжя, з використанням програмного комплексу АВК-5, згідно якого вартість ремонтних робіт в інтер'єрному салоні В«БарселонаВ» складає 78629,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 29.11.2016 року підтримав позовні вимоги. В їх обґрунтування зазначає, що 29.09.2006 року між позивачем та відповідачем укладено договір №646 про спільне обслуговування та використання будівлі та прибудинкової території. Предметом договору є спільне обслуговування та використання будинку та прибудинкової території, який розташований за адресою: м. Запоріжжя, бул. Центральний, 24 та обліковується на балансі відповідача, в якому знаходиться приміщення першого поверху, яке належить на праві власності ТОВ В«БарселонаВ» . В ніч з 12.02.2016 року на 13.02.2016 року відбулося затоплення приміщення у зв'язку із пошкодженням трубопроводів гарячого та холодного водопостачання на технічному поверсі будинку. 15.02.2016 року комісією МКП В«ОснованієВ» було складено акт обстеження технічного стану приміщення, а 11.03.2016 року було проведено повторне обстеження та складено акт з переліком пошкоджень. 04.04.2016 року між позивачем та ТОВ В«Науково-дослідний центр незалежних споживчих експертиз В«УкртестВ» було складено договір про визначення матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття водою нежитлових приміщень №150 за адресою: м.Запоріжжя, бул. Центральний, 24. Згідно висновків спеціалістів №115/04.04.2016 від 27.07.2016 року та №115/1/04.04.2016 від 27.07.2016 року, вартість відновлювального ремонту складає 159875,00грн., а матеріальної шкоди товару - 52773,00 грн., які позивач і просить стягнути з відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.11.2016 року проти позову заперечив.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 29.09.2006 року між Комунальним підприємством В«Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №1В» , далі Балансоутримувач, та Товариством з обмеженою відповідальністю В«БарселонаВ» , далі Співвласник, був укладений договір №646 про спільне обслуговування та використання будівлі та прибудинкової території, згідно якого предметом договору є спільне обслуговування та використання будинку та прибудинкової території, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд.24, що знаходиться на балансі Балансоутримувача, в якому знаходиться приміщення №145 першого поверху (літера А-13), загальною площею 699,20 кв.м., яке належить на праві власності ТОВ В«БарселонаВ» , далі Договір.

Рішенням Запорізької міської ради від 27.04.2012 року №5 «Про припинення діяльності підприємств шляхом приєднання» припинено діяльність КП «ВРЕЖО №1» та встановлено, що його повним правонаступником є Комунальне підприємство В«ОснованієВ» .

Пунктом 2.1 Договору визначені обов'язки Балансоутримувача, до яких відноситься, зокрема, забезпечення виконання робіт, пов'язаних з технічним обслуговуванням конструктивних елементів та технічного обладнання, санітарне обслуговування допоміжних приміщень та прибудинкової території (пп. В«аВ» ); у випадку пошкодження приміщення у зв'язку з аварією або несправністю елементів будівлі, які виникли з вини Балансоутримувача, після письмового повідомлення про це Балансоутримувача, та проведення спільного обстеження і погодження видів, об'ємів та вартості робіт, співвласник має право вимагати від Балансоутримувача вартість ремонту або зарахувати її в майбутні платежі (пп. В«дВ» ).

В п. 3.1 Договору сторони узгодили, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до зміни сторін по договору (тобто у разі продажу або дарування нежилого приміщення, яке знаходиться у власності ТОВ В«БарселонаВ» ).

Оскільки власник нежитлового приміщення не змінювався, то договір є діючим на час розгляду спору судом.

Так, рішенням господарського суду Запорізької області від 11.04.2016 року у справі №908/380/16, яке набрало чинності 26.04.2016 року, встановлено, що предметом договору №646 від 29.09.2006 року, після перепланування позивачем приміщення 145/літ.А-13/буд. 24 по бул. Центральному, фактично є приміщення № 145 та №150.

За загальним правилом, кожна особа, що бере участь у справі, повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень (стаття 33 ГПК України). Водночас статтею 35 ГПК України визначені підстави звільнення від доказування. Так, згідно з ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Факти, встановлені вищевказаним рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не підлягають доказуванню з огляду на приписи ч. 3 статті 35 ГПК України, а тому мають для суду при розгляді даної справи обов'язковий характер.

15.02.2016 року відповідачем у складі комісії здійснено обстеження приміщення, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, бул. Центральний, 24, про що складено відповідний акт, яким зафіксовано характер пошкоджень та зроблено висновок про те, що трубопроводи гарячого та холодного водопостачання, які знаходяться на технічному поверсі будинку потребують заміни. 29.09.2015року проведено повторне обстеження вказаного приміщення та зафіксовано перелік пошкоджень.

04.04.2016 року між ТОВ В«Науково-дослідний центр незалежних споживчих експертиз В«УкртестВ» та ТОВ В«БарселонаВ» укладено договір №115 про надання експертних послуг з оцінки матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття водою інтер'єрного салону-магазину В«БарселонаВ» розташованого за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Центральний,24.

Відповідно до умов п. 3.1. вказаного договору позивач в повному обсязі оплатив виконані ТОВ В«Науково-дослідний центр незалежних споживчих експертиз В«УкртестВ» роботи, що підтверджується копією квитанції №130 від 27.07.2016 року на суму 2500,00грн.

27.07.2016 року ТОВ В«Науково-дослідний центр незалежних споживчих експертиз В«УкртестВ» на замовлення позивача складено висновки спеціалістів №115/04.04.2016 та №115/1/04.04.2016.

Згідно висновку №115/04.04.2016 вартість відновлювального ремонту нежилих приміщень №150 у салоні-магазині В«БарселонаВ» розташованого в жилому будинку №24 по бульвару Центральному в місті Запоріжжі, після затоплення водою, зафіксованого комісією МКП В«ОснованієВ» в актах від 15.02.2016 року та 11.03.2016 року, станом на липень 2016 року складає 159875,00 грн.

Позивач зазначає, що внаслідок затоплення нежилих приміщень зазнав пошкоджень і товар що знаходився у салоні-магазині В«БарселонаВ» .

Згідно висновку №115/1/04.04.2016 вартість матеріальної шкоди завданої товару, який знаходився в торговому залі салону-магазину В«БарселонаВ» розташованого в жилому будинку №24 по бульвару Центральному в місті Запоріжжі зафіксованого комісією МКП В«ОснованієВ» в актах від 15.02.2016 року та 11.03.2016 року, станом на липень 2016 року складає 52773,00 грн.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, оцінивши та дослідивши надані до матеріалів справи докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, далі ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічний припис містить ст. 193 Господарського кодексу України, далі ГК України.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1 Закону України В«Про житлово-комунальні послугиВ» балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відтак, будучи балансоутримувачем будинку № 24 по бул. Центральному в м. Запоріжжі, в якому знаходиться і приміщення позивача, відповідно до вимог ч.2 ст.24 Закону України В«Про житлово-комунальні послугиВ» відповідач зобов'язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів вказаного будинку, а отже і внутрішньобудинкових мереж, відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил.

Враховуючи приписи п.6 ст. 19 Закону України В«Про житлово-комунальні послугиВ» та умови договору № 646 від 29.09.2006 року відповідач надає комунальні послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, зокрема забезпечує виконання робіт, пов'язаних з технічним обслуговуванням конструктивних елементів та обладнання, зокрема і внутрішньобудинкових мереж.

Розділом 2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 року № 76, визначено, що технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

Матеріали справи свідчать про те, відповідач не забезпечив справність роботи водопроводу, що знаходиться на нижньому техповерсі, що призвело до виникнення пошкоджень їх цілісності та стало причиною залиття приміщення позивача та спричинення останньому в наслідок цього збитків.

Законодавець зазначає, що ст. 623 ЦК України як загальна норма та статті 224, 225 ГК України, як норми спеціальні, передбачають, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 225 ГК України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

За приписами ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Відповідачем були порушені зобов'язання, визначені у пп. В«аВ» п. 2.1 Договору, щодо забезпечення виконання робіт, пов'язаних з технічним обслуговуванням конструктивних елементів та технічного обладнання, в наслідком чого відбулося затоплення нежитлового приміщення № 150, власником, якого є позивач. Факт затоплення та причини затоплення не заперечується відповідачем.

Відтак, затоплення сталося через неналежний стан трубопроводів, обов'язок з утримання яких покладався на відповідача. Внаслідок порушення відповідачем цього обов'язку позивачу було завдано збитків, які полягають у вартості відновлювального ремонту приміщення та вартість матеріальної шкоди завданої товару, що підтверджується матеріалами справи та висновками спеціалістів від 27.07.2016 року №115/04.04.2016 та №115/1/04.04.2016.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вартості відновлювального ремонту майна та матеріальної шкоди товару в сумі 212648,00 грн. та вартості послуг з визначення матеріальної шкоди в сумі 2500,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України. Разом з тим, при зверненні із позовом до суду Товариством з обмеженою відповідальністю «Барселона» сплачено судовий збір у розмірі 3189,72 грн.

Так, відповідно до п. 2 ч. 2 Закону України В«Про судовий збірВ» , ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати; за подання позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно зі ст. 8 Закону України В«Про Державний бюджет України на 2016 рікВ» , мінімальна заробітна плата у 2016 році з 01 січня встановлена у розмірі 1378,00 грн., від розміру якої й справляється судовий збір.

Так, позивач звернувся до суду із вимогами про стягнення вартості відновлювального ремонту майна та матеріальної шкоди товару в сумі 212648,00 грн. та вартості послуг з визначення матеріальної шкоди в сумі 2500,00 грн., що у сумі складає 215148,00грн. Відповідно 1,5 відсотки ціни позову складають 3227,22грн.

Враховуючи, що Товариством з обмеженою відповідальністю В«БарселонаВ» при подачі позову сплачено 3189,72грн, стягненню з позивача в доход Державного бюджету України підлягає сума 37,50 грн.

У судовому засіданні, яке відбулося 29.11.2016 року, згідно частини 2 статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 526, 623, 629 ЦК України, ст. ст. 193, 224, 225, 226 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В«БарселонаВ» до Міського комунального підприємства В«ОснованієВ» задовольнити.

2. Стягнути з Міського комунального підприємства В«ОснованієВ» , 69095. м. Запоріжжя, вул Українська, буд. 29а, код ЄДРПОУ 20485152, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«БарселонаВ» , 69057, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд 24, код ЄДРПОУ 31204868, вартість відновлювального ремонту майна та матеріальної шкоди товару в сумі 212648 (двісті дванадцять тисяч шістсот сорок вісім) грн. 00 коп., вартість послуг з визначення матеріальної шкоди в сумі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 3227 (три тисячі двісті двадцять сім) грн. 22 коп., видавши наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«БарселонаВ» 69057, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд 24, код ЄДРПОУ 31204868 на користь Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі, код ЄДРПОУ 38025409, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, рахунок №31215206783007, код класифікації доходів бюджету 22030001) 37 (тридцять сім) грн. 50 коп. судового збору, видати наказ.

Повне рішення складено - 05.12.2016 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.